Галузеві проекти та інтереси

Навесні 2010 р. на підставі домовленостей на урядовому рівні було розпочато переговори між провідними корпораціями в технологічно містких галузях економіки. За їх результатами очікується створення спільних підприємств чи управляючих компаній, здатних реорганізувати роботу підприємств відповідних галузей з метою відновлення їх конкурентоспроможності.
Серед узгоджених питань – активізація співробітництва в сфері ядерної енергетики. 09.06.2010 р. укладено міжурядову угоду про співпрацю в будівництві третього та четвертого енергоблоків Хмельницької атомної електростанції (угоду підписали генеральний директор державної корпорації «Росатом» С.Кірієнко та Міністр палива та енергетики України Ю.Бойко). Обсяги фінансування будівництва оцінюються в $5–6 млрд. Передбачається, що до 85% коштів на будівництво нададуть російські держбанки. Повернення кредитів планується за рахунок продажу електроенергії після пуску енергоблоків.

У серпні 2010 р. уряд України уклав угоду, за якою в жовтні придбав 10% акцій Міжнародного центру зі збагачення урану в Ангарську (МЦОУ, Іркутська область РФ), створеному за участю РФ та Казахстану для забезпечення доступу неядерних держав до низькозбагаченого урану. Укладення угод зі збагачення урану в межах МЦОУ, будівництво заводу з виробництва ядерного палива та використання власних уранових родовищ мають створити в Україні основу власного циклу ядерного виробництва, який не суперечитиме дотриманню режиму ядерного нерозповсюдження.

У вересні 2010 г. російське підприємство ВАТ «ТВЕЛ» перемогло в тендері на будівництво в Україні заводу з виготовлення ядерного палива. Нове підприємство матиме форму СП. За умовами конкурсу, українська сторона має одержати контрольний пакет та доступ до технології виробництва у формі ліцензії, що дає право на виготовлення тепловиділяючих збірок для АЭС в Україні та третіх країнах.

У секторі літакобудування готується до підписання угода про створення підприємства, що координуватиме спільні проекти, включаючи продаж продукції АНТК ім. Антонова, маркетинг, організацію поставки комплектуючих і т.п. Очікується, що зобов’язання в межах СП матимуть компромісний та паритетний характер. З російського боку в СП візьме участь компанія «Гражданские самолеты» (дочірня структура Об’єднаної авіабудівної корпорації), з українського – концерн АНТК ім. Антонова. Вірогідно, центральний офіс СП знаходитиметься на території РФ. Очікується, СП займеться підготовкою подальших планів галузевої інтеграції. В цьому сенсі обговорюються дві схеми: об’єднання активів у пропорції 50% на 50%, або створення єдиної управляючої компанії.

Переговори в сфері космічної індустрії та суднобудування просуваються дещо повільніше. Однак і в цих сегментах спостерігається істотна зацікавленість у визначенні умов, які дозволили б забезпечити взаємну вигоду та користь на тривалу перспективу. Втім, як зазначив в одному з інтерв’ю прем’єр-міністр М.Азаров, «альтернатива співробітництву України та Росії є, але вибору нема».

Головне, щоб сторони знову не потрапили до пастки егоїстичних уподобань та спроб досягнення односторонніх вигод за рахунок інтересів партнера. Досвід останніх років свідчить, що наслідками такої поведінки може стати лише застій та банкрутство галузей промисловості з високою часткою науково-технологічної складової та доданої вартості у випуску кінцевої продукції.

Російські державні корпорації виявляють значний інтерес до суднобудівельних підприємств України. В цьому сенсі частіше згадується про наміри купівлі або набуття часткової власності в найбільш привабливих підприємствах («Зоря–Машпроект», Чорноморський суднобудівний завод, Суднобудівний завод ім. 61 комунара, Завод «Паллада», Херсонський суднобудівний завод та Миколаївський завод «Екватор»).

Серед секторальних проектів, по яких було розпочато переговори, варто згадати про проект створення холдингу, який міг би об’єднати підприємства атомного машинобудування, плани добудови Дністровської ГАЕС з метою її спільної експлуатації та спільної розробки Новокостянтинівського уранового родовища.

Більш активно просуваються переговори з питань транспортної взаємодії. Підписано план заходів з реалізації «Концепції інтеграції транспортних систем України та Росії на 2010–2013 рр.». Прийнято рішення про будівництво ширококолійної залізниці Кошице–Братислава–Відень. Триває опрацювання проектів прокладання нових і модернізації існуючих автомагістралей (Москва–Харків–Сімферополь та Москва–Київ), ліній швидкісного залізничного сполучення, будівництва транспортного переходу Крим–Кубань через Керченську протоку.

Заплановано підготовку чотирьох угод з безпеки судноплавства в Азовському та Чорному морях і в Керченській протоці (про координацію дій диспетчерських морських служб; про проводку суден в Керченській протоці; про використання внутрішніх водних ресурсів; про морське та авіаційне рятування на морі). На загал, пожвавлення співробітництва відбувається нерівномірно, охоплюючи насамперед ті сектори, де спостерігається найбільша концентрація спільних інтересів і збалансованих підходів.

Поиск по сайту: