АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Мета якісного аналізу. Якісні реакції “мокрим” і “сухим” шляхом. Вимоги до аналітичних реакцій, які застосовуються в якісному аналізі

Читайте также:
  1. Cтиль керівництва: сутність, вимоги у його сучасних умовах
  2. Аналітичні реакції та вимоги до них
  3. Вимоги до бланків документів
  4. Вимоги до бланків документів. Оформлювання сторінки
  5. ВИМОГИ ДО ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ СИСТЕМ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ І РЕМОНТІ
  6. ВИМОГИ ДО ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ СИСТЕМ ПРИ МОНТАЖІ І ПУСКОНАЛАГОДЖУВАЛЬНИХ РОБОТАХ
  7. Вимоги до виконання практичного завдання в текстовому редакторі Microsoft Word
  8. Вимоги до додатків
  9. Вимоги до економічного забезпечення збройних сил
  10. Вимоги до змісту загальної середньої освіти
  11. Вимоги до змісту та розташування реквізитів
  12. ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК СТУДЕНТІВ

Якісний аналіз дозволяє встановити, з яких хімічних елементів складається досліджувана проба, які іони, функціональні групи або молекули входять до її складу. Якісний склад речовини є:

а) елементний;

б) йонний;

в) молекулярний;

г) фазовий.

Завдання якісного аналізу – визначення “якості” речовини, виявлення та ідентифікація структурних елементів (атомів, атомних частинок, молекул, функціональних груп).

Якісний аналіз детально розглядає, які речовини чи реактиви необхідно взяти і які властивості їх треба використати, щоб відкрити той чи інший структурний елемент речовини.

Залежно від агрегатного стану речовини, яку аналізують, аналіз проводять методом сухої хімії та методом мокрої хімії.

Метод сухої хімії включає:

1. Пірохімічний аналіз, який здійснюється при нагріванні досліджуваного об’єкта до високої температури в безбарвному полум’ї газового пальника.

Прийоми пірохімічного аналізу:

а) перевірка на забарвлення полум’я – леткі солі багатьох елементів забарвлюють полум’я в різні кольори, характерні для цих елементів.

 

 

Сполуки бору, купруму – блакитний або зелений (при великому вмісті).

Сполуки арсену, стибію, плюмбуму – блідо-блакитний.

Нелеткі солі (борати, фосфати, силікати) змочують перед внесенням у полум’я HClкон для переведення у леткі хлоридні сполуки.

б) одержання забарвлених перлин при сплавленні досліджуваної речовини з бурою (Nа2B4O7 •10 H2O). При цьому сіль чи оксид металу розчиняються в розплавленій бурі з утворенням скла (перлин) забарвлених у відповідний колір.

2.Механіко-хімічний метод або аналіз методом розтирання. (Вперше був запроваджений Д.І. Мендєлєєвим).

В основі методу лежить зміна забарвлення або виділення газу при розтиранні досліджуваної речовини з рівною масою твердого реагенту.

2NH4Cl(k) + Ca(OH)2(k) → 2NH3(Г) ↑ + CaCl2(k) + 2H2O(г)

сполуки амоній-іону

FeCl3 +3NH4SCN = Fe(SCN)3 + 3NH4Cl

криваво-червоний колір

сполуки Fe (III)

Метод розтирання використовують при аналізі руд і мінералів у польових умовах.

Аналіз методом мокрої хімії введений у практику англійським хіміком Р.Бойлєм. Речовину, яку аналізують, розчиняють у воді, кислотах, лугах, органічних розчинниках. В основному на практиці використовують водні розчини різних речовин, тобто мають справу з реакціями, які проходять у воді.



При аналізі методом мокрої хімії за технікою виконання використовують наступні методи:

1. пробірковий – реакцію осадження проводять у маленьких пробірках, у які поміщають декілька крапель досліджуваного розчину і додають з піпетки необхідну кількість крапель реактиву.

2. краплинний метод – реакцію виконують змішуванням краплин досліджуваного розчину і реактиву на фарфоровій (керамічній або скляній) пластинці із заглибленнями, чи просто на смужці фільтрувального паперу і спостерігають характерне забарвлення, або утворення кристалів. Краплинний метод аналізу неорганічних сполук розробив у 30-х роках 20 ст. радянський вчений М.О. Тананаєв.

3. Мікрокристалоскопічний метод – ґрунтується на утворенні хімічних сполук-осадів, які мають характерні форми, колір та здатність кристалів заломлювати світло. Одержуючи і досліджуючи ці особливості кристалів під мікроскопом, встановлюють наявність того чи іншого компоненту в досліджуваній речовині.

При аналізі методом мокрої хімії залежно від маси досліджуваної речовини використовують такі методи:

Класичним методом аналізу є макроаналіз, який проводиться у пробірках з водними розчинами солей і вимагає порівняно великих мас і об’ємів розчинів речовин, які досліджують.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.004 сек.)