АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Кодифікація Юстиніана

Найважливіша в римській історії кодифікація пов’язана з ім’ям імператора Юстиніана (527-565 р.р.), який прагнув до створення єдиної правової системи, тобто упорядкування законів, що накопичились за багато століть, та творів римських юристів. З цією метою було запроваджено перегляд положень, що містилися у джерелах римського права, відбір з них тих, які б відповідали потребам часу, усунення протиріч між ними.

Кодифікація здійснювалася спеціальними законодавчими комісіями протягом більш ніж 30 років (528-565 р.р.) наслідком роботи яких стало видання спеціальних збірників: в 529р. Кодексу Юстиніана (Codex vetus); в 533 р. Дігестів (Digesta - лат.) або Пандектів (Pandectae – грец.) та Інституцій (Institutiones); в 534 р. оновленої редакції Кодексу Юстиніана (Codex repetitae praelactiones); в 565 р. Новел (Novellae). В ХVI ст. Кодифікація Юстиніана стала називатися Звід цивільного права (Corpus juris civilis).

Кодекс Юстиніана. Робота над цим збірником велася комісією під головуванням блискучого юриста Трібоніана - квестора священного імператорського палацу на протязі з 13.02.528 р. по 7.04.529 р. шляхом перегляду усіх попередніх кодексів, усіх постанов, які видавалися після створення цих кодексів (далі – постанови). В процесі роботи комісія вирішували, які з вказаних постанов можуть ще застосовуватися, а які повинні втратити силу. При цьому комісії було надано право змінювати первинну редакцію постанов, скорочувати їх текст за рахунок тих положень, які вже не відповідали умовам часу, поєднувати постанови і таке інше.

Збірник отримав назву Codex vetus і після його вступу в силу всі інші кодекси були позбавлені сили закону. В новому збірнику постанови розташовувалися за предметом, до якого вони відносилися, в хронологічному порядку, містили титули тощо.

Дігести являються найбільшою за об’ємом і найважливішою частиною кодифікації Юстиніана. Поява цього збірника була обумовлена тим, що, як вказував Юстиніан „уся генеалогія законів, що уходить корінням до часів заснування міст Рима та Ромула, настільки заплутана, що розширилася до безкраю і опанувати її не дано ніяким природнім даруванням людини”.

В комісію по створенню Дігестів, яку очолив також Трібоніан, увійшло 4 професори академій та 11 адвокатів. Головним завданням було вибрати найкращі фрагменти із творів класичних римських юристів (І–III ст. н.е.) і поєднати їх таким чином, щоб скласти логічний збірник, який був би придатним для використання діючими суддями та адвокатами-практиками.

Комісією було досліджено 2000 творів 39 видатних римських юристів і видано збірник, який складався з 50 книг. Так, як і при роботі над кодексом Юстиніана, комісія вибирала з творів юристів минулого тільки те, що можливо було застосувати в умовах теперішнього часу, а тому також отримала право вносити у фрагменти певні доповнення та зміни, які пізніше отримали назву emblemata Triboniani.

За своєю будовою кожна з 50 книг поділяється на титули, які мають свою назву (їх було три), включає фрагменти, що містять назву, в якій зазначається ім’я юриста; твір, з якого береться фрагмент; та параграф.

Внутрішня системи Digesta включає: загальну частину, зокрема кн.1 трактує загальні питання права, містить короткий нарис історії права і публічне право; кн.2-46 присвячені приватному праву, зокрема питанням речового права - кн.6-8; зобов’язального права - кн.9-19; особистим правам та сімейному праву - кн.23-27; спадковому праву - кн.28-38. Всі інші книги, за винятком кн.47 та 48, що відносяться до кримінального права та процесу, а також кн..47 (тит.14 та наступні) та кн.50 (тит.1-11 та 15), що мають своїм предметом окремі інститути публічного права, а саме адміністративне право, право імунітету, посольства тощо, складають доповнення до різних частин вказаної внутрішньої системи. Титул ХVI кн.50 „Про значення слів” являє собою тлумачний словник римських юридичних термінів, а титул ХVII цієї ж книги „Про різні правила середньовічного права” містить роз’яснення забутих термінів епохи дії Законів ХII таблиць та преторського едикту.

Інституції. Реформи, які Юстиніан проводив в праві, не могли не торкнутися проблеми викладання самого права, яке здійснювалося на матеріалах, що не були узгоджені з оновленим законодавством Юстиніана, зокрема за підручником Гая (Institutions). Тому було вирішено створити новий підручник і з цією метою комісія у складі того ж Трібоніана і професорів Феофіла і Дорофея у 533 р., користуючись Інституціями Гая, Ульпіана, Флорентіна і Марціана, Кодексом Юстиніана та Дігестами, розробила підручник, який отримав назву Institutiones imperials, і в подальшому використовувався не тільки за своїм основним призначенням, а й як діючий закон, яким повинні були керуватися суди.

За своїм змістом це був невеликий твір, складений за зразком Інституцій Гая, в якому коротко викладалося право часів Юстиніана. Institutiones imperials складалися з 4 книг: 1кн. містила загальні положення про систему римського права; джерела; положення відносно правового статусу осіб, а також інститутів сімейного права. 2кн. присвячувалась речам; праву власності і володіння; узуфруктам і сервітутам; заповіту; 3кн. містила положення по спадкуванню за законом і зобов'язальному праву, включаючи різні види контрактів і квазі-контрактів; 4кн. присвячувалась зобов'язанням з деліктів; системі позовів, преторських інтердиктів; екстраординарному судовому процесу і державним злочинам.

Оновлена редакція Кодексу Юстиніана. Вже після видання Дигестів та Інституцій, а також збірника п’ятдесяти рішень (quinquaginta decisiones), з’ясувалося, що Кодекс 529 р. (Codex vetus) містить окремі положення, які увійшли в протиріччя з положеннями Дигестів та Інституцій. Тому в 534 р. до роботи приступила нова законодавча комісія, метою якої було узгодження положень Кодексу 529 р. із змінами, що відбулися за цей час в чинному законодавстві імперії. В цьому ж році робота була завершена і оновлений Кодекс (Codex repetitae praelactiones) вступив в силу, відмінивши дію Кодексу 529 р.

Новели (лат. - novellae - нове). Відомо, що після видання Codex vetus, Digesta, Institutiones; Codex repetitae praelactiones Юстиніан прожив ще 30 років, видавши багато постанов, які, безумовно, змінювали законодавство, тобто вносили зміни до виданих ним же джерел. Вказані постанови були зібрані у окремий збірник вже після його смерті. Так, збірник новел, який отримав назву Novellae („нове”), було видано професором правознавства Юліаном. В подальшому цей збірник почав розглядатися в якості останньої частини Зводу цивільного права. За змістом новели є законами, але зустрічаються в них і інструкції. В більшості своїй новели торкаються проблем церковного та публічного права, але є й такі, що присвячені приватному праву, зокрема питанням спадкування.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)