Забезпечення виконання господарських зобов'язань

Виконання господарських зобов'язань визначається ст.ст. 193—195 Господарського кодексу України. Зокрема, ст. 193 пе­редбачає основні принципи їх виконання:

1. Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, на основі певних умов і відповідно до конкретних вимог.

2. Кожна із сторін повинна вжити заходів для належного ви­конання взятих нею зобов'язань.

3. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який по­рушив зобов'язання, не звільняючи його від їх виконання в повному обсязі.

4. Управнена сторона не має права приймати виконання зо­бов'язань частинами, якщо інше не передбачено законом чи договором.

5. Зобов'язана сторона має права виконати зобов'язання до­строково.

6. Зобов'язана сторона не має права відмовитись від вико­нання зобов'язань у разі неналежного виконання другою стороною своїх обов'язків.

7. Не допускається одностороння відмова від виконання зо­бов'язань або відстрочка їх виконання, якщо це не було пе­редбачено договором.

8. Управнена сторона, приймаючи виконання зобов'язань, повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'я­зань повністю або його частинами.

108 | _______________ С.Й. Кравчук. Госполарське право України

Виконання господарських зобов'язань може покладатись в цілому або в окремій частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконан­ня, запропоноване третьою стороною — безпосереднім виконав­цем, якщо із закону або договору не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто.

Порядок виконання господарських зобов'язань, у яких бе­руть участь кілька управнених господарюючих суб'єктів, перед­бачається ст. 196 Господарського кодексу України. Зокрема, кож­ний із таких суб'єктів має право вимагати виконання зобов'язань у своїй частині. При солідарному виконанні господарських зобо­в'язань будь-який із солідарних кредиторів має право пред'явити до боржника вимоги в повному обсязі заборгованості. Солідар­ний кредитор, який отримав кошти при погашенні боржником заборгованості, зобов'язаний відшкодувати суму, яка належить іншим кредиторам в рівних частках, якщо інше не передбачено із відношень між ними.

Господарське зобов'язання підлягає виконанню за місцем, визначенимдоговором. Якщотаке місце не визначено договором, тост. 197 Господарського кодексу України визначає виконання зобов'язань таким чином:

- передача земельних ділянок та будівель—за місцем їх зна­ходження;

- грошові зобов'язання—за місцем знаходження управленої сторони на момент виникнення зобов'язань або за новим місцем її розташування, якщо управнена сторона повідо­мила про нього зобов'язану сторону;

- інші зобов'язання виконуються за місцем постійно діючо­го органу управління зобов'язаної сторони.

Черговість виконання грошових вимог відповідно до ст. 198 Господарського кодексу України така:

1. Відшкодовуються збитки кредитора по поверненню боргів.

2. Виплачуються відсотки заборгованості.

3. Повертаються суми боргів, які залишились не повернути­ми.

. Невиконання господарського договору реально породжує пра­во кредитора вимагати цього примусово. З принципу належного виконання випливає і третій принцип — виконання господарсь-

Розліл 7. Госполарські зобов'язання

кого договору в установлений строк. Щодо всіх господарських договорів строк є, як правило, їхньою істотною умовою. Тому порядок включення цієї умови в договір досить детально регу­люється господарським законодавством (наприклад, Положен­ням про поставки продукції виробничо-технічного призначення та Положенням про поставки товарів народного споживання -щодо відносин поставки).

Наступний принцип виконання господарських договорів — відповідність виконання вказівкам закону. Категорію вказівки за­кону слід тлумачити розширено, а не буквально. По-перше, це вка­зівки закону в прямому розумінні: господарські договори повинні виконуватися відповідно до ст. 180 Господарського кодексу Ук­раїни та інших законодавчих актів. По-друге, вказівками закону у такому разі є норми положень про поставки, транспортних ста­тутів, відповідних правил перевезення вантажів, прийнятих згідно з ними, тощо. По-третє, це і норми відомчих нормативних актів: положень, інструкцій, наказів, нормативно-технічних доку­ментів. Щодо так званих планованих договорів діє принцип ви­конання їх відповідно до актів планування.

Нормативні акти визначають законність виконання госпо­дарських договорів. В господарському та цивільному законодав­ствах містяться положення про договори, визначаються вимоги до їх змісту, порядку підписання і виконання, встановлюються основні принципи цивільно-правової відповідальності, а також умови, за яких господарський договір визнається недійсним. Договір вва­жається правомірним і має юридичну силу, якщо кожна із сторін має статус суб'єкта господарських стосунків. При цьому юридична особа діє в межах статутної правоздатності, а особа, яка підписала такий господарський договір, — діяла в рамках наданих їй повно­важень. Якщо при підписанні дотримано усіх норм законодав­ства, то він вважається прийнятим. При цьому відсутні умови, які порушують прямі заборони закону, а при погодженні умов договору дотримано імперативних норм законодавства (норма­тивна регламентація робіт, послуг, правила техніки безпеки та екологічні норми). При недотриманні вказаних вимог господарсь­кий договір вважається недійсним. У випадках більш значних порушень закону окремі предмети торгівлі вилучаються, а поса­дові особи притягуються до матеріальної, дисциплінарної, адмі­ністративної чи кримінальної відповідальності.

ПО І ________________ С.И. Кравчук. Госпо ларськє право України

. При підготовці договору необхідно вносити умови про захо­ди, якими забезпечується виконання зобов'язань: штраф, пеня, неустойка. При порушенні виконання однією із сторін договору ст. 54 Господарського процесуального кодексу України передба­чається порядок подачі, форма та зміст позовної заяви, яка по­дається до господарського суду. Позовна заява повинна містити:

- найменування господарського суду, до якого подається заява;

- найменування сторін і їх поштові адреси;

- документи, які підтверджують статус суб'єкта підприєм-ницькоїдіяльності;

- вартість позову;

- зміст позовних вимог;

- виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги;

- перелік документів, які додаються до заяви.
Статтями 59 та 60 Господарського процесуального кодексу

України передбачається відзив на позовну заяву, а також подання відповідачем зустрічного позову.

Відповідно до ст. 115 цього ж кодексу рішення, ухвала, поста­нова господарського суду набирають законної сили негайно після їх прийняття і підлягають обов'язковому виконанню підприємства­ми, організаціями та посадовими особами.

7.4. Зміна і припинення зобов'язань в госпо­дарських правовідносинах

В період дії господарського договору його умови можуть змінюватися за погодженням сторін, що передбачається ст. 188 Господарського кодексу України. Крім того, сторони можуть та­кож досягти погодженості про дострокове припинення договору.

Одностороннє припинення виконання зобов'язань і одно­стороння зміна умов господарського договору не допускаються, за виключенням умов, передбачених договором або ст.ст. 203— 207 Господарського кодексу України:

- зарахуванням або виконанням (ст. 203 Господарського ко-дексуУкраїни);

- збігом боржника і кредитора в одній особі (ст. 204 Госпо­дарського кодексу України);

Розліл 7. Госполарські зобов'язання

—у разі неможливості його виконання при виникненні об­ставин, за які жодна зі сторін не відповідає (ст. 205 Госпо­дарського кодексу України);

—розірваннягосподарськихзобов'язаньуразіскасуваннядер-жавного замовлення (ст. 206 Господарського кодексу Украї­ни); •

—недійсності господарських зобов'язань, якщо воно за відо­мо суперечить інтересам держави чи суспільства або укла­дено одним із господарюючих суб'єктів всупереч закону (ст. 207 Господарського кодексу України);

Зміна і дострокове розірвання договору оформляється в тій самій формі, яка використовувалась при його підписанні, обо­в'язково у письмовій формі. Спосіб оформлення договору, як і при підписанні може бути різноманітним: підписання сторонами документа, обмін листами, телеграмами і т.ін.

При односторонній зміні чи відмові від договору, якщо таке право передбачається договором чи чинним законодавством, дос­татнюю підставою для визнання договору зміненим чи достроково розірваним є повідомлення, яке направляється зацікавленою сто­роною партнеру по господарському договору із дотриманням вста­новленого законом порядку і термінів, а також не оспорене іншою стороною.

Якщо господарське зобов'язання визнане недійсним, у разі виконання його однією із сторін з другої в дохід держави стягуєть­ся все одержане нею. Уразі наявності неправомірних дій лише з боку однієї із сторін отримане майно чи кошти повертаються іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в дохід держави.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути одержане в натурі чи відшкодувати вартість майна грошима.

За порушенняумовдоговору Господарським кодексом перед­бачається штраф у розмірі 20% від його вартості, а за порушення термінів виконання зобов'язань—пеня в розмірі 0,1% вартості кон­тракту за кожний прострочений день, після 30-го простроченого дня боржник повинен сплачувати щоденно пеню в розмірі 7% вартості контракту.

112 І _______________ С.И. Кравчук. Госполарське право Ук раїни

Господарський кодекс дозволяє встановлювати штрафні санкції безпосередньо в договорі, укладеному суб'єктами госпо­дарювання.

Суперечливі питання, що виникають між сторонамиузв'язку зі зміною або розірванням договору, можуть передаватися у вста­новленому порядку на вирішення до господарського суду.

Практика знає різні випадки, коли за договором, укладеним за участю посередника, виконавці домовляються про зміни умов договору безпосередньо з отримувачами товарів чи продукції, які не є стороною в договорі з ними. Таке погодження вважається не­дійсним, оскільки договір може змінюватись або розриватись лише сторонами, які його підписали.

Контрольні запитання

1. Які відносини визначаються господарськими зобов'язаннями?

2. Яким чином забезпечується виконання зобов'язань, укладених відповідно до положень зобов'язального права?

3. Що включає в себе поняття господарського договору? За яких умов господарський договір вважається укладеним?

4. Які принципи забезпечення виконання господарських догово­рів?

5. Які є положення в позовній заяві суб'єкта господарськоїдіяль-ності до господарського суду щодо невиконання договірних зо­бов'язань іншою стороною?

6. Який порядок зміни і припинення зобов'язань в господарських правовідносинах?

Розліл 8. Система господарських логоворів _________________ | 113

РОЗДІЛ 8

СИСТЕМА ГОСПОДАРСЬКИХ ДОГОВОРІВ

Поиск по сайту: