АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Суб’єкти у відносинах банкрутства

Читайте также:
  1. Види підприємств. Суб’єкти малого та середнього підприємництва.
  2. Відносинах. Господарські суди, їх функції та
  3. Вопрос Поняття неплатоспроможності і банкрутства.
  4. Вопрос Поняття, види та суб’єкти аудиторської діяльності.
  5. Вопрос Сторони та інші особи у відносинах банкрутства.
  6. Громадяни підприємці як суб’єкти господарських правовідносин
  7. Громадяни як суб’єкти господарювання: особливості правового статусу.
  8. Економічна система як об’єкт макроаналізу. Макроекономічні суб’єкти та їх взаємодія.
  9. Етика та етикет у взаємовідносинах з клієнтами
  10. Заняття 2. Суб’єкти господарської діяльності.
  11. Захист законних прав та інтересів громадян, юридичних осіб у відносинах з органами місцевого самоврядування
  12. Значення судової практики в господарських правовідносинах

 

Участь у справі про банкрутство беруть:

- сторони в справі про банкрутство;

- інші учасники провадження у справі про банкрутство.

Сторонами у справі про банкрутство є боржник (банкрут) і кредитори

До інших учасників у справі про банкрутство належать:

- арбітражний керуючий, що виконує функції розпорядника майна, керуючого санацією або ліквідатора;

- орган, уповноважений управляти майном – власник майна боржника;

- інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом – Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник пра­цівників боржника, представники робітників боржника тощо.

Боржник – це суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати, які сукуп­но складають не менш як 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

Боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена господарським судом, іменується банкрутом або суб’єктом банкрутства.

Суб’єктами банкрутства не можуть бути визнані:

- відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії,
представництва, відділення тощо);

- казенні підприємства;

- комунальні підприємства, майно за якими закріплене на праві оперативного управління згідно з прийнятим на пленарному за­сіданні органу місцевого самоврядування відповідним рішенням;

- в частині санації та ліквідації – державні підприємства, майно яких не підлягає приватизації.

Законом України «Про відновлення платоспроможності бор­жника або визнання його банкрутом» передбачені деякі особливості застосування процедури банкрутства щодо окре­мих категорій підприємств.

Так, згідно вимогам ч. 6 ст. 5 названого закону, справи про банкрутство гірничих підприємств (шахти, рудники, копальні, кар’єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), які були створені у процесі приватизації та корпоратизації, яким надається державна підтримка, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків і продаж акцій яких розпочався, можуть бути порушені не раніше, ніж через один рік від початку виконання плану приватизації або розміщення акцій.

Законом також передбачені особливості банкрутства:

- містоутворюючих підприємств (ст. 42);

- особливо небезпечних підприємств (ст. 43);

- сільськогосподарських підприємств (ст. 44);

- страховиків (ст. 45);

- професійних учасників ринку цінних паперів (ст. 46);

- індивідуальних підприємців (статті 47-49);

- селянського (фермерського) господарства (ст. 50);

- боржника, що ліквідується власником (ст. 51);

- відсутнього боржника (ст. 52).

Кредитор – це юридична або фізична особа, яка має у встановленому чинним законодавством порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, щодо виплати заборгованості по заробітній платі працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів).

Згідно чинному законодавству не можуть бути стороною у справі про банкрутство:

- кредитори, вимоги яких повністю забезпечені заставою;

- кредитори, вимоги яких задоволені; вимоги, щодо яких досягнуто згоди про їх припинення, у тому числі заміну або припинення зобов’язання, відповідно до Закону, що вважаються погашеними.

Кредиторів, що мають право брати участь у справі про банкрутство, поділяються на види за різними ознаками.

За ознакою часу виникнення вимог до боржника і відповідно за особливостями правового становища розрізняють конкурсних кредиторів і поточних кредиторів.

Конкурсні кредитори – це кредитори, що мають вимоги до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство або визнані конкурсними відповідно до вимог Закону та зобов’язання яких не забезпечені заставою.

Поточні кредитори – це кредитори, що мають вимоги до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Вимоги, що подаються до господарському суду першою категорією кредиторів – конкурсними кредиторами, – повинні, як правило, бути безспірними, тобто визнані боржником, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Поточні кредитори вступають у процес після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство і їхні вимоги подаються як господарському суду, так і боржникові, мають бути обґрунтованими, але не обов’язково безспірними.

Стороною справи про банкрутство можуть бути органи кредиторів, до яких належать збори кредиторів та комітет кредиторів.

Крім сторін, учасниками провадження у справі про банкрутство є:

- арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий сана­цією, ліквідатор) – фізична особа, яка має ліцензію, видану в уста­новленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали гос­подарського суду, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника;

- Фонд державного майна України і державний орган з питань банкрутства – у разі порушення провадження щодо державних підприємств-боржників, або підприємств, частка державного май­на в статутному фонді яких перевищує 50 відсотків;

- представник органу місцевого самоврядування – щодо комунальних підприємств-боржників;

- представник працівників боржника.

Державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, здійснює державний ор­ган з питань банкрутства – Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України (п. 3.4 Положення про Міністерство економіки, затверджене Указом Президента України від 23.10.2000 р.). Для реалізації цих повноважень Мінекономіки заснувало Агентство з питань банкрутства, яке діє на підставі Типового положення про регіональне (обласне) управління з питань банкрутства Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, затвердженого Наказом Мінекономіки від 05.12.2000 р. в установленому порядку.

Державний орган з питань банкрутства, відповідно до ст. 214 ГК України та ст. 2 Закону, здійснює такі повноваження:

- сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов,
необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом;

- пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених Законом;

- організовує систему підготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);

- здійснює ліцензування діяльності фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які проводять діяльність як арбітражні
керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори);

- забезпечує реалізацію процедури банкрутства щодо відсутнього боржника;

- здійснює ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, встановлює та затверджує форму подання арбітражним керуючим інформації, необхідної для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

- організовує проведення експертизи фінансового становища державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, при підготовці справи про банкрутство до розгляду або під час ЇЇ розгляду господарським судом у разі призначення судом експертизи та надання відповідного доручення;

- готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства щодо державних підприємств чи підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків;

- готує та подає на затвердження Кабінету Міністрів України у встановленому порядку типові документи щодо здійснення про­цедур банкрутства;

- здійснює інші передбачені законодавством повноваження.

Для забезпечення координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, пов’язаних із запобіганням банкрутству та виробленням єдиної державної політики у цій сфері, створена Комісія з питань неплатоспроможності, яка діє на підставі Положення про Комісію з питань неплатоспроможності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.2001 р. № 1181.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)