АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Екологічна ніша з позицій системного підходу

Читайте также:
  1. АКТУАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ПАТОГЕНЕЗА ВОСПАЛЕНИЯ. СОВРЕМЕННОЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЕ О ПАТОГЕНЕЗЕ СЕПСИСА И СИНДРОМА СИСТЕМНОГО ВОСПАЛИТЕЛЬНОГО ОТВЕТА
  2. АНОТАЦИЯ к электронному учебнику «Основы системного анализа»
  3. Ведення системного журналу
  4. Вибір споживача з ординалістських позицій.
  5. Вища екологічна освіта
  6. ВОЗМОЖНОСТИ СИСТЕМНОГО ПОДХОДА. РАЗНОВИДНОСТИ СИСТЕМНЫХ СВЯЗЕЙ. ЭНТРОПИЯ
  7. Вопрос 22 основы системного подхода к управлению
  8. Вопрос.Психика человека как предмет системного исследования
  9. Гемостатики системного действия.
  10. Глава 2 Общие понятия системного анализа
  11. Екологічна діяльність підприємства, пов'язана з тарою й
  12. Екологічна експертиза.

Згідно принципу ієрархії рівнів організації внутрішня структура елемента системи не вивчається і не розглядається.

Розуміючи багатомірну екологічну нішу як повну характеристику місця і функціональної ролі даної біосистеми в угрупованні чи екосистемі, треба мати на увазі кілька обставин. Перш за все необхідно з’ясувати, для біосистем якого рівня зазвичай слід використовувати саме поняття екологічної ніші. Найчастіше воно використовується для популяції. Саме поняття популяції в екології найчастіше використовується в розумінні самовідтворної одновидової системи в рамках даної екосистеми. Проте в безлічі випадків ми не можемо говорити, що популяція займає певну екологічну нішу. Личинки хірономід, куліцид, бабок, як і багатьох інших комах, є невід’ємними складовими (тобто елементами) різноманітних водних екосистем. Але імаго притаманне наземне середовище. Личинки безхвостих амфібій також займають зовсім іншу екологічну нішу, ніж дорослі форми. Так, ропухи мешкають на суходолі, в той час як їхні личинки ведуть виключно водяний спосіб життя. За спектром живлення дорослі ропухи - хижаки, що живляться наземними комахами, червами і навіть хребетними тваринами – пташенятами тощо. Личинки ж за характером живлення не мають з дорослими нічого спільного. Медузи і поліпи також істотно відрізняються за умовами свого існування і входять до складу різних біоценозів ­– планктону (медузи) та бентосу чи перифітону (поліпи). Досить істотно відрізняються ніші спорофіту та гаметофіту рослин. І таких прикладів можна навести безліч. Таким чином, у багатьох випадках для характеристики структурованості екосистем чи біоценозів за нішевим простором доцільно (а у багатьох випадках – необхідно) використовувати поняття геміпопуляції як розмірно-вікової групи певного виду, або конкретного етапу розвитку, що займає певну екологічну нішу. Таким чином, одна популяція може займати кілька екологічних ніш, значно розширюючи свою представленість в різноманітних екосистемах, що, безперечно, сприяє лише процвітанню даної популяції та й виду в цілому.

Таким чином, розуміючи екологічну нішу як місце і роль даного об’єкта в системі, ми можемо застосовувати це поняття для біосистем різного рівня організації – геміпопуляцій, популяцій, гільдій тощо.



Варто розрізняти фундаментальну (потенційну) та реалізовану ЕН. ПЕН окреслює можливий спектр мешкання певної спільноти, в той час як РЕН є характеристикою реалій стану біосистеми в даній екосистемі.

Багатомірна (n – мірна) екологічна ніша складається з n окремих ніш. Так, говорять про трофічну нішу, топічну нішу (яка в свою чергу значною мірою пов’язана з факторіальними нішами - термальною тощо) та інші.

Так, при створені концентуальної моделі трофічної структури даної екосистеми її елементами будуть популяції, геміпопуляції або гільдії (в залежності від мети конкретного дослідження). Структура цієї системи буде визначатися особливостями трофічних зв’язків між її елементами.

Графічним зображенням трофічної структури найчастіше виступає зображення трофічної мережі у такому вигляді:

 

 


Звідки видно, які види поїдають яких, тобто яким шляхом відбувається трансформація речовини ї енергії в угрупованні.

А для характеристики ступеня схожості раціонів (трофічних ніш) найчастіше зображують таку схему:

А для перевірки досконалості цієї моделі доцільно застосувати балансовий підхід: інтенсивність вхідних і вихідних потоків між елементами системи мусить бути збалансованою. Так, у випадку стаціонарного стану системи, коли біомаса окремих її елементів відносно постійна, енергетичні потоки на вході до кожного елемента повинні бути близькими до енерговитрат цього елемента. У випадку дизбалансу, приріст (чи зменшення) біомаси чи енергії кожного елемента повинен дорівнювати різниці між вхідними та вихідними енергопортоками. У випадку виявлення значної невідповідності між ними необхідно провести додаткові дослідження по цим елементам. Причому схожість живлення тут представлена між усіма видами (дано перекриття раціонв кожного з кожним). Так, максимальна ступінь схожості раціонав між видами с і е ( 74 %), мінімальна у видів а і d ( 5 %). Але загальний внесок до дифузної конкуренції на трофічній ниві – це і буде сума всіх впливів видів – конкурентів (за живленням), але і це ще не вичерпує дифузної конкуренції. Конкуренції може бути і без перекриття трофічних ніш (скажімо, топіна – використання одних і тих же ділянок). Таким чином, навіть початок знайомства з дифузною конкуренцією показує, з одного боку, складність проблеми, але з іншого – цілком реальні шляхи до кількісної оцінки її загального впливу (за станом об’єкту, що досліджується).

‡агрузка...

Дві останні схеми також можуть бути ілюстрацією до поняття елемента угруповання. Часто постає питання: що є елементом трофічної структури біоценозу ? Вочевидь, не популяція. Так, личинки хірономід і дорослі форми, пуголовки і жаби і таких прикладів маса. Аналогічно щодо топічної структури. Розглянемо, які біотопи займають різні вікові стадії вже згаданих істот. І у цьому випадку “популяцією” оперувати досить незручно. Як і у попередньому прикладі, без поняття “геміпопуляція” тут не обійтися. Врешті решт, аналізуючи схожі блоки проблем дійдемо висновку, що для характеристики структурованості угруповань і екосистем одним з найзручніших понять є “геміпопуляція”. Саме вона задовольняє вимогам до елемента системи і, з іншого боку, згідно концепції рівнів ієрірхії системи елемент її розглядається за принципом “чорної скриньки”.

Таким чином, послідовно застосовуючи принципи системного підходу до вивчення екологічної ніші, можна розглядати її саме як місце даного елемента в екосистемі, а сукупність усіх зв’язків елемента з іншими і з зовнішнім середовищем як роль елемента в системі. На практиці частіше може застосовуватися схема певного типу структури (трофічної, топічної, енергетичної, інформаційної, біогеохімічної тощо), де кожний елемент (зокрема, геміпопуляція) має своє місце і структуру внутрішньо- і зовнішньосистемних зв’язків).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.005 сек.)