|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Методичні рекомендації до виконання окремих розділів курсової роботи4.1 Курсова робота починається із вступу, в якому, на основі загальної характеристики якості продукції і послуг підприємств і організацій України, обґрунтовується актуальність теми, формується мета, основні задачі, предмет, об’єкт та методи досліджень, характеризується структура курсової роботи. 4.2 В теоретичній частині курсової роботи необхідно дослідити і узагальнити теорію і практичний досвід з управління якістю, розглянути його основні складові, на основі чого сформувати сучасну концептуальну модель управління якістю. 4.3 У першому параграфі цього розділу доцільно розглянути загальні відомості про якість, в тому складі: основні поняття та визначення, якість як об’єкт управління, економічні аспекти якості та визначити її значення для забезпечення конкурентоспроможності організацій. Детально про це див. у рекомендованій літературі (9, 20, 25, 26, 27, 28, 32 додаток «А»). Можна також навести короткі теоретичні відомості про стандартизацію, розкрити суть, зміст, значення та особливості державної та міжнародної систем стандартизації та сертифікації. При виконанні цього підрозділу доцільно ознайомитись з відповідною нормативною літературою (1-18, 26, 31 додаток «А»). 4.4 У другому параграфі першого розділу досліджуються теоретичні концепції управління якістю, в тому складі: основні етапи його розвитку, вклад відомих вчених у формування сучасного підходу, основні принципи, функції та процеси управління якістю та забезпечення якості.
Формуючи концептуальну модель системи управління якістю необхідно виходити із наступних основних принципів її побудови: - Орієнтація на замовника: організації залежать від своїх замовників і тому повинні розуміти поточні і майбутні їх потреби, прагнути максимально задовольнити, і навіть перевершити очікування. - Лідерство: керівники забезпечують єдність, визначають мету та напрями діяльності організації. Вони повинні створювати та підтримувати таке внутрішнє середовище, в якому працівники можуть бути повністю залучені до виконання завдань, що стоять перед організацією. - Залучення працівників: працівники на всіх рівнях становлять основу організації, і їхнє повне залучення до забезпечення якості дає змогу використовувати їх здібності на користь організації. - Процесний підхід: бажаного результату досягають ефективніше, якщо діяльністю та пов’язаними з нею ресурсами управляють як процесом. Під процесом розуміють будь-яку діяльність або комплекс видів діяльності в яких використовують ресурси для перетворення входів на виходи. Системне визначення процесів та їх взаємодій в організації, а також управління ними називають «процесним підходом». - Постійне поліпшення: постійне поліпшення діяльності організації у відповідь на зміни попиту в цілому слід вважати постійною метою організації. - Системний підхід до управління якістю: ідентифікація, розуміння та управління взаємопов’язаними процесами як системою сприяє більш ефективному досягненню цілей організації. - Взаємовигідні стосунки з постачальниками: організація та її постачальники є взаємозалежними, тому їх взаємовигідні партнерські стосунки підвищують спроможність обох сторін створювати цінність. 4.5 В кінці першого розділу (підрозділ 1.3) слід розглянути практичний вітчизняний і зарубіжний досвід управління якістю, та визначити можливість його використання на підприємствах галузі. 4.6 При підготовці цього розділу широко використовується нормативна, наукова та методична література, тому у відповідних місцях тексту повинні бути посилання на список літератури, який розміщується в кінці курсової роботи. 4.7 В аналітичній частині курсової роботи (підрозділ 2.1) наводяться загальні відомості про організацію – об’єкт досліджень: повна назва, місце розташування, форма власності, вид діяльності, потужність, кількість і структура працюючих, стан технології і обладнання, організація управління. 4.8 При здійсненні техніко-економічного аналізу результатів діяльності підприємства (підрозділ 2.20 необхідно навести дані про обсяг випуску продукції, обсяг реалізації, продуктивність підприємства, собівартість продукції, прибутковість, рівень використання потужностей і, на основі аналізу їх динаміки за ряд років, чи порівняння з середньогалузевими показниками, чи показниками підприємств-конкурентів, зробити висновок про ефективність і результативність діяльності підприємства. Однією з найсуттєвіших причин неефективності роботи підприємства може бути низька якість продукції, тому основне місце в цьому підрозділі курсової роботи слід відвести аналізу якості виготовленої продукції. Цей аналіз рекомендується здійснювати за такими узагальненими показниками: - питома вага нової продукції в загальному обсязі її випуску; - питома вага продукції вищої якості; - питома вага сертифікованої продукції; - питома вага продукції, що відповідає світовим стандартам; - питома вага забракованої продукції; - втрати від браку та рекламацій. Цей аналіз доцільно представити в табличній формі (табл. 4.1).
Таблиця 4.1 – Аналіз узагальнених показників якості продукції
4.9. Основною причиною неякісної продукції є недоліки в управлінні якістю. Тому в останньому параграфі другого розділу (підрозділ 2.3) слід проаналізувати стан системи якості та управління якістю на вбраному підприємстві. Для цього спочатку необхідно проаналізувати стан системи якості (сукупність процесів та елементів операційної системи організації, що приймають участь у забезпеченні якості результатів її діяльності) і на основі отриманих даних зробити висновок про стан організації управління якістю, тобто виявити підрозділи й посадові особи, що несуть відповідальність за якість на всіх етапах життєвого циклу, і роботи по забезпеченню якості, які не виконуються, чи виконуються не належним чином. Крім цього в процесі організаційного аналізу необхідно відповісти на питання: - в якому стані знаходиться стандартизація на підприємстві, чи діють стандарти, чи своєчасно поповнюється чи оновлюється фонд стандартів; - чи діє на підприємстві нормоконтроль, в якому стані технічна документація, як працює вимірювальна лабораторія, в якому стані вимірювальна техніка; - як організована робота служби контролю якості, які взаємовідносини між працівниками ВТК і підконтрольними підрозділами; - чи використовуються на підприємстві методи статистичного контролю, чи здійснюється контроль процесу, чи використовуються контрольні графіки, який результат їх використання, чи використовується вибірковий контроль; - в якому стані проблема сертифікації продукції, чи існує план сертифікації, яка частина продукції сертифікована, чи ведеться підготовка до сертифікації, чи впроваджуються міжнародні стандарти; - чи діє на підприємстві система управління якістю, як організована робота з винахідниками і раціоналізаторами, чи працюють групи якості і т. і. Відповіді на ці та інші питання можна отримати в результаті спілкування з працівниками організації. Для більш детальної оцінки системи управління якістю підприємства рекомендується дати відповіді на питання, що наведені в таблиці 4.3. Оцінка досконалості системи за кожним із показників (відповіді на питання табл. 4.3) проводиться за шкалою від 1 (відсутність формальної системи) до 5 (оптимальні показники) балів. Характеристика ступенів досконалості показників функціонування елементів системи якості наведена в таблиці 4.2. Система оцінки базується на даних ДСТУ 09004-2001 і враховує всі основні аспекти системи управління якістю. Вона дає змогу досить просто і легко оцінити відносний ступінь досконалості чинної системи управління якістю, визначити основні напрямки для її поліпшення. Оцінювання можна проводити як для всієї системи управління якістю, так і для її окремих підсистем. При оцінці системи управління якістю необхідно підготувати бланк таблиці 4.3, записати в нього дані колонок 1 і 2, потім, на основі опитувань спеціалістів і керівництва підприємства, визначити фактичний стан показників і заповнити графу 3, а далі на основі даних таблиці 4.2 оцінити його в балах. В останній п’ятій графі слід запропонувати можливі варіанти дій, направлених на поліпшення відповідних показників. Таблиця 4.2 – Ступені досконалості показників функціонування системи управління якістю
Таблиця 4.3 – Оцінка системи управління якістю підприємства
Примітка 1: Наш процес за цим пунктом є найкращим у світі. Примітка2: У нас цей пункт системою не охоплений. Зміст питань для заповнення перших двох колонок таблиці 4.3 наведений в таблиці 4.4. Таблиця 4.4 – Питання для оцінки системи управління якістю
4.11 В другому параграфі останнього розділу необхідно привести у відповідність зі стратегією організаційну структуру управління підприємством. Для цього спочатку слід виявити процеси, необхідні для реалізації нової стратегії якості, узгодити їх в єдиному бізнес-процесі забезпечення якості, розподілити ці процеси між підрозділами і окремими посадами, внести зміни в посадові інструкції і положення про підрозділи, чи, при необхідності, розробити нові і у відповідності з цією реорганізацією переглянути організаційну структуру управління підприємством в частині, що відноситься до управління якістю. Уточнений варіант організаційної структури управління якістю необхідно накреслити на окремому аркуші формату А3 чи А4. 4.12 В останньому параграфі курсової роботи необхідно розробити чи удосконалити згідно з прийнятою стратегією якості і результатами оцінки досконалості наявної системи управління якістю, систему якості, яка б відповідала в основних рисах розробленій в першому розділі концептуальній моделі управління якістю. Система управління якістю повинна базуватись на системному, ситуаційному і процесуальному підходах, теоретичних розробках кращих вітчизняних і зарубіжних вчених, максимально використовувати багатий арсенал статистичних методів контролю, бути орієнтованою на задоволення реальних і прихованих потреб споживачів, створення тісних партнерських відносин з постачальниками, своєчасне оновлення продукції та обладнання, передбачати постійне удосконалення. 4.13 Сформувавши в загальних рисах систему управління якістю для вибраної організації необхідно прийняти ряд тактичних рішень, де більш детально описати прийняті при оцінці досконалості системи дії щодо поліпшення ефективності і результативності системи управління якістю. Для цього з усіх передбачених при оцінці досконалості дій щодо покращення системи управління якістю необхідно вибрати три найважливіші процеси і розробити їх до стану практичного використання. При розробці даного підрозділу слід використовувати рекомендації, наведені в літературі (7, 9, 15, 17, 18, 32). 4.14 Завершальним етапом виконання курсової роботи є підготовка висновків, де потрібно коротко описати основні результати роботи, підкреслити виявлені недоліки системи управління якістю конкретного підприємства і пропозиції автора щодо їх ліквідації. По можливості бажано визначити очікуваний економічних ефект від впровадження пропозицій.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.) |