Міжринковий аналіз і моделювання інфляції

Раніше традиційний аналіз одного конкретного ринку вважався достатнім і врахування зовнішніх факторів було не обов’язковим.

З появою комп’ютерних технологій і миттєвих засобів зв’язку, а також тенденцій до глобалізації економічних систем світові ринки (фінансові і нефінансові, внутрішні і зовнішні) дедалі швидше поєднуються воєдино.

За допомогою міжринкового аналізу груп акцій можна визначати найбільш вигідні для інвестицій сегменти ринку акцій. У періоди посилення інфляційного тиску (коли ціни на товари зростають відносно цін на облігації) увагу слід зосередити на акціях, які чутливі до інфляції. У періоди зростання цін на облігації відносно товарних цін (коли відсоткові ставки та інфляція знижуються), краще надавати перевагу акціям, які чутливі до відсоткових ставок.

Тому міжринковий аналіз необхідний з метою:

1) моделювання і прогнозування інфляції;

2) розробки торговельних стратегій для внутрішнього і зовнішнього ринків товарів, валют, акцій і облігацій;

3) диверсифікації інвестиційного портфелю з метою зниження ризику вкладання капіталів (у товари –– як клас матеріальних активів чи в акції та облігації –– як клас фінансових активів);

4) регулювання грошово-кредитної системи на основі аналізу взаємозв’язків між товарними ринками і ринками валюти, товарними ринками і відсотковими ставками за кредити, тобто пропозицією грошей; якщо економіка перебуває у стадії занепаду, інфляції витрат, то для того, щоб стимулювати економічну активність, керівництво фінансово-кредитних установ має знизити відсоткову ставку, збільшивши тим самим пропозицію грошей і, відповідно, приріст інвестицій, а якщо економіка характеризується інфляцією попиту, то фінансово-кредитні установи можуть підвищити відсоткову ставку, зменшуючи пропозицію грошей, скорочуючи тим самим інвестиції і сукупні витрати, щоб стримати інфляцію;

5) аналізу залежності між різними товарними ринками і спорідненими групами акцій, наприклад між ринком нафти і акціями нафтопереробних підприємств та ін.;

6) міжнародних порівнянь динаміки товарних ринків, наприклад аналізу цінових тенденцій на світових і внутрішніх товарних ринках (нафти, зернових та ін.).

Для міжнародних порівнянь головних секторів ринку (товарів, грошей, цінних паперів) використовуються спеціальні світові індекси:

· індекс світових короткострокових відсоткових ставок (WSR-World Sbort Rates) будується у зворотній шкалі так, щоб його напрям збігався з напрямом руху цін світових грошових ринків;

· світовий індекс акцій — (WSI — World Stock Іndex) розраховується «Morgan Stanley Capital International», Женева;

· товарний індекс журналу «Економіст» — ECI (Economist Commodity Index). Індекс будується на підставі 27 товарних ринків, причому частки ринків продуктів харчування і промислової сировини майже однакові — відповідно 49,8 і 50,2 %. Вагові коефіцієнти різних товарів визначаються їхньою часткою в імпорті на європейські ринки. Найбільшу частку мають мідь, алюміній, бавовна, пиломатеріали, кава і соєві продукти. Як базовий взято 1985 рік (індекс = 100). Товарний індекс журналу «Економіст» не включає жодного з дорогоцінних металів (золото, платина, срібло); до його складу не входять також ринки нафти і нафтопродуктів.

З міжнародного досвіду відома ключова роль ринку золота в міжринковому аналізі. Існують основні положення, які стосуються ролі золота:

· тенденції ринку золота протилежні тенденціям курсу американського долара;

· ринок золота є випереджувальним індикатором індексу CRB приблизно на чотири місяці.

· ціна золота вважається випереджувальним індикатором інфляції;

· золото слугує надійним об’єктом вкладання коштів у періоди політичної і фінансової нестабільності.

Отже, до основних передумов міжринкових досліджень можна віднести таке:

1) усі ринки взаємозв’язані, один ринок не може розвиватись в ізоляції;

2) міжринкові дослідження є джерелом важливих допоміжних даних;

3) міжринкові дослідження ґрунтуються на зовнішній, а не на внутрішній інформації;

4) використовуються індикатори, зорієнтовані на ф’ючерсні ринки. Але в Україні через недостатній розвиток біржової торгівлі ще немає можливості отримувати інформацію про ф’ючерсні ціни.

Вимірювання відносної сили товарного і фінансового ринків (цінних паперів, курсу долара, відсоткових ставок) через аналіз коефіцієнтів відносної сили є джерелом корисних даних про напрям інфляції і показує для суб’єктів ринку, які активи — фінансові чи не фінансові (матеріальні) — є в даний момент більш привабливим об’єктом інвестування.

Питання для самоконтролю

Поиск по сайту: