Стягнення на манно боржника

• третя черга — нерухоме майно (щодо якого також встанов­
лено певну внутрішню черговість). Звернення стягнення на
будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, щ₀
є нерухомим майном, провадять у разі, якщо в боржника
немає достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в
першу чергу звертають стягнення на окрему від будинку
земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржни­
кові. В останню чергу звертається стягнення на жилий бу­
динок або квартиру, разом із останнім — також на прилег­
лу земельну ділянку, що належить боржникові.

У разі звернення стягнення на майно боржника-юридичної особи встановлено таку черговість звернення стягнення: перша черга — готівкові та безготівкові грошові кошти; друга чер­га — майно, яке поділено на три групи залежно від залучення його до безпосередньої діяльності юридичної особи (ст. 64 За­кону).

§ 2. Арешт майна. Вилучення та зберігання
арештованого майна;

Арешт майна — це дія державного виконавця, що полягає в описі майна боржника, визначеного у виконавчому документі, або ж достатнього для виконання рішення, накладенні забо­рони на його відчуження, у разі необхідності у його вилученні.

Арешт майна, як правило, є складовою загального порядку звернення стягнення на майно боржника, хоча іноді цією дією завершується усе виконавче провадження за виконавчим доку­ментом (наприклад, у разі забезпечення позову або застосуван­ня запобіжних заходів).

Арешт на майно боржника може накладати державний ви­конавець шляхом:

• винесення постанови про відкриття виконавчого провад­
ження, яка накладає арешт на майно боржника та оголошу^£
заборону його відчуження;

• винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей
боржника, що є на рахунках і вкладах чи на зберіганні в
банках або інших фінансових установах;

• винесення постанови про арешт майна боржника та огол"'
шення заборони на його відчуження;

• проведення опису майна боржника і накладення на
арешту.

борж-

ешт У межах суми стягнення за вико#^ження може наклас­ти ^ар_яхуваНням витрат, пов'язаних із _Проі<^авчими документами '■^виконання на все майно боржника веденням виконавчих

в майно боржника. За потреби постан*⁶"^{0 на} окремо визна-

ит на майно боржника та оголошено з^звУ> ^якою накладено

^аРження державний виконавець надсилає аборону на його від-

⁴ інших органів, що здійснюють реєстрам⁰ °Р^ганУ нотаріату

еєстр заборони на його відчуження (ст. 55^{ІЮ майна аб}° ведуть

Копію постанови державного виконаві Закону), чи майна боржника не пізніше наступног^{я П}Р° арешт коштів пня надсилають боржникові та іншим заін⁰ після п винесення Постанову державного виконавця про аре^геР^{есованим} особам, боржника боржник може оскаржити начал¹"' ^кошт'в чи майна відділу ДВС або до суду у 10-денний стро>^никові відповідного

Про проведення опису і накладення н!*-жавний виконавець складає акт опису й? нього арешту дер-ника. Під час проведення опису й арец}Р^ештУ_ майна борж-державний виконавець має право оголоситі^тУ майна боржника жатися ним, а у разі потреби — обмежити¹ заборону розпоряд-майном або вилучити його у боржника т ^пР^ава користування гання іншим особам, про що зазначається ¹ передати на збері-ту. Види, обсяги і строк обмеження встане' ^акт1 опису й ареш-конавець у кожному конкретному випадк>^влює державний ви-стивостей майна, його значення для влас ³ урахуванням вла-необхідності використання та інших обстг^{1ика чи} володільця, майна боржника проводять за обов'язкові™- Арешт та опис тих. В окремих випадках може бути залуч'¹' присутності поня-^к'в, наприклад, експертів, спеціалістів. ^{;но и} інших учасни-

Арешт застосовують: ') Для забезпечення збереження майна бо:

наступній передачі стягувачеві або реа^^жника' Щ° підлягає *) Для виконання рішення про конфіскацій³⁸¹^¹; ³) при виконанні ухвали суду про накладі майна боржника;

но, що належить відповідачеві та пер^^ня арешту на май-

інших осіб. зуває у нього чи в

.Арештоване майно з метою наступної п ^Здізачії вилучають у строк, встановлений федачі його для ре-^Цем. але не раніше, ніж через п'ять державним виконав-

5 після накладення

Глава 6. „еиия стягнення на майно боржника

арешту. Цей строк передбачено для захисту прав осіб, які вва­жають дії державного виконавця щодо опису та накладення арешту на майно неправомірними, — вони можуть подати по­зов про виключення майна з опису. Державний виконавець зо­бов'язаний подбати про забезпечення умов реалізації майна боржника, які не обмежують його законних інтересів.

Щодо окремих видів майна законом встановлено особливо­сті застосування арешту на нього. Наприклад, продукти та ін­ші речі, що швидко псуються, вилучають і передають для про­дажу негайно після накладення арешту. У спеціальному по­рядку здійснюється арешт цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів плати­нової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів.

На окремі види майна заборонено накладати арешт, вони не можуть бути об'єктом стягнення у грошових зобов'язаннях. Зокрема, додатком до Закону визначено перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконав­чими документами. Це такі види майна та предмети, що нале­жать боржникові на праві власності чи є його часткою у спіль­ній власності, необхідні для боржника, членів його сім'ї та осіб, які перебувають на його утриманні: 1) носильні речі та предмети домашнього вжитку, необхідні

боржникові та особам, які перебувають на його утриманні:

а) одяг — на кожну особу: одне літнє або осіннє пальто, одне
зимове пальто або кожух, один зимовий костюм (для жі­
нок — два зимових плаття), один літній костюм (для жі­
нок — два літніх плаття), головні убори по одному на кож­
ний сезон. Для жінок, крім того, дві літні хустки, одна теп­
ла хустка (або шаль) та інший одяг, зношений більше, ніж
на 50 відсотків;

б) взуття у кількості по одній парі літнього, осіннього, зимо­
вого та інше взуття, зношене більше, ніж на 50 відсотків;

в) білизна у кількості двох змін на кожну особу;

г) постіль (матрац, подушка, два простирадла, дві наволочки,
ковдра) і два особистих рушника на кожну особу;

ґ) необхідний кухонний посуд;

д) один холодильник на сім'ю;

є) меблі — по одному ліжку та стільцю на кожну особу, оди¹} стіл, одна шафа на сім'ю (крім меблевих гарнітурів, на *¹ може бути звернено стягнення);

) всі динячі речі; *' продукти харчування, потрібні для особистого споживання

боржникові, членам його сім'ї та особам, які перебувають

на йогС) утриманні, — на три місяці; її паливо^ потрібне боржникові, членам його сім'ї та особам,

які пер>ебувають на його утриманні, для готування їжі та

обігрівання приміщення — протягом шести місяців;

4) одна корова, а якщо корови немає — одна телиця; якщо
немає йі корови, ні телиці — одна коза, вівця чи свиня —
в осіб, які займаються сільським господарством;

5) корм Для худоби, який не підлягає вилученню в кількості,
потрібній до початку вигону худоби на пасовище або до
збору нових кормів;

6) насінняі, потрібне для чергових посівів (осіннього і весня­
ного) та незнятий урожай — у осіб, які займаються сільсь­
ким господарством (за винятком земельних ділянок, на які
накладено стягнення);

7) інструменти, необхідні для особистих професійних занять
(швейні, музичні та інші).

Також не підлягає зверненню стягнення майно, набуте в силу ч. 1 ст. 190 СК. Той із батьків, із ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку із передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Набувачем права власності на неру­хоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

Відповідно до ст. 62' Закону на майно, щодо якого встанов­лено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може Ути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які ^Не є іпотекодержателями згідно із Законом України "Про іпо-^ечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним бор-^Гом та іпотечні сертифікати"' від 19 червня 2003 р.

Якщо боржник є співвласником речі, то державний викона­нь може звернути стягнення на неї тільки після визначення ки боржника. За спільної часткової власності її підтверд-^Ть пргївовстановлюючі документи. У випадку, якщо річ

Ст. 1.

Глава б

оііен"^я

стягнення на маііно боржника

перебуває на праві спільної сумісної власності, то визначення частки може здійснюватися за домовленістю співвласників або рішенням суду, зокрема, шляхом виділення частки майна в на-турі або отримання грошової компенсації. Частку у спільній власності для потреб виконання рішення може визначити суд за поданням державного виконавця (ст. 5 Закону). Таке подан­ня має бути розглянуто з обов'язковим викликом у судсове за­сідання не лише державного виконавця, боржника, стягувана й прокурора (у випадках здійснення останнім представнищтва ін­тересів громадянина або держави в суді), а й учасників спіль­ної власності на майно та з додержанням вимог ст. 29 ЦПК щодо допустимості засобів доказування (п. 12 постанови Пле­нуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 р.).

Це питання суд вирішує у десятиденний строк із повідом­ленням сторін та інших заінтересованих осіб, при чому їх не­явка не перешкоджає розгляду подання (ст. 379 ЦПК 20(04 р.).

Оцінка майна боржника. її проводить державний взикона-вець, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковува­них мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які ді­ють на день проведення оцінки, крім випадків, якщо оцінку провадять за регульованими цінами, а також у разі оціжки не­рухомого майна, транспортних засобів, повітряних, мозрських та річкових суден.

Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо бсоржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майнаа борж­ника на реалізацію за оцінкою, проведеною державниш вико­навцем, останній запрошує експерта (спеціаліста) для визна­чення вартості майна. Витрати на призначення ексгтертга несе сторона, яка оспорює оцінку майна, проведену державшим ви­конавцем.

Для проведення оцінки нерухомого майна, трансппортнів засобів, повітряних, морських, річкових суден та майнна, вар­тість якого перевищує сто неоподатковуваних мініму-міїів до*⁰' дів громадян, державний виконавець залучає оцінюваача,

діє відповідно до Закону України "Про оцінку майма, майно* вих прав та професійну оціночну діяльність в Україгаі"¹'^{1 В}'Л липня 2001 р.

2001.— №47. — Ст. 251.

гт_ержавний виконавець про оцінку арештованого майна по-мляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до V в 10-денний строк із дня отримання повідомлення (ст. 57

Закону)- „

Звільнення майна з-під арешту, зняття арешту. Особа,

вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а " боржникові, може звернутися до суду з позовом про ви-ання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, у разі прийняття судом рішення про звільнення майна -під ар^ештУ ^аб° сплати боржником повної суми боргу за ви­конавчим документом до реалізації арештованого майна борж­ника, майно звільняється з-під арешту за постановою держав­ного виконавця не пізніше наступного дня, коли останньому стало відомо про такі обставини. Копію цією постанови надси­лають боржникові та до органу (установи), якому було наді­слано для виконання постанову про накладення арешту на майно боржника.

Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за по­становою начальника відповідного відділу ДВС, якому підпо­рядкований державний виконавець, якщо під час розгляду від­повідної скарги боржника виявлено порушення встановленого порядку накладення арешту. Копія постанови начальника від­ділу ДВС про звільнення майна боржника з-під арешту не піз­ніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника з-під арешту — боржни­кові.

За наявності письмового висновку експерта щодо неможли­вості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржни-^ка У зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням ^{0 як}Що витрати, пов'язані зі зверненням на нього стягнення, єревищать грошову суму, за яку його може бути реалізовано, ^аино боржника може бути звільнено з-під арешту за постано-^ю Державного виконавця, яку затверджує начальник відповід-⁰ відділу ДВС. Копію цієї постанови не пізніше наступного

_го н винесення дня надсилають сторонам та до відповідно-

°Ргану (установи) для зняття арешту.

жен ^{ВС1Х щших} випадках по незакінчених виконавчих провад-ням "^{Х а}Р^ешт і³ майна чи коштів може бути знято за рішен­ню ^СУ^ДУ- Арешт може бути знятий і самим державним вико-^м- Зокрема, відповідно до ст. 61 Закону, якщо немає до-

— 4-1965

Глава

кументів, що характеризують об'єкт нерухомості, який перебу. ває у власності боржника, у зв'язку з чим його неможливе підготувати до реалізації, такі документи готують у встановле. ному порядку за рахунок коштів стягувана. Якщо стягувач \ 20-денний строк із дня одержання відповідного повідомленні державного виконавця не авансує витрати на виготовлення до. кументів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт Ь нього знімається.

Постанови начальника відділу ДВС та державного виконав­ця з питань накладення арешту та його зняття сторони можуть оскаржити до суду в 10-денний строк (ст. 59 Закону).

Вилучення майна — це дія державного виконавця з віщу. чення у боржника належного йому чи такого, яке перебуває у його володінні, майна, що визначено як об 'єкт стягнення. Його проводять за загальним правилом у строк не раніше п'яти днів із дня накладення арешту. Хоча за наявності підстав, визначе­них законом, державний виконавець може (в деяких випад­ках — зобов'язаний) вилучити майно, на яке накладено арешт.

Зберігання майна, на яке накладено арешт. За загальним правилом майно, на яке накладено арешт, передається на збе­рігання боржникові або іншим особам, призначеним держав­ним виконавцем (зберігачеві), під розписку в акті опису. Ко­пію цього акта видають боржникові, стягувачеві, а у разі, як­що обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, — також зберігачеві. Зберігач може ним користуватися, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності. Зберігач, якщо ним призначено не боржника або члена його сім'ї, одержує за збе­рігання майна винагороду, розмір якої встановлюється за уго­дою зберігача з державним виконавцем. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися май­ном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом, в тому числі кримі­нальну (ст. 58 Закону).

§ 3. Звернення стягнення на майно юридичної особи

Поиск по сайту: