АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методичні рекомендації

Читайте также:
  1. Див.: Загальні рекомендації з проведення аудиту ефективності використання державних коштів. Затв. постановою Колегії Рахункової палати України від 12.07.2006 № 18-4.
  2. Ефективність системи управління, методичні підходи до її оцінки.
  3. Загальні висновки і рекомендації
  4. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  5. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  6. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  7. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
  8. Загальні рекомендації
  9. Загальні рекомендації для проведення такої бесіди.
  10. Загальні рекомендації до виконання другої частини звіту
  11. Загальні рекомендації до виконання першої частини звіту
  12. Загальні рекомендації.

 

Вивчення теми доцільно розпочати з аналізу засобів комунікації. Розрізняють вербальні та невербальні засоби комунікації

Комунікації – це спосіб спілкування і передачі інформації від людини до людини у вигляді усних і письмових повідомлень, мови рухів тіла і параметрів мови. Спілкування людей здійснюється за допомогою вербальних і невербальних комунікацій.

Вербальні комунікації - це усні та письмові повідомлення. За даними А. Піза передача інформації відбувається за рахунок вербальних засобів (тільки слів) на 10%, звукових засобів (включаючи тон голосу, інтонації звуку) - на 35%, за рахунок невербальних засобів - 55%.

Невербальні комунікації здійснюються за допомогою мови рухів тіла і параметрів мови. Між вербальними і невербальними засобами спілкування існує своєрідний розподіл функцій: по словесному каналі передається чиста інформація, а по невербальному - ставлення до партнера по спілкуванню.

Запам’ятайте, вербальна комунікація використовує в якості знакової системи людську мову, природний звуковий мову, тобто систему фонетичних знаків, що включає два принципи: лексичний і синтаксичний. Мова є самим універсальним засобом комунікації, оскільки при передачі інформації за допомогою мови менш за все втрачається сенс повідомлення.

У процесі комунікації можуть виникнути комунікативні бар'єри:

Логічний бар' єр – виникає в партнерів з неоднаковим видом мислення.

Стилістичний бар'єр – невідповідність форми подання інформації її змістом. Виникає при неправильній організації повідомлення.

Семантичний (смисловий) бар'єр – виникає при невідповідності лінгвістичного словника зі смисловою інформацією, а також через відмінності в мовному поведінці представників різних культур.

Фонетичний бар'єр – перешкоди, створювані особливостями мови мовця (дикція, інтонація, логічні наголоси і т.д.). Треба говорити чітко, виразно, досить голосно.

При спілкуванні людей закономірно використовуються емоції. Емоційне ставлення, що супроводжує мовне висловлювання, утворює невербальний аспект обміну інформацією - невербальну комунікацію.

До засобів невербальної комунікації належать жести, міміка, інтонації, паузи, поза, сміх, сльози і т.д., які утворюють знакову систему, що доповнює і посилює, а іноді й заміняє кошти вербальної комунікації - слова.

Виділяють такі види невербальних засобів спілкування.

Міміка – рух мускулатури обличчя. Її не слід плутати з фізіогноміки (наука, за допомогою якої за формою обличчя можна судити про психічні властивості тієї чи іншої людини). Одним з найбільш важливих елементів міміки є погляд.

Жести – це виразні рухи головою, рукою або пензлем, які здійснюють з метою спілкування і які можуть супроводжувати роздум або стан.

Ми розрізняємо: вказівні, підкреслюють (підсилюють), демонстративні, дотичні жести.

Розрізняють також: довільні і мимовільні жести.

Довільними жестами є рухи голови, рук або кистей, які відбуваються свідомо. Такі рухи, якщо вони проводяться часто, можуть перетворитися на мимовільні жести.

Мимовільними жестами є руху, скоєних несвідомо. Часто їх позначають також як рефлекторні рухи. Цим жестам не потрібно вчитися. Як правило, вони бувають вродженими (оборонний рефлекс) або набутими.

Одним із невербальних засобів отримання інформації є також і наш одяг. В одязі і в тому, як людина хотіла б виглядати, виявляється та роль, яку він хотів би грати в суспільстві, і його внутрішня позиція.

Важливою деталлю в одязі є прикраси. До засобів прикрасити самого себе відносяться наступні: наколки, розфарбування і татуювання, зачіска, парфумерія, манікюр, макіяж, аксесуари.

В процесі подальшого вивчення теми, варто звернути увагу на етикет. Етикет – це зовнішній прояв внутрішньої дисципліни людей, прагнення до порядку та порядності. Дисципліна вимагає засвоєння і виконання правил культури поведінки. Водночас, у культурі поведінки знаходять своє вираження багато конкретних вимог дисципліни.

Етикет у собі поєднує формальні правила поведінки у визначених ситуаціях та здоровий глузд, раціональність і доцільність тієї чи іншої дії. Практичне значення етикету полягає в тому, що він дає людям можливість без особливих зусиль використовувати вже готові форми загальноприйнятої ввічливості для спілкування з різними групами людей і на різних рівнях.

Розрізняють декілька видів етикету:

- Придворний етикет – строго встановлений порядок і форми спілкування при дворах монархів.

- Військовий етикет – звід загальноприйнятих в армії, силових структурах правил і манер поведінки військовиків у всіх сферах їхньої діяльності, у частинах, на кораблях та в громадських місцях.

- Дипломатичний етикет – правила поведінки дипломатів та інших офіційних осіб один з одним і на різних офіційних дипломатичних заходах (прийоми, візити, презентації, переговори, зустрічі делегацій тощо).

- Загальногромадянський (світський) етикет – сукупність правил, традицій та умовностей, яких дотримуються у спілкуванні між собою приватні особи даного суспільства.

- Діловий етикет – це певні відносини, правила, які забезпечують найвищу ефективність у виконанні професійних функцій у сфері певної діяльності. Етикет ділових відносин складає зовнішню сторону ділового спілкування.

Більшість правил загальногромадянського та дипломатичного етикету Кожен різновид етикету будується за принципом старшинства. У загальногромадянському етикеті країн Європи та Америки з розвитком людського суспільства старшинство розподілилось так:

Старший за віком.

Жінка:

а) заміжня;

б) вдова;

в) розлучена;

г) незаміжня.

Чоловік:

а) одружений;

б) неодружений.

В офіційній, діловій сфері діє міжнародний принцип переваги рангів, тобто ставлення до персони визначається насамперед її рангом, посадою, котру ця особа обіймає. Старшинство в діловому етикеті р озподіляється так:

- Старший за рангом, категорією, посадою.

- Старший за віком.

- Статеві відмінності не підкреслюються і не демонструються.

Діловий етикет передбачає, що “ на рівних” ви маєте право спілкуватись лише з тими, з ким стоїте на одній “драбинці” ієрархії в діловій сфері (наприклад, керівник управління однієї державної структури може надіслати поздоровлення чи співчуття керівникові управління іншої державної структури, але не офіційній особі, що має статус вищої, ніж він, категорії).

Запам’ятайте, у діловій сфері немає “чоловічого” та “жіночого” ділового етикету, а є дві форми поведінки – ділова та дружня. Тому жінка не повинна вимагати до себе особливого ставлення і не приймати ті знаки уваги, на які може розраховувати у світському та приватному житті. Однак ознакою хорошого тону є демонстрування як чоловіками, так і жінками гарних манер та вихованості, уміння допомогти один одному. Якщо ділова людина має постійно гарні манери й демонструє їх повсюдно, то це викликає довіру до неї, її поведінку можна передбачити, з нею безпечно, вона є стабільною, її поведінка відповідає очікуванням інших людей. За порушення правил ділового етикету немає ніякої офіційної, адміністративної, кримінальної відповідальності, але є громадська думка, сприймання конкретної особи іншими людьми (гречно вона поводиться чи ні, знає правила етикету чи ні, поважає інших і себе чи ні, толерантна чи ні тощо).

Питання для самоконтролю

1. Які, на Вашу думку, умови успішності керівника?

2. Який вплив мають норми етики та етикету на взаємини з клієнтами та партнерами по бізнесу?

3. Прокоментуйте вислів: “Клієнти – це джерело життя для корпорації, і їх треба поважати, як землю, за те, що вона – джерело життя”.

4. В чому полягає зміст гендерної рівності в діловій сфері?

5. Які гендерні стереотипи існують в діловій сфері?

6. Як впливають особливості чоловіків та жінок на їх діяльність в діловій сфері?


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)