 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
КОЛІСНІЧЕНКО Наталії 7 страница
ПАРАДОКС ОЩАДЛИВОСТІ – парадокс, що вперше був помічений Кейнсом. Рішення суспільства заощаджувати більше може мати наслідком зменшення реальних заощаджень. Збільшення заощаджень означає зменшення видатків на споживчі товари, що може зменшити сукупний попит і ВНП. Це, в свою чергу, може вести до зменшення інвестицій, нижчих доходів і, зрештою, зменшення заощаджень.
ПАРАДОКС ОЩАДЛИВОСТІ – твердження, відповідно до якого, чим більш ощадливі й ощадливі будуть домашні господарства в економіці з неповним використанням ресурсів, тим нижче буде рівень зайнятості, виробництва і доходів. Зміст парадокса очевидний, оскільки ріст заощаджень веде до скорочення споживання і, отже, до зниження рівня сукупного попиту.
ПАРИТЕТ КУПІВЕЛЬНОЇ СПРОМОЖНОСТІ – ситуація (показник), що характеризується рівністю співвідношення обмінних курсів національних валют і співвідношення цін у порівнюваних країнах; обмінні курси будь-яких двох валют виражають різницю рівня цін двох порівнюваних країн.
ПАСИВНИЙ БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних витрат (соціальні трансферти, виплату заробітної плати у бюджетній сфері та ін.).
ПАСТКА БІДНОСТІ – ситуація, за якої той, хто отримує допомогу з соціального забезпечення, не бажає шукати роботу, тому що його потенційний заробіток буде меншим, ніж отримувана допомога.
ПАСТКА БІДНОСТІ – ситуація, при якій безробітні, що одержують посібники по соціальному забезпеченню, не бажають шукати роботу, тому що їхній потенційний заробіток буде менше одержуваного ними посібника по безробіттю.
ПАСТКА ЛІКВІДНОСТІ – ситуація, за якої процентна ставка настільки низька, що люди надають перевагу зберігати готівкові гроші, а не інвестувати їх.
ПЕРВІСНИЙ ДОХОД – доход, отриманий громадянами до виплати ними прибуткового й іншого податків, а також одержання різних трансферних платежів.
ПЕРЕВАГА ЛІКВІДНОСТІ – перевага збереження грошей у ліквідній (наявної) формі їх інвестуванню. У кейнсіанському аналізі виділяється три мотиви збереження грошей (попиту на гроші): а) трансакційний попит; б) попит по мотиві обережності; в) спекулятивний попит.
ПІГУ А. – видний англійський економіст, представник Кембріджської школи економічного (неокласичного) аналізу, учень А. Маршалла, що розробив теорію економіки добробуту в книзі "Економіка благоустрою" (1919 р.), і виклав неокласичну теорію зайнятості в книзі "Теорія безробіття" (1932 р.).
ПІДЙОМ – фаза економічного циклу, що характеризується підвищенням рівня економічної активності. На підйомі реальний випуск і інвестиції збільшуються, а безробіття знижується.
ПІДПІЛЬНА ЕКОНОМІКА – незареєстрована економічна діяльність. Підпільна економіка включає і дозволені законом види діяльності, що не повідомляються податковій владі (такі як, наприклад, продаж гаража або послуги друзів один одному) і незаконну діяльність (торгівля наркотиками, азартні ігри або проституція).
ПІК – верхня крапка підйому виробництва, що характеризується найвищим темпом економічного росту, після якого настає спад виробництва.
ПЛАВАЮЧИЙ ВАЛЮТНИЙ КУРС. Валютні курси бувають двох видів – плаваючі і фіксовані. Плаваючий валютний курс означає, що його величина визначається повністю ринком, силами попиту і пропозиції. Для плаваючих валютних курсів характерні різкі І значні коливання. Більшість валют розвинених країн ''вільно плаває".
ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС – баланс, що розкриває всі операції країни з рештою країн протягом певного періоду. Він містить купівлю і продаж товарів і послуг, рух капіталів тощо.
ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС – документ, у якому відбиті торгові і фінансові угоди країни з іншим світом за визначений період, звичайно за рік.
ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС - співвідношення між сумою платежів, здійснених даною країною за кордоном, і сумою надходжень до цієї країни з-за кордону за певний період (рік, квартал, місяць). П.б. об'єднує: торговельний баланс, баланс послуг, баланс руху капіталів. Як правило - це касовий баланс, до якого не належать кредитні вимоги.
ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ - спроможність держави, юридичної чи фізичної особи своєчасно і повністю виконувати свої платіжні зобов'язання по торговельних, кредитних та інших операціях, які стосуються грошей.
ПОВЗУЧА ІНФЛЯЦІЯ – повільний (звичайно 2-3% у рік) ріст загального рівня цін в економіці.
ПОВНА ЕФЕКТИВНА ЗАЙНЯТІСТЬ означає, що всі бажаючі будуть забезпечені робочими місцями, а всі фірми можуть найняти потрібну кількість робітників, причому і останній найнятий робітник отримає у формі заробітної плати вартість того продукту, що він виробляє.
ПОВНА ЗАЙНЯТІСТЬ – поняття, яке застосовується в багатьох значеннях. Дане поняття давно застосовують, щоб відобразити стан в економіці, коли немає безробіття або існує незначне вимушене безробіття. Сьогодні багато економістів твердять, що відсутність вимушеного безробіття або його недостатній рівень неминуче породжує різке зростання інфляції. Повна зайнятість в розумінні відсутності вимушеного безробіття є, таким чином, мало можливою. Нині поняття "повна зайнятість" витискається терміном "природний рівень безробіття".
ПОВНА ЗАЙНЯТІСТЬ – рівень зайнятості трудових ресурсів, що характеризується відсутністю циклічного безробіття. Досягається в тому випадку, якщо в економіці мають місце лише фрикційна і структурна форми безробіття.
ПОДАТКИ – за економічним змістом фінансові відносини між державою та платником податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.
ПОДАТКИ - обов'язкові, нормовані платежі у державний або місцевий бюджети, що їх вносять окремі особи, підприємства, організації та установи.
ПОДАТКИ МІСЦЕВІ – податки і збори, ставки з яких визначаються представницькими органами державної влади, а оподатковані суми становлять доходи місцевих органів державної влади і використовуються ними.
ПОДАТКИ НЕПРЯМІ – податки, що вилучаються у сфері реалізації або споживання товарів та послуг, тобто перекладаються на споживача продукції. Чим бідніша країна, тим більше вона покладається на непрямі податки, особливо на податки від зовнішньої торгівлі.
ПОДАТКИ ПРЯМІ – податки, що вилучаються безпосередньо у власників майна, одержувачів доходів. Прямі податки через зростання цін можуть перекладатися на споживача. Чим більше розвинута країна, тим більша частка надходжень припадає на прямі податки.
ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ - офіційна заява платника податку про одержані ним за звітний період (квартал, півріччя, рік) доходи і поширювані на них податкові знижки і пільги.
ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА - система заходів держави, здійснюваних у галузі податків.
ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА – це діяльність держави у сферах запровадження, правової регламентації та організації справляння податків і податкових платежів до централізованих фондів держави.
ПОДАТКОВА СИСТЕМА – це сукупність податків та обов'язкових платежів, законодавчо встановлених у країні з метою поповнення дохідної частини бюджетів різних рівнів.
ПОДАТКОВА СТАВКА – це законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.
ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ – одна з податкових пільг, яка полягає у відстроченні сплати податку.
ПОДАТКОВІ КАНІКУЛИ – визначений період, протягом якого платникові податків надається пільга у вигляді звільнення від сплати податків.
ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ – зменшення податкових ставок або повне звільнення від податків окремих підприємств або виробництв, залежно від їхнього профілю, характеру виробленої продукції і виконаних робіт, використовуваної робочої сили, зони розміщення.
ПОДАТОК – чи відсоток сума в грошовому вираженні, що накладаються державою на доход, чи майно приріст капіталу (прямої податок), на споживання товарів і послуг (непрямий податок) і на власність.
ПОДАТОК ІЗ ПРОДАЖІВ – вид непрямого податку, що платять споживачі при покупці товарів і послуг.
ПОДАТОК НА ДОБАВЛЕНУ ВАРТІСТЬ - непрямий податок на товари і послуги, який застосовується в розвинутих країнах. Податкова база -вартість, добавлена на кожній стадії виробництва і реалізації товару. Додаткова вартість (приріст вартості) включає заробітну плату з нарахуваннями, амортизаційні відрахування, проценти за кредит, прибуток, витрати на електроенергію, рекламу, транспорт. Сума податку на додаткову вартість, сплачена на всіх стадіях проходження товару до споживача, входить в ціну. Платниками ПДВ виступають: підприємства і організації, які мають статус юридичних осіб і здійснюють виробничу та комерційну діяльність; повні товариства, що реалізують товари та надають послуги; філіали, відділення підприємств, які мають рахунки в установах банків і самостійно реалізують товари та надають послуги; міжнародні об'єднання і іноземні юридичні особи.
ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ – податок, що встановлюється як процент до доданої вартості фірми.
ПОДАТОК НА ДОДАТКОВУ ВАРТІСТЬ – непрямий податок, яким держава обкладає додану вартість чи товару послуги. Оподатковуваною базою є різниця між вартістю продукції і вартістю матеріальних ресурсів і зовнішніх послуг, використаних для випуску даної продукції.
ПОДАТОК НА КОРПОРАЦІЇ – прямий податок, яким держава обкладає прибуток корпорації (акціонерних товариств).
ПОДАТОК НА МАЙНО – податок на особисте майно, що приносить власникам ті чи інші вигоди.
ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС - відображення в бухгалтерському обліку кожної операції двічі: в дебеті одного чи кількох рахунків та в кредиті також одного чи кількох рахунків.
ПОДУШНИЙ ПОДАТОК – податок, що встановлюється у вигляді фіксованої грошової суми на кожного громадянина даної країни незалежно від рівня доходу.
ПОЖВАВЛЕННЯ – фаза економічного циклу, що характеризується початком розширеного відтворення і досягненням докризового рівня розвитку.
ПОЗИКА ДЕРЖАВНА – форма залучення коштів до державного бюджету на основі кредиту, коли держава виступає головним чином як боржник (позичальник). Розрізняють внутрішні та зовнішні позики. Заборгованість за державною позикою зараховують до суми загального державного боргу країни.
ПОЗИКИ – одержання на поворотній основі і на певний строк коштів фізичними, юридичними особами і державою. Розрізняють позики безпроцентні, пільгові і позики на комерційних умовах, а також внутрішні і зовнішні позики. Позики широко використовуються в макроекономічній політиці держави.
ПОЗИТИВНА МАКРОЕКОНОМІКА має за мету пояснення сутності Економічна процесів і явищ, які відбуваються в суспільстві, та розробку рекомендацій для здійснення економічної політики на основі аналізу реальних Економічна параметрів. Вона відповідає на запитання: як воно є?
ПОЗИЧКА - передача однією стороною (позикодавцем) у власність іншій стороні (одержувачу позики) грошей або речей на певний строк, по закінченні якого одержувач позички зобов'язується повернути її з процентами або без процентів.
позичкового відсотка, нарахованого на виданий клієнту аванс.
ПОКАЗНИК ЕКОНОМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ НАСЕЛЕННЯ, показник самодіяльності населення – цей показник визначається як відношення зайнятих і безробітних, тобто робочої сили до всього населення віком від 16 років і старші,
ПОЛІТИКА ДЕШЕВИХ ГРОШЕЙ – політика центрального банку по збільшенню пропозиції грошей, щоб зменшити процентні ставки. Мстою такої політики є збільшення інвестицій, і, отже, збільшення ВНП. (Протилежною є політика дорогих грошей).
ПОЛІТИКА ДОРОГИХ ГРОШЕЙ – політика центрального банку по обмеженню і зменшенню пропозиції грошей та підвищенню процентних ставок. Ця політика мас своїм наслідком уповільнення зростання обсягу реального ВНП, зменшення інфляції і підвищення курсу валюти країни. (Протилежною є політика дешевих грошей).
ПОЛІТИКА ДОХОДІВ – політика уряду, що спрямована на пряме обмеження зростання цін і заробітної плати, щоб уповільнити темп інфляції. Така політика коливається від добровільних орієнтирів при встановленні цін і заробітної плати до прямого законодавчого контролю над заробітною платою і цінами.
ПОЛІТИКА МІНІМАЛЬНИХ РЕЗЕРВІВ – найбільш жорсткий інструмент грошово-кредитного регулювання, який виявляється як маніпуляції нормою обов'язкових резервів, які комерційні банки зобов'язані зберігати на рахунках у центральному банку, і застосовується як засіб для швидкого стиснення чи розширення кредитної маси в економічній системі.
ПОЛІТИКА ОБЛІКОВОЇ СТАВКИ – інструмент прямого регулювання грошово-кредитного обігу, який виявляється у змінах облікової ставки відповідно до кон'юнктурних коливань економіки і застосовується для управління кредитною активністю.
ПОЛІТИКА ЦІН ТА ДОХОДІВ – політика держави, за якої уряд або заморожує ціни і номінальні доходи, або "прив'язує" зростання рівня цін до зростання заробітної плати, а зростання заробітної плати – до підвищення продуктивності праці. Політика цін і доходів може бути ефективною, якщо вона пролонгована у часі, але це створює небезпеку перетворення відкритої інфляції на приховану.
Помилка композиції - помилкове припущення що те, яке правильне для індивідів, також правильне для груп або системи в цілому.
ПОПИТ НА ГРОШІ – сумарний термін, який використовується економістами для пояснення, чому окремі особи І фірми нагромаджують гроші. Основні мотиви для нагромадження грошей: 1) попит на гроші для операцій, люди потребують грошей, щоб купувати товари; 2) попит на гроші як на активи, що є бажанням для людей тримати дуже ліквідний неризиковий актив.
ПОПИТ НА ГРОШІ (НА РЕАЛЬНІ КАСОВІ ЗАЛИШКИ) – визначається як бажання Економічна суб'єктів у кожний момент часу утримувати частину доходу в ліквідній (готівковій) формі.
ПОПИТ НА ГРОШІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ УГОД (ТРАНСАКЦІЙНИЙ ПОПИТ) -кількість готівки, яким хочуть розташовувати домашні господарства і фірми для використання як засіб звертання і яке визначається рівнем номінального ВВП.
ПОПИТ НА ГРОШІ З БОКУ АКТИВІВ (СПЕКУЛЯТИВНИЙ ПОПИТ) – кількість грошей, що люди хочуть зберігати як заощадження для одержання вигоди від угод з фінансовими і реальними активами. Залежить від рівня процентної ставки.
ПОПИТ НА ГРОШІ З ОБЕРЕЖНОСТІ – кількість грошей, що люди тримають у наявній формі для непередбачених витрат. Залежить від рівня доходів.
ПОРІВНЯЛЬНА ПЕРЕВАГА – перевага, якою володіє країна, що бере участь у міжнародному обміні, якщо вона може зробити даний товар з відносно меншими витратами, чим інші країни.
ПОРІВНЯЛЬНА ПЕРЕВАГА (У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ) – закон порівняльної переваги, за якого країна мас спеціалізуватися у виробництві і експорті тих товарів, які вона може виробляти за відносно нижчих витрат, та імпортувати ті товари, по яких має відносно вищі затрати. Отже, саме порівняльна перевага, а не абсолютна перевага повинна диктувати торговельні відносини.
ПОРІВНЯЛЬНА ПЕРЕВАГА (У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ) – закон порівняльної переваги, за якого країна мас спеціалізуватися у виробництві і експорті тих товарів, які вона може виробляти за відносно нижчих витрат, та імпортувати ті товари, по яких має відносно вищі затрати. Отже, саме порівняльна перевага, а не абсолютна перевага повинна диктувати торговельні відносини.
ПОРТФЕЛЬНІ ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ – вкладення капіталу у частку (пай) об'єкта інвестування, яке має на меті приріст суми вкладеного капіталу або отримання поточного доходу.
ПОРУШЕННЯ РІВНОВАГИ – такий стан, за якого в економіці відсутня рівновага. Він може виникати, коли потрясіння (в доході або цінах) перемістили криві сукупного попиту або сукупної пропозиції, а ринкова ціна ще повністю не пристосувалася. В макроекономіці нерідко вважають, що безробіття виникає внаслідок відсутності ринкової рівноваги.
ПОСІБНИК ПО БЕЗРОБІТТЮ – трансферні платежі безробітним для підтримки їхнього прожиткового мінімуму. Виплачуються з фондів страхування по безробіттю, що формуються з внесків найманих робітників.
ПОСЛУГА – компонент споживання, який не має уречевленої форми, його не можна накопичувати, бо процес виробництва і споживання у сфері послуг збігається у часі.
ПОТЕНЦІЙНИЙ ВВП – максимальний рівень реального випуску, що забезпечується при повному використанні ресурсів.
ПОТЕНЦІЙНИЙ ВНП – максимальний рівень ВНП, що може підтримуватися за даної техніки і чисельності населення без прискорення інфляції. Сьогодні як потенційний обсяг виробництва розглядається такий рівень ВНП, який відповідає природному рівню безробіття.
ПОТЕНЦІЙНИЙ ВНП – максимальний рівень ВНП, що може підтримуватися за даної техніки і чисельності населення без прискорення інфляції. Сьогодні як потенційний обсяг виробництва розглядається такий рівень ВНП, який відповідає природному рівню безробіття.
ПОТЕНЦІЙНИЙ ВНП – такий реальний обсяг ВНП, який виробляється в країні за умов повної зайнятості та повного і раціонального використання усіх видів ресурсів, тобто коли фактична норма безробіття дорівнює природному рівню безробіття. Найновіші дослідження оцінюють природний рівень безробіття приблизно у 6%.
ПОТІК І ЗАПАС – в економіці існує два основних способи вимірювання величин: на певну дату ("запас") і за певний період, найчастіше за рік ("потік"). Доход – це долари за рік і є "потоком". Багатство на певну дату є запасом. Інвестиції є потоком, а капітал – запасом.
ПОТОКИ – це економічні параметри, які відображають передачу цінностей суб'єктами один одному в процесі економічної діяльності і вимірюються в одиницях за певний період часу, як правило, у розрахунку за рік (заощадження, інвестиції, дефіцит бюджету і т. ін.).
ПОТОЧНИЙ ЗОВНІШНІЙ ДЕРЖАВНИЙ БОРГ – це борг поточного року, який належить повернути саме цього року.
ПОТОЧНІ ВИДАТКИ – це видатки бюджету на фінансування підприємств, установ, організацій, органів державного управління, визначені на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення.
ПРАВИЛО ВЕЛИЧИНИ 70 – метод визначення числа років, протягом яких може відбутися подвоєння рівня цін. Для цього число 70 поділяється на річний рівень інфляції у відсотках.
ПРАВО ВЛАСНОСТІ – означає здатність фірми чи індивіда володіти, розпоряджатися і користуватися товарами капітального призначеннята іншим майном в ринковій економіці.
ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІКСУ – А. Маршал вважав дослідження нормальної життєдіяльності людського суспільства, зокрема багатства і частково людини, точніше, її стимулів до дії мотивів природи.
ПРЕФЕРЕНЦІЇ – переваги, пільги, що надаються для підтримки окремих напрямів та видів діяльності. Надаються у формі зменшення податків, мита, звільнення від платежів, надання пільгових (вигідних) кредитів. Преференції надаються державою і мають чітку адресну спрямованість.
ПРИБУТКОВИЙ ПОДАТОК – прямий податок з доходів (із заробітної плати, ренти, гонорару, дивідендів) громадян, стягнутий державою для поповнення бюджету і як інструмент фіскальної політики.
ПРИБУТКОВІСТЬ ЦІННОГО ПАПЕРА – процентна норма доходу від інвестицій у даний цінний папір.
ПРИБУТОК –в аналітичній економіці різниця між виручкою від продажу і повними витратами на виробництво товару. Марксистська концепція визначає прибуток як перетворену форму додаткової вартості, яка є результатом експлуатації найманих працівників.
ПРИБУТОК – це дохід фірми, визначений як різниця між загальним доходом та загальними витратами фірми на виробництво і реалізацію продукції. Зараз цей вид доходу отримують не тільки підприємці, а й наймані робітники через систему участі в прибутках.
ПРИПЛИВ КАПІТАЛУ - рух капіталу в національну економіку через кордон при покупці вітчизняних цінних паперів і фізичних активів іноземцями і при одержанні позик в іноземців резидентами країни.
ПРИРОДНА МОНОПОЛІЯ – фірма або галузь, чиї затрати на одиницю продукції різко падають в межах виробництва всієї її продукції. Отже, окрема фірма, монополія, може налагодити промислове виробництво ефективніше, ніж множина фірм.
НОРМА БЕЗРОБІТТЯ – норма безробіття, що характеризує найкращий для економіки резерв робочої сили, спроможний швидко здійснювати міжгалузеві та міжрегіональні переміщення залежно від попиту на робочу силу і потреб виробництва.
ПРИРОДНИЙ РІВЕНЬ БЕЗРОБІТТЯ – рівень безробіття, що відповідає постійному темпу інфляції. Цей термін часто використовується як синонім рівня безробіття.
ПРИРОДНИЙ РІВЕНЬ БЕЗРОБІТТЯ – такий рівень безробіття, за якого фактори, що підвищують і знижують заробітну плату і ціни, перебувають у рівновазі. Тому Інфляція за цього рівня не зростає і не знижується. Для США природний рівень безробіття становив у 80-ті роки 6% і був значно вищим, ніж у 60-ті роки, коли становив 4%. Основними факторами, які б могли сприяти зменшенню природного ріння безробіття, є поліпшення інформованості населення про можливість зайнятості, вдосконалення професійної підготовки з дефіцитних спеціальностей тощо.
ПРИРОДНИЙ ТЕМП ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ – це темп економічного зростання за якого інвестиційні витрати будуть достатні для забезпечення повної зайнятості.
ПРИХОВАНИЙ БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ – виникає в результаті завищення обсягів планових доходів та включення до складу доходів джерел покриття бюджетного дефіциту.
ПРОГНОЗУВАННЯ – науково обґрунтоване передбачення імовірнісного розвитку подій або явищ у майбутньому на основі статистичних, соціологічних, Економічна та інших досліджень.
ПРОГРЕСИВНЕ ОПОДАТКОВУВАННЯ – система оподатковування, у якій ставка податку зростає в міру збільшення доходу платника податків і знижується в міру скорочення цього доходу.
ПРОГРЕСИВНІ, ПРОПОРЦІЙНІ І РЕГРЕСИВНІ ПОДАТКИ – податок прогресивний, якщо середня ставка оподаткування (податок поділений на доход) вища для осіб з вищими доходами, і регресивний, якщо середня ставка оподаткування зменшується із зростанням доходу. За пропорційного оподаткування середня ставка оподаткування незалежно від розміру доходу е однаковою.
ПРОДУКТИВНІ СИЛИ – фактори які забезпечують перетворення речовин природи відповідно до потреб людей, створюють матеріальні й духовні блага і визначають зростання продуктивності суспільної праці.
ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ – поняття, яке характеризує відношення результату (випуску) до затрат праці. Продуктивність підвищується, якщо за старих затрат праці мас місце зростання виробітку. Підвищення продуктивності праці відбувається внаслідок вдосконалення і запровадження пової техніки, зростання кваліфікації працівників або підвищення їх капіталоозброєності.
ПРОЛЕТАРІАТ – в марксистській концепціїюридично вільні люди, що позбавлені засобів виробництва і працюють по найму.
ПРОМІЖНИЙ ВІДРІЗОК – висхідний відрізок кривої сукупної пропозиції, що лежить між її горизонтальним і вертикальним відрізками.
ПРОМІЖНІ ТОВАРИ – товари, які піддавались уже певній обробці, але ще не виступають кінцевим продуктом. Наприклад, сталь або вовна є проміжними товарами.
ПРОПОЗИЦІЯ ГРОШЕЙ – грошова маса – (Мі) включає паперові гроші, монети, а також всі поточні рахунки. Це гроші для операцій. Грошова маса (М2) включає всі статті М1 плюс певні ліквідні активи, або "майже-гроші" – заощаджувальні рахунки, наприклад.Мі і М2 належать до пропозиції грошей.
ПРОПОЗИЦІЯ ГРОШЕЙ – грошова маса, що знаходиться в обігу. У вузькому змісті це М0, у більш широкому – Ml (готівка плюс банківські депозити).
ПРОПОЗИЦІЯ ГРОШЕЙ – процес формування грошової маси в країні. Пропозиція грошей є однією з найважливіших функцій держави, яку здійснює центральний банк (в Україні – Національний банк України).
ПРОПОЗИЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ – кількість працівників (або загальна кількість людино-годин) в економіці. Основними визначниками пропозиції робочої сили є населення, реальна заробітна плата та соціальні традиції.
ПРОПОРЦІЙНИЙ ПОДАТОК – податок, середня ставка якого залишається незмінної при чи збільшенні скороченні доходу платника податків.
ПРОТЕКЦІОНІЗМ – економічна політика держави, що спрямована на захист вітчизняної економіки від іноземної конкуренції. Найважливішими знаряддями політики протекціонізму є мито (оподаткування іноземних товарів високим митом), а також квоти.
ПРОТЕКЦІОНІЗМ -зовнішньоторговельна політика уряду, спрямована на підвищення бар'єрів у торгівлі з іншими країнами. Інструментами протекціонізму є тарифи і квоти, що вводяться для захисту вітчизняних товаровиробників від іноземної конкуренції.
ПРОФІЦИТ БЮДЖЕТУ – перевищення доходів бюджету над його витратами.
ПРОФСПІЛКА – об'єднання робітників для захисту Економічна інтересів і поліпшення положення (підвищення заробітної плати, скорочення робочого часу, поліпшення умов праці і т.д.).
ПРОЦЕНТ – плата за право користування грошовим капіталом, взятим у позику.
ПРОЦЕНТНА СТАВКА – ціна використання чи грошей капіталу. Рівень процентної ставки визначається співвідношенням попиту та пропозиції позикових засобів на грошовому ринку.
ПРЯМИЙ ПОДАТОК – податок, яким держава обкладає доходи і майно домашніх господарств і фірм для поповнення свого бюджету й у якості інструмента грошово-кредитної політики (прибутковий податок, податок на прибуток підприємств, майновий податок).
ПРЯМІ ІНВЕСТИЦІЇ – будь-які витрати на придбання фізичних активів: устаткування, машини, товарно-матеріальні запаси, будівництво заводів і т.п.
ПРЯМІ ПОДАТКИ – накладаються безпосередньо на індивідів або фірми, включаючи податки на доход, заробітну плату та інші трудові заробітки і на прибуток. Крім прямих існують непрямі податки, які накладаються на товари і послуги, і тому не безпосередньо на людей, і включають податок з обороту і податки на майно, алкоголь, імпортні товари та бензин.
РАХУНОК З АВТОМАТИЧНИМ “ОЧИЩЕННЯМ” – різновид депозиту до запитання, за яким банк щоденно “очищує” рахунок від сум, що перевищують узгоджений з клієнтом мінімум, і вкладає надлишкові суми у фінансові активи, які приносять процентний дохід (у разі потреби необхідні кошти повертаються назад на рахунок до запитання).
РАХУНОК ПОТОЧНИХ ОПЕРАЦІЇ – роздягнув платіжного балансу, у якому відбивається експорт і імпорт товарів і послуг.
РАХУНОК РУХУ КАПІТАЛУ – роздягнув платіжного балансу країни, у якому відбивається приплив і відтік капіталу.
РЕАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА – кількість товарів і послуг, що індивід може купити на свою номінальну заробітну плату; номінальна заробітна плата з виправленням на рівень інфляції.
РЕАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА – показник, що характеризує купівельну спроможність заробітної плати найманих працівників. Реальна заробітна плата визначається кількістю матеріальних благ і послуг, що їх можуть придбати і оплатити наймані працівники за одержану ними номінальну заробітну плату. Реальна заробітна плата визначається як відношення номінальної заробітної плати до індексу роздрібних цін.
РЕАЛЬНА ПРОЦЕНТНА СТАВКА – номінальна процентна ставка, відкоректована з урахуванням інфляції.
РЕАЛЬНА СТАВКА ПРОЦЕНТА – ставка процента, вимірювана скоріше через товари, ніж гроші. Ця ставка процента дорівнює грошовій (номінальній) ставці мінус темп інфляції.
РЕАЛЬНИЙ ВВП – ВВП із виправленням на зміну рівня цін.
РЕАЛЬНИЙ ВНП – 1) номінальний ВНП, що скоригований на інфляцію. Збільшення реального ВНП відбиває збільшення фізичного обсягу виробництва за певний період.
РЕАЛЬНИЙ ВНП – вартісний показник, який визначається за незмінними (базисними) цінами. Він точніше показує динаміку фізичного обсягу виготовленого продукту.
РЕАЛЬНІ ГРОШОВІ (КАСОВІ) ЗАЛИШКИ – запаси засобів платежу, які економічні суб'єкти бажають тримати у формі готівки.
Поиск по сайту: