АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ДІАГНОСТИКА

Читайте также:
  1. Вади розвитку у дітей, діагностика,лікувальна тактика та надання екстреної медичної допомоги.
  2. Вступ. Педагогічна діагностика (поняття, складові і функції педагогічної діагностики).
  3. Диференційна діагностика
  4. Диференційна діагностика гідронефрозу
  5. Діагностика амортизаторів.
  6. Діагностика важковиховуваності
  7. ДІАГНОСТИКА ВИХОВАНОСТІ
  8. Діагностика додаткових ознак дорогоцінних каменів - спектрів оптичного поглинання.
  9. Діагностика дорогоцінного каміння за ознаками плеохроїзму, люмінесценції, природи походження
  10. Діагностика дорогоцінного каміння за показником заломлення
  11. Діагностика ЗПР та особливості корекційної роботи

У діагностичному алгоритмі АД виділяють обов’язкові та додаткові критерії.
До обов’язкових критеріїв відносять:
· свербіж шкіри;
· типова морфологія та локалізація шкірних висипів:
у дітей раннього віку — екзематозні шкірні висипи, які локалізуються на обличчі та розгинальних поверхнях кінцівок;
у дітей старшого віку — ліхеніфікації та екскоріації на згинальних поверхнях кінцівок [11];
у дорослих — переважання екскоріацій, ліхеноїдних папул, вогнищ ліхеніфікацій та інфільтрації шкіри. Колір висипань застійно-синюшного характеру, характерним є дифузне ураження шкіри обличчя, шиї, верхньої частини тулуба, верхніх кінцівок. Усі висипання супроводжуються нестерпним свербінням. Екзематизація та мокнуття виникають тільки при рецидивах [11] (рисунки 1, 2). Менш вираженими є сезонність перебігу та реакція на алергенні подразники. У частини хворих зберігаються типові ознаки “атопічного обличчя” [11] (рисунки 3–5);
· хронічний рецидивуючий перебіг;
· атопія в анамнезі або спадкова схильність до атопії.
Додатковими критеріями діагностики АД є:
· ксероз (сухість) шкірних покривів;
· долонний іхтіоз;
· гіперлінійність долоней та підошов;
· білий дермографізм;
· свербіж при підвищеному потовиділенні;
· реакція негайного типу при тестуванні зі шкірними алергенами;
· локалізація шкірного процесу на кистях та стопах;
· хейліт;
· екзема сосків;
· схильність до інфекційних уражень шкіри, що пов’язані з порушеннями клітинного імунітету;
· початок захворювання у ранньому дитячому віці;
· еритродермія;
· рецидивуючий кон’юнктивіт;
· складки Дені-Моргана (суборбітальні складки);
· периоральна та периорбітальна гіперпігментація;
· кератоконус (конічне випинання рогівки);
· передні субкапсулярні катаракти;
· тріщини за вухами;
· високий рівень Ig E в крові.
Для встановлення діагнозу АД необхідна наявність трьох або більше обов’язкових та трьох або більше додаткових ознак.
При загостренні шкірного процесу, а також за умови тяжкого або безперервного перебігу АД, застосовуються лабораторні методи діагностики (PRIST, RAST, IFA, MAST, GAST), які дозволяють визначити вміст у сироватці крові загального Ig E та алергенспецифічних Ig E-антитіл.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)