 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Вплив прямих іноземних інвестицій на економіку країни-одержувача
| Позитивні наслідки ПІІ | Негативні наслідки ПІІ |
| Покращення платіжного балансу країни (якщо створюються експортоорієнтовані або імпорто-заміщуючі виробництва) | Погіршення платіжного балансу країни(якщо імпортується сировина чи ін.матеріали для своїх потреб, репатріація підприємством прибутків тощо) |
| Позитивний демонстраційний ефект (приклад сучасного прогресивного підприємства стимулюватиме інновації місцевих підприємців) | Негативний демонстраційний ефект (невпевненість місцевих підприємців) |
| Мультиплікаційний ефект в економіці міста чи регіону та збільшення створеного національного продукту | Посилення монополістичних тенденцій на ринках і послаблення участі національних підприємств на внутрішньому і зовнішньому ринках |
| Підприємство з іноземними інвестиціями може надавати пільги місцевим постачальникам, роблячи замовлення, як створюють ефект масштабу, а також надаючи технічну допомогу для дотримання власних технічних вимог | Дискримінація місцевого господарського сектору, оскільки законодавство країни ставить іноземний капітал у вигідніші правові умови, ніж свій власний |
| Зростання бюджетних надходжень за рахунок сплати податків з чистого доходу іноземних інвесторів урядові країни-одержувача | ПІІ часто використовують як засіб ухилення від сплати податків, мають місце випадки підкупу місцевої влади іноземним капіталом |
| Оновлення і модернізація виробничої бази підприємств країни-одержувача | Створення закритих систем у національній економіці |
| Краще задоволення потреб внутрішнього ринку | Сприяння переміщенню ресурсів за кордон |
| Передавання технологій та інновацій | Технології,які надаються інвесторами,як правило, не є передовими та сучасними, часто призводять до погіршення екологічної ситуації |
| Підготовка і навчання персоналу на рівні сучасних світових вимог, передавання управлінських навичок | У результаті різниці в оплаті праці багато хто із спеціалістів і вчених виїжджає у високорозвинуті країни, тобто відбувається відтік інтелектуального потенціалу |
| Створення нових робочих місць | Структурне безробіття через конкуренцію з підприємством з іноземними інвестиціями |
| Сприяння структурній перебудові економіки | Виникнення структурних диспропорцій внаслідок перекачування ресурсів із стратегічно важливих галузей у виробництво традиційних масових і дрібносерійних товарів |
| Підвищення конкурентоспроможність національної економіки країни-одержувача | Після освоєння інвестицій ТНК починають вивозити капітал, проводячи при цьому політику репатріації прибутків |
| Сприяють зміні місця країни у міжнародному поділі праці, зокрема завдяки розвитку експорто-орієнтованих виробництв | Всіма силами намагаються експортувати свою продукцію і заважають аналогічному імпорту конкурентів |
За таких умов, суттєвим є забезпечення належного рівня економічної безпеки країни. З цією метою Міністерством економічного розвитку і торгівлі України розроблено “Методику розрахунку рівня економічної безпеки України”[3]. Вона визначає індикатори і їх порогові значення за складовими економічної безпеки: макроекономічної, зовнішньоекономічної, інвестиційної, науково-технічної, енергетичної, соціальної, демографічної, продовольчої та виробничої безпеки. А також дає змогу виявити потенційно можливі загрози економічній безпеці в розрізі економіки і за окремими сферами діяльності з метою прийняття управлінських рішень щодо аналізу, відвернення та нейтралізації реальних і потенційних загроз національним інтересам у відповідній сфері.
Індикаторами інвестиційної безпеки країни є наступні:
ü відношення обсягів інвестицій в основний капітал до ВВП (порогове значення – не менше 25%);
ü відношення чистого приросту прямих іноземних інвестицій (ПІІ) до ВВП (порогове значення – не менше 5-10%);
ü частка ПІІ у загальному обсязі інвестицій (порогове значення – не менше від 20 до 30%).
Практична частина до частини 1:
1-й крок. Проаналізувати ключові чинники сприятливого інвестиційного клімату в Україні заповнивши табл. 1.2. Чинники інвестиційного клімату, можливі до розгляду запропоновані нижче. Перелік чинників група може сформувати самостійно (мінімальна кількість – 5), визначивши найбільш важливі на їх погляд. Відбір і визначення пріоритетності чинників можна провести шляхом анкетування експертів, якими виступають члени групи. Методика наведена в тренінговому завданні 2.
Таблиця 1.2
Чинники сприятливого інвестиційного клімату
| № з/п | Чинники інвестиційної привабливості | Пояснення |
| 1. | Вигідне геополітичне розміщення | Країна має вихід до Чорноморського басейну; розташована на перехресті транспортних шляхів Європа-Азія, Північ-Південь; |
| 2. | Високий рівень природно-ресурсної забезпеченості | За кількістю розвіданих запасів марганцевих руд Україна – друга в світі і перша – серед країн СНД; запасами вугілля, залізної руди, вторинних каолінів, калійних солей, глинистої сировини країна забезпечена на 100-200 років |
| 3. | Дешева кваліфікована робоча сила | Середньомісячна заробітна плата в Україні на листопад 2009 р. становить 2233 грн., тоді як рівень мінімальної заробітної плати у країнах-членах ЄС (2009 р.): Франція – 1328,5 євро, Англія – 1160,0 євро. |
| 4. | Місткий споживчий ринок | Річна місткість українського споживчого ринку за урядовими оцінками – 32,122 млрд. дол. США. |
| 5. | Політична та економічна стабільність | |
| 6. | Використання геостратегічного потенціалу | |
| 7. | Відсутність дискримінації іноземних юридичних осіб | |
| 8. | Захист інвестицій та прав власності | |
| 9. | Відсутність обмежень на переказ і конвертацію валюти | |
| 10. | Репатріація капіталу | |
| 11. | Зниження адміністративних бар’єрів для реєстрації бізнесу | |
| 12. | Перспективи внутрішнього ринку |
Продовження табл. 1.2
| 13. | Зниження вартості виробництва | |
| 14. | Науковий та технологічний потенціал | |
| 15. | Інвестиційні стимули з боку держави | |
| 16. | Можливість розширення виробництва | |
| 17. | Довгострокова оренда землі, з подальшим правом викупу | |
| 18. | Стабільність законодавства | |
| 19. | Розвиток фінансових ринків | |
| 20. | Наявність транспортної інфраструктури та телекомунікацій | |
| 21. | Якість життя, культурологічні особливості | |
| 22. | Інші (на Вашу думку) |
2-й крок. Підготувати інформаційний лист, у якому висвітлити інвестиційний клімат України у порівнянні з іншими країнами, динаміку ПІІ в Україну та індикаторів інвестиційної безпеки країни,що свідчать про рівень інвестування у вітчизняну економіку.
В інформаційному листі необхідно проаналізувати динаміку ряду показників протягом 5 років та представити матеріал у вигляді графіків, схем і таблиць, розроблених групою.
В якості можливих показників для аналізу можуть бути обрані показники:
ü обсягів ВВП та виробництва промислової продукції;
ü динаміки валютного курсу, темпів інфляції;
ü рівень безробіття;
ü дефіциту (профіциту) державного бюджету;
ü обслуговування та погашення державного боргу (у % до ВВП);
ü загального обсягу і темпів зростання інвестицій;
ü частки інвестицій у ВВП;
ü загального обсягу та частки інвестицій в основний капітал;
ü обсягу та частки прямих іноземних інвестицій (у % до ВВП);
ü обсягу портфельних інвестицій;
ü обсягу експорту та імпорту товарів й послуг
ü та інші.
Приклади представлення інформації у вигляді таблиць та графіків наведено у табл. 1.3 – 1.5 та на рис. 1.3 – 1.5.
Таблиця 1.3
Прямі іноземні інвестиції в Україні в 1996-2003 рр. * (приклад)
| Показники | … | 20__ | ||||||||
| ПІІ, млн. дол. США | ||||||||||
| Зміна до попереднього року, % | 30,9 | 15,5 | 14,8 | -36,9 | 23,9 | 3,5 | 20,3 | 63,2 | ||
| ПІІ/ВВП, % | 1,2 | 0,9 | 1,8 | 1,5 | 1,8 | 1,4 | 2,6 | ... | ||
| ПІІ/валові інвестиції, % | 5,8 | 4,4 | 8,6 | 8,6 | 9,8 | 7,0 | 13,6 | ... | ||
| Кумулятивний обсяг ПІІ, млн. дол. США | ||||||||||
| Кумулятивний обсяг ПІІ на душу населення, дол. США | 24,9 | 37,2 | 55,7 | 65,5 | 78,4 | 91,8 | 113,8 | 140,0 |
* Джерело: Статистичні матеріали офіційного сайту Державного комітету статистики України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
Коментарі (приклад): 2003 рік став найуспішнішим для України у залученні прямих іноземних інвестицій (ПІІ): чистий приплив ПІІ (з виключенням відпливу) сягнув, за даними Держкомстату, 1186 млн. дол. США. Усього протягом 1994 – 2003 років у країну надійшло 6,7 млрд. дол. США, або 140 дол. США на одну особу. Однак, важливість особистого рекорду країни істотно знижується при порівнянні з досягненнями інших країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), які залучили у десятки разів більше інвестицій. Наприклад, за даними МВФ, кумулятивний обсяг чистих ПІІ на одну особу протягом 1990 – 2002 років у Польщі сягнув 1290 дол. США, в Угорщині – 2230 дол. США, Чехії – 3470 дол. США; у країнах Прибалтики цей показник перевищив 1000 дол. США. Навіть серед країн СНД Україна поступається за обсягом залучених ПІІ на одну особу усім, крім Туркменістану, Таджикистану та Росії (останній – лише через великий відплив ПІІ з країни, який сягає 70% припливу ПІІ; загальний приплив ПІІ на одну особу більш як у півтора рази перевищує український показник). Така ситуація склалася незважаючи на те, що країна є потенційно привабливою для інвестицій: вона має велику кількість відносно дешевої робочої сили, великий внутрішній ринок і доступ до ринку Росії та інших країн СНД.
Крім того, вагомість успіху знижується і при співвідношенні ПІІ з іншими показниками економічного розвитку: так, у 2002 році прямі іноземні інвестиції складали лише 2,6% ВВП і 13,6% валових інвестицій. Такий низький обсяг ПІІ дає підстави стверджувати, що прямі іноземні інвестиції мають незначний вплив на економікуУкраїни загалом (помітний вплив ПІІ можливий лише на окремі галузі, в яких висока концентрація підприємств з прямими іноземними інвестиціями, як от броварна галузь, виробництво цигарок, автомобілебудування та нафтопереробка).
Таблиця 1.4
Поиск по сайту: