Загальні положення теорії про ноосферу В.І. Вернадського

Термін «ноосфера» був запропонований у 1927 році французьким математиком і філософом Е. Леруа, («noos» - давньогрецька назва людського розуму). Концепцію ноосфери (сфери розуму) запропонував французький геолог Тейяр де Шарден. Він визначив ноосферу як колективну свідомість, що стане контролювати напрямок еволюції планети. Академік В.І. Вернадський синтезував своє навчання про біосферу і роботи Тейяра де Шардена в гіпотезу про єдність біосфери і людства. У ній біосфера розглядається як струнка система, що гармонійно і безупинно розвивається. Вернадський говорив, що у всьому Всесвіті спостерігається упорядкованість руху як способу розвитку. У його розумінні ноосфера – необхідний і неминучий етап еволюції біосфери, у ході якого жива речовина здобуває нові форми і властивості. Вищі форми живої речовини (людство) шляхом розумного впливу здатні докорінно впливати на біосферу, змінюючи її і перетворити, керуючись розуміннями доцільності необхідності такого впливу. Протягом усієї геологічної історії планети жива речовина була піддана еволюційним змінам. Уміння мислити дозволило людині стати новою геологічною силою на планеті. Незважаючи на те, що техногенна наукова діяльність, що створює сучасну цивілізацію, стає найважливішим фактором життєдіяльності людства, необхідним фактором фундаментального процесу сучасного інтегрування наукового пізнання є гуманізація науки. Ноосфера припускає розумне відношення до природи чи, виражаючи сучасною мовою, екологізацію науки, техніки і виробництва, розвиток самої людини, відмовлення від воєн і мирне об'єднання людства для рішення задач, що встають перед ним.

Усвідомлення необхідності підпорядкування науково – технічного прогресу гуманістичним цілям – основна риса творчості Вернадського. У роботі «Кілька слів про ноосферу» були запропоновані умови, фактори становлення ноосфери.

1. Визнання рівності людей усіх рас і релігій Вернадський вважав дуже важливою умовою становлення ноосфери. Зараз тільки залишається дивуватися широті наукової думки вченого, що писав цю роботу у важкі роки 2-й Світової війни. Це був час і ідеологічного, і економічного, і політичного протистояння великої кількості держав. А Вернадський пише в цей самий час: «Геологічний еволюційний процес відповідає біологічній єдності і рівності всіх людей... Це закон природи».

2. Велике значення Вернадський у своїх роботах приділяє волі наукової думки, наукових шукань. «Людство, узяте в цілому, стає могутньою геологічною силою. І перед ним, перед його думкою і працею, стає питання перебудови біосфери в інтересах вільно мислячого людства як єдиного цілого. Цей новий стан, до якого ми наближаємося, не зауважуючи цього, і є ноосфера».

3. Демократизація людського суспільства, усвідомлення цінності особистості так само є важливою умовою при русі людства до ноосфери. «Історичний процес на наших очах міняється докорінно... Вперше в історії людства інтереси людства – всіх і кожного – і вільної особистості визначають життя людства».

На сторінках книги Вернадського «Наукова думка як планетне явище» можна також зустріти вказівки на інші умови, виконання яких наближає людство до нової епохи.

4. Вернадський говорить про те, що рано чи пізно виникне ідея, «...реально перемагає...», про державне об'єднання зусиль людства. По суті, цей державний прояв переходу біосфери в ноосферу.

5. Для свідомого процесу творення людиною ноосфери важливою умовою ставиться викорінювання воєн з життя світового співтовариства.

6. За задумом ученого, визначне значення має рішення задач демократичних форм організації наукової праці, розширення утворення, поширення знань серед народних мас.

7. Розумне перетворення природи. Вернадський у своїй роботі «Філософські думки натураліста» піднімає «Питання про планову, однакову діяльність для оволодіння природою і правильним розподілом багатств». Розвиток цих галузей наукового знання зараз актуально і реалізується в розвитку такого напрямку, як економіка природокористування.

Теорія ноосфери зараз актуальна як ніколи і може служити ідейною базою і філософською основою сучасної стратегії сталого розвитку. Сьогодні ми розуміємо під ноосферою найвищий тип керованої цілісності, для якої характерно тісний зв'язок законів природи з законами мислення і соціально-економічних законів суспільства.

Поиск по сайту: