ЧИСТИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів визначається з метою техніко-економічного об­грунтування вибору найкращих екологічних варіантів, які різняться між собою за впливом на навколишнє се­редовище, а також за впливом на виробничі результати галузей, які здійснюють ці заходи. Визначення чистого економічного ефекту природоохоронних заходів ґрунтується на порівнянні витрат на їх здійснення з досягнутим звдяки цим заходам економічним результатом.

Розрізняють фактичний та очікуваний чистий економічний ефект природоохорон­них заходів. Фактичний чистий економічний ефект ви­значається для здійснення одноваріантних заходів на основі порівняння фактичних витрат і досягнутого еко­номічного результату. Очікуваний чистий економічний ефект розраховується на етапах розробки прогнозів, програм і проектів, створення нової природоохоронної техніки на основі багатоваріантного аналізу очікуваних витрат і результатів з метою вибору оптимального варіанта, який забезпечує одержання максимального еко­номічного ефекту при додержанні чинних вимог до якос­ті навколишнього середовища.

Показники витрат і результатів застосування захо­дів у галузі охорони природи визначаються відповідно до першого року після завершення нормативного термі­ну освоєння виробничих потужностей природоохоронних об'єктів. Витрати, результати і ефект розраховуються у річному вимірі. У випадку, коли витрати і результати не збігаються за часом, вибір варіантів виконується з ура­хуванням часового фактора.

Економічний результат природоохоронних заходів Р відбивається у значенні річних економічних збитків від забруднення середовища, яких завдяки цим заходам вдалося уникнути. П (для одноцільових заходів) або у сумі згаданих збитків і річного приросту доходу від по­кращання виробничих результатів діяльності підпри­ємства ∆Д (для багатоцільових заходів), тобто

Р = П + ∆Д

Значення збитків від забруднення середовища, яких вдалося уникнути, П дорівнює різниці між розрахунко­вими збитками, які мали місце до здійснення заходу У₁, і остаточними збитками після здійснення цього за­ходу У₂:

П = У₁ — У₂.

Якщо значення збитків, яким вдалося запобігти, ви­значається при обгрунтуванні варіантів реконструкції діючих підприємств, то розмір У₁ дорівнює його значен­ню до здійснення реконструкції.

У випадку, коли в проекті нового будівництва виді­лити природоохоронні елементи неможливо, значення Р розраховують як різницю між вартісною оцінкою загаль­них виробничих результатів діяльності об'єкта, що проектується, і грошовою оцінкою збитків за рік, які ви­никають внаслідок функціонування цього об'єкта.

Річний приріст доходу від поліпшення виробничих результатів завдяки проведенню багатоцільового приро­доохоронного заходу визначають за формулою

де qі — кількість товарної продукції i-го виду (якості) до здійснення заходу (i=l, m); qj— те саме після здійс­нення заходу (j=1, n); Zi (Zj) — оцінка одиниці і-ї (j-ї) продукції.

Оцінка продукції, яку додатково виробляють завдяки запобіганню утворенню відходів, виконується за кінцеви­ми витратами на аналогічну про­дукцію, яку отримують з первинної сировини. При від­сутності даних щодо кінцевих витрат оцінка аналогічної продукції виконується відповідно до сумарних приведе­них витрат на її отримання усіх споріднених галузей або виходячи з ефек­тивності експорту цієї продукції. У тих випадках, коли додатково одержана продукція з відходів дає певний ефект у сфері її застосування, оцінка цієї про­дукції коригується на величину отримуваного ефекту.

Якщо періоди будівництва, а також проектні строки експлуатації природоохоронних споруд у порівняльних варіантах природоохоронних заходів приблизно однакові, а витрати і результати протягом експлуатації суттєво не змінюються, то варіанти природоохоронних заходів можна порівнювати за значенням чистого економічного ефекту R. Вибір найкращого з кількох варіантів у цьо­му випадку здійснюють за формулою

R = (Р — 3) → max.

Варіанти природоохоронних заходів і об'єктів, які різняться за періодом будівництва або проектними строками експлуатації, а також за значен­ням витрат і результатів, що змінюються протягом часу експлуатації об'єктів, порівнюють за значенням сумар­ного економічного ефекту за період їх експлуатації з урахуванням фактора часу:

де τ, Т — відповідно роки початку і завершення експлуа­тації об'єкта; P_t — економічний результат для t-гo року; t_б— базовий момент часу; З_сум —сумарні витрати за період будівництва і експлуатації об'єк­та з урахуванням фактора часу.

Поиск по сайту: