АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні джерела 4 страница

Читайте также:
  1. IX. Карашар — Джунгария 1 страница
  2. IX. Карашар — Джунгария 2 страница
  3. IX. Карашар — Джунгария 3 страница
  4. IX. Карашар — Джунгария 4 страница
  5. IX. Карашар — Джунгария 5 страница
  6. IX. Карашар — Джунгария 6 страница
  7. IX. Карашар — Джунгария 7 страница
  8. IX. Карашар — Джунгария 8 страница
  9. IX. Карашар — Джунгария 9 страница
  10. Августа 1981 года 1 страница
  11. Августа 1981 года 2 страница
  12. Августа 1981 года 3 страница

Єврокард – вид міжнародних кредитних карток.

Європейська асоціація вільної торгівлі -регіональна торгово-економічна група країн Європи, створена з ініціативи Великобританії у 1960 році у противагу Європейському економічному співтовариству.

Європейська валютна одиниця -валютна одиниця, яка діє у європейської валютній системі. Співвідношення (паритет) її з валютами інших країн визначається тим, що вона служить представником всієї низки валют країн, які входять у європейську валютну систему.

Європейська валютна система (ЄВС) -прийнята рядом країн, які входять у економічне співтовариство, форма організації валютних відносин а також валютного обміну, яка полегшує економічні відносини між країнами, і стимулює інтеграцію їх економік, сприяє стабілізації валют. Діє з 1979 р.

Європейська система національного рахівництва -система угод країн-учасниць Європейського співтовариства (ЄС), спрямована на створення єдиних форм, методів, показників обліку економічних процесів в регіональному масштабі. Система національного рахівництва розроблена у 1970 р. як базова для побудови рахунків спільноти країн що до неї входять. Розробка такої системи обумовлена трьома основними чинниками: досвідом діючих систем, прагненням створити досить жорстку систему, що забезпечує реальну однорідність національних рахунків країн-учасниць, і водночас досить гнучку, щоб забезпечити можливість наступного внесення зміни й доповнення, і навіть забезпечити порівняння економічних показників з міжнародною системою. Основою системи є інтегрування рахунків, якими розподіляються операції.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) -міжнародний банк, створений у 1990 р. урядами 42 країн, зокрема Росії, і міжнародними організаціями, веде операції з 1991 р., штаб-квартира у Лондоні. Мета створення - кредитна підтримка країн Східної чи Центральної Європи за для переходу до ринкової економіки.

Європейський валютний фонд (ЕВФ) -проект створення міжнародної валютно-фінансової організації країн Європи, розроблений в 1981 р. ЕВФ має стати розрахунковим центром для регулювання заборгованості центральних банків в рамках ЄВС. Обсяг ресурсів - 50 млн. доларів.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) -діє з 1959 р. на фінансування розвитку відсталих європейських регіонів у вигляді довгострокових кредитів. У Раді управляючих - міністри фінансів країн-учасниць.

 

Ж

Женевські конвенції -міжнародні угоди (їх шість), які регламентують правила вексельного і чекового звернення, порядок використання векселів і чеків в платіжному обороті, прийняті на конференціях у Женеві в 1930 і 1931 рр. Конвенції забезпечили уніфікацію правил застосування векселів і чеків, спростивши їх міжнародне звернення.


З

Забалансові операції -операції з позабалансовими рахунками, і це не позначається у балансі банку. До таких операцій відносяться інкасо цінних паперів, зберігання банківської звітності й ринок цінних паперів, операції з зберігання грошей.

Заборгованість дебіторська -сума боргів, належних підприємству, фірмі, компанії із боку інших підприємств, фірм, і навіть громадян, які є їх боржниками (дебіторами).

Заборгованість зовнішня -сумарні грошові зобов’язання країни, висловлені грошової сумою, підлягає поверненню зовнішніх кредиторів на певну дату, тобто загальна заборгованість країни з зовнішніми позиками і невиплаченими із них відсотками. Зовнішній державний борг є сукупна заборгованість держави міжнародним банкам, урядам інших країнах, приватним іноземним банкам. Розрізняють поточний зовнішній борг даного року, які треба повернути нинішнього року, і загальний державний зовнішній борг (накопичений), який треба повернути цього року й у наступні роки. У 1995р. загальний державний борг Росії становив приблизно 120 млрд. доларів.

Заборгованість капітальна -зовнішня заборгованість, термін платежу якої вже настав.

Заборгованість кредиторська -кошти, тимчасово залучені підприємством, фірмою, підлягають поверненню юридичним чи фізичних осіб. Кредиторську заборгованість складають у основному нездійснені платежі постачальникам за відвантажені товари, неоплачені податки, невиплачена нарахована пеня, невнесені страхові внески, неоплачені борги.

Заборгованість по відсоткам -сума відсотків, нарахована на заборгованість по основному обов’язку.

Завдаток – сума, яку сплачує покупець, з метою гарантії подальшого виконання сторонами взятих на себе зобов’язань по договору. Ящо покупець не виконує умови договору, то він втрачає ці гроші, якщо продавець не виконує умови договору, то він повертає покупцю цю суму у подвійному розмірі.

Задаток -гарантійний внесок у вигляді грошової суми чи майнових цінностей, переданих одним економічним суб’єктом іншому як гарантію виконання прийнятих цим суб’єктом зобов’язань стосовно тому, кому видано задаток. Якщо суб’єкт, дав задаток, не виконує прийнятих ним зобов’язань, то задаток втрачається, тобто переходить до того що, кому він виданий ролі гарантії. Якщо ж зобов’язання виконані, то задаток повертається, або зараховується як оплата за виконання зобов’язань.

Закриття рахунків - припинення дії розрахункових і поточних рахунків на основі заяви юридичних і фізичних осіб, на ім'я яких відкриті ці рахунки, або за рішенням судових органів або самих банків за наявності на те підстав.

Залишок внеску - загальна сума внеску, що зберігається на рахунку вкладника на певну дату.

Залізнична накладна (Railway Consignment Note) -документ, що підтверджує наявність договору перевезення між відправником вантажу й адміністрацією залізниці, свідчить про прийняття товарів для перевезення, визначає умови перевезення. Оригінал накладної випливає з вантажем. Відправник вантажу одержує дублікат накладної. Вантаж видається особі, зазначеній в накладній як одержувач. Текст залізничної накладної друкується на стандартних бланках. Накладна не є ні товаророзпорядчим, ні передатним документом. Вона виконує функцію доказу укладання договору перевезення, прийняття товарів для перевезення й умов перевезення.

Залогова операція - операція банків по наданню позик під заставу товарів в обороті і товарів у переробці.

Залогова операція - операція банків по наданню позик під заставу товарів в обороті і товарів у переробці.

Заповіт -складене відповідно до чинного законодавства і в певній формі, нотаріально завірене письмове розпорядження власника майна, цінностей, грошових вкладів, у чиє володіння мусить бути передано його власність по смерті. Заповіт, складений пізніше, скасовує раніше складений заповіт.

Застава – в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Забалансовий рахунок -обліковий рахунок, який висвітлює грошові права чи зобов’язання, які можуть реалізуватися за певних умов.

Злісне банкрутство - оголошення підприємством або підприємцем стану банкрутства з метою не виплачувати довгі і втаїти грошові кошти, що є у нього, фінансові ресурси, використовувати їх не по прямому призначенню.

Змішаний платіж (Mixed Payment) - передбачається складна форма оплати документів, представлених бенефіціаром. Наприклад, частина суми документів оплачується відразу після визнання їх відповідними умовам акредитива, а частина шляхом відстроченого платежу.

І

Іменний індосамент -це передавальний напис, зроблений на зворотному боці індосованого документа, що визначає, за чиїм наказом необхідно зробити платіж або доставити вантаж, шляхом указівки після передавального напису "Платити наказу..." чи "Наказу..." повного найменування й адреси цієї особи. Див. також Бланковий індосамент, Індосамент.

Іменний чек - розрахунковий документ, виражений в іноземній валюті, який є письмовим розпорядженням юридичної/фізичної особи – нерезидента (чекодавця) виплатити певну суму грошей чекодержателю, особі, названій в чеці.

Іменні цінні папери -цінні папери, видані з ім’ям певної особи, яка має право на їх використання.

Імпортер (наказодавець акредитиву) – будь-яка фізична або юридична особа, представництво юридичної особи-нерезидента, на доручення якого відкривається акредитив у банку-емітенті.

Імпортер (наказодавець акредитиву) – будь-яка фізична або юридична особа, представництво юридичної особи-нерезидента, на доручення якого відкривається акредитив у банку-емітенті.

Імпортний акредитив – одностороннє умовне зобов’язання банку, який відкрив акредитив, що виставляється на підставі доручення його клієнта – імпортера на користь експортера відповідно до умов, передбачених у зовнішньоекономічному контракті. Банк, який відкрив акредитив, зобов’язується провести платіж(і) або акцепт переказних векселів (тратт) або здійснити негоціацію документів, передбачених умовами акредитиву, на користь експортера або уповноважує інший банк (виконуючий банк) провести такий(і) платіж(і) або акцепт переказних векселів (тратт) за умови пред’явлення експортером документів відповідно до умов акредитиву.

Імпортний акредитив – одностороннє умовне зобов’язання банку, який відкрив акредитив, що виставляється на підставі доручення його клієнта – імпортера на користь експортера відповідно до умов, передбачених у зовнішньоекономічному контракті. Банк, який відкрив акредитив, зобов’язується провести платіж(і) або акцепт переказних векселів (тратт) або здійснити негоціацію документів, передбачених умовами акредитиву, на користь експортера або уповноважує інший банк (виконуючий банк) провести такий(і) платіж(і) або акцепт переказних векселів (тратт) за умови пред’явлення експортером документів відповідно до умов акредитиву.

Імпринтер – механічний пристрій, за допомогою якого держатель платіжної картки має змогу платити за товари, послуги або отримати готівку в касах уповноважених банків. В результаті проведеної операції, держатель картки обов'язкового отримує сліп (торгівельну або банківську квитанцію).

Інвестиційний банк -спеціалізований банк, проводить інвестиційну політику у вигляді придбання акцій промислових корпорацій. Ресурси банку формуються з допомогою продажу власних акцій. Особливість інвестиційних банків у тому, що вони спеціалізуються на прийомі вкладів населення.

Інвестори — юридичні й фізичні особи, що купують акції.

Інвойс -рахунок, який виписується продавцем з ім’ям покупця після замовлення товару покупцем, у якому міститься інформація про товар і ціна продажу. Є основою оплати, розрахунків.

Індекс -(від лат. index - покажчик, список) - економічний і статистичний показник, що характеризує у відносному вигляді зміну економічних величин, параметрів економічних та соціальних процесів у часі за певний період, рівний відношенню кінцевої величини до початкової. Індекс обчислюється стосовно базовому індексу, базової величині, відповідної певному року. Найпоширеніші індекси цін промислового виробництва, рівень життя, вартість життя. Наприклад, якщо індекс промислового виробництва, у Росії у 1990 р. сприйняти як 100%, то 1994 р. він становив приблизно 55%, що він відповідає спаду обсягу виробництва на 45% від вихідного рівня.

Індосамент (Endorsement) -передавальний напис на векселях, чеках, коносаментах, страхових полісах і інших обігових документах. Інструмент переуступки права вимоги, засвідчує передачу прав за індосованим документом іншій особі. Див. також Бланковий індосамент.

Індосант -особа, що ставить передавальний напис (індосамент) на документі, право Вимоги за яким підлягає передачі.

Інкасація -збір у касах підприємств, організацій та установ готівки та матеріальних цінностей і доставка в каси кредитних установ.

Інкасація – збір грошової готівки в касах підприємств, організацій і установ і передача її в каси кредитних установ. Інкасо - банківська операція, яка полягає на тому, що постачальник довіряє обслуговуючій установі банку стягнути з покупця необхідні кошти і зарахувати їх на його рахунок шляхом виставлення йому платіжних документів. При безготівкових розрахунках здача документів на інкасо означає, що банк взяв на себе доручення постачальника про отримання для нього платежу з покупця.

Інкасація – збір грошової готівки в касах підприємств, організацій і установ і передача її в каси кредитних установ. Інкасо - банківська операція, яка полягає на тому, що постачальник довіряє обслуговуючій установі банку стягнути з покупця необхідні кошти і зарахувати їх на його рахунок шляхом виставлення йому платіжних документів. При безготівкових розрахунках здача документів на інкасо означає, що банк взяв на себе доручення постачальника про отримання для нього платежу з покупця.

Інкасо -(від лат. incasso) - вид банківської операції з передачі коштів від самих клієнтів іншим і від платників одержувачам. У банк від імені клієнтів, зобов’язаних оплатити куплені ними товари та надані їм послуги, переводяться з різних платіжних документів (чеків, векселів та інших) належні до оплата кошти. Банк зараховує кошти своїм клієнтам, які повинні їх отримати як оплату за виконані роботи й послуги. Отож інкасо - це посередницька банківська операція з передачі коштів від платника до одержувача через банк з зарахуванням цих коштів на рахунок одержувача.

Інкасо (Collection) -робота банку з документами, отриманими від експортера, з виконання його інструкцій, що полягають у передачі документів імпортеру проти платежу або акцепту тратт чи передачі документів на інших умовах. Експортер готує документи, передані ним на інкасо, й оформляє чіткі й повні інкасові інструкції для банку.

Інкасо – розрахункова операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта і на підставі розрахункових документів одержує належні йому грошові суми з наступним зарахуванням цих сум на рахунки клієнта.

Інкасове доручення (Collection Order) -інструкції банку, що представляє, оформлювані банком-ремітентом у відповідності до інкасових інструкцій принципала.
Іменний чек - розрахунковий документ, виражений в іноземній валюті, який є письмовим розпорядженням юридичної/фізичної особи – нерезидента (чекодавця) виплатити певну суму грошей чекодержателю, особі, названій в чеці.

Інкасуючий банк (Collecting Bank) -будь-який банк в операці інкасо відмінний від банку-ремітента, залученого в обробку документів.

Інноваційний фонд -фонд фінансових ресурсів, створених із метою фінансування новітніх науково-технічних розробок та ризикових проектів. Джерело - спонсорські внески фірм, банків. Розподіляється між заявниками, які претендують на інвестиції, зазвичай, на основі тендера.

Іноземна валюта -валюта, грошова одиниця інших країн.

Інфляція – знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги.

Іпотека -(від грецьк. hypotheke - заклад, заставу) - застава нерухомого майна, переважно землі і будівель, для одержання іпотечної позички. Під іпотекою розуміють також заставу і обов’язок по іпотечному кредиту.

Іпотека – вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом.

Іпотечна позика -довгострокова позичка, видана під заставу нерухомості. Існує віддавна. Із середини ХІХ ст. набула форм банківського кредиту під заставу землі, виробничих будівель, житлових будинків.

Іпотечний банк -спеціалізований комерційний банк, займається видачею іпотечних кредитів, тобто кредитів під заставу нерухомості або купівля нерухомості. Кредити іпотечного банку мають довгостроковий характер. Джерелом коштів банку виступають вклади клієнтів, переважно тих, хто хотів би отримати іпотечний кредит. Залежно від напрямів кредитування іпотечні банки діляться на земельні банки, надають кредит під заставу землі, меліоративні банки, надають позику меліоративні роботи, комунальні банки, надають кредит під заставу міської нерухомості.

Іпотечний кредит -довготермінові позички під заставу нерухомості: землі, виробничих та житлових будинків, споруд.

Іпотечний кредит (direct mortgage loan; ипотечный кредит) – довгостроковий кредит (довгострокова позика), яку надає банк під заставу нерухомості.
Іменні вклади -кошти, внесені для зберігання у банк чи іншу фінансову організацію конкретною особою.

Іпотечний кредит - кредит, що надається Банком фізичній особі на придбання нерухомості (квартири, земельної ділянки) на суму, що дорівнює вартості нерухомості, що купується, за вирахуванням суми авансу, при чому заставою (гарантією повернення кредиту) по іпотечному кредиту є придбана нерухомість.

Іпотечний кредит - кредит, що надається Банком фізичній особі на придбання нерухомості (квартири, земельної ділянки) на суму, що дорівнює вартості нерухомості, що купується, за вирахуванням суми авансу, при чому заставою (гарантією повернення кредиту) по іпотечному кредиту є придбана нерухомість.
Іпотечний ринок -ринок іпотечних позичкових капіталів, у якому відбувається купівля-продаж іпотечних облігацій, випущених торгово-промисловими корпораціями і що використовуються для надання кредиту під заставу нерухомості.

Іпотечні облігації -довгострокові цінні папери, випущені під забезпечення нерухомим майном (землі, виробничих і житлових будинків).

К

Казна -(від тюрк. - сховище грошей) - фінансові ресурси держави, централізовані державні джерела фінансів.

Казначейство -спеціальний державний фінансовий орган, існуючий зазвичай при міністерстві фінансів країни. До функцій казначейства входить складання проекту державного бюджету та взагалі управління його виконанням, і навіть управління державним боргом і емісія державних цінних паперів. У результаті виконання державного бюджету казначейство відстежує збір податків, мит та інших надходжень до бюджету, відкриває бюджетні кредити і дає бюджетні гроші засоби відповідно до затверджених асигнувань.

Казначейство – підрозділ банку, який здійснює оперативне управління потоками коштів з метою досягнення максимальної рентабельності операцій при забезпеченні достатнього рівня ліквідності, проведення зваженої ризикової політики.

Картка банківська -кредитна картка, видана банком.

Картка грошова -картка, якою можна отримувати готівку з автомата (банкомату, термінала), і навіть що дозволяє здійснювати швидкий переказ грошей з цього рахунку платника на рахунок одержувача платежу.

Картка дебетна -одне із видів «пластикових грошей», яким можна здійснити платежі у сумі, рівній внеску на поточному рахунку у банку

Картка дебетова -одне із видів «пластикових грошей», яким можна здійснити платежі у сумі, рівній внеску на поточному рахунку у банку

Картка дебетова - один з видів “пластикових грошей”, по якому можна здійснити платежі на суму, рівну вкладу на поточному рахунку в банці; не виконують функцію створення додаткової купівельної можливості для власника.

Картка дисконтна -кредитна картка, через яку дають знижку.

Картка компанії -видана менеджерам або іншими співробітникам компанії на оплату рахунків компанії кредитна чи дебетова картка, яка використовуэться у ділових поїздках.

Картка кредитна -іменний платіжно-розрахунковий документ як пластикова картка, видається банком своїм вкладникам для безготівкової оплати ними товарів та послуг у роздрібній торговій мережі. Кредитна картка засвідчує наявність в її власника поточного рахунку у банку.

Картка кредитна револьверна - кредитна картка з самовідновлюваним кредитом.

Картка кредитна - іменний платіжний-розрахунковий документ у вигляді пластикової картки, що видається банком своїм вкладникам для безготівкової оплати ними товарів і послуг в роздрібній торговій мережі, забезпеченій комп'ютерними пристроями, що передають запит на оплату товару в банк.

Картковий рахунок (КР) — поточний рахунок, на якому обліковуються операції за ПК.

Картковий рахунок – поточний рахунок, на якому відображаються операції, виконані за допомогою платіжної карти.

Картковий рахунок – поточний рахунок, на якому відображаються операції, виконані за допомогою платіжної карти.

Касcа -(від італ. cassa, від лат. capsa - вмістилище, ящик) підрозділ підприємства, організації, яка виконує касові операції з готівкою та інші цінностями.

КАСКО -(від італ. casco) страхування транспортних засобів.

КАСКО – мається на увазі відповідальність страхової компанії при будь-яких шкодах, завданих Вашому автомобілю і компенсація Ваших збитків при угоні (викраденні) автомобілю.

КАСКО – мається на увазі відповідальність страхової компанії при будь-яких шкодах, завданих Вашому автомобілю і компенсація Ваших збитків при угоні (викраденні) автомобілю.

Кількісні економічні показники -показники, які мають числовий вимір і виражені в фізичних чи грошових одиницях (штуки, одиниці ваги, обсягу, довжини, площі, рублях, доларах). До кількісних показників відносять обсяг готової продукції в натуральному й у грошовому вимірі, величину витрат виробництва та звернення, виручку від товарів та послуг, прибуток, доходи і населення (країни, регіону), обсяги експорту й імпорту в натуральному і грошовому вимірі, величини внутрішнього і зовнішнього боргу, запаси сировини й багатьох інших аналогічних показників.

Кліринг -(від анг. clearing - очищати) безготівкові розрахунки між країнами, компаніями, підприємствами за поставлені, продані одна одній товари, цінні папери надані послуги, здійснювані шляхом взаємного заліку, з умов балансу платежів.

Кліринг (clearing; клиринг) – система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери і послуги, яка ґрунтується на врахуванні банками взаємних вимог і зобов’язань сторін.

Код -(від франц. code) скорочене позначення, назва товарів, речей, предметів, їх шифр, символічне зображення, містить інформацію про ці обєкти. Присвоєння коду називають кодуванням.

Кодування -присвоєння коду.

Коливання курса -(валюти, цінних паперів) зміна біржової ціни валюти, цінних паперів під впливом мінливого попиту, пропозиції по іншим чинникам.

Комерційний кредит — кредит, наданий у товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочки платежу за проданий товар.

Комерційні банки - крупні недержавні кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, організацій, громадян (розрахункові, платіжні операції, залучення внесків, надання позик, а також операції на ринку цінних паперів).

Комісійні -плата за роботу як агента-посередника у здійсненні комерційної операції, угоди, зазвичай обрахована у відсотках від суми угоди

Комісійні банку (bank commission; комиссионные банка) – комісійні, які одержує банк за надання певних банківських послуг (операцій).

Комісіонер -особа, яка зобовязується виконати комісійні послуги, агент-посередник.

Комісія -(від лат. comissio - доручення) договір, за яким один бік (комісіонер) приймає зобов’язання перед іншою стороною (комітентом) укласти третьою особою угоду від імені, але у інтересах держави й з допомогою комітента. Договір комісії залежить від письмової форми. Комісійні послуги комісіонера підлягають оплаті комітентом. У ролі комісіонерів виступають, наприклад, комісійні магазини, продають товари за дорученням їхніх власників, які у тому випадку є комітентами. У банківській практиці комісія - це операції, що їх надає банк за дорученням клієнта, і плата клієнта комерційному банку у виконанні платіжних, перекладних, інкасових, торгових оборотів і інших операцій

Комісія - плата комерційному банку за проведення операцій, що виконуються на доручення і за рахунок клієнтів.

Комісія - плата комерційному банку за проведення операцій, що виконуються на доручення і за рахунок клієнтів.

Комітент -особа, яка доручає виконати деяку послугу комісіонеру з залученням третьої особи від імені комісіонера, але кредитів та у сфері комітента. Послуги комісіонера оплачуються як комісійні.

Комітент - особа, яка доручає комісіонеру виконати комісійну, посередницьку послугу, укласти угоду за його рахунок.

Комітент - особа, яка доручає комісіонеру виконати комісійну, посередницьку послугу, укласти угоду за його рахунок.

Компенсаційний акредитив (Back-to-Bank Letter of Credit) -компенсаційний акредитив фактично являє собою два юридично різних акредитиви, об'єднаних однією складною угодою. У випадку компенсаційного акредитива банк торгового посередника відкриває акредитив на користь постачальника (допоміжний акредитив, subordinate L/C), спираючи на наявність акредитива, відкритого на користь даного посередника (основний акредитив, master L/C).

Конвертована валюта — валюта, яка вільно необмежено обмінюється на інші іноземні валюти.

Конвертованість валюти ((currency) convertibility; конвертируемость (обратимость) валюты)1) можливість законного обміну однієї валюти на іншу; 2) можливість у країні здійснити обмін національної валюти на золото; 3) оборотність, вільний міжнародний обмін валюти.

Коносамент (Bill of Lading)- документ, що видається перевізником або його агентом відправнику вантажу як посвідчення прийняття вантажу для перевезення морським шляхом. Коносамент виконує три основні функції: засвідчує прийняття перевізником вантажу для перевезення, є товаророзпорядчим документом (надає право власнику оригіналу розпоряджатися вантажем), засвідчує укладання договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов'язується доставити вантаж проти представлення документа. Розрізняють такі види коносаментів: іменний, ордерний і на пред'явника. Іменний коносамент містить указівку про те, що товар повинний бути доставлений визначеному одержувачу з указівкою його найменування й адреси. Ордерний коносамент припускає, що відправник вантажу може передати свої права третій особі, індосувавши коносамент. Коносамент на пред'явника припускає, що товар передається будь-якій особі-власнику коносамента. Докладніше див. Коносаменти. Див. також Бланковий індосамент.

Контрагент – одна із сторін договору.

Контргарантія (Counter-guarantee) - зобов'язання банку-контргаранта, видаване банку-гаранту, відшкодувати йому будь-які суми, виплачені останнім по гарантії на користь бенефіціара. Див. Банківська гарантія.

Контрольний пакет акцій — кількість акцій, що дає право на управління акціонерним товариством.

Кредит митний - відстрочка сплати мита, що надається митними установами ряду країн.

Кредит на відкритому рахунку - комерційний кредит, заборгованість на якому не оформляється векселями, акцептованими траттами та іншими борговими зобов'язаннями позичальника, а зараховується на відкритий рахунок.
Кредит "рамочний" відкривається банком для оплати позичальником ряду товарних поставок у межах одного великого контракту, що реалізується в межах певного періоду.

Кредит платіжний - позика, що видається для здійснення платежів клієнтом за поставлену йому продукцію або надані послуги.

Кредит товарний - кредит у вигляді машин, обладнання, станків тощо.
Кредитна лінія - згода банку (що надається фірмі-позичальнику) здійснювати надання позик у майбутньому в розмірах, що не перевищують обумовлені раніше межі, без проведення спеціальних переговорів.

Кредит – надання у борг грошей або товарів на умовах повернення і, як правило, зі сплатою відсотків.

Кредит – надання у борг грошей або товарів на умовах повернення і, як правило, зі сплатою відсотків.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.015 сек.)