АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні норми української літературної вимови приголосних звуків

Читайте также:
  1. I.4. ОСНОВНІ МОДЕЛІ ЗВЕРТАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
  2. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  3. III. Основні правила та обов’язки працівників
  4. III. Подвоєння та подовження приголосних
  5. IV. ГИГИЕНИЧЕСКОЕ НОРМИРОВАНИЕ
  6. IV. Основні обов’язки власника або уповноваженого ним органу
  7. IV. Основні поняття і визначення,
  8. N 1243, 31.10.2011, Наказ, Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  9. XVIII ст., з одного боку, - століття, в якому Україна втратила політичну автономію, а з іншого, відбувся розквіт української культури, яка йшла в ногу з Європою.
  10. А. ОСНОВНІ ФОРМУЛИ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВИКОРИСТАТИ
  11. Адаптація. Характеристика адаптацій. Основні концепції адаптаційних пристосувань
  12. Активна і пасивна лексика української мови
Правило Приклади
1. Дзвінкі приголосні перед глухими і в кінці складу, як правило, вимовляються дзвінко. Глухо вимовляється лише приголосний [г] у словах вогко, легко, кігті, дігтяр та похідних. Частково оглушується [з]у префіксах. казка [к а́ з к а] діжка [д’ і ́ж к а] дуб [д у б] вогко [в о ́х к о] дьогтю [д’о́ х т’у] розпитати [р о з с п и т а́ т и]
2. Глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко. боротьба [б о р о д’ б а́] анекдот [а н е ґ д о́ т]
3. Губні звуки [б], [п], [в], [м], [ф], шиплячі [ж], [ч], [ш], [дж] та задньоротові [г], [к], [х], [ґ] вимовляються твердо, але перед [і] та зрідка перед [а] або [у] вони вимовляються пом’якшено. чисто [ч и́ с т о] чітко [ч' і́ т к о ] щиро [ш ч и́ р о] щітка [ш ч' і́ т к а]  
4. Приголосний [р] у кінці слова і складу вимовляються твердо, а на початку складу (перед [у], [а], [о]) може вимовлятися м’яко. чотирма [ч о т и е р м а́] чотирьох [ч о т и е р' о́ х] рюкзак [р' у ґ з а́ к]
5. Перед наступним м’яким приголосним пом’якшуються звуки [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н']. пісня [п' і́ с н' а] міцність [м' і́ ц' н' і с' т'] кінський [к' і́ н' с' к и й]
6. Звуки [дж], [дз], [дз'] вимовляються злитно, як один звук. Якщо [д], [ж], [з] належать до різних значущих частин слова, тоді вони вимовляються, як окремі звуки. кукурудза [к у к у р у́ дз а] ходжу [х о дж у́] підземні [п' і д з е́ м н' і] підживити [п' і д ж и в е и́ т и]

 

Пам’ятайте: Дієслівне сполучення –шся вимовляється як [с':а], а -ться як [ц':а]. Наприклад: сподіваєшся [с п о д' і в а́ й е с' : а], вітаються [в' і т а́́ й у ц' : а].

247. Зробіть звуковий запис поданих слів.

Бюджет, намагаєшся, розфарбують, подзвонити, вокзал, різниця, ґудзик, переможець, медвяний, завірюха, джерельний, відзначити.

 

248. Прочитайте звуковий запис слів, запишіть їх відповідно до правил орфографії.

[з е́ л е и н'], [п р о м е и н и́ с т и й], [д и е т и́ н с т в о], [г р и е м' і́ т и], [к о у ж у́ х],



[б е́ р е и з е и н'], [к' і́ х т' і], [л' і дж б а́ ], [п р о́ з' б а], [йа г б и́ ], [м а́ ч: е в и й ],

[р о с п о́ д' і л], [с м' і йе́ ц':а], [д' і з н а́ йе с': а], [п о дз в о н' і́ т'],

[н а д з в и е ч а́ й н о] .

 

249. Пригадайте правила правопису ненаголошених голосних. Запишіть подані слова у два стовпчики: а) зі вставленою буквою е; б) зі вставленою буквою и;

Зал_вати, ст_жина, пов_ртатися, сх_трувати, стр_вожити, кол_вання, айсб_рг, яс_новтий, ос_ротілий, ш_ренга, тр_мтіти, сц_нарій, зв_чайний, ч_решня, пол_вати, бюрократ_зація, зм_ритися, оз_ро, пор_ватися, зв_кати, кал_йдоскоп, об_режний, чудотвор_ць, буз_новий, од_ржимий, оз_мина, р_дактор, забр_ніла, обб_вати, зуп_нитися, ос_литися, зд_вування, зв_личувати, поп_редити, неприм_ренний, п’єд_стал.

Ключ. Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних слів складається вислів В. Сосюри.

 

250. І. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку. Спишіть, ставлячи, де треба, м`який знак або апостроф.

Об_їхав я багато країв. Гарних, дивних, цікавих. Тепер у міс_ті живу. Та враз я згадав хлоп_ячі забави на бат_ковому подвір_ї. Почув трав_яний дух. Дух, де в_єт_ся моя Рос_. Задзвеніли мені солов_ї, кропив_янки, очерет_янки, заворкотіли голуб_ята. Запахли в рідному саду р_яст, рум_янок, п_ятиперстен_. І м_ята. Холодна, кучер_ява, духм_яна. Ледве заходжу, було, хлоп_ям до саду, відчуваю, як віл_но дихаєт_ся, як пахучий холодок наповнює груди. А там ластів_яозвет_ся, защебече, ніби , щос_ промовляє. А із сусідн_ого саду вітаєт_ся дід Лук_ян. Мені все дужче пахне м_ята. Я хочу додому, у бат_ків сад(За Д. Чередниченком).

ІІ. Зробіть фонетичний розбір виділеного слова.

ІІІ. Зробіть звуковий запис одинадцятого речення. Утворивши пару із сусідом по парті, проведіть взаємоперевірку усієї виконаної роботи.

 

Одним із засобів милозвучності української мови є спрощення у групах приголосних.

‡агрузка...

В усному мовленні і на письмі спрощення відбувається в таких групах приголосних: -ждн- на –жн- (тиждень - тижневий), -здн- на -зн- (проїзд - проїзний),

-слн- на -сн- (масло - масний). Винятки: шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап`ястний, надкістниця, хворостняк.

При вимові прикметників, утворених від іншомовних слів, звук [т] здебільшого випадає, проте на письмі літера т зберігається: контраст – контрастний, студент – студентський.

Орфограма. Спрощення в групах приголосних.

251. І. Спишіть речення, вставляючи, де треба, пропущені букви.

1. Слова мас_ні, а пироги піс_ні. 2. Чес_на праця щастя приносить. 3. Без обережності й мудрість беззахис_на. 4. Без сокири по дрова піти − один хворос_няк принести. 5. Слова пес_ливі, та справи плаксиві. 6. У хвас_ливого і на вербі груші вродять. 7. Не пнися бути найвищим, а вчися бути корис_ним(Народна творчість).

ІІ. Поясніть значення фразеологізмів триматися на чесному слові, сім п`ятниць на тижні; складіть із ними речення.

 

252. Перекладіть текст українською мовою і запишіть.

С моря дул влажный, холодный ветер, разнося по степи задумчивую мелодию плеска волн и шелеста прибережных кустов. Изредка его порывы приносили с собой сморщенные желтые листья и бросали их в костер, раздувая пламя. Окружавшая нас мгла осенней ночи вздрагивала и, пугливо отодвигаясь, открывала на миг слева − безграничную степь, справа − бесконечное море(Максим Горький)

Словничок

заду́мчивый – заду́мливий плеск – пле́скіт

смо́рщенный – покру́чений раздува́я – роздму́хуючи

мгла – імла́ вздра́гивать – здрига́тися

пугли́во – зля́кано отодвига́ясь - відсо́вуючись

 

Зв’язне мовлення


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)