АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій

Читайте также:
  1. Аммоніфіцірующіе мікроорганізми
  2. Біохімічні зміни в організмі під впливом фізичних вправ.
  3. Введення даних у робочу таблицю
  4. ВВЕДЕННЯ ПРЕПАРАТІВ ІНСУЛІНУ»
  5. Вкажіть на локалізацію личинок стронгілят в організмі коней.
  6. Внутрішньовенне введення лікарських засобів за допомогою периферичного катетара.
  7. Внутрішньовенне струминне введення лікарських засобів.
  8. Вплив алкоголю на організм людини
  9. Вплив алкоголю на організм під час дії стресу
  10. Дихання мікроорганізмів (біологічне окислення). Основні типи біологічного окиснення — аеробний та анаеробний. Проміжні типи дихання.
  11. Дія на організм і токсичність.

1. Якщо хворому призначено білковий гідролізат і розчин глюкози, то флакони глюкози і білкового гідролізату з’єднайте стерильною поліхлорвініловою трубочкою з тим, щоб розчини змішувались. В такому стані введення білкових гідролізатів переноситься хворим краще.

2. Якщо у хворого виникне чуття жару, гіперемія обличчя, затруднене дихання, тимчасово відключіть гідролізат і вводьте розчин глюкози, потім обережно знову підключіть паралельно гідролізат.

3. Якщо виникла у хворого нудота, блювота, свербіння, лихоманка – препарат відключіть і негайно викличте лікаря, але з вени систему не відключайте, тимчасово переключіть систему на розчин глюкози або 0,9% розчин натрію хлориду.

4. Жирові емульсії перші 10 хвилин вводьте зі швидкістю 20 крапель за хвилину, потім поступово протягом 30 хвилин кількість крапель збільшіть до 50 за одну хвилину і з такою швидкістю продовжуйте введення препарату.

Запам’ятайте!

1. Не можна додавати в жирову емульсію вітаміни, електроліти та інші ліки.

2. Білкові гідролізати вводьте в підігрітому стані. Для цього покладіть грілку з теплою водою на трубку системи і, щоб довше зберегти тепло, прикрийте грілку ковдрою.

3. В перші 30 хвилин білкові гідролізати вводьте зі швидкістю 10-20 крапель за хвилину.

У тяжкохворих може наступити раптове і інтенсивне порушення життєдіяльності організму, яке здатне привести до агонального стану. Агонія – це термінальний стан життєдіяльності організму, пограничний з життям і смертю, що супроводжується різким зниженням активності основних функцій організму, які можуть мати незворотній характер, або посилюючись, привести до смерті. Агональний стан може тривати від однієї-двох хвилин до кількох годин. Клінічні ознаки агонії: втрата свідомості, зміна вигляду обличчя, відвисання нижньої щелепи, мутніє рогова оболонка ока, шкіра обличчя набуває землисто-сірого кольору. Часто з’являється мимовільне відходження сечі і калу, знижується температура тіла, артеріальний тиск, зменшується наповнення і напруженість пульсу, дихання стає рідким і поверхневим, зіниці розширюються і не реагують на світло.

Медичну допомогу агонуючим хворим необхідно надавати негайно в ізольованій кімнаті, краще в палаті інтенсивної терапії. За такими хворими необхідно організувати постійний нагляд. З цією метою біля ліжка хворого встановлюють індивідуальний черговий пост медичної сестри, яка повинна оперативно і чітко виконувати всі призначення лікаря, стежити за динамікою стану хворого і про всі виявлені зміни негайно повідомляти лікаря. Заходи індивідуальної гігієни у агонуючих хворих необхідно поєднувати із застосуванням засобів по дотриманню загальної гігієни, гігієни палати, ліжка, лікувально-охоронного режиму.

У тяжких і агонуючих хворих нерідко виникають екстремальні зміни у стані здоров’я, які можуть привести до смерті, а тому вимагають невідкладного вирішення діагностичних питань і термінового проведення спеціальних заходів по оживленню організму. Ця ситуація в обмежений термін для прийняття правильних рішень вимагає від медичного персоналу виняткової змобілізованості, чіткості і добросовісності при виконанні заходів і прийомів по догляду і вміння раціонально організувати свою діяльність по забезпеченню невідкладної медичної допомоги агонуючому хворому.

Медичні працівники повинні володіти методами виконання найпростіших засобів оживлення організму при зупинці серцевої діяльності і дихання, які можуть з’явитись у агонуючих хворих, а іноді і при інших екстремальних ситуаціях (утоплення, електротравма тощо). Оживлення організму називається реанімацією. (від лат. reanimation – оживлення).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)