НЕ РЕКОМЕНДОВАНУ КАФЕДРОЮ,

НА РЕЦЕНЗІЮ НЕ ПРИЙМАЮТЬСЯ!

2. Формулювання мети та основних завдань. У залежності від того, наскільки ясно й точно сформульована мета роботи, настільки вдалим є план роботи, її організація, стиль викладу. Саме мета визначає коло теоретичних проблем і стосовних до них реальних подій, фактів. Визначеність мети дозволяє студентові виділити в роботі основний напрямок роботи, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу. Невдале визначення мети часто приводить до зниження якості роботи: у ній переважають загальні міркування, аналіз підмінюється описовістю. Мета реферату повинна бути тісно пов’язана з назвою його теми, а також такою, що її можна досягти, враховуючи обсяг роботи і специфіку навчання. На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які необхідно розв’язати в процесі виконання роботи. Завдання повинні конкретизувати основну мету роботи; їх визначення пов’язане з назвами основних питань чи розділів реферату. Приклади формулювання мети: "Метою роботи є розгляд деяких особливостей конфліктів в закладах художньої освіти", "Метою роботи є опис деяких маніпулятивних технік, що їх використовують учні при спілкуванні з викладачами”, „Метою роботи є добір і аналіз інформації та складання, спираючи на використання вторинних даних, зразкового психологічного портрету споживача товару, який є об’ектом проектування”.

3. Складання плану. На початку підготовки реферату студент повинен ознайомитися зі змістом літературних джерел за добраною темою і скласти план. План – проміжний етап роботи, він пишеться «для себе», обговорюється з викладачем, затверджується на консультаціях за курсом. План може складатися в простому чи розгорнутому вигляді. Чим чіткіше план роботи, чим він логічніше, тим легше авторові викладати свої думки, робити обґрунтовані висновки. План реферату є відбитком його структури, під якою розуміється порядок побудови наукової праці, взаємозв'язок окремих її частин.

Недоліком більшості робіт є нерозмірність розділів, що є наслідком захоплення студента якимсь одним питанням.

Тому при складанні плану студентові важливо визначити, нехай приблизно, розміри кожної частини майбутньої роботи і їхній взаємозв'язок. У процесі вивчення матеріалу план може удосконалюватися й одержує остаточний вид лише наприкінці роботи над темою.

Виконані розділи роботи студент подає на розгляд керівнику і, відповідно до його зауважень уточнює, доповнює і в разі потреби - допрацьовує.

4. Виклад матеріалу. Виклад матеріалу повинен бути пов'язаним, тобто зміст кожного наступного абзацу повинний бути значеннєвим продовженням попередніх.

У роботі можуть бути додатки у виді малюнків, таблиць. Кожен додаток повинний бути пронумерований і озаглавлений. У тексті роботи повинні бути посилання на кожен додаток.

Рекомендується така структура реферату:

Реферат починається з викладу суті проблеми. Варто уникати загальних фраз.

У ВСТУПІ обґрунтовується актуальність теми. У перекладі з латинського актуальність означає важливість, значимість розглянутої теоретичної концепції або теоретичного питання в даний час або для автора роботи. В цьому розділі розкриваються мета й основні завдання, структура роботи, визначаються джерела інформації.

Основна частина, що складається з трьох-п’яти основних розділів, які, у свою чергу, можуть поділятися на два-три підрозділи і за змістом повинні відповідати направленості теми, підпорядковуватись основній меті та завданням, бути органічно взаємопов’язані, мати приблизно однаковій обсяг.

У ВИСНОВКАХ пропонуються загальні умовиводи, ідеї, думки, оцінки, пропозиції студента, підсумок усіх питань даної теми, указується, в якої мірі досягнуто мету і вирішені завдання, про які йшла мова у «ВСТУПІ».

У СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ включають публікації переважно останніх 5 – 10 років. Особливу цінність мають роботи останнього року. Список використаних джерел у контрольній роботі повинен містити не менше 3 джерел. Підручник – 1 (Один!!!).

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарата, що містить бібліографічні дані про джерела і розміщається після ВИСНОВКІВ.. Цей список складає одну з істотних частин роботи, відбиває самостійну творчу роботу автора і свідчить про рівень фундаментальності проведеної роботи.

Дані про джерела, включених у список, необхідно подавати відповідно до вимог державного стандарту.

Бібліографічні записи "Списку" повинні мати порядкову нумерацію і подаються в такий послідовності:

­ закони, нормативні акти та положення державного значення;

­ літературні та наукові джерела українською та російською;

­ літературні та наукові джерела іноземними мовами;

­ мережні адреси.

Джерела можна поміщати в списку одним із способів: у порядку цитування в тексті, за абеткою прізвищ перших авторів або назв, у хронологічному порядку. Джерела необхідно оформити відповідно до вимог державного стандарту.

Поиск по сайту: