Основні типи неправильного виховання

n безнаглядність

Потворна гіперпротекція в крайньому випадку носить назву «кумир сім’ї». Тут справа не стільки в постійному контролі, скільки в надмірному опікуванні, в намаганні звільнити кохану дитину від найменших труднощів, від скучних і неприємних обов’язків. Це доповнюється безперервним захопленням надуманими талантами і перебільшенням дійсних здібностей. З дитинства дитина перебуває в атмосфері захоплення, похвали і обожнювання. Це культувує егоцентричне бажання завжди бути в центрі уваги навколишніх, ловити повні цікавості до своєї особи погляди, слухати розмови про себе, а все бажане отримувати легко без докладання зусиль.

«Кумир сім’ї» не означає також, що об’єкт обожнювання повинен бути обов’язково оточений великою кількістю очей, що дивляться на нього. Сім’я може складатися з двох осіб - наприклад одинокої матері, яка обожнює свою дитину до безумства, потакає їй у всьому, спішить вгодити, любується нею. І підліток, з ранніх років звикає моментально отримувати все, що захоче, не задумуючись над тим, що це важить для матері і скільки це коштує.

Таке виховання рано чи пізно створює для підлітка кризову ситуацію. З однієї сторони, з дитинства утверджується бажання завжди бути в полі зору, лідерствувати серед ровесників, звідки обов’язково постає непомірно високий рівень домагань, жадоба престижного положення. З іншої сторони потворна гіперпротекція заважає виробляти навички систематичної праці, наполегливості в досягненні мети, вміння постояти за себе і свої інтереси, здійснювати функції лідера, підкоряти собі, керувати іншими.

При істероїдній акцентуації потворна гіперпротекція штовхає на психопатичний розвиток за таким же типом. Вона також сприяє розвитку істероїдних рис на основі лабільної і гіпертимної, рідше епілептоїдної і шизоїдної акцентуації характеру.

Гіпопротекція - виховання за цим типом означає знижену увагу до дитини. В цьому випадку батьки мало цікавляться справами, успіхами, переживаннями підлітка. Формально заборони і правила сім’ї існують, вимоги до дитини ставляться, але батьки не контролюють їх виконання, забуваючи що вони вчора вимагали від сина чи дочки. Ситуація безконтрольності або безнаглядності дитини зумовлена байдужістю батьків чи надмірною зайнятістю, зосередженням на інших життєвих проблемах.

Недарма у підлітків, які стали алкоголіками, батьки або зовсім не працювали і вели паразитарний, асоціальний образ життя, чи навпаки були відповідальними, адміністративними чи науковими працівниками.

Коли гіпопротекція поєднується з хорошим емоційним контактом, тобто батьки люблять дитину, хоча і не займаються вихованням, то дитина виростає в ситуації вседозволеності, в дитини не виробляється звичка до організованості, планування своєї поведінки. Переважають імпульси, відсутня уява про те, що «хочу» повинно бути на другому місці, а на першому те, що «треба». В таких дітей до підліткового віку не розвивається саморегуляція, їх поведінка аналогічна до поведінки нестійкого типу акцентуації.

До негативних наслідків веде виховання в умовах гіпопротекції в поєднанні з емоційною холодністю батьків, відсутністю духовного контакту. Дитина постійно відчуває свою непотрібність, обділеність ласкою і любов’ю. Переживає байдуже ставлення батька і матері, і це переживання сприяє формуванню комплексу неповноцінності. Діти без ласки і уваги батьків виростають злобними і агресивними. Вони звикають розраховувати лише на самих себе, у всьому бачать ворогів, а своєї мети добиваються силою і обманом.

Виховання за типом гіпопротекції залишає дитину один на один з життєвими труднощами. Без керівництва дорослого, захисту і підтримки дорослого, дитина відчуває негативний емоційний стан частіше, ніж може витримати її особистість. Тому замість вміння переборювати труднощі, шукати вихід із ситуації, дитина шукає спосіб зняти напругу, змінити свій психічний стан.

Прихована гіпопротекція спостерігається тоді, коли контроль за поведінкою і життям підлітка ніби здійснюється, але відрізняється крайнім формалізмом. Підліток відчуває, що дорослим не до него, що вони відчувають по відношенню до дитини лише обов’язок, а насправді були б задоволені від нього звільнитися. Скрита гіпопротекція іноді поєднується з емоційним відторгненням». Підліток вчиться обходити формальний контроль дорослих і починає таємно жити своїм життям.

Гіпопротекція несприятлива для акцентуації за нестійким і конформним типом. Такі підлітки швидко опиняються в асоціальній компанії, легко переймають святковий, повний пошуків і задоволення образ життя. Але це негативно також і при всіх інших типах акцентуації при гіпертимній, епілептоїдній, лабільній, шизоїдній, зумовлюючи нашарування на них рис нестійкого типу. При сенситивній і психастичній акцентуації - стійкість до порушень поведінки в умовах гіпопротекції.

Емоційне відторгнення - при такому виді виховання дитина і підліток постійно відчуває, що він обуза в житті батьків, що без нього їм було б краще, вільніше, спокійніше. Ситуація ще більше ускладнюється, коли є поруч хтось інший - брат, сестра, особливо зведені, вітчим чи мачуха, хто набагато дорожчий і кращий (виховання за типом «попелюшка»).

Проиховане емоційнке відторгнення спостерігається тоді, коли батьки самі собі не признаються в тому, що для них дитина є тягарем, гонять від себе подібну думку і навіть обурюються, коли їм вказують на це. Силами розуму і волі батьки пригнічують в собі емоційне відторгнення дітей і зазвичай гіперкомпенсують в вигляді підкресленого хвилювання, уваги. Але дитина відчуває штучність і вимушеність цього, недостачу справжнього емоційного тепла.

Положення менше любимого і небажаного члена сім’ї неоднаково відбивається на підлітках з різним типом характеру. При гіпертимній і епілептоїдній акцентуації виступає реакція емансипації: перші з них борються за самостійність і свободу, другі - за матеріальні блага. Істероїди виражають дитячу реакцію опозиції. І хоча форми її вияву змінюються, але вчинки: кражі, показова цікавість до алкоголю і інших засобів, суїцидальні демонстрації і самонаговір на себе в розпутності - використовуються як сигнали рідним про прагенння уваги і любові. Інші істероїди в такій ситуації шукають уваги на стороні. Шизоїди на подібну ситуацію реагують втечею в себе» і відгороджуються духовно від сім’ї. Нестійкі діти дуже переживають, але знаходять віддушину в підліткових компаніях.

Умови жорстоких стосунків. Ці умови поєднуються з крайнім ступенем емоційного відторгнення. Жорстоке ставлення («їжакові рукавиці») може виявлятися відкрито - суворими розправами за дрібні проступки, а ще більше тим, що на дитині зривають зло за інших. Але жорстоке ставлення не стосується вибірково підлітка - вони панують у всій атмосфері, що оточує, хоча можуть бути і приховані від поглядів сторонніх.

Таке виховання особливо пагубне для епілептоїдного і конформного типу акцентуацій характеру.