АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Ручне ударно-обертальне буріння

Читайте также:
  1. Виявлення та підготовка до буріння пасток нафти і газу
  2. Геологічні методи опрацювання результатів буріння свердловин
  3. Загальні відомості про буріння розвідувальних свердловин
  4. Методи дослідження свердловин у процесі буріння
  5. Механічне буріння неглибоких свердловин
  6. Необхідне співвідношення діаметрів обсадних труб та розмірів доліт для ударно-канатного буріння
  7. Обертальне колонкове буріння
  8. Основи роторного буріння та буріння забійними двигунами
  9. Принципи проектування режимів буріння
  10. Проектування конструкцій свердловин та інструмент для їх буріння
  11. Проектування параметрів режиму буріння
  12. Рекомендації по вибору способу буріння свердловин

 

Загальні відомості. Застосування ручного ударно-обертального буріння на геологорозвідувальних роботах постійно скорочується за рахунок впровадження нових високопродуктивних бурових станків з механічним приводом, проте в деяких випадках використання ручних комплектів залишаєть­ся необхідним: у важкодоступних і віддалених районах, при незначних обсягах робіт, неве­ликих глибинах свердловин, відносній простоті геологічного розрізу тощо.

Способи й технологія руч­ного ударно-обертального бу­ріння. При ручному бурінні застосовується два способи бу­ріння свердловин: обертальний та ударний. Вибір способу бу­ріння залежить від характеру гірських порід. Обертальним способом проходять м'які поро­ди (глини, суглинки, леси, супісок, м'яку крейду тощо), ударним — породи середньої міцності й частково м'які, в'яз­кі (вапняки, мергелі, м'які пісковики, щільну крейду то­що). При ударно-обертальному ручному бурінні свердловини завглибшки до 10—15 м і діаметром до 100 мм проходять без застосування вишок і ле­бідок (рис. 90); буріння глиб­ших свердловин великих діаметрів проводиться з застосуванням вишок, ручних або механічних лебідок, балансирів (рис. 91).

При обертальному бурінні буровий снаряд складається зі спі­рального бура (змійовика) або ложкового бура (бурової ложки) та бурильних труб. Породоруйнівному інструменту з поверхні землі надається обертання за допомогою бурильних труб з одночасним натисканням на буровий інструмент. Внаслідок цього породоруйнівний інструмент занурюється в породу й заповнюється нею. Після заповнення бура породою він витягується із свердловини, звіль­нюється від породи й знову спускається в свердловину для продовження її заглиблення.

Ложковий бур складається з порожнього циліндричного корпусу з поздовжнім вирізом, леза й конічної головки з різьбою для з'єднання з бурильними трубами за допомогою перехідника (для переходу з ложкового бура на бурильні труби). Перехідник являє собою муфту з внутрішньою різьбою на кінцях для переходу з одного діаметра на інший. Ложкові бури, які мають ложкові леза, направлені під гострим кутом до забою, зрізають шар поро­ди, відповідний заглибленню за оберт. Порода, зрізана з забою, під час кожного черго­вого обертання бура підніма­ється по лезу в його внутріш­ню порожнину, витискуючи звідти догори породу, яка при­тискається до стінок бура та ущільнюється. Ложковий бур застосовується для буріння в суглинках, супісках і в не дуже сипких породах; змі­йовик — у більш щільних і пластичних породах. При пе­ретині пісковиків, вапняків, валунів переходять на ударне буріння.

Буровий снаряд для удар­ного буріння складається з долота, ударної штанги і зви­чайних штанг, або з желонки, ударної штанги (не в усіх випадках) і звичайних штанг. Снаряд приводиться в коливальний рух за допомогою балансира — ручним способом або за допомогою лебідки. Під час буріння долотом снаряд після кожного удару повертають на кут 20—40° залежно від міцності порід і діаметра свердловини. При більшій міцності порід і більшому діаметрі свердловини кут повороту інструменту менший. Висота підйому долота становить 0,5—0,6 м. Під час буріння у свердловину періодично підливають воду. Спуско-підйомні операції виконують, як і при обертальному бурінні, розгвинчуючи штанги на окремі свічки. Після заглиблення долота на 0,3—0,4 м проводиться прибирання породи желонкою.

Желонка являє собою сталевий циліндр, на верхньому кінці якого міститься дужка для з'єднання з канатом або різьбою для з'єднання зі штангою (або ударною штангою) для спускання в свердловину; на нижньому кінці розміщується башмак із клапаном (шаровим, тарілчастим або іншої форми). Робота желонки зводиться до того, що при ударі об забій зі шламом останній піднімає клапан і заходить усередину желонки; при підйомі клапан закривається й желонка разом із шламом піднімається на поверхню. Шляхом перевертання або відкривання клапана циліндр звільнюється від шламу. Желонка використовується і як самостійний прохідницький інструмент під час проходки пливунів і сипких порід.

На рис. 92 зображено буровий інструмент для обертального руч­ного буріння.

При виконанні спускопідйомних операцій застосовується під­кладна вилка (рис. 93, а) — для утримання наперевіс бурильних труб під час спускання й під­німання їх зі свердловини; вертлюг (рис. 93, б) —. для з'єднання бурильних труб із підйомними пристроями (гаком, канатом, ле­бідкою); фарштуль (рис. 93, в) — має те ж призначення, що й вертлюг, тільки значно швидше надівається й знімається з буриль­них труб; жимки (поворотний хо­мут) (рис. 93, г) — надіваються на бурильні труби й слугують для їх обертання; шарнірні та інстру­ментальні ключі (рис. 93, д, е) — для згвинчування та розгвинчуван­ня елементів бурового снаряду.

Геологічна документація. До найважливіших завдань проходки бурових свердловин належить до­слідження геологічного розрізу. Для цього відбираються зразки порід зі свердловини. Зразки повинні відбивати всі текстурні особливості порід: послідовність залягання верств, потужність верств і положення контактів; наявність включень, гнізд, примазок, тонких прошарків; консистенцію та водоносність порід тощо. Основним методом дослідження зразків у польових умовах є візуальний. Матеріалом для вивчення можуть бути витягнуті із свердловини перем'яті грудки грунту, керн, а в окремих випад­ках — шлам.

Особливих обмежень проходки за рейс — один спускопідйом бурового інструменту — не встановлюється, за винятком тих випадків, якщо отримання певних даних з будови геологічного розрізу утруднено. Для отримання зразків порід з непорушеною структурою при ударно-обертальному та деяких інших видах буріння застосову­ють стакани й ґрунтоноси різних конструкцій.

Відібрані зі свердловини зразки порід укладають в ящики з габаритними розмірами 1,0 х 0,5 х 0,1 м, які поділено перегород­ками на квадратні комірки (0,1 X 0,1). На кожну комірку кладуть зразок породи й етикетку, в якій указано номер зразка, номер і глибину свердловини, з якої взято зразок.

Техніка безпеки при ручному ударно-обертальному бурінні. Під час ручного ударно-обертального буріння необхідно дотримуватися таких заходів безпеки: не допускати буріння без вишок на глибину понад 4,5 м; лебідка повинна мати стрічкове й храпове гальма, бути надійно зв'язаною з нижніми брусами вишки. Забороняється: ставити поряд свічки, довжина яких перевищує висоту вишки; підтримувати труби ключами під час спускання та піднімання штанг лебідкою; ставати ногами на балансир; підтримувати руками ударну штангу або забивну головку під час ударів.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)