словникосновнихтермінів

Адміністративний захист прав і законних інтересів суб'єктів гос­подарської діяльності — засіб адміністративного примусу, який за­стосовується як при наявності, так і при відсутності правопору­шення, спрямований на запобігання правопорушенням та усунен­ня їх шкідливих наслідків.

Акредитив - грошове зобов'язання банку, що видається ним за дорученням клієнта на користь його контрагента за договором, згідно з яким банк, що відкрив акредитив, може здійснювати по­стачальникові платіж або надати іншому банку повноваження здійснювати такі платежі на умовах пред'явлених документів, пе­редбачених в акредитиві.

₄ Акціонерне товариство — господарське товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість акцій рівної номі­нальної вартості.

Асоціація - договірне господарське об'єднання, яке ство­рюється учасниками з метою координації їхньої діяльності (уз­годження дій по номенклатурі товарів, цінах та маркетингу).

Банк — фінансова установа, функцією якої є залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розмі­щення їх на власних умовах і ризику.

Банківська платіжна картка — це електронний розрахунковий документ встановленої форми, за яким його власник має право на отримання певної суми готівкових коштів, наявних на його відпо­відному рахунку.

Банківсько-страхова зона — спеціальна економічна зони, в якій запроваджується особливо сприятливий режим здійснення банківських та страхових операцій в іноземній валюті для обслу­говування нерезидентів. Офшорний статус надається банківсь­ким та страховим установам, які були створені за участю лише нерезидентів і обслуговують лише ту їхню підприємницьку діяльність, що здійснюється за межами України.

Банкрутство — неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кре­диторів інакше як шляхом застосування визначеної судом ліквіда­ційної процедури.

250 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України

Біржа — постійно діючий організований оптовий ринок, на якому здійснюються торговельні операції з біржовими товарами.

Біржова угода - дії громадян і організацій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав або обов'язків, які вчинені на біржі в результаті біржових торгів.

Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання терміну виз­начену суму грошей власнику векселя.

Вільні митні зони і порти — частина території держави, де това­ри іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та про­даватися без сплати мита і митних зборів або з їх відстроченням.

Виробничі фонди - майно, призначене для безпосереднього використання у виробничому процесі.

Господарська діяльність —діяльність, яка пов'язана з вироб­
ництвом і реалізацією продукції, виконанням робіт і наданням
послуг, а також забезпеченням їх виробників необхідними ресурса­
ми. *

Господарська правосуб'єктність — визнана законодавством за суб'єктом господарювання сукупність загальних юридичних можливостей за їх участю в безпосередній господарській діяль­ності і керуванню нею.

Господарське зобов'язання — зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником у сфері госпо-дарськоїдіяльності, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчи­нити певну господарську дію на користь іншого суб'єкта або ут­риматись від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське об'єднання — господарська організація, утворе­на у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншоїдіяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Господарське право - система нормативних актів, основними джерелами яких є закони, підзаконні акти, а також судовий пре­цедент.

Господарський договір -регулятор конкретних (одиничних) господарських відносин (зв'язків) між суб'єктами господарської діяльності, умови дії якого визначають самі суб'єкти.

Господарські відносини — це відносини, пов'язані з початком, здійсненням і припиненням господарськоїдіяльності.

Словник основних термінів

Господарські правовідносини - це відносини між господарю­ючими суб'єктами і органами влади, які утворюються в процесі організації і здійснення господарськоїдіяльності.

Господарські правопорушення - протиправні дія чи без­діяльність суб'єкта господарських відносин, які не відповідають вимогам норм господарського права, не узгоджуються з юридич­ними обов'язками зазначеного суб'єкта, порушують суб'єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб.

Господарські спори - суперечності між суб'єктами господарсь­кої діяльності щодо їх прав і обов'язків у господарських право­відносинах.

Господарські товариства - суб'єкт господарювання, створений юридичними або фізичними особами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності з метою одержання прибут­ку.

Господарсько-правова відповідальність - різновид юридичної

відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобо­в'язань суб'єктами господарської діяльності.

Громадський господарський порядок - основна в суспільстві система матеріального виробництва, яка базується на положен­нях і нормах права, моральних принципах, ділових правилах і зви­чаях, підтримана вищою законодавчою владою в стратегічних еко­номічних рішеннях, що забезпечує гармонізацію приватних та публічних інтересів, створює партнерські взаємовідносини в си­стемі господарювання.

Депозитні рахунки - вид рахунків, які відкриваються підпри­ємствам та їх відокремленим підрозділам на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунка та установою бан­ку на визначений у договорі строк.

Державна санація - система заходів по відновленню платосп­роможності боржника, які можуть здійснюватись власниками майна боржника або інвесторами з метою запобігання банкрут­ству шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, уп­равлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних чи правових заходів відповідно до законодавства України до по­чатку у справі про банкрутство.

Державне підприємство - організаційно-правова форма підприємства, заснованого наддержавній власності.

252 |

С.И. Кравчук. Госполарське право України

Словник основних термінів

І 253

Державні і комунальні господарські об'єднання - об'єднання підприємств відповідної форми власності, які утворюються пере­важно у формі корпорації або концерну.

Договір купівлі-продажу - угода, за якою одна сторона зобо­в'язується передати майно у повне господарське використання чи оперативне управління іншій стороні, а інша сторона зобов'я­зується прийняти це майно і оплатити за нього належну суму коштів.

Договір оренди — договір, за яким одна сторона (орендода­вець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний термін укористування майно для здійснення господарськоїдіяльності.

Договір перевезення —договір, за яким одна сторона зобов'я­зується доставити переданий їй постачальником вантаж у пункт призначення і передати його отримувачу чи уповноваженій особі, а отримувач—зобов'язаний сплатити за перевезення вантажу ус­тановлену суму коштів.

Договір поставки — договір, за яким одна сторона зобов'я­зується поставити певний вид продукції, а інша сторона її прий­няти та оплатити належну суму коштів.

Експортно-транзитні митні зони і порти — частина території держави на кордонах із сусідніми країнами, де діє спрощений по­рядок перетину кордону і торгівлі.

Засновники господарських товариств — особи, які виконують передбачені закономдії по заснуванню товариства.

* Зовнішньоекономічна діяльність —діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетину митного кордону України майном або робочою силою.

Інвестиційна діяльність —сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб ідержави щодо реалізації інвестицій.

Інкорпорація — вид систематизації, який означає зовнішню обробку і об'єднання норм права чи нормативно-правових актів, в яких вони містяться, в єдині збірники за окремими критеріями: предметний, системно-предметний, хронологічний, алфавітний таін.

Іноземне підприємство — організаційно-правова форма підприємства з місце знаходженням в Україні, створеного як суб'єкт права згідно із законодавством іноземної держави, майно якого є у власності іноземних громадян, юридичних осіб або дер­жави.

Іпотечний кредит - особливий вид відносин з приводу надан­ня кредитів під заставу нерухомого майна.

Казенне підприємство - вид державного підприємства, майно якого є власністю держави і закріплене за підприємством та нале­жить, йому не на праві повного господарського володіння, а на праві оперативного управління.

Кодифікація - вид систематизації законодавства, являє со­бою об'єднання на основі загальних ознак предмета регулювання новоприйнятих норм в єдиний нормативно-правовий акт госпо­дарювання.

Колективне підприємство - організаційно-правова форма підприємства, заснованого на одному або кількох видах колек­тивної власності.

Командитне товариство - господарське товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підпри­ємницьку діяльність і солідарно несутьдодаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм май­ном, є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах сум зробле­них ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства.

Комерційний кредит - товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характе­ризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діял ь-

ності.

Консолідація - вид систематизації, який полягає в упоряд­куванні об'єднаних розрізнених правових норм за предметною ознакою в єдиний акт у визначеному логічному зв'язку і послідов­ності господарювання.

Консорціум - тимчасове статутне об'єднання промислового та банківського капіталу для досягнення статутної мети. Такою метою є досягнення певних результатів при реалізації інвести­ційно-будівельних проектів.

Консорірумиий кредит - форма кредиту, що надається банківсь­ким консорціумом шляхом акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням його позичальнику банківським консорціумом.

Концерн - об'єднання промислових, будівельних, транспор­тних, торговельних підприємств, наукових організацій, банків тощо, які створюється на основі повної фінансової залежності

254 | _______________ С.Й. Кравчук. Госполарське право України

членів об'єднання від одного або групи підприємств. Фінансо­вою залежністю обумовленоте, що в концерні застосовується най­вищий ступінь централізації управлінських функцій і повнова­жень концерну.

Концесійний договір — письмова угода про передачу держа­вою в концесію приватним підприємствам, іноземній юридичній особі в експлуатацію на певних умовах природних ресурсів, підприємств чи інших об'єктів.

Кооператив — особлива організаційна форма суб'єктів гос­подарського права, яка передбачає обов'язкову трудову участь членів в його діяльності господарювання.

Корпорація - об'єднання, яке створюється підприємствами будь-якої форми власності на основі поєднання їх спільних ви­робничих, наукових і комерційних інтересів та централізованого управління діяльністю. Для цього члени об'єднання делегують правлінню своїх повноважених.

Кредит — позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру вико­ристання.

Кредитна операція - розміщення банками від свого імені на власних умовах і на власний ризик залучених коштів

Кредитна угода - договір щодо надання кредиту, який супро­воджується записами за банківськими рахунками, з відповідним відображенням у балансах кредитора і позичальника.

Лізинг —визначають сукупність правовідносин, що виника­ють у зв'язку з реалізацією договору лізингу, у тому числі і купів­лею предмета лізингу.

Лізинговий кредит —відносини між юридичними особами, які виникають в разі оренди майна і супроводжуються укладенням лізингової угоди.

Майнові гарантії — права підприємств та інших господарсь­ких суб'єктів, які захищаються державою шляхом прийняття відповідного законодавства, створення спеціальних структур, що гарантують недоторканність їх майна і забезпечують права влас­ності.

Майново-господарські зобов'язання — вид зобов'язань, які ви­никають між суб'єктами господарювання і не господарюючими

Словник основних термінів

суб'єктами—юридичними особами на підставі господарських до­говорів.

Методи господарського права - це сукупність способів регу­люючого впливу норм господарського права на поведінку суб'єктів господарських правовідносин.

Міжнародний господарський суд —юридичний орган для вирі­шення міжнародних комерційних спорів.

Монопольне становище —домінуюче становище суб'єктів гос-подарськоїдіяльності, яке дає йому можливість самостійно або з іншими суб'єктами обмежувати конкуренцію на ринку певного товару.

Нормативний договір —джерело права, яке діє у всіх правових системах світу і являє собою погодженість двох або більше суб'єктів шляхом встановлення взаємних прав та обов'язків гос­подарювання.

Нормативно-правовий акт —офіційно прийнятий компетент­ними органами правотворчий документ, яким в систему госпо­дарського права вводяться норми господарювання.

Нотаріальний захист прав суб'єктів господарювання — вид захис­ту полягає у тому, що окремі угоди потребують додаткових га­рантій щодо захисту прав власника, що досягається нотаріальним посвідченням набуття та передачі прав власності.

Об'єднання підприємств —господарська організація, створена на добровільних засадах двома і більше підприємствами з метою спільного виконання делегованих учасниками виробничих, ко­мерційних, наукових та інших визначених статутом (договором) функцій і зареєстрована як юридична особа.

Оперативний лізинг - господарська операція, в результаті ви­конання якої лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін не менший терміну, за який амортизується 90% вартості об'єкта лізингу.

Оренда — засноване на договорі строкове платне користуван­ня майном, що необхідне орендареві для здійснення підприєм­ницької діяльності.

Основні засоби підприємства - сукупність матеріально-речо­вих цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу.

256 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України

Підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство, в ста­тутному фонді якого не менш як 10% становить іноземна інвес­тиція.

Платіжна вимога — документ, що містить вимогу підприєм­ства, установи чи організації на безакцентне списання грошових коштів у випадках, встановлених законодавством.

Платіжна вимога-доручення — комбінований розрахунковий документ, верхня частина якого передбачає вимогу постачальни­ка безпосередню до покупця сплатити вартість поставленої йому за договором продукції, а нижця—доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунка зазначену суму.

Платіжне доручення — бланк встановленої форми, який підприємство подає у банк, що його обслуговує, для перераху­вання визначеної суми зі свого рахунка.

Повне товариство —товариство, всі учасники якого відповід­но до укладеного між ними договору здійснюють підприємниць­ку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім своїм майном, що їм належить.

Поточні рахунки — вид рахунків, які відкриваються під­приємствам усіх видів та форм власності, а також їх відокремле­ним підрозділам для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного за­конодавства.

Поточні бюджетні рахунки — вид рахунків, які відкриваються підприємствам та їх відокремленим підрозділам, яким виділяють­ся кошти за рахунок державного або місцевого бюджету для цільо­вого їх використання.

Правовий звичай —джерело права, яке являє собою правило поведінки, що склалося історично і отримало офіційне визнання й забезпечення державним примусом господарювання.

Право на пред'явлення претензії — суб'єктивне право підприє­мства чи підприємця, а відповідь на претензію в установленому порядку та у визначений термін — їх обов'язок.

Правовий режим дивідендів — врегульовані правом колектив­ної власності порядок визначення розміру, оголошення та випла­ти акціонерам доходів по акціях з чистого прибутку акціонерного товариства.

Словник основних термінів

Правовий режим майна — встановлена правовими нормами структура майна господарюючих суб'єктів, порядок його форму­вання, використання та передачі.

Приватне підприємство — організаційно-правова форма підприємства, заснованого на власності одного або кількох гро­мадян України, іноземців або осіб без громадянства та їх праці з використанням найманої робочої сили.

Приватне підприємство — організаційно-правова форма підприємства, заснованого на власності фізичної особи.

Привілейовані акції — акції з пільговими правами майнової участі.

Промислово-фінансова група — об'єднання, до складу яких можуть входити промислові та сільськогосподарські підприємства, банки, наукові і проектні установи та організації усіх форм влас­ності, що мають за мету отримання прибутку.

Розрахунковий чек —документ, що містить письмове розпо­рядження власника рахунка (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазна­чену в ньому суму коштів.

Санатори - особи, які бажають своїми коштами чи майном взяти участь у санації боржника, тобто перебрати на себе всі борги юридичної особи або певну їх частину, що дало б змогу припини­ти справу про банкрутство.

Система господарського договору —сукупність договорів, що регулюють майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання.

Система господарського права - множинність правових поло­жень господарської діяльності, які знаходяться у взаємопов'яза­них відносинах, доповнюють та роз'яснюють одне одного, регу-. люючи нормативно граничну їх діяльність.

Спеціальна економічна зона — частина території України, на якій встановлюється спеціальний правовий режим господарсь­кої діяльності, що передбачає запровадження пільги для митних, валютно-фінансових, податкових та інших умов економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.

Спеціальні фонди підприємства — грошові кошти, що прямо і безпосередньо не беруть участь у процесі виробництва, а слугу­ють іншим спеціальним цілям, передбаченим чинним законо­давством або статутом підприємства.

258 | _______________ С.Й. Кравч ук. Госполарське право України

Спільне підприємство — організаційна форма підприємства, заснованого за законами України на базі об'єднання майна різних форм власності.

Спільне підприємство з іноземними інвестиціями — підприєм­ство будь-якої організаційно-правової форми, створене відпові­дно до законодавства України, інвестиція в статутному фонді яко­го, за його наявності, становить не менше 10 відсотків.

Спостережна рада акціонерного товариства - орган, який пред­ставляє інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління.

Суб'єкт господарського права — майново відокремлена орга­нізація чи окремий підприємець—фізична особа, делегована в організаційно-правовій формі, що допускається законом для здійснення господарської діяльності і керування нею, наділена необхідними для цього правами і обов'язками, яка несе відпові­дальність за результати господарської діяльності.

Технологічні парки та технополіси — частина території Украї­ни, спеціальний правовий режим якої орієнтований на розвиток наукового і виробничого потенціалу. Можуть існувати у формі регіональних інноваційних центрів-технополісів, районів інтен­сивного наукового розвитку, високотехнологічних промислових комплексів.

Товариство — об'єднання на засадах угоди майна та підприє­мницької діяльності фізичних та (або) юридичних осіб у формі підприємства, установи чи організації для спільної діяльності з метою одержання прибутку.

Товариство з обмеженою відповідальністю —товариство, засно­ване одним або кількома особами, статутний капітал якого поді­лений на частки, а їх розмір встановлений статутом, і несе відпов­ідальність за його зобов'язаннями лише своїм майном.

Товарна біржа — є особливий суб'єкт господарювання, який надає послуги в укладені біржових угод, виявленні попиту і про­позицій на товари, товарні ціни, вивчає і упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям. Засновуєть­ся шляхом укладення засновниками угоди (засновники сплачу­ють пайовий внесок).

Товариство з додатковою відповідальністю — товариство, ста­тутний фонд якого поділений на частки, розміри яких визначені

Словник основних термінів ___________________________ І 259

установчими документами. Учасники такого товариства відпові­дають за його борги лише своїми внесками до статутного фонду, а при їх недостатності — майном, що їм належить.

Туристично-рекреаційні зони —вільні економічні зони, які ство­рюються в регіонах, що мають багатий природний, рекреаційний та історико-культурний потенціал, з метою ефективного його ви­користання і збереження, а також активізації підприємницької діяльності (в тому числі із залученням іноземних інвесторів) у сфері рекреаційно-туристичного бізнесу.

Угода форвардна —різновид операцій купівлі-продажу товарів із постачанням їх через певний, передбачений угодою, час з опла­тою за ціною на момент укладення контракту.

Угода ф'ючерсна - вид угод на товарних і фондових біржах, який передбачає оплату товарів, цінних паперів чи валюти через певний час після укладення угоди за ціною, наперед визначеною в контракті.

Укладання господарського договору- зустрічнідоговірно-про-цедурні дії двох або більше господарюючих суб'єктів щодо ви­роблення умов договору, які відповідають їх реальним намірам та економічним інтересам, а також юридичне оформлення договору як правового акта.

Установчий договір -договір, що укладається між ініціатора­ми створення підприємств (засновниками) і визначає порядок та умови їх участі у створенні та діяльності підприємства.

Установчі документа підприємства— комплект документів вста­новленої законом форми, згідно з якими підприємство виникає і діє як суб'єкт права.

Учасники - особи, які виконують обов'язки передплатника на акції перед товариством засновників та акціонерів, перед акціонерним товариством.

Фінансовий інститут — організація, що засновується у формі акціонерного або іншого товариства і реєструється як юридична особа, яка забезпечує функціонування ринків товарів і капіталів цієї юридичної особи.

Фінансовий лізинг - господарська операція, в результаті ук­ладення якої лізингоодержувач отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін, не менший терміну, за який амортизується 60% вартості об'єкта лізингу.

260 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України

Фонди акціонерного товариства - передбачені нормами права види або частина майна товариства відповідно до їхнього цільового призначення.

Фондова біржа —організаційно оформлений постійно діючий ринок, наякому здійснюється торгівля цінними паперами, що мо­жуть вільно продаватися і купуватися.

Функції господарського договору —передбачені або санкціо­новані законом регулятивні властивості його як юридичного акта, завдяки яким урегульовуються відповідні господарські відносини.

Ціна - грошовий вираз вартості товарів, робіт чи послуг.

Юридична доктрина - як джерело права являє собою наукові правові ідеї, принципи, теорії, які концептуально сформувались і утворились в працях, а також висловлюваннях вчених-юристів, офіційно визнані як загальнообов'язкові положення (норми) для використання в юридичній практиці господарювання.

Література

ЛІТЕРАТУРИ

Л. Конституція України. - К.: Просвіта, 1996. - 78 с. ^2. Господарський кодекс України. - К., 2003. ^3. Цивільний Кодекс України // Голос України.- 2003.-№ 45-46.

4. Закон України "Про ціни та ціноутворення" від 3 грудня

1990 р., № 508 //Закони України. - Т. 1. - К., 1996. - С. 37-47.

5. Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р., № 6477 // Закони України.-Т. 1.-К, 1996.-С. 173-188.

6. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 груд­ня 2000 р. № 2121 -III // Урядовий кур'єр. - 2001. -17 січня.

7. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від Ібквітня 1991 р., № 959//ЗакониУкраїни. -Т. 1. - К., 1996. -С. 333-368.

8. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня

1991 р.,№ 1201//ЗакониУкраїни.-Т. 2.-К., 1996. -С.З—18.

9. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня
1991 р., №1576//Закони України.-Т. 2.-К., 1996.-С. 189-

213.

10. Закон України "Про колективне сільськогосподарське під­приємство" від І4лютого 1992р., № 2114//Закони України. -Т. 3. - К., 1996. - С. 22-33.

11. Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" від 18лютого 1992 р., № 2132//Закони України.-Т. З.-К., 1996.— С. 47-55.

12. Закон України "Про оренду майнадержавних підприємств та організацій" від 10 квітня 1992 р., № 2269 // Закони України. -Т. 3. -т К., 1996. - С. 220-229.

13. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржни­ка або визнання його банкрутом" від 30 червня 1999 р., №784 // Відомості Верховної Ради. - 1999.- № 42.

14. Закон України "Про загальні засади створення і функціонуван­ня спеціальних (вільних) економічних зон" від 13 жовтня 1992 р., № 2673//ЗакониУкраїни.-Т. 6.-К., 1996.-С. 114-125.

262 | _______________ С.Й. Кравчук. Госполарське право України

15. Закон України "Про Антимонопольний комітет України" від 29 листопада 1993 р., № 3659//Закони України. - Т. 6. - К., 1996.-С. 114-125.

16. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р., № 334/94 // Закони України. - Т. 7. - К., 1996.-С. 462-491.

17. Закон України "Про поставки продукції для державних по­треб" від 22 грудня 1995 р., № 494/95 // Закони України. - Т. 9. -К., 1996.-С. 313-319.

18. Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 р.,№ 93/96//Закони України.-Т. 10.-К., 1996.-С. 111-119.

19. Закон України " Про захист від недобросовісної конкуренції" від7червня 1996р., № 236 //Закони України. -Т. 10.-К., 1996. -С. 303-311.

20. Закон України "Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 р., № 2213-ПІ // Голос України. - № 37 (27 лютого).

- 2001.-С. 4-9.

21. Закон України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 22 травня 2003 р., № 882-ІУ// Голос України. -№ 115-116 (24 червня). -2003. - С.22-29.

22.Постанова Верховної Ради України від 14 лютого 1992 р., №2116 "Про управління майном підприємств, установ і органі­зацій що є у загальнодержавній власності" // Відомості Верховної Ради України. - № 20. - 1992. - С. 274.

23. Декрет Кабінету Міністрів України від 19лютого 1993 р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" // Відо­мості Верховної Ради України. - № 7. - 1993. - С. 184.

24. Постанова Ради Міністрів України від 15 квітня 1991 р. № 99 "Про порядок видачі суб'єктам підприємницькоїдіяльності спе­ціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяль­ності" //ЗП УРСР, 1991. -№ 25. - С. 37.

25. Постанови Пленуму Верховного суду України за 1995-1998 рр.

- К.: Юрінком, 1998.

26. Грищенко Г. А. Законодавчі гарантії захисту іноземних інвес­тицій // Право України. - 1996. - № 7.

27. Демиденко В.В., Шемякін О.М. Право України. — К.: Правові джерела, 1994.

Література 263

28. Корнєєв В.П., Лукашенко А.Н. Правовий захист вітчизняних інвесторів// Право України. — 1996. - № 8.

29. КлейнЛ.И. Предпринимательское право. - М.: Юридическая литература,1993.

30. Мартемьянов В.И. Хозяйственное право. - М.: Юридическая литература, 1994.

31. Мамутов В.К. Хозяйственное право. — К., 2002.

32. ПшипенкоА.Я., Щербина В. С. Господарське право. - К.: Вен-турі, 1996. V

33. ОмельченкоА.К. Законодавство про іноземні інвестиції в сис­темі законодавства України // Право України. -1996. - № 8.

34. МусієнкоВ.О. Щодо законодавчих гарантій іноземних інвес­тицій // Право України. - 1997. - № 3.

35. Святоцький О.Р., Захарченко Т.Л., БорисенкоІ.Р. Окремі пи­тання правового регулювання іноземних інвестицій // П раво Ук­раїни. - 1997.-№ 3.

36. Шавкун В.І. Правові основи підприємницькоїдіяльності.— К.: Правові джерела, 1997.

Поиск по сайту: