АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва

Читайте также:
  1. III. Економічна інтерпретація результатів статистичного дослідження банків
  2. VI. ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ
  3. Адміністративно-командна економічна система
  4. Аналіз асортиментної продукції
  5. Аналіз виручки від реалізації продукції, оцінка впливу факторів на її зміну
  6. Аналіз обліку готової продукції та її реалізації
  7. Аналіз обсягів виробництва продукції
  8. Аналіз обсягів виробництва та асортименту продукції
  9. Аналіз обсягу виробництва та реалізації основних видів продукції
  10. Аналіз організації виробництва і ефективної діяльності на підприємстві .
  11. Аналіз ринків збуту продукції
  12. Аналіз якості продукції

Економічна ефективність - це таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва. При цьому можливі три варіанти вказаного співвідношення:

v ресурси і результати виражені у вартісній формі;

v ресурси – у вартісній, а результати – у натуральній формі;

v ресурси – у натуральній, а результати – у вартісній формі.

Вимірювальну систему економічної ефективності сільськогосподарського виробництва доцільно будувати таким чином, щоб вона була здатна повністю розкривати дві взаємопов’язані і взаємодоповнюючі результативні сторони діяльності аграрних підприємств – раціональність використання ними землі через показники загального ефекту, приведені до одиниці площі сільськогосподарських угідь, і економічність виробництва, показники якої розкривали б, якою ціною одержано цей ефект.
Проте для всебічної оцінки ефективності виробництва та її поглибленого аналізу необхідно також широко використовувати традиційні показники рентабельності. В них акумулюється вплив усіх факторів – природних, економічних і організаційно-господарських. Водночас на них істотно відбивається дія зовнішнього середовища, насамперед тих його ланок, на які аграрні підприємства не мають будь-якого впливу.
Важливість показників рентабельності для оцінки та аналізу економічної ефективності виробництва вимагає їх спеціального розгляду.

Проаналізуємо собівартість і рівень рентабельності виробництва зерна пшениці(табл. 1.9).

Таблиця 1.9

Собівартість і рентабельність виробництва зерна пшениці СК «Агробізнес» Кагарлицького району Київської області

Показник 2011 р. 2012 р. 2013 р. 2013 р. у % до 2011 р.
Повна собівартість 1 ц зерна,грн. 136,5   120,5 88,28
Ціна реалізації 1 ц зерна,грн. 214,83 201,8 194,28 90,44
Прибуток на 1 ц зерна,грн. 78,29 52,77 66,1 84,43
Рівень рентабельності,% 57,34 35,41 51,5 Х

Оцінивши собівартість і рентабельність виробництва зерна пшениці СК «Агробізнес», варто відмітити, що повна собівартість 1 ц зерна зменшилась на 11,72 % у 2013 році порівняно з 2011 роком і становила 120,5 грн. Ціна реалізації та прибуток на 1 ц зерна також зменшились на 9,56% та 15,5%. Рівень рентабельності СК «Агробізнес», знизився, що становили у 2011 р. – 54,34%, у 2012 р. – 35,41%, у 2013 р. – 51,5%.

РОЗДІЛ 2. ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА

Обґрунтування виробничої програми з рослинництва

Планування використання земельних угідь

Виробничою програмою з рослинництва передбачається такий розвиток рослинницьких галузей, за якою можна забезпечити виконання договірних зобов’язань з продажу продукції споживачам, а також повне задоволення потреб господарства у продукції рослинництва (фуражний фонд, страхові фонди насіння і фуражу, виділення продукції на оплату праці, фонд громадського харчування тощо). При цьому головна увага приділяється організації використання земельних угідь, визначенню витрат держави і власні витрати на проведення відповідних робіт, встановленню розмірів і структури посівних площ відповідно договірних зобов’язань і потреби підприємства в продукції рослинництва, рівня урожайності, використання добрив, захист рослин від шкідників, хвороб та бур’янів.

Різні земельні угіддя використовуються не з однаковою інтенсивністю. Окремі ділянки взагалі не мають цінності з точки зору виробничого використання. При складанні плану економічного і соціального розвитку слід передбачити переведення непридатних чи мало продуктивних земель у придатні або високопродуктивні, виходячи із своїх матеріально-фінансових і трудових можливостей.

Склад і співвідношення угідь з роками змінюється, тобто угіддя набувають іншого призначення (розорювання пасовищ і сіножатей, осушення боліт тощо). Таке переведення угідь із одного виду в інший називають трансформацією земельних угідь. Основною метою її є підвищення продуктивності, тобто інтенсивності використання земель, а також створення умов для правильного облаштування території, організації виробництва, підвищення родючості, запобігання ерозії та її припинення. Показниками ефективності трансформації земельних угідь є: приріст валової продукції і чистого доходу, строки окупності капітальних вкладень, підвищення родючості ґрунту та інше.

Розміщення угідь на території господарства визначається: умовами виробництва в галузях; вимогами різних культур до ґрунтів; особливостями окремих ділянок та іншими факторами. Всі ці питання вирішуються у кожному господарстві стосовно конкретних умов, залежно від спеціалізації, структури посівних площ, розміщення населених пунктів тощо.

У плані використання земельних угідь, показують фактичний склад їх на перше листопада звітного року, планового року й використання у плановому році. Одночасно передбачають заходи поліпшення земель, осушення, зрошення, вапнування, гіпсування тощо.

Склад і структура сільськогосподарських угідь у СК «Агробізнес» Київської області Кагарлицького району питому вагу займає рілля, тобто 100% за всі роки, змінюється тільки загальна площа.

Планування врожайності сільськогосподарських культур

Плануванню урожайності сільськогосподарських культур передує детальний аналіз досягнутого її рівня на підприємстві, у передових господарствах зони, дослідних станціях.

Планування врожайності сільськогосподарських культур здійснюють кількома методами. Найчастіше застосовують нормативний метод у поєднанні з експертно-оцінним, сутність якого полягає у визначенні можливого приросту врожаю в результаті зміни динамічних факторів з наступним збільшенням фактичної середньозваженої врожайності на величину цього приросту. Приріст урожаю обчислюють від збільшення норм внесення добрив порівняно з базовим періодом, запровадження продуктивніших сортів, розміщення культур по кращих попередниках, розширення площ застосування засобів захисту рослин, зменшення втрат продукції під час збирання. Практика передових господарств свідчить про те, що без внесення добрив неможливо одержати хороші врожаї. Рік у рік виробництво добрив збільшується, а норми їх внесення під конкретні культури уточнюються.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)