АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методичні рекомендації до виконання окремих розділів курсової роботи

Читайте также:
  1. B Хід роботи.
  2. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  3. II. Гігієнічні рекомендації
  4. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  5. III. Організація роботи з підготовки та направлення структурними підрозділами органів ДПС запитів на встановлення місцезнаходження платника податків
  6. III. Основний зміст роботи
  7. IV. Дії підрозділів податкової міліції при отриманні запитів на встановлення місцезнаходження платника податків
  8. IX Федерально-Державне становище окремих Земель У.Н.Р.
  9. K вн – середній коефіцієнт виконання норм вироблення всіма робітниками, що обслуговуються.
  10. L Перевірка виконання домашньої задачі.
  11. V. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ КУРСОВОЇ РОБОТИ
  12. V. РЕЖИМ РОБОТИ, ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ ТА ВІДПОЧИНКУ

4.1 Курсова робота починається із вступу, в якому, на основі загальної характеристики якості продукції і послуг підприємств і організацій України, обґрунтовується актуальність теми, формується мета, основні задачі, предмет, об’єкт та методи досліджень, характеризується структура курсової роботи.

4.2 В теоретичній частині курсової роботи необхідно дослідити і узагальнити теорію і практичний досвід з управління якістю, розглянути його основні складові, на основі чого сформувати сучасну концептуальну модель управління якістю.

4.3 У першому параграфі цього розділу доцільно розглянути загальні відомості про якість, в тому складі: основні поняття та визначення, якість як об’єкт управління, економічні аспекти якості та визначити її значення для забезпечення конкурентоспроможності організацій. Детально про це див. у рекомендованій літературі (9, 20, 25, 26, 27, 28, 32 додаток «А»). Можна також навести короткі теоретичні відомості про стандартизацію, розкрити суть, зміст, значення та особливості державної та міжнародної систем стандартизації та сертифікації. При виконанні цього підрозділу доцільно ознайомитись з відповідною нормативною літературою (1-18, 26, 31 додаток «А»).

4.4 У другому параграфі першого розділу досліджуються теоретичні концепції управління якістю, в тому складі: основні етапи його розвитку, вклад відомих вчених у формування сучасного підходу, основні принципи, функції та процеси управління якістю та забезпечення якості.

 

Формуючи концептуальну модель системи управління якістю необхідно виходити із наступних основних принципів її побудови:

- Орієнтація на замовника: організації залежать від своїх замовників і тому повинні розуміти поточні і майбутні їх потреби, прагнути максимально задовольнити, і навіть перевершити очікування.

- Лідерство: керівники забезпечують єдність, визначають мету та напрями діяльності організації. Вони повинні створювати та підтримувати таке внутрішнє середовище, в якому працівники можуть бути повністю залучені до виконання завдань, що стоять перед організацією.

- Залучення працівників: працівники на всіх рівнях становлять основу організації, і їхнє повне залучення до забезпечення якості дає змогу використовувати їх здібності на користь організації.

- Процесний підхід: бажаного результату досягають ефективніше, якщо діяльністю та пов’язаними з нею ресурсами управляють як процесом. Під процесом розуміють будь-яку діяльність або комплекс видів діяльності в яких використовують ресурси для перетворення входів на виходи. Системне визначення процесів та їх взаємодій в організації, а також управління ними називають «процесним підходом».

- Постійне поліпшення: постійне поліпшення діяльності організації у відповідь на зміни попиту в цілому слід вважати постійною метою організації.

- Системний підхід до управління якістю: ідентифікація, розуміння та управління взаємопов’язаними процесами як системою сприяє більш ефективному досягненню цілей організації.

- Взаємовигідні стосунки з постачальниками: організація та її постачальники є взаємозалежними, тому їх взаємовигідні партнерські стосунки підвищують спроможність обох сторін створювати цінність.

4.5 В кінці першого розділу (підрозділ 1.3) слід розглянути практичний вітчизняний і зарубіжний досвід управління якістю, та визначити можливість його використання на підприємствах галузі.

4.6 При підготовці цього розділу широко використовується нормативна, наукова та методична література, тому у відповідних місцях тексту повинні бути посилання на список літератури, який розміщується в кінці курсової роботи.

4.7 В аналітичній частині курсової роботи (підрозділ 2.1) наводяться загальні відомості про організацію – об’єкт досліджень: повна назва, місце розташування, форма власності, вид діяльності, потужність, кількість і структура працюючих, стан технології і обладнання, організація управління.

4.8 При здійсненні техніко-економічного аналізу результатів діяльності підприємства (підрозділ 2.20 необхідно навести дані про обсяг випуску продукції, обсяг реалізації, продуктивність підприємства, собівартість продукції, прибутковість, рівень використання потужностей і, на основі аналізу їх динаміки за ряд років, чи порівняння з середньогалузевими показниками, чи показниками підприємств-конкурентів, зробити висновок про ефективність і результативність діяльності підприємства. Однією з найсуттєвіших причин неефективності роботи підприємства може бути низька якість продукції, тому основне місце в цьому підрозділі курсової роботи слід відвести аналізу якості виготовленої продукції. Цей аналіз рекомендується здійснювати за такими узагальненими показниками:

- питома вага нової продукції в загальному обсязі її випуску;

- питома вага продукції вищої якості;

- питома вага сертифікованої продукції;

- питома вага продукції, що відповідає світовим стандартам;

- питома вага забракованої продукції;

- втрати від браку та рекламацій.

Цей аналіз доцільно представити в табличній формі (табл. 4.1).

 

Таблиця 4.1 – Аналіз узагальнених показників якості продукції

Показник Минулий рік Звітний рік Середньогалузевий показник
план факт
         

 

4.9. Основною причиною неякісної продукції є недоліки в управлінні якістю. Тому в останньому параграфі другого розділу (підрозділ 2.3) слід проаналізувати стан системи якості та управління якістю на вбраному підприємстві. Для цього спочатку необхідно проаналізувати стан системи якості (сукупність процесів та елементів операційної системи організації, що приймають участь у забезпеченні якості результатів її діяльності) і на основі отриманих даних зробити висновок про стан організації управління якістю, тобто виявити підрозділи й посадові особи, що несуть відповідальність за якість на всіх етапах життєвого циклу, і роботи по забезпеченню якості, які не виконуються, чи виконуються не належним чином. Крім цього в процесі організаційного аналізу необхідно відповісти на питання:

- в якому стані знаходиться стандартизація на підприємстві, чи діють стандарти, чи своєчасно поповнюється чи оновлюється фонд стандартів;

- чи діє на підприємстві нормоконтроль, в якому стані технічна документація, як працює вимірювальна лабораторія, в якому стані вимірювальна техніка;

- як організована робота служби контролю якості, які взаємовідносини між працівниками ВТК і підконтрольними підрозділами;

- чи використовуються на підприємстві методи статистичного контролю, чи здійснюється контроль процесу, чи використовуються контрольні графіки, який результат їх використання, чи використовується вибірковий контроль;

- в якому стані проблема сертифікації продукції, чи існує план сертифікації, яка частина продукції сертифікована, чи ведеться підготовка до сертифікації, чи впроваджуються міжнародні стандарти;

- чи діє на підприємстві система управління якістю, як організована робота з винахідниками і раціоналізаторами, чи працюють групи якості і т. і.

Відповіді на ці та інші питання можна отримати в результаті спілкування з працівниками організації.

Для більш детальної оцінки системи управління якістю підприємства рекомендується дати відповіді на питання, що наведені в таблиці 4.3. Оцінка досконалості системи за кожним із показників (відповіді на питання табл. 4.3) проводиться за шкалою від 1 (відсутність формальної системи) до 5 (оптимальні показники) балів.

Характеристика ступенів досконалості показників функціонування елементів системи якості наведена в таблиці 4.2.

Система оцінки базується на даних ДСТУ 09004-2001 і враховує всі основні аспекти системи управління якістю. Вона дає змогу досить просто і легко оцінити відносний ступінь досконалості чинної системи управління якістю, визначити основні напрямки для її поліпшення. Оцінювання можна проводити як для всієї системи управління якістю, так і для її окремих підсистем.

При оцінці системи управління якістю необхідно підготувати бланк таблиці 4.3, записати в нього дані колонок 1 і 2, потім, на основі опитувань спеціалістів і керівництва підприємства, визначити фактичний стан показників і заповнити графу 3, а далі на основі даних таблиці 4.2 оцінити його в балах. В останній п’ятій графі слід запропонувати можливі варіанти дій, направлених на поліпшення відповідних показників.

Таблиця 4.2 – Ступені досконалості показників функціонування системи управління якістю

Ступінь доскона-лості Характеристика ступеня Пояснення
  Формальний підхід відсутній Відсутній системний підхід, погані чи не прогнозовані результати
  Реактивний підхід Системний підхід на основі усунення проблем чи коригування, мінімальні результати стосовно поліпшення
  Стабільний фо-рмальний, сис-темний підхід Системний підхід на основі процесів; початкова стадія систематичних поліпшень; наявні тенденції до поліпшення
  Зосередженість на постійному поліпшенні Застосовують процес поліпшення; добрі результати і сталі тенденції до поліпшення
  Оптимальні показники Активно інтегрований процес поліпшення; наявні оптимальні результати в порівнянні з конкурентами (бенчмаркінг)

 

Таблиця 4.3 – Оцінка системи управління якістю підприємства

Діяльність в сфері якості Зміст питання Стан показ-ника Оцінка показ-ника Дії на поліп-шення пока-зника
         
4. Потреби та очікування зацікавлених сторін 4.а Як визначаються по-треби та очікування за-мовників? 4.б Як визначаються по-треби працівників у виз-нанні, задоволенні робо-тою, компетентності, професійному рості При-мітка 1 При-мітка 2     Не потрібно     Побудувати процес – КИМ І В ЯКИЙ ТЕРМІН

Примітка 1: Наш процес за цим пунктом є найкращим у світі.

Примітка2: У нас цей пункт системою не охоплений.

Зміст питань для заповнення перших двох колонок таблиці 4.3 наведений в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 – Питання для оцінки системи управління якістю

Діяльність в сфері якості Зміст питань  
     
1. Управління системами та процесами 1.а Як керівництво застосовує процесний підхід для забезпечення ефективного контролю процесів?    
2. Документація   2.а В якому стані документи, що використовують для підтримки ефективного функціонування процесів?  
3. Відповідаль-ність керівництва 3.а Як керівництво демонструє своє лідерство, зобов’язання та залучення?  
4. Потреби та очікування зацікавлених сторін     4.а Як визначаються потреби та очікування замовників? 4.б Як визначаються потреби працівників у визнанні, задоволені роботою, компетентності, професійному рості? 4.в Як враховуються переваги в наявності партнерських відносин з постачальниками? 4.г Як визначаються потреби та очікування інших зацікавлених сторін? 4.д Як враховуються законодавчі та нормативні вимоги?  
5. Політика в сфері якості     5.а Як політика забезпечує врахування потреб та очікувань зацікавлених сторін? 5.б Як політика веде до очевидних та очікуваних поліпшень? 5.в Як політика якості враховує бачення майбутнього організації?  
6. Планування 6.а Як сформульована політика з погляду вимірювальних цілей? 6.б Як доведено цілі для забезпечення персональної участі в їх досягненні? 6.в Як забезпечується наявність ресурсів для досягнення поставлених цілей?  
7. Відповідаль-ність, повнова-ження та інфор-мування 7.а Як встановлюється відповідальність та інформування про неї працівників організації? 7.б Як інформування про вимоги, цілі та досягнення сприяє поліпшенню показників діяльності?  
8. Аналіз з боку керівництва     8.а Як забезпечується достовірність вхідної інформації для аналізу? 8.б Як оцінюють інформацію для поліпшення результативності процесів в організації?  
9. Управління ресурсами 9.а Як планується своєчасне забезпечення ресурсами?  
10 Працівники     10.а Як залучаються працівники до діяльності для поліпшення ефективності організації, та як їх підтримує керівництво? 10.б Як забезпечується відповідність компетентності працівників поточним та майбутнім потребам?  
11.Інфраструктура     11.а Як забезпечується наявність належної інфраструктури для досягнення цілей організації? 11.б Як враховуються екологічні аспекти, пов’язані з інфраструктурою?
12. Виробниче середовище   12.а Як забезпечується таке виробниче середовище, яке б сприяло мотивації працівників, підвищенню показників їх діяльності?
13. Інформація   13.а Як забезпечується доступність належної інформації для вироблення рішень на підставі фактів?
14.Постачальники і партнерство   14.а Як залучаються постачальники для вироблення спільної стратегії постачання? 14.б Як розвиваються партнерські відносини з постачальниками?
15. Природні ресурси 15.а Як організація забезпечується природними ресурсами для випуску продукції?
16. Фінансові ресурси 16.а Як здійснюється планування, забезпечення, управління та моніторинг фінансових ресурсів для системи управління якістю? 16.б Як керівництво сприяє усвідомленню працівниками зв’язку між якістю і витратами?
17. Випуск продукції   17.а Як керівництво застосовує процесний підхід забезпечення результативного функціонування процесів випуску та допоміжних процесів?
18. Процеси, пов’язанні з зацікавленими сторонами   18.а Як керівництво визначило процеси по забезпеченню врахування потреб замовників? 18.б Як керівництво визначило процеси по забезпеченню врахування потреб і очікувань зацікавлених сторін?
19.Проектування і розроблення   19.а Як врахована відповідальність потреби та очікуванням замовників в процесах проектування і розроблення продукції (послуг)? 19.б Як враховуються вимоги і заплановані заходи при управлінні процесами проектування і розроблення? 19.в Яке місце в процесах проектування відводиться аналізу проекту, перевірці, затвердженню, та управлінню конфігурацію?
20. Закупівля   20.а Як враховується задоволення потреб організації закупленою продукцією при визначенні процесів закупівлі? 20.б Як управляють процесами закупівлі? 20.в Як забезпечується відповідність закупленої продукції на всіх стадіях її використання?
21.Операції з виробництва і надання послуг   21.а Як забезпечується врахування потреб споживачів при формуванні входів процесу випуску? 21.б Як управляють процесами випуску від входів до виходів? 21.в Яке місце в процесах випуску відводять перевірці та затвердження?
22. Управління засобами моніторингу та вимірювальної техніки 22.а Як управляють засобами моніторингу та вимірювальної техніки для отримання достовірних даних?    
23. Вимірювання, аналіз та поліпшення 23.а Як забезпечується визнання працівниками важливості вимірювань, аналізу та поліпшення якості продукції?
24. Вимірювання і моніторинг     24.а Як організоване збирання даних про потреби замовників 24.б Як організовано збір даних від інших зацікавлених сторін для аналізу і можливих поліпшень? 24.в Як використовується самооцінка системи управління якістю для поліпшення ефективності роботи?
25. Управління невідповідністю   25.а Як організація управляє невідповідністю процесів та продукції? 25.б Як організація аналізує невідповідності для їх ліквідації?
26. Аналіз даних 26.а Як аналізуються дані при визначенні ділянок для поліпшення?
27. Поліпшення 27.а Як за допомогою коригування оцінюються та усуваються зареєстровані проблеми? 27.б Як за допомогою запобіжних дій забезпечується запобігання втратам? 27.в Як забезпечується застосування методів постійного поліпшення показників організації?

 

Отримані результати оцінки системи управління якістю повинні лягти в основу подальшого її розвитку. 4.10 На основі результатів аналізу і оцінки стану управління якістю в третьому розділі курсової роботи необхідно розробити пропозиції щодо її покращення. Для цього спочатку в першому параграфі розділу необхідно чітко визначити мету і розробити стратегічні напрями щодо її досягнення. В залежності від стану і можливостей підприємства такою метою можуть бути: - забезпечення відповідності продукції технічним умовам; - забезпечення якості продукції вимогам споживачів; - забезпечення відповідності якості прихованим вимогам споживачів; - підвищення конкурентоздатності продукції; - сертифікація відповідності продукції; - отримання міжнародного сертифікату якості; - зниження затрат на якість, тощо.  
Основними стратегічними напрямами в сфері якості можуть бути: - впровадження статистичного контролю якості; - впровадження комплексної системи управління якістю; - організація на періодичне оновлення продукції; - орієнтація на постійне поліпшення показників діяльності; - орієнтація на постійне поліпшення з періодичним оновленням; - впровадження тотального управління якістю; - орієнтація на постійний розвиток на основі бенчмаркінгу  
       

4.11 В другому параграфі останнього розділу необхідно привести у відповідність зі стратегією організаційну структуру управління підприємством. Для цього спочатку слід виявити процеси, необхідні для реалізації нової стратегії якості, узгодити їх в єдиному бізнес-процесі забезпечення якості, розподілити ці процеси між підрозділами і окремими посадами, внести зміни в посадові інструкції і положення про підрозділи, чи, при необхідності, розробити нові і у відповідності з цією реорганізацією переглянути організаційну структуру управління підприємством в частині, що відноситься до управління якістю. Уточнений варіант організаційної структури управління якістю необхідно накреслити на окремому аркуші формату А3 чи А4.

4.12 В останньому параграфі курсової роботи необхідно розробити чи удосконалити згідно з прийнятою стратегією якості і результатами оцінки досконалості наявної системи управління якістю, систему якості, яка б відповідала в основних рисах розробленій в першому розділі концептуальній моделі управління якістю.

Система управління якістю повинна базуватись на системному, ситуаційному і процесуальному підходах, теоретичних розробках кращих вітчизняних і зарубіжних вчених, максимально використовувати багатий арсенал статистичних методів контролю, бути орієнтованою на задоволення реальних і прихованих потреб споживачів, створення тісних партнерських відносин з постачальниками, своєчасне оновлення продукції та обладнання, передбачати постійне удосконалення.

4.13 Сформувавши в загальних рисах систему управління якістю для вибраної організації необхідно прийняти ряд тактичних рішень, де більш детально описати прийняті при оцінці досконалості системи дії щодо поліпшення ефективності і результативності системи управління якістю. Для цього з усіх передбачених при оцінці досконалості дій щодо покращення системи управління якістю необхідно вибрати три найважливіші процеси і розробити їх до стану практичного використання. При розробці даного підрозділу слід використовувати рекомендації, наведені в літературі (7, 9, 15, 17, 18, 32).

4.14 Завершальним етапом виконання курсової роботи є підготовка висновків, де потрібно коротко описати основні результати роботи, підкреслити виявлені недоліки системи управління якістю конкретного підприємства і пропозиції автора щодо їх ліквідації. По можливості бажано визначити очікуваний економічних ефект від впровадження пропозицій.

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)