Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу

Поняття зобов 'язання із публічного конкурсу

Другим різновидом публічної обіцянки винагороди виступає пуб­лічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу (публічний кон­курс). «Конкурс» в буквальному перекладі з латинської означає «зітк­нення, зустріч». У цивільному праві - змагання кандидатів, претен­дентів для виявлення кращих на право організації і (або) здійснення діяльності, спрямованої на досягнення яких-небудь соціально корис­них цілей¹. Найчастіше в цивільному праві конкурс використовується у трьох розуміннях як: 1) різновид недоговірних зобов'язань; 2) поря­док укладення договору; 3) конкурсне провадження - відповідне роз­поділення майна боржника в разі його неплатоспроможності².

1 Тихомирова Л. В., Тихомиров М. Ю. Юридическая энциклопедия / Под ред.
М. Ю. Тихомирова. - М., 1998. - С. 207.

² Ігнатаїко В. М Конкурс в цивільному праві // Проблеми законності: Респ. між-
відом. наук. зб. / Відп. ред. В. Я. Тацій. - Харків: Нац. юрнд. акад. України, 2000. -
№42.- С. 61-62.

Конкурс як різновид недоговірних зобов'язань, а саме вид пуб­лічної обіцянки винагороди, що передбачає порівнюваність результа­тів, регулюється статтями 1150-1157 ЦК. Мета конкурсу ніколи не може полягати лише в тому, щоб тільки визначити найкраще ви­рішення завдання. Кінцева мета його - застосування отриманого ре­зультату на практиці, використання у виробництві тощо¹.

Конкурс (змагання) має право оголосити фізична або юридична особа (засновник конкурсу). Залежно від залучення засновником кон­курсу до участі в конкурсі чи-то широкого загалу, чи обмеженого ко­ла осіб, визначених до оголошення конкурсу, публічні конкурси по­діляються на відкриті і закриті. Оскільки сама назва конкурсу «публічний» свідчить про необмежене коло учасників, не зовсім по­слідовним є підхід законодавця щодо віднесення закритого конкурсу до публічного. В силу ч. З ст. 1150 ЦК засновник конкурсу має право запросити до участі в ньому персональних учасників (закритий кон­курс). Вважалося, що закритий конкурс являє собою суму окремих договорів, які укладаються з кожним із пошукувачів, котрі мають право на оплату виконаної роботи незалежно від зайнятого ними міс­ця на конкурсі і від прийняття оціночного рішення взагалі². Д. В. Боб­рова розглядає закритий конкурс як різновид договору замовлення. Замовлення на створення твору (проекту будови, пам'ятника) на одну й ту саму тему іноді дається кільком конкретним особам³.

Очевидно, публічність як ознака конкурсного зобов'язання, перед­бачає невизначеність кола учасників на час оголошення конкурсу, то­му закритий конкурс, який, хоча і складає за структурою відносин та­кож два зустрічні односторонні правочини, не може бути віднесений до публічного (виступати його різновидом). В юридичній літературі стосовно ознаки публічності існує кілька точок зору. Так, одні автори вважають, що обіцянка винагороди за краще виконання певної робо­ти або досягнення інших результатів повинна бути публічною, тобто зверненою до необмеженого кола осіб⁴, а інші публічність вбачають в тому, що обіцянка дається більше, ніж одній особі⁵.

Конкурс оголошується публічно через засоби масової інформації. Оголошення про конкурс може бути зроблене й іншим чином. Це, на­приклад, розміщення об'яви про проведення конкурсу серед співро­бітників науково-дослідного інституту на дошці об'яв цієї установи. При проведенні закритого конкурсу засновник адресує оголошення

¹ Смирное В. Т. Конкурс в советском праве. Автореф. дис. на соиск. уч. ст. канд.
юрид. наук. - М., 1962. - С. 19.

² Иоффе О. С Вказ. праця. - С 786.

³ Боброва Д. В. Зобов'язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди
(оголошення конкурсу) / Цивільне право: Навч. посіб. для студентів юрид. вузів та фа­
культетів. - К.: Вентурі, 1996. - С ЗО 1.

⁴ Смирнов В. Т. Гражданское право: Учеб. Часть П / Под. ред. А. П. Сергеева,
Ю. К. Толстого. - М.: Проспект, 1997. - С. 682.

⁵ Голубева Н. Ю. Вказ. праця. - С. 743.

Поиск по сайту: