Громадський контроль за дотриманням законодавства про працю. Відомчий контроль

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю

ральної влади, повинно бути забезпечення застосування поло­жень законодавства щодо умов праці (регулювання робочого часу та відпочинку, оплати праці, створення безпечного середовища на робочому місці тощо). З цією метою інспекторам праці має надаватись право безперешкодного входу без попереднього по­відомлення на будь-яке підприємство, що підлягає контролю інспекції, здійснювати будь-які перевірки та вимагати вжиття за­ходів щодо усунення недоліків в умовах праці, що загрожують здоров'ю та безпеці працівників.

2. Спеціально уповноваженим органом нагляду і контролю у сфері праці в Україні є Державний департамент нагляду за додер­жанням законодавства про працю, створений згідно з постано­вою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2000 р. № 1771, який є правонаступником Головної державної інспекції праці та Державної експертизи умов праці України.

Державний департамент нагляду за додержанням законодав­ства про працю (Держнаглядпраці) відповідно до Положення, затвердженого зазначеною постановою, є урядовим органом дер­жавного управління, який діє у складі Міністерства праці та со­ціальної політики України та підпорядковується йому. Його зав­даннями є: державний нагляд за додержанням законодавства про працю та законодавства про загальнообов'язкове державне соці­альне страхування на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності (далі — підприємства) та у фізичних осіб, які використовують найману працю; участь у формуванні та забез­печенні реалізації державної політики у сфері соціального захи­сту працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці. Держнаглядпраці проводить свою діяльність у взаємодії з центральними і місцевими органами виконавчої вла­ди, органами місцевого самоврядування, громадськими органі­заціями.

Очолює Держнаглядпраці директор департаменту —- Головний державний інспектор праці України, який призначається на по­саду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням міністра праці та соціальної політики.

За погодженням з міністром праці та соціальної політики утво­рюються територіальні державні інспекції праці, положення про які затверджує директор Держнаглядпраці

Планування робіт з охорони праці

Планування роботи з охорони праці поділяється на: перспективне, поточне та оперативне. Перспективне планування вміщує найбільш важливі, трудомісткі і довгострокові заходи з охорони праці, виконання яких вимагає сумісної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходів перспективного плану повинна бути підтверджена розрахунком матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат. Основною формою перспективного плану з охорони праці є комплексний план покращення стану охорони праці на підприємстві.

Поточне планування здійснюється у межах календарного року через розробку відповідних заходів у розділі „охорона праці" колективного договору. Оперативне планування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому. Оперативні заходи передбачають усунення виявлених недоліків і зазначаються безпосередньо поточними управлінськими рішеннями керівника підприємства.

1. Перспективні плани підприємств передбачають:

· Приведення стану умов праці на робочих місцях у відповідність із нормативними актами про охорону праці за рахунок реконструкції, капітального ремонту, заміни обладнання, скорочення чисельності працюючих, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці;

· Будівництвом і розширенням санітарно-побутових приміщень.

Перспективні плани підприємства повинні узгоджуватись з органами, що здійснюють державний нагляд за охороною праці.

Необхідність складання перспективних планів та термін, на який вони складаються, визначає керівних підприємства за узгодженням із профспілками, а при їх відсутності із представницьким органом трудового колективу.

2. Поточний річний план складається на протязі другого півріччя року, що передує року, на який він складається. Проект плану розглядається на засіданні комісії з питань охорони праці та виноситься на розгляд трудового колективу. Після погодження із профспілковим комітетом (чи іншим представницьким органом трудового колективу) план затверджує директор.

3. Оперативні плани готуються керівником служби охорони праці, затверджуються керівником підприємства, і направляються для виконання до служб підприємства.

1. Оперативні (квартальні, місячні) плани в основному складаються на підставі поточних річних планів, колективних договорів, приписів служб державного нагляду, відомчого контролю та служби охорони праці підприємств, матеріалів розслідування нещасних випадків та перевірок, що проводились комісіями адміністративно-громадського контролю та профспілок.

2. Організаційно-методичну роботу щодо складання перспективних, поточних річних та оперативних планів здійснює служба охорони праці підприємств

Планування робіт здійснюється на основі:

- Заходів, які забезпечують досягнення встановлених нормати-вів безпеки праці, гігієни праці та виробничого середовища;Заходів, передбачених колективним договором;Заходів по усуненню недоліків, виявлених при розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

Контроль за станом охорони праці включає:

- Оцінку рівня небезпечних виробничих факторів(нвф) і шкід-ливих виробничих факторів(швф) на робочих місцях;Виявлення порушення вимог законів і нормативних актів з охорони праці;Перевірку усунення раніше виявлених порушень;Перевірку виконання працівником обов’язків з охорони праці;Перевірку виконання планів робіт з охорони праці;Перевірку забезпечення працівників зіз і зкз.

Види контролю:

- Зі сторони органів державного нагляду;Зі сторони служби з охорони праціОперативний контроль керівниками і іншими посадовими осо-бами підприємства;Громадський контроль;Комісія підприємства, уповноваженою працівниками особою з питань охорони праці.

Поиск по сайту: