 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Кислотно-лужна система якісного аналізу катіонів. Характерні реакції катіонів 1-6 аналітичних груп
| Кислотно – лужний | Різне відношення катіонів до кислот (хлоридної, сульфатної) та лугів (гідроксиду натрію, та амонію) |
Найчастіше користуються кислотно – лужною системою якісного аналізу катіонів оскільки аналітичні групи катіонів, цієї системи близькі до природних груп хімічних елементів у періодичній системі, для її практичного використання треба значно менше часу, в цій системі катіонів не використовуються шкідливі для здоров’я гідроген сульфід і його сполуки. Все це робить її більш зручною і доцільною у використанні.
Кислотно – лужна система якісного аналізу катіонів
Таблиця
| Група | Катіони | Груповий реактив |
| І | Na+ ,K+,NH4+ | Відсутній |
| ІІ | Ag+,Hg22+,Pb2+ | НСІ розведена |
| ІІІ | Ca2+,Sr2+,Ba2+ | Н2SO4розведена + С2Н5ОН |
| І\/ | AI3+ ,Cr3+,Zn2+ ,As3+,As5+,Sn2+ Sn4+ | КОН або NаОН надлишок |
| \/ | Fe2+,Fe3+,Mg2+ ,Mn2+,Bi3+,Sb3+ Sb5+ | КОН або NаОН |
| \/І | Cu2+,Со2+, Cd2+ ,Hg2+,Ni2+ | NН4ОН надлишок |
Кислотно – лужна система якісного аналізу катіонів свідчить, що аналітичні групи катіонів за своєю більшістю відповідають групам періодичної системи і лише частково є групами катіонів які утворені елементами, що відносяться до різних груп періодичної системи.
Характерні реакції катіонів 1-6 груп
Характерні реакції Na+
1. Реакція забарвлення полум’я
Солі натрію забарвлюють безбарвне полум’я пальника у жовтий колір. Реакція дуже чутлива, фармакопейна.
2. Реакція з калій гексагідроксостібіатом (У) К [Ѕb(ОН)6]
Na+ + [Ѕb(ОН)6]- = Na [Ѕb(ОН)6]↓ білий кристалічний осад
Реакція малочутлива
Характерні реакції К +
1. Na3[ Со (NО2)6] натрій гексанітрокобальтат (ІІІ) з К+ - катіоном утворює жовтий кристалічний осад
2К+ + Na+ + [ Со (NО2)6]3-→ К2 Na[ Со (NО2)6]↓
Характерні реакції NН4+
1. Сильні основи – луги (NаОН, КОН)
За нагріванням з NН4+ розкладають його з виділенням NН3
NН4СІ + NаОН = NаСІ + NН4ОН
NН4ОН = NН3↑ + Н2О
Група
Характерні реакції Ag+
1. Хлоридна кислота НСІ та її солі осаджують з нейтральних розчинів
Ag+ - катіон
AgNO3 + НСІ = AgСІ↓ + НNO3
Ag+ + СІ- = AgСІ↓
Осад легко розчиняється у надлишку амоніаку.
AgСІ + 2NH3 = [Ag(NH3)2]CI
При дії НNO3 випадає білий осад
[Ag(NH3)2]CI + 2 НNO3 = AgСІ↓ + 2 NH4NО3
[Ag(NH3)2]+ + СІ- + 2Н+= AgСІ↓ + 2 NH4 +
Реакція фармакопейна.
Характерні реакції Н g22+
1. NaOH або KOH з Нg22+ - йоном утворює чорний осад
Нg22+ + 2ОН- = Нg2О↓ + Н2О
2.КІ – йодид калію з Нg22+ - йоном утворює зелений осад
Нg22+ + 2І- = Нg2І2↓
При надлишку калію йодиду
Нg2І2 + 2І-= [НgІ4] + Нg
Група
Характерні реакції Са2+
1. K4[Fe(CN)6] – у присутності амонійних солей з Са2+- йоном утворює кристалічний осад білого кольору
2Са2+ + [Fe(CN)6]4- =Са2 [Fe(CN)6]↓
Са2+ + 2 NH4+ + [Fe(CN)6]4- = (NH4)2 Са [Fe(CN)6]↓
2.(NH4)2С2О4 з йонами кальцію утворює білий кристалічний осад:
Са2+ + С2О42- = СаС2О4↓
Група
Характерні реакції Zn2+
1. K4[Fe(CN)6] з Zn2+ - йоном утворює білий осад, який не розчиняється у розведених кислотах, але розчиняється в лугах
3Zn2+ + 2К+ + 2[Fe(CN)6]4- = K2Zn3[Fe(CN)6]2↓
Гупа
Характерні реакції Mg 2+
1. Na2HPO4 з Mg 2+ утворює білий кристалічний осад:
Mg 2+ + HPO42- + NH4OH = Mg NH4 PO4↓ + Н2О
Умови: Внесення центрів кристалізації, надлишок амонію йонів
Солі феруму (ІІ) водні розчини забарвлені у блідо – зелений колір. Характерним є утворення координаційних сполук K4[ Fe(CN)6] K2[FeCI4] KFe[Fe(CN)6]
(NH4)2SO4 * FeSO4 * 6H2O, подвійних солей – (сіль Мора.)
Характерні реакції Fe 2+
1. K3[ Fe(CN)6] з Fe 2+ утворює сполуку темно – синього кольору – „турнбулева
синь”
Fe 2+ + [ Fe(CN)6]3- + К+ = К Fe [ Fe(CN)6] ↓
Солі феруму (ІІІ) жовтого або бурого кольору, гідролізовані, окисник – ферум
(ІІІ)
Характерні реакції Fe 3+
1. K4[ Fe(CN)6] з Fe 2+ утворює сполуку темно – синього кольору – „берлінська
лазур”
Fe 3+ + [ Fe(CN)6]4- + К+ = К Fe [ Fe(CN)6] ↓
2. KSCN (або NH4SCN) з Fe 3+ утворює комплексну сполуку кроваво – червоного кольору
Fe 3+ + 3 SCN- = [ Fe (SCN)3]↓
Реакція специфічна.
Поиск по сайту: