АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Регіональні особливості функціонування транспортної системи Туреччини

Читайте также:
  1. I. Основні риси політичної системи України
  2. V. 2. Механічне описання молекулярної системи
  3. Автоматизовані банки даних (АБД), їх особливості та структура.
  4. Автоматизовані системи управління процесом розформування составів на сортувальних гірках
  5. Адаптивні типи людини. Антропоекологічні системи і здоров'я.
  6. Аналіз роботи системи
  7. Англо-американський (прецедентний) тип правової системи
  8. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  9. Бюджетне право у системі фінансового права України. Особливості бюджетних правовідносин.
  10. В чому полягають особливості концепції особистості Ч.Кулі – 15 б.
  11. Валютний ринок і валютні курси. Системи гнучких і фіксованих валютних курсів: порівняльна ефективність
  12. Валютний ринок і валютні системи

У кожній державі транспортна система як складовий елемент виробничої інфраструктури має свої особливості, які обумовлені існуючим типом ведення господарства, рівнем розвитку продуктивних сил та економіко-географічними відмінностями. В окремих країнах використовуються традиційні об'єкти транспортної інфраструктури, інші держави потребують – найсучасніших [2].

На розвиток транспорту як правило впливають такі фактори:

- територіальне, тобто географічне місцерозташування щодо основних міжнародних вантажо- та пасажирських потоків;

- власний вантажо- та пасажироспроможний потенціал держави чи регіону, який є складовим елементом соціально-економічного потенціалу;

- відповідність політики держав чи їх угропувань, щодо розвитку та функціонування транспортних систем.

Транспортна система Туреччини має густу мережу всіх видів транспорту. У цій галузі зайнято 3% населення країни. Через особливості геополітичного положення Туреччини її транспорт має значне міждержавне значення, яке з часом зростатиме. Розширюються зв’язки не тільки в напряму “схід-захід”, а й “північ-південь”, починає формуватися мережа так званих транзитних транспортних коридорів. Обсяги роботи залізничного, автомобільного, водного (річкового та кабо­тажного морського) транспорту пропорційні, але у вантажних перевезеннях більше значення має автомобільний транспорт, а в пасажирських - залізничний. Повітря­ний транспорт забезпечує зовнішні пасажирські перевезення.

Залізниці прокладалися зазвичай в тих напрямках, де виникала необхідність вивезення сировини, головним чином до морських портів. Разом з тим враховувалося і специфічне положення Туреччини як євро-азіатської країни, що диктувалося міркуваннями торгового і військово-стратегічного порядку. Стрижнем всієї залізничної системи є побудована ще німцями Анатолійсько-Багдадська залізниця від Хайдарпа до Нусаібіна. На всій протяжності (більше 2 тис.км. ) від неї відходить ряд доріг і сполучних гілок, побудованих як за часів Османської імперії, так і в республіканський період. Найбільш вантажонапруженою дорогою є лінія Зонтулдак-Ірмак- Кайсері- Сівас-Дивриги: вона пов'язує найбільші економічні центри - вугілля Зонгулдака, металургію Карабюку, залізну руду Дивриги, машинобудування Сиваса. Залізниці обслуговують головним чином внутрішній товарообмін. Основними вантажами, які перевозяться залізницею, є корисні копалини, будівельні матеріали, сільськогосподарська продукція, промислова сировина, худоба.



Усе більшого значення набуває трубопровідний транспорт. Нафтопровід (Туреччина - Іран) та газопровід (Туреччина - Росія) дають 9,5 % усього вантажообігу. Загальна протяжність та структура трубопровідного транспорту країни показана на рис.4.1.

Рис.4.1.Структура трубопровідного транспорту Туреччини станом на 2012р.

Мережею газопостачання охоплено близько 50% міських по­селень і лише 8% сільських поселень Туреччини, що дуже мало по­рівняно з європейськими країнами.

Цей вид транспорту є порівняно деше­вим; він відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні зовніш­ньоекономічних зв'язків Туреччини, особливо з країнами далеко­го зарубіжжя. Загальна довжина морської берегової лінії, яка практично не замерзає, становить більше 1000 км.

Найбільш інтенсивне судноплавство здійснюється в басейні Мармурового моря. Це склалося історично, оскільки узбережжі Мармурового моря відрізняється високою щільністю населення, діловою активністю і зручністю місцевих природних і штучних гаваней.

У структурі вантажних морських перевезень значно переважають наймасовіші вантажі, які займають чільне місце і у струк­турі експортно-імпортних поставок Туреччини. Це руди чорних і кольорових металів, кам'яне вугілля, кокс, нафта і нафтопродук­ти, мінерально-будівельні матеріали.

Каботажні перевезення займають незначне місце в загальному обсязі перевезень. У зв'язку з тим, що вони здійснюються на не­велику відстань (в середньому не більше як на 130—150 км), част­ка їх у вантажообороті незначна. У каботажних перевезеннях серед вантажів переважають міне­ральні будівельні матеріали.

Експортно-імпортні перевезення вантажів морським транс­портом здійснюються в середньому на відстань до 8 тис. км і біль­ше, внаслідок чого їх частка у вантажообороті морського транс­порту перевищує 95%.

‡агрузка...

У 2012 році торговий флот Туреччини мав водотоннажність порядку 4млн. т. Головні морські порти: Стамбул, Ізмір, Ізміт, Іскендерун, Трабзон.

Через морські порти на експорт надходить кам'яне (коксівне) вугілля, кокс, залізна і марганцева руди, чорні метали, хімічні продукти, зокрема аміак, цемент, цукор, деякі ви­ди машин та інші товари. Туреччина імпортує машини та обладнання, мінерально-сировинні ресурси, зокрема боксити, фосфорити, також продукцію сільського господарства і т. д.

Для внутрішнього судноплавства можуть використовуватися лише озера, оскільки на ріках — пороги, а деякі з них влітку взагалі пересихають.

Річковий транспорт, як і морський, має ряд переваг перед сухопутним. Зокрема, він використовує готові природні шляхи, течії води, можливість одночасного транспортування великих вантажів і пасажирів. Утримання водних шляхів потребує набагато менше капітальних вкладень, до того ж перевезення вантажів водним транспортом обходиться дешевше. Але він має і ряд недоліків: сезонність дії, мала швидкість тощо. Загальна довжина судноплавних шляхів в Туречинні близько 4 тис.км (Франція – 8,6 тис.км). Майже за всіма показниками перевезень вантажів і пасажирів цей вид транспорту знаходиться на одному з останніх місць. Частка річкового транспорту у загальному перевезенні вантажів не перевищує 1,1%, а пасажирів – 0,2%.

Основними видами вантажів, що перевозяться річковим транспортом, є мінеральні, будівельні матеріали (більше 80%), руда (4%), кам’яне вугілля (2%).

Автомобільний транспорт — це найбільш маневрений і ефек­тивний вид транспорту для перевезення масових вантажів дріб­ними партіями на близьку відстань. Цей вид транспорту розпо­чинає і закінчує транспортний процес на морському, річковому і залізничному транспорті. Автотранспорт займає домінуюче положення в системі перевезень та забезпечує функціону­вання і територіальну організацію всіх галузей народного госпо­дарства, і насамперед, галузей АПК, які займають важливе місце в економіці Туреччини [13, с. 172].

Оскільки у свій час особливу увагу було приділено будівництву доріг в європейській частині Туреччини, а також в прикордонних з колишнім Радянським Союзом районах східної Туреччини, то це призвело до того, що завантаженість транспортних шляхів Туреччини вкрай нерівномірна: найбільш жвавий рух спостерігається в центральних районах, де дороги перевантажені, а дороги східних районів використовуються не більше ніж на 10%. Це пояснюється тим, що деякі дороги будувалися у відповідності з потребами НАТО і мають виключно військове значення. З тих же стратегічних міркувань багато доріг просто закриті для переміщення цивільних вантажів і людей.

В міру створення міждержавних автомагістралей значення ав­тотранспорту постійно зростає у здійсненні міждержавних зв'яз­ків.

Розвиток автомобільного транспорту та його територіальна ор­ганізація залежать від галузевої структури народного господарства, її територіальної організації, природних умов, зокрема рельєфу. Названі чинники визначають напрями та щільність автошляхів. У перевезеннях на невелику відстань він перебуває поза конкуренцією. Його великою перевагою є те, що він може доставляти вантажі від “дверей до дверей” [1, ст. 92].

Крім перевезення вантажів і пасажирів, автомобільний транспорт виконує багато інших функцій: забезпечує роботу швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, органів громадського правопорядку тощо. Велике значення автотранспорт має для обслуговування АПК та доставки вантажів і пасажирів у важкодоступні райони. У перевезеннях вантажів важливого значення набуває спеціальний автомобільний транспорт, контейнерний, рефрижераторний та ін.

Авіаційний транспорт – один з наймолодших видів сполучення. Його перевагами є швидкість, цілорічність функціонування, можливість доставки вантажів у важкодоступні райони. Авіатранспортом здійснюють переважну більшість трансконтинентальних пасажиро-перевезень та перевезень товарів з невеликим строком зберігання на значні відстані. Недоліки: велика собівартість, залежність від природних умов.

У Туреччині працюють два міжнародні аеропорти – Анталія і Ататюрк.

Міжнародний аеропорт «Анталія» розташований за 13 км на схід від центру міста Анталья, Туреччина. Він прийняв перших пасажирів у 1998 році. Аеропорт є основним місцем прибуття туристів на курорти, розташовані по середземноморського узбережжя країни. Аеропорт великий і сучасний, він приймає майже 35 млн. пасажирів щорічно, у тому числі понад 16 млн. міжнародних пасажирів. Аеропорт має два міжнародних термінали (TER1, TER2) і один внутрішній (Dış Hatlar). Річний пасажирообіг аеропорту «Анталія» порівняно з іншими міжнародними аеропортами показано в додатку З.

Міжнародний аеропорт Ататюрк — міжнародний аеропорт Туреччини в Стамбулі. Розташований у європейській частині міста за 24 км на захід від площі Султанахмет. Має три термінала: міжнародний (Terminal A), внутрішній (Terminal B) і вантажний (Terminal C). Міжнародний термінал побудований в 2001 році, внутрішній термінал - у 1970-х рр.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)