ШКОЛЯРІВ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ТВОРЧИХ ПРОЕКТІВ

Одним із педагогічних завдань учителя трудового навчання є оптимальний підбір методів контролю навчальних досягнень учнів, які б сприяли ефективному та стабільному навчальному процесу. Особливу увагу потрібно приділити відповідності обраних методів контролю основним дидактичним принципам контролю: гласності й об'єктивності, індивідуальності та диференційованос­ті, справедливості та принциповості. Це особливо складно, але в той же час важливо під час комплексного використання різних методів контролю в процесі виконання творчих проектів.

Методи контролю, як відомо, — це способи, за допомогою яких визначається результативність навчально-пізнавальної діяльності учнів та педагогічної роботи вчителя. Дані контролю дозволяють визначити ставлення учня до своїх навчальних обов'язків, його сильні і слабкі сторони, прогалини в знаннях, здійснити індиві­дуальний підхід до учнів цгляхом використання різних методів навчання і виховання, перевірки знань, умінь та навичок [68].

Процес контролю навчальних Досягнень школярів під час виконання творчих проектів повинен відповідати етапам і ста­діям проектно-технологічної діяльності і має свої особливості. Так, на організаційно-підготовчому етапі для визначення рівня теоретичних знань учителю доцільно використовувати метод тестового контролю, який передбачає відповідь учня на тестові завдання за допомогою розставлення цифр, підкреслення по­трібних відповідей, уставлення пропущених слів, знаходження помилок тощо. Тести доцільно застосовувати для визначення рівня засвоєння спеціальної термінології, загально-технічних понять, правил техніки безпеки тощо, коди вчитель, а також і учні отримують інформацію про вихідний рівень успішності. Це допоможе школярам внести корективи до знань, а вчителеві, після аналізу творчого проекту, визначити, в якій мірі підви­щився рівень знань, умінь і навичок, проаналізувати динаміку та ефективність процесу навчання.

Тестування проводиться за допомогою тестів — сукупності запитань, які спрямовані на визначення рівня знань із певної частини навчального матеріалу. Добре підготовлене тестування дає змогу задовольнити І критерії валідності. Оцінюються знання за обсягом і повнотою, системністю, узагальненням та мобільніс­тю. Останні характеристики визначаються за допомогою тесту відповідної складності, а обсяг знань — через відповіді на певну кількість запитайь.

Тестування не можна розглядати як ідеальний метод кон­тролю, відкинувши на цій підставі всі інші. Хоча за належної попередньої підготовки він найкраще задовольняє основні ме­тодичні критерії якості, забезпечуючи прийнятну об'єктивність усіх трьох головних стадій процесу оцінювання — вимірювання, обліку та їхньої інтерпретації.

. Під час розробки тестів успішності потрібно дотримуватися певних вимог: лаконічність, однозначність, точність, інформа- ційність, зручність, стандартність.

Тест повинен складатися з 12-16 запитань, а на його вирі­шення витрачатись до 10 хвилин. Запитання мусять передбачати самостійну, але коротку відповідь учня. Після закінчення обробки тестів потрібно проаналізувати допущені помилки. Щоб скоро­тити час на аналіз, варто роздати учням зразок із правильними відповідями. Тестування можна проводити із застосуванням комп'ютерів і спеціалізованих програм.

Під час організаційно-підготовчого та конструкторського етапів учителю необхідно використовувати метод письмового контролю, який реалізується у формі обґрунтування доцільності проекту, розробки та оформлення проектно-технологічної документації тощо. Мета письмового контролю — з'ясування рівня оволодіння учвями певними вміннями шляхом опосередкованого контакту з ними на уроці (перевірка та корекція творчої роботи учнів). Під час застосування цього методу школярі вчаться аргументу­вати свої думки, логічно викладати на папері. Метод письмового контролю в процесі проектно-технологічної діяльності передбачає послідовне і логічне обґрунтування об'єкта проектування учнем, а також етапи економічного розрахунку, результати випробувань, висновки тощо. Доцільним є виставлення оцінки ва цих етапах розробки творчого проекту, оскільки дитина буде відчувати постійний контроль із боку педагога. Особливою рисою методу письмового контролю, як відомо, є його велика об'єктивність, порівняно з усним опитуванням. Письмова робота учня — це власне початковий етап творчого проектування.

Для письмового методу важливо, щоб система завдань пе­редбачала як виявлення знань фактичного матеріалу з певного об'єкта проектування, так і розуміння суті процесів та явищ, що досліджуються, їх закономірностей, уміння учнів думати самостійно, робити висновки, вирішувати проблеми, творчо ви­користовувати знання і вміння.

Також, на цих етапах доцільне застосування, у поєднанні з письмовим, графічного методу контролю, що передбачав від­повідь учня у вигляді складеної ним наочної моделі об'єкта про­ектування, а також креслення деталей із дотриманням вимог. Таким чином, сфера застосування графічного методу контролю досить широка, а його навчальна функція більша, оскільки, крім спеціальних умінь і навичок, в учнів: формується уміння узагальнювати, абстрактно мислити.

Слід зауважити, що графічний контроль, окрім виявлення рівня знань, визначає рівень практичних умінь і навичок від­творення цих знань на папері. Відповіддю учня в цьому випадку має слугувати складена ним узагальнена наочна модель об'єкта проектування, яка відображає відношення та взаємозв'язки в об'єкті, що виготовлятиметься, та їх сукупність. Це можуть бути графічні зображення, малюнки, креслення деталей, діаграми, схеми тощо. Ефективність методу графічної перевірки залежить від правильної постановки відповідних завдань перед учнями.

Найбільше значення в проектно-технологічній діяльності ма­ють креслення деталей та схематичний»Малюнок (ескіз) об'єкта проектування. Його специфіка полягає в баченні та графічному відображенні найсуттєвіших особливостей об'єкта проектування, в узагальненні їх шляхом створення наочного зразка.

Наступним етапом проектно-технологічної діяльності є тех­нологічний етап, під час якого учні практично виготовляють об'єкти проектування (вироби). Вони, у свою чергу, підлягають контролю з боку учителя, який здійснює його за допомогою методу практичної перевірки — основного методу на уроках трудового навчання, який повинен займати більшу частину часу, виділено­го на процес контролю навчальних досягнень учнів. Практична діяльність (виготовлення об'єкта проектування) повинна бути спрямована на перевірку вмінь та навичок школярів проводити дослідження, аналізувати процеси, здійснювати вимірювання за допомогою різноманітних приладів, виконувати відповідні трудові операції в навчальних майстернях із матеріалами, апаратами, інструментами..

Конкретна робота з предметами матеріального світу стиму­лює інтерес учнів до знань, і контроль умінь та навичок при цьому не викликає особливих переживань І хвилювань. Це один з ефективних методів контролю за тим, як учень вміє застосову­вати знання, отримані при вивченні фізики, математики, хімії, біології, інформатики й обчислювальної техніки на уроках тру­дового навчання.

Практичні вміння та навички проявляються під час будь-яких навчальних дій школярів у шкільних майстернях. Тому встано­вити якість їх застосування можна не тільки за результатами практичних робіт, але й за допомогою спостережень учителя за виконанням учнями навчально-трудових дій та операцій. Напри­клад, щоб перевірити наявність в учнів умінь виконувати операції стругання або обпилювання, доцільно простежити, чи вміють вони виконувати підготовку інструментів, їх налагодження, правильно здійснювати ці операції тощо. Для цього слід вводити ці елементи й на інших етапах проектно-технологічної діяльності.

Перевірка проводиться у вигляді практичної творчої роботи, де оцінюванню підлягає як процес практичної роботи над об'єктом проектування, так і результат цієї роботи. Результатом є виго­товлений виріб — об'єкт проектування. Під час практичного про­ектування слід оцінювати: дотримання правил техніки безпеки; ефективне використання сировини та обладнання; організацію робочого місця та норм часу на виконання об'єкта проектування, якість виробу, оригінальність творчих рішень, вибір оптимальної технологічної послідовності виготовлення, уміння застосовувати набуті знання в практичній діяльності, практичність у застосу­ванні, естетичний вигляд об'єкта проектування,

Окрім традиційного виставлення балів, доцільно в процесі виготовлення об'єкта проектування робити короткий аналіз допущених технологічних помилок для уникнення повторення аналогічних помилок іншими учнями у своїй роботі. Слід за­уважити, що оцінювання виробу потрібно також проводити з ко­ментарем для активізації не тільки навчальної, але й виховної та стимулюючої функцій.

Найбільш поширений у дидактиці метод усного контролю в процесі виконання творчих проектів використовується на за­ключному етапі. Суть цього методу полягає у виявленні рівня знань учнів шляхом прямого контакту з ними під час співбесіди. Завдяки йому учні вчаться логічно мислити, аргументувати, пра­вильно, образно, емоційно висловлювати свої думки, набувають досвіду відстоювання своєї думки.

Важливий момент усного контролю — підготовка учня до першого етапу захисту творчого проекту (доповіді) та викладення ним своїх систематизованих знань. Цей компонент включає в себе усвідомлення школярем мети перевірочно-оцінної діяльності та планування шляхів її досягнення (технологію, доповіді). Другим етапом захисту творчого проекту є обговорення позитивного і не­гативного як в об'єкті проектування, так і в конструкторсько- технологічній документації. Усвідомивши мету діяльності, учень актуалізує здобуті знання (уявлення, факти, поняття, закони) і способи дій, різні за змістом та характером. Для етапу об­говорення вчитель заздалегідь складає серію запитань із теми творчого проекту. Поставивши запитання, він повинен спонукати працювати й школяра, який захищає творчий Проект, й інших учнів класу. Для виправлення недоліків педагог залучає інших учнів. Потім він ставить учневі друге запитання, і знову повто­рюється та ж методика опитування.

Процес оцінювання ми рекомендуємо розділити на два етапи:

• оцінювання доповіді;

• оцінювання обговорення.

Вагоме місце в процесі обговорення проекту, як ми вважаємо, належить змісту й характеру запитань. їх головна функція — спонукати й спрямовувати думку й волю учня на виявлення своїх знань і вказувати йому рівень цього виявлення. Зміст за­питань і завдань визначаються тим, які саме знання та вміння перевіряються.

Реконструктивні запитання пропонується застосовувати для виявлення знань та вмінь значною мірою в змінених (нестандарт­них) умовах перенесення засвоєних принципів доведення (способів дії) яа вирішення більш складних розумових запитань.

Для виявлення рівня звань учнів учитель повинен поділити запитання на основні, додаткові та допоміжні. За формою викла­ду запитання для перевірки можуть бути звичайні у власному їх значенні (визначення термінів, знання термінології тощо) та за­питання у вигляді проблеми (запитання дослідницько-пошукового характеру).

За формою вираження запитання як учителя, так і учнів повинні бути логічними, а їх сукупність — послідовною та сис­тематичною. Це буде сприяти формуванню у школярів система­тизації знань, розвитку їх логічного мислення.

Варто зауважити, що важливими факторами захисту творчого проекту є: увага, яка концентрує інтелектуальні та практичні дії учня навколо основної мети діяльності; воля, що забезпе­чує високий рівень цілеспрямованої, пізнавальної активності.

Невід'ємним, ми переконані, є також оціночний компонент — внутрішньо-зворотній зв'язок, тобто самоконтроль учня, у ході якого здійснюється саморегуляція його розумової діяльності, співвідношення отриманої у процесі вирішення запитання ін­формації з тим досвідом, яким він уже володіє. Таким чином, захист творчого проекту школяра — це не тільки результат, але й складний процес, напружена розумова праця.

Аналогічно до індивідуальної можна використовувати групову форму усного контролю (захисту творчого проекту). Її доцільно застосовувати, коли об'єкт проектування є трудомістким, його виконує група учнів і він потребує великої затрати часу на його захист. У цьому випадку варто розподілити роботу за кожним учнем групи поетапно. Недоліком групової форми є нижчий рівень об'єктивності.

З метою активізації процесу обговорення всіма школярами творчого проекту пропонуємо оцінювати загальну активність кожного учня під час обговорення інших проектів.

Індивідуальна та групова форма передбачає ґрунтовну пе­ревірку знань, умінь та навичок окремих учнів. Важливо під час такого контролю активізувати увагу всіх школярів. Цього можна досягти за допомогою таких прийомів, як рецензування самого творчого проекту, його складових, доповіді, відповідей розробника, унесення доповнень та уточнень, наведення власних прикладів.

У процесі захисту творчого проекту можливе використання, окрім індивідуальної або групової форми контролю, ще й фрон­тальної. Її доцільно застосовувати тоді, коли учневі, що захищає творчий проект, важко дати правильну відповідь, тому учитель переадресовує запитання класу.

Взаємоконтроль — це усвідомлене об'єктивне оцінювання учнем діяльності свого однокласника задля забезпечення окрес­лених результатів. У процесі проектно-технологічної діяльності на уроці вчителю трудового навчання доцільно призначити по­чергово учнів-контролерів. їхній обов'язок — оцінювати об'єкт проектування та захист творчого проекту, а вчитель виступає в ролі арбітра; у випадку, якщо оцінка занижена чи завищена.

Доцільно по закінченню обговорення творчого проекту здій­снювати рецензування роботи учнів-контролерів, вони займають активну позицію під час обговорення.

Застосовування такого методу контролю дозволяє вчителю ак­тивізувати діяльність учнів, оскільки наперед ніхто не знає, хто буде виконувати обов'язки рецензента, але найчастіше школярі, які мають достатній та високий рівень навчальних досягнень. Число рецензентів залежить від кількості учнів відповідного рів­ня, їх може бути 3 чи 5, що дозволяє їм опинитися на цій посаді протягом навчального року декілька разів, а учням із середнім чи достатнім рівнем це слугуватиме додатковим стимулом у під­вищенні рівня навчально-трудової активності.

Наскрізним методом контролю за проектно-технологічною діяльністю школярів у цілому є спостереження. Результативність і точність висновків на основі спостереження залежать від осо­бистих рис і якостей учителя та від багатьох сторонніх чинників. Цей спосіб оцінювання має велике значення для загальної оцінки учня, його можливостей, здібностей.

Під час організаційно-підготовчого, конструкторського та тех­нологічного етапів за допомогою цього методу можна здійснювати оцінювання та корекцію навчально-трудової діяльності кожного учня. На заключному етапі вчителю потрібно спостерігати не тільки за школярем, який захищає проект, але й за іншими учнями, щоб не тільки оцінювати їх активність, а й підвищувати інтенсивність обговорення творчого проекту.

Метод самоконтролю — це усвідомлене регулювання учнем своєї діяльності задля забезпечення таких її результатів, які б від­повідали поставленій меті, вимогам, нормам, правилам, зразкам. Мета цього контролю — запобігання помилкам та їх виправлення.

Для того, щоб самоконтроль проходив успішно, учитель по­винен забезпечити:

• знання критеріїв оцінювання процесу та результатів навчально- трудової діяльності;

• уміння всебічно й об'єктивно аналізувати та оцінювати про­цес і наслідки роботи;

■ здатність здійснювати корекцію помилкових дій.

Для цього педагогу необхідно оголосити вимоги до розробки творчого проекту, проектно-технологічної документації, об'єкта проектування, процесу захисту творчого проекту.

Як і будь-який навчальний предмет, «Трудове навчання» ви­магає підсумкового виду контролю набутих теоретичних знань, сформованих практичних умінь та навичок. Для визначення підсумків навчально-трудової діяльності за певний період часу (семестр) доцільно використовувати такий метод контролю, як залік, який можна проводити методом письмової роботи, бесіди, практичної роботи, усного опитування, захисту учнівських про­ектів.

Залік проводиться в кінці семестру по закінченню терміну ви­конання запланованих творчих проектів. Термін здачі та вимоги до складання заліку потрібно оголошувати заздалегідь. Учням, які захистили творчі проекти у встановлений термін та мають бали достатнього й високого рівня (за підсумками поточного кон­тролю), вважаємо за доцільне виставляти залік без підсумкового контролю. Усі інші школярі повинні складати залік. Він може проводитися методом бесіди у груповій формі, коли попередньо учні розділяються На дві групи — ті, які мають бали середньо­го та низького рівня відповідно. Де необхідно для закріплення й систематизації набутих знань, умінь та навичок. Відповідно до цього вчитель готує декілька груп запитань за рівнем складності, із відповідних тем.

У процесі складання заліку доцільно починати опитування з групи учнів, що мають середні^ рівень успішності. Запитан­ня містять інформацію, яка опрацьовувалася на всіх етапах проектно-технологічної діяльності з певних тем. Кількість за­питань не повинна перевищувати 10. У відповіді повинні брати участь учні всієї групи.

У цей час школярі, які склали залік, допомагають учням групи з низьким рівнем успішності підготуватися до складання заліку. Доцільно закріпити учня-наставника до конкретного учня. Це допоможе не тільки краще підготувати його до складання заліку, але й ще раз перевірити рівень навчальних досягнень учня-наставника.

Після того, як залік склали учні з середнім рівнем успіш­ності, необхідно розпочати опитування учнів групи з низьким рівнем. Кількість запитань також не повинна перевищувати 10. Якщо учні цієї групи не дають правильної відповіді, необхідно залучити до відповіді всіх інших. За результатами складання заліку виставляються підсумкові бали.

Аналіз вищезазначених методів контролю навчальних досяг­нень учнів у процесі проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання в 5-9 класах дає змогу зробити висновок, що контроль і перевірка здійснюється на всіх етапах процесу твор­чого проектування і дозволяє чітко прослідкувати досягнення та хиби в проектно-технологічній діяльності школярів. Відповідно до вищевказаного зауважимо, що й облік (фіксація результатів) присутній на всіх етапах проектно-технологічної діяльності.

Поиск по сайту: