Основні різновиди діяльності

Людська діяльність різноманітна, багатогранна. Залежно від мети, змісту та форм розрізняють три основні різновиди діяльності: гру, навчання та працю.

В різні періоди життя ці види діяльності виявляються по різному: за метою, змістом, формою та значенням. У дошкільному віці провідною діяльністю є гра, у шкільному – навчання, а в зрілому віці – праця. Характерною особливістю усіх різновидів людської діяльності є присутність мовної діяльності, яка сприяє розвиткові змісту, форми, цілеспрямованості та мотивації усіх видів діяльності.

В РВД спостерігаються різноманітні порушення компонентів, які впливають на всі види діяльності:

1. Незрілість мотивів та цілей діяльності;

2. Нездатність добирати потрібні засоби реалізаціїї певного завдання;

3. Некритичне відношення до отриманих проміжних, поточних та підсумкових результатів;

У зв’язку з цим виникає ряд недоліків та особливостей в структурі та перебігу діяльності:

1. Порушення цілеспрямованості, яке пояснюється поганим орієнтуванням в умові завдання, відсутністю навичок долати труднощі, нерозуміння значущості результатів діяльності.

2. Труднощі перенесення набутого минулого досвіду в нові умови.

3. Вузькість мотивації, як наслідок низького рівня усвідомлення мотивів і цілей діяльності, несталість, а також несформованість навичок планувати власну діяльність та передбачувати її результати.

4. Недостатнє розуміння мовної інструкції, низька продуктивність уваги, нездатність усвідомити зміст усієї інструкції в цілому тощо.

Під час перебування в школі у школярів з вадами інтелекту формуються різні навчальні та трудові навички. Фізіологічною основою навички є вироблення та закріплення умовно-рефлекторних зв’язків.

В результаті органічного ураження головного мозку в РВД спостерігаються наступні особливості ВНД, які ускладнюють формування навичок:

1) Слабкість замикальної функції кори головного мозку, що призводить до слабкої дифференціації вироблених умовно-рефлекторних зв’язків. Їх формування у РВД потребує значної кількості повторень. Сформовані зв’язки без достатньої кількості підкріплень мають тенденцію до згасання. Ця вада призводить до того, що в РВД формування будь-якої навички вимагають спеціально організованої тривалої роботи.

2) Неврівноваженість процесів збудження та гальмування ускладнює локалізацію процеса збудження під час формування навички. Розлите гальмування ускладнює його концентрацію. Недорозвиток психіки зумовлює ускладнення формування навичок письма в учнів допоміжної школи. Це проявляється в наступному:

- в недорозвитку дрібних м’язів кистей рук, слабке диференціювання м’язового напруження;

- в неточності окремих відчуттів, у вадах дифференціації відчуттів та сприймання;

- в порушенні фонематичного слуху;

- в недорозвитку аналітико-синтетичної діяльності;

- у грубих порушеннях моторики, координації рухів.

Як наслідок цих вад навички письма формуються значно триваліший час, ніж у однолітків з нормальним інтелектуальним розвитком. Розглянемо особливості включення РВД у різні види діяльності.

Ігрова діяльність є провідною в молодшому шкільному віці. За даними Венгер, Соколової у РВД ігрова діяльність не сформована. В молодшому дошкільному віці РВД за своєю ініціативою іноді стають учасниками гри. Вони мало активні, безініціативні, часто не розуміють змісту гри, відмовляються від неї взагалі. РВД не розуміють призначення іграшок. Їхні дії з іграшками носять маніпуляційний характер, а не ігровий. РВД не здатні самі створити ігрову ситуацію. Це зумовлено не розумінням змістом гри в цілому. Але під керівництвом дорослого в віці 5-6 років РВД може приймати участь в сюжетній грі, виконуючи роль,якій її навчили. Крім того ігрову діяльність РВД відзначає низька мовна активність: вона не приймає участі в діалогах, не супроводжує власні дії коментарем, не пояснює перебігу гри тощо.

Отже, РВД приходять до школи з несформованою ігровою діяльністю, і саме ця вада ускладнює пізнання навколишнього світу. Словесна інструкція для РВД не є стимулом до гри. В РВД дії і мова йдуть окремо, розірвано. Плануюча функція мовлення під час гри не формується, РВД не використовують предмети-замісники.

У розумово відсталих дітей раннього віку предметна діяльність самостійно не формується. Предмети у них не викликають зацікавленості і вони не виконують з ними предметних дій, а лише маніпулювання, тобто дії, що не показують дитині властивості предметів; неадекватні дії, які не відповідають призначенню предметів, їх властивостям (наприклад, стукає тарілкою по столу, намагається покласти велику ляльку у маленьку шухляду тощо).

У розумово відсталої дитини раннього віку самостійно не формуються й інші види діяльності, зокрема гра, малювання, елементи трудової діяльності, які у дитини з нормальним інтелектом розвиваються вже на кінець третього року життя.

Продуктивна діяльність (образотворча – малювання, ліплення, аплікація та конструктивна) виникає у дитини дошкільного віку з нормальним інтелектом на основі достатньо високого рівня сенсорного розвитку.

У розумово відсталих дошкільників без спеціального навчання продуктивна діяльність не формується. Не з’являється і предметний малюнок. Якщо таких дітей навчають малювати без урахування особливостей їхнього розвитку, то малюнок у них виходить дуже примітивний, фрагментарний, неадекватний у плані зображення цілого предмета, його деталей, форм, пропорцій. Вони не використовують у малюнках колір ні як засіб зображення, ні як засіб передачі емоцій.

Поиск по сайту: