Порядок обліку операцій з давальницькою сировиною

Давальницька сировина в зовнішньоекономічній діяльності – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробництві готової продукції з наступним поверненням продукції повністю або частково в країну власника (реалізації в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем), або вивезення в третю країну.

Давальниць­ка сировина не може бути придбана іноземним замовником на митній території України за національну валюту України або одержана ним за іншими операціями, у тому числі товарообмінними. Право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовникові.

Замовник - це суб'єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину для виробництва готової продукції

Виконавець - це суб'єкт господарської діяльності, який здійснює переробку давальницької сировини

Операції з давальницькою сировиною в зовнішньо­економічних відносинах - це операції з попередньої поставки сировини для її наступної переробки (обробки, збагачення або ви­користання) на готову продукцію за відповідну плату, незалежно від кількості виконавців та етапів переробки за умови, що вартість давальницької сировини на кожному етапі становить не менше 20 % загальної вартості готової продукції

Операції, які не передбачають попередню поставку сировини для одержання готової продукції, а також операції, коли вартість сировини менша 20 % загальної вартості готової продукції, не вважаються операціями з давальницькою сировиною.

Згідно з чинним законодавством України існують сім видів операцій з даваль­ницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах:

1) давальницька сировина ввозиться на митну територію України іноземним замовником для переробки українським виконавцем, а готова продукція з такої сировини повністю вивозиться за межі України;

2) давальницька сировина ввозиться на митну територію України іноземним замовником для переробки її українським виконавцем, а готова продукція з такої сировини реалізується на території України;

3) давальницька сировина купується на території України іноземним замов­ником за іноземну валюту, передається українському виконавцеві для пере­робки, а готова продукція з такої сировини вивозиться за межі України;

4) давальницька сировина купується на території України іноземним за­мовником за іноземну валюту, передається українському виконавцеві для переробки, а готова продукція з такої сировини реалізується на території України;

5) давальницька сировина українського замовника вивозиться за межі митної території України і передається іноземному виконавцеві для переробки, а го­това продукція з такої сировини ввозиться на митну територію України;

6) давальницька сировина українського замовника вивозиться за межі митної території України і передається іноземному виконавцеві для переробки, а готова продукція з такої сировини реалізується за межами України;

7) комбіновані операції.

Отже, операціями з давальницькою сировиною вважаються винятково ті операції, за яких після переробки давальницької сировини одержують готову продукцію зі зміненим кодом товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.

Готова продукція - це продукція (товар), вироблена з ви­користанням давальницької сировини (за винятком тієї частини, яка використовується для проведення розрахунків за переробку сировини) і визначена як кінцева в контракті між замовником і виконавцем.

При експорті давальницької сировини готова продукція, в залежності від умов ЗЕ контракту, може бути:

- ввезена на митну територію України в повному обсязі;

- ввезена на митну територію України, крім тієї її частини, яка була використана для проведення взаєморозрахунків між виконавцем і замовником;

- реалізована за межами митної території України.

При імпорті давальницької сировини – те саме, тільки вивезення або реалізація на митній території України.

Українським замовникам дозволяється вивозити давальницьку сировину за межі України для виготовлення продукції, при цьому система оподаткування імпортних товарів побудована таким чином, що готова продукція у випадку її ввезення на митну територію України не оподатковується митом.

Зовнішньоекономічний контракт є основним документом, що визначає права і обов’язки замовників при переробці давальницької сировини в готову продукцію. При виконанні операцій з переробки давальницької сировини зовнішньоекономічна операція ставиться на облік в державних органах, уповноважених законодавством здійснювати контроль за операціями з давальницькою сировиною.

Оприбуткування, зберігання та витрачання давальницької сировини здійснюється на підставі супровідних документів, до яких належать транспортні (морський коносамент, залізнична, автомобільна накладна та інші), сертифікат якості, страховий поліс, технічна документація на продукцію технічного призначення.

Давальницька сировина (крім тварин) вивозиться з України на підставі письмового зобов’язання про повернення в Україну готової продукції, виробленої з цієї сировини (або повернення валютної виручки від реалізації готової продукції не пізніше 180 днів з моменту оформлення вивізної вантажної декларації). При цьому контрактна вартість готової продукції, що підлягає ввезенню на територію України, повинна бути не менше митної вартості давальницької сировини.

При ввезенні давальницької сировини іноземного замовника на митну територію України сплата ввізного мита, податків і зборів проводиться українським виконавцем шляхом видачі простого векселя з терміном платежу, який дорівнює терміну здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більше 180 днів.

Давальницька сировина, по якій не стягується мито, податки і збори, вивозиться на підставі подання органам митного контролю письмового зобов'язання щодо повернення в Україну готової продукції.

У разі своєчасного вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому в контракті, за межі митної території України, вексель погашається і ввізне мито, податки і збори (крім митних зборів) не справляються.

Для погашення векселя (письмового зобов'язання) українському виконавцю-векселедавцю необхідно подати до податкових органів заявку із зазначенням дати прийняття на облік і облікового номера векселя з копією вантажної митної декларації.

Якщо давальницька сировина, що вивозиться для переробки, обкладається вивізним (експортним) митом, податками і зборами, то український замовник може сплатити їх (крім митних зборів) шляхом видачі простого векселя. При цьому відстрочення платежу здійснюється на термін переробки сировини, але не більше 90 календарних днів з дня оформлення вивізної вантажної митної декларації.

Готова продукція, виготовлена з давальницької сировини українського замовника, при ввезенні на митну територію України звільняється від обкладання митом і зборами (крім акцизного, митних зборів та ПДВ), які виникають при імпорті товарів.

Операції з давальницькою сировиною та виготовлення з неї готової продукції мають особливості оподаткування залежно від виду операції:

1) при ввезенні на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником;

2) у разі вивезення готової продукції;

3) у випадку повернення нерезиденту отриманої давальницької сировини;

4) при вивезені давальницької сировини з України з метою переробки її в готову продукцію.

1. При ввезенні на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником.

Сплата податків (ПДВ та акцизних зборів) при ввезенні на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником здійснюється українським виконавцем за давальницьку сировину, яка буде використана для проведення розрахунків за послуги з її переробки при проведенні митних процедур (аналогічно до проведення бартерних операцій), а за давальницьку сировину, яка буде використана для виробництва готової продукції, - шляхом видачі простого векселя з відстрочкою платежу на строк виконання операції з давальницькою сировиною, але не більше 180 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації.

2. Уразі вивезення готової продукції.

Виходячи з норм чинного законодавства, нульова ставка податку на додану вартість може застосовуватися до готової продукції, яка вивозиться за межі митної території України, а - також до послуг, що надаються з переробки давальницької сировини нерезидента лише за умови, що виготовлена продукція перетинає митний кордон України.

Що стосується продажу сировини на території України за іноземну валюту нерезидента для подальшої її переробки, то такий продаж обкладається ПДВ за повною ставкою в розмірі 20 %.

Готова продукція, вироблена в Україні з давальницької сировини іноземного замовника, при вивезенні не оподатковується вивізним (експортним) митом, іншими податками та зборами (крім митних зборів) і не підлягає режиму ліцензування та квотування.

Після того, як українським виконавцем здійснено переробку, при вивезенні готової продукції в повному обсязі, передбаченому контрактом у встановлені терміни, оформляються вивізна вантажна митна декларація. Копія такої вантажної митної декларації є підставою для погашення векселя. При цьому на лицьовому боці векселя робиться напис "Погашено", який засвідчується підписом начальника, а також печаткою державної податкової служби.

3. При вивезенні давальницької сировини з України з метою переробки її в готову продукцію.

З давальницької сировини в такому разі не стягується вивізне (експортне) мито, податок на додану вартість, збори (крім зборів за митне оформлення) і вивозиться з митної території України на підставі наданого письмового зобов'язання про повернення готової продукції або валютної виручки від її реалізації.

Право власності на цінності (давальницьку сировину), передані в переробку на сторону, належить замовнику, а тому така сировина у замовника обліковується на балансовому синтетичному рахунку 20 “Виробничі запаси”.

Факт передачі давальницької сировини виконавцю оформлюється записом по дебету рахунку 206 “Матеріали, передані в переробку” та кредиту рахунку 201 “Сировина й матеріали”.

Витрати з оплати послуг сторонніх організацій по переробці давальницької сировини у замовника відображаються по дебету рахунку 28 “Товари” та кредиту рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”. При отриманні продукції, виготовленої з давальницької сировини, замовник списує вартість давальницької сировини з кредиту рахунку 206 “Матеріали, передані в переробку ” в дебет рахунку 28 “Товари”.

У виконавця давальницька сировина відображається поза балансом на рахунку 022 “Матеріали, прийняті для переробки” за цінами, зазначеними в договорі. Готова продукція, виготовлена з давальницької сировини, також відображається на позабалансовому рахунку 023 “Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні” підприємства-переробника, не є його власністю і не може розцінюватись як продукція власного виробництва. Сума витрат при переробці сировини у виконавця відображається на балансовому синтетичному рахунку 23 “Виробництво”.

Облік давальницької сировини на складах, в цехах та на виробництві здійснюється в тому ж порядку, що й облік власних матеріалів. Аналітичний облік ведеться окремо за кожним власником матеріалів, за найменуваннями та цінами матеріалів, вказаними в договорі (в супровідних документах), а при відсутності цін — за цінами підприємства на аналогічні товари.

Розглянемо відображення в бухгалтерському обліку операцій з давальницькою сировиною у резидента-виконавця та резидента-замовника оплати послуг з переробки:

а) грошовими коштами;

б) частиною сировини;

в) частиною виготовленої продукції.

1. Виконавець-резидент за послуги з переробки одержує оплату грошовими коштами.

При оформленні ввізної вантажної митної декларації на сировину український виконавець сплачує ввізне імпортне мито, податки (у тому числі ПДВ) і збори (крім зборів за митне оформлення) шляхом надання органам митного контролю простого векселя на суму податкових зобов'язань.

Податкова накладна виписується на дату надходження коштів в оплату послуг або дату підписання акту.

Після переробки продукція відвантажується замовнику. При цьому необхідно пам'ятати про суми ПДВ, віднесені до податкового кредиту по матеріалах, що використовувалися для виробництва продукції. Такий ПДВ необхідно "відновити" у вартості використаних в процесі переробки матеріалів.

В момент митного оформлення вивізної вантажної митної декларації на готову продукцію, що вивозиться в повному обсязі (згідно договору) в установлений термін, вексель погашається і вивізне мито, податки (в тому числі ПДВ) і збори (крім збору за митне оформлення) не сплачуються.

2. Виконавець-резидент одержує оплату за послуги з переробки частиною сировини або частиною готової продукції.

Операції, при яких форма оплати відрізняється від грошової, необхідно розглядати як товарообмінні.

Давальницька сировина згідно з договором на переробку надходить на митну територію України. На частину сировини, яку згодом буде вивезено з митної території України у вигляді готової продукції, виконавець надає органам митного контролю простий вексель на суму податкових зобов'язань. За частину сировини, що надійшла як оплата послуг з переробки, виконавець сплачує ввізне (імпортне) мито, податки (в т ч ПДВ) і збори.

В момент оформлення ввізної вантажної митної декларації на сировину, що надходить в оплату послуг з переробки, виникають податкові зобов’язання з митного ПДВ, за ставкою 20% від контрактної вартості сировини, що надходить в оплату послуг. Крім цього у виконавця виникає зобов’язання з ПДВ, пов’язане з продажем (експортом) послуги. Таке зобов’язання визначається за нульовою відсотковою ставкою від контрактної вартості такої послуги.

1. Замовник-резидент оплачує послуги виконавця з переробки сировини грошовими коштами.

Після здійсненої переробки давальницької сировини виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у замовника при імпорті такої послуги буде припадати на дату списання коштів з поточного рахунку в оплату виконавцю або на дату підписання акту виконаних робіт залежно від того, яка подія відбулася раніше. Сплата ПДВ відбувається за ставкою 20% від контрактної вартості послуги, що імпортується.

2. Замовник-резидент оплачує послуги виконавця-нерезидента частиною сировини.

Український замовник відвантажує давальницьку сировину, в тому числі в оплату послуг виконавця-нерезидента. На цю частину сировини митниці на кожну частину сировини (що підлягає переробці і що призначена як оплата вартості послуг з переробки) доцільно оформити окрему вивізну вантажну митну декларацію.

Перша ввізна вантажна митна декларація буде оформлена на частину сировини, яку після переробки у вигляді продукції в повному обсязі буде повернуто в Україну за умовами договору. На неї оформлюється письмове зобов'язання.

Друга вивізна вантажна митна декларація оформлюється на частину сировини, що надходить виконавцю в оплату послуг з переробки. Податкові зобов'язання виникають в момент оформлення вивізної вантажної митної декларації на цю частину сировини за нульовою ставкою. Така подія є першою при здійсненні бартерної операції (продано сировину за послугу). Виписується податкова накладна на сировину, що надходить в оплату послуг.

ПДВ, що був сплачений раніше при купівлі замовником сировини, яка використовується як оплата послуг з переробки відноситься до податкового кредиту, його необхідно “відновити” у вартості сировини.

Після здійснення переробки на дату підписання акту приймання виконаних робіт у замовника виникають податкові зобов'язання щодо імпорту послуги, тому необхідно здійснити перерахування коштів по сплаті ПДВ за послугу, що імпортується.

При ввезенні в Україну повного обсягу продукції, виробленої з давальницької сировини, у встановлені терміни вексель (письмове зобов'язання) погашається.

На момент ввезення виникає необхідність сплати митного ПДВ.

Сплата цього податку відбувається шляхом перерахування грошових коштів на депозитний рахунок митниці за ставкою 20 %, виходячи з контрактної (не нижче митної) вартості продукції. Право на податковий кредит виникає на дату сплати податку за податковими зобов'язаннями.

Поиск по сайту: