АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Принципи системно-дiагностичного аналiзу регіонального розвитку

Читайте также:
  1. D. Принципи виваженості харчування та поступового розширення обсягу харчових предметів, що споживаються
  2. I. ПРИНЦИПИАЛЬНЫЕ СООБРАЖЕНИЯ
  3. II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  4. V. Сценарії і прогнозні оцінки інноваційного розвитку України на період до 2020 року за індикаторами Європейського інноваційного табло
  5. VII. Використання міжнародного фактору в інтересах інноваційного розвитку економіки України
  6. А) основные требования и принципиальная схема лечебно-эвакуационного обеспечения
  7. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  8. Аналіз економічного розвитку сільського господарства
  9. Аналіз та оцінка рівня економічного розвитку регіонів України
  10. Аналіз та оцінка рівня соціального розвитку регіонів України
  11. Аналіз технічного рівня розвитку виробництва
  12. Аналіз туристичного ринку та прогнозування його розвитку

аналіз розвитку регіону орієнтований на виявлення «точок росту» та ієрархії проблем, які визначають баланс цілей і можливостей у прийнятті управлінських рішень.

Отже, стратегія управління регіональним розвитком будуєть­ся з урахуванням результатів багатоаспектного аналізу стану регіону та його основних підсистем. На першому аналітичному етапі дослідження виявляються основні характеристики об’єк­та, чинники впливу та взаємодії в розвитку конкретних про­цесів, потім з’ясовуються тенденції розвитку та визначаються умови, за яких він буде оптимальним. Для ефективного управління необхідно насамперед отримати комплексну і глибоку оцінку стану конкретного регіону.

Дослідницька робота з оцінки соціально-економічного розвитку регіону провадиться переважно за п’ятьма основними напрямами: морфологічний аналіз регіону: географічне положення, еко­логічна та географічна регіоналізація, поселенська та економіко- інфраструктурна карта регіону;

аналіз виробничого потенціалу регіону: розвиток промисло­вості та АПК, транспорту, зв’язку, торгівлі та обслуговування, фінансової системи, республіканської, обласної і муніципальної власності, зовнішньоекономічних зв’язків;

розробка комп’ютерної макромоделі економіки регіону: зведення в систему наявних даних економічного моніторингу, створення систем балансових рівнянь на основі розрахунку коефіцієнтів кореляції для регіону, що дають змогу постійно поповнювати оперативну базу даних і моделювати розвиток господарського комплексу та економіки регіону;

комплексний аналіз населення: соціально-демографічні харак­теристики, зайнятість, міжетнічні відносини, політична структура, рівень життя, якість розвитку соціальної сфери, стан суспільної думки (установка, оцінка, цінності та очікування населення);

аналіз інформаційних процесів: характер зв’язків державних структур управління і населення регіону, якість інформування населення про діяльність регіональних і місцевих адміністрацій, способи та ефективність поширення інформації в структурах самої адміністрації, роль преси у формуванні громадської думки та забезпечення взаємодії громадян і політичної влади.

Комплексний системно-діагностичний аналіз є фундаментом будь-якого регіонального дослідження. Основний акцент в аналі­тичній роботі ставлять, з одного боку, на вивченні характеристик населення та соціальних процесів, а з другого — на глибокому дослідженні економіки, її провідних галузей.

Територіальну громаду як соціально-економічну систему необхідно розглядати з юридичної, економічної й ринкової, соціальної, інформаційної сторони. Охарактеризувати юридичну сторону.

СТАТТЯ 12. ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

1.Територіальна громада є суб’єктом права на здійснення місцевого самоврядування, що надається й гарантується Конституцією і законодавством України. Відповідно до зазначеного громада самостійно вирішує питання місцевого значення в межах чинного законодавства.

2.Територіальна громада міста є суб’єктом права комунальної власності, володіє, користується та розпоряджається майном комунальної власності.

3.Територіальна громада обирає міську раду та міського голову, а також формує об’єкти комунальної власності.

4.Обрані територіальною громадою органи місцевого самоврядування є суб’єктами фінансово-кредитних та цивільно-правових відносин у межах, визначених законодавством.

Треба встановити, що територіальна громада наділяється правом юридичної особи. Вона може бути суб'єктом цивільно-правових відносин, має право здійснювати господарські операції, набувати і відчужувати майнові права, входити в зобов'язання, вести процеси, стягувати примусові збори зі своїх членів на задоволення спільних потреб.

Територіальна громада має право на формування власного бюджету, створення позабюджетних, валютних, страхових, резервних та інших цільових фондів грошових ресурсів.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)