Стандартні типи даних

Кожний елемент даних, використовуваних у програмі, є або константа, або змінна, або функція, або вираз. Кожній змінній надається певний тип, котрий визначається в розділі змінних. Тип константи однозначно визначається її значенням, і її тип визначається в розділі констант.

Спочатку ми будемо користуватись даними стандартних типів: цілий (integer), дійсний (real), символьний (char) і рядковий (string). Розглянемо їх більш детально.

2.3.1 Дані цілого типу

Дані цілого типу визначають множину цілих чисел у різних діапазонах. Існують п’ять цілих типів, які розрізняються припущеним діапазоном значень і розміром оперативної пам’яті, яку вони займають. Цілі типи позначаються ідентифікаторами integer, byte, shortint, word, longint; їхні характеристики наведено у таблиці 1.1.

Над даними цілого типу можна виконувати такі арифметичні операції, котрі дають цілий результат: + (додавання), – (віднімання), * (множення), div (ділення без остачі, з відкиданням дробової частини), mod (здобуття цілої остачі за цілочисельного ділення). Наприклад, нехай А=16, В=3, С=–11 – змінні цілого типу, тоді припустимі є такі операції: А+В (результат 19), А–4 (результат 12), В*С (результат –33), А div В (результат 5), А mod В (результат 1). При діленні даних цілого типу здобувається результат дійсного типу.

Таблиця 1.1 Діапазон значень даних цілого типу

З аргументами цілого типу використовуються такі стандартні функції: sin(x), cos(x), ln(x), sqrt(x), arctan(x), exp(x), sqr(x), abs(x), succ(x), pred(x), odd(x). Перелік основних стандартних функцій цілого типу наведено у додатку.

2.3.2 Дані дійсного типу

Константи дійсного типу можуть бути зображеними у двох формах:

- з фіксованою крапкою, наприклад, 15.7, –0.054, +24.97;

- з плаваючою крапкою, наприклад, 0.256Е+3, 25.6Е+1, 2560Е–1.

Змінні дійсного типу - це змінні, котрі в якості своїх значень приймають числа з фіксованою крапкою чи плаваючою крапкою. Над даними дійсного типу можна виконувати чотири арифметичні операції: додавання (+), віднімання (–), множення (*) та ділення (/), котрі дають дійсний результат.

З аргументами дійсного типу використовуються такі функції: sin(x), cos(x), ln(x), sqrt(x), arctan(x), exp(x), sqr(x), abs(x), trunc(x), round(x). Перелік основних стандартних функцій дійсного типу наведено у додатку.

Дійсні типи позначаються ідентифікаторами real, single, double, extended та сomp й мають характеристики, наведені у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Діапазон значень змінних дійсного типу

2.3.3 Дані символьного типу

Символьна, або лiтерна константа - це будь-який символ мови, узятий в апострофи, наприклад '–', 'А', '7'. B якості символьної константи припускають використання послідовностi символів, наприклад 'bob6='.

Змінна символьного типу (char) - це змінна, яка набирає значення символьної константи. До символьних даних можна застосовувати операції порівняння, а також стандартні функції перетворення: ord(s) - дає порядковий номер символу s в упорядкованій множині кодів символів, chr(n) - дає символ, що міститься під номером n в упорядкованій множині кодів символів.

2.3.4 Дані рядкового тпиу

Змінна рядкового типу (string) – це рядок символів. Константа рядкового типу – це рядок символів, узятий в апострофи. Наприклад,

‘ Ми вивчаємо Delphi ‘

Введення та виведення інформації в компоненти Delphi здійснюється за допомогою String-рядків. Більш детально з даними цього типу ознайомимось у подальшому.

2.3.5 Описування констант і змінних стандартного типу

Константи у програмі задаються явно своїми значеннями чи позначені ім'ям. Якщо константа позначена ім'ям, то вона повинна бути описана у розділі констант за таким форматом:

Const ім'я константи = значення;

В одному розділі припускають опис декількох констант, наприклад:

Сonst

t=77; {константа цілого типу}

kam=5.6Е-2; {константа дійсного типу}

abba9='c'; {константа символьного типу}

k=true; {константа логічного типу}

L=’Паскаль’; {константа рядкового типу}

Кожна змінна, що зустрічається у програмі, повинна бути описана в розділі змінних за таким форматом:

Var ім'я змінної:тип;

Приклад опису змінних:

Var

bom: integer; { змінна цілого типу}

h: real; {змінна дійсного типу}

pt: char; {змінна символьного типу}

m: boolean; {змінна логічного типу}

aо: string; {змінна рядкового типу}

Якщо декілька змінних мають однаковий тип, то їх можна об’єднати у спільний список, як показано нижче:

Var

a, b, c: real; k, tom: integer;

2.4 Оператор присвоєння

Оператор присвоєння - основний оператор мови програмування - має такий формат:

ім'я змінної := вираз;

Цей оператор обчислює значення виразу і надає здобуте значення змінній, при цьому тип виразу повинен відповідати типу змінної. Припускають надання змінній дійсного типу значення виразу цілого типу.

Надання змінній цілого типу виразу дійсного типу заборонено!

Складений оператор - це поєднання певних операторів в одну групу запису. Формат складеного оператора такий:

Begin

оператор 1;

........

оператор n;

еnd;

В цій конструкції службові слова begin (початок) і end (кінець) називаються операторними дужками.

Поиск по сайту: