АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні поняття і правові аспекти ремонтно-будівельної діяльності

Читайте также:
  1. I. Основні риси політичної системи України
  2. II. Поняття соціального процесу.
  3. IV. Результати інвестиційної, операційної та фінансової діяльності
  4. Акти застосування права: поняття, ознаки, види, структура
  5. Акти офіційного тлумачення (інтерпретаційні акти) – це правові акти, прийняті компетентними державними органами, що містять роз’яснення норм права або порядку їх застосування.
  6. Аналіз фінансових результатів операційної діяльності
  7. Б) Основні властивості операцій над множинами
  8. Бази даних, їх призначення та основні елементи.
  9. Безпека життєдіяльності
  10. Біологічні ритми та їх роль в життєдіяльності людини
  11. Бюджетна система України: основні характеристики
  12. Валовий внутрішній продукт: поняття та методи розрахунку

 

Будівельна діяльність в порівнянні з іншими галузями господарювання користується підвищеною увагою. Доказом цього є наявність чинних і регулюючих нормативних актів в даній сфері. Так, на рівні законів існують три акти, які в рівній мірі визначають основні питання будівництва в Україні. Зокрема це:

- Закон України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 р. № 1699-III, з змін. і доп. (далі – Закон про забудову);

- Закон України «О архітектурній діяльності» від 20.05.1999 р. № 687 – XIV, зі зм. і доп. - (Закон про архітектуру);

- Закон України «О основах містобудування» від 16.11.1992 р. № 2780- XII, зі зм. і доп. - (Закон про містобудування).

Відповідно до Закону про забудову, під будівництвом розуміють здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення і технічне переоснащення підприємств. Всі ці операції зводяться до процесу, що іменується забудовою території. При цьому будівництво об'єктів містобудування здійснюється відповідно до чинного законодавства, державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови, містобудівної і проектної документації. Будівництво, що полягає в організації комплексної забудови території або розташуванні і будівництві окремих будинків і споруд, ведуть суб'єкти планування.

Закон про містобудування і Закон про архітектуру визначають правові і організаційні аспекти здійснення містобудівної і архітектурної діяльності. При цьому як поняття містобудівною, так і архітектурній діяльності включають поняття будівельної діяльності. Таким чином, будівельна діяльність – це не тільки здійснення нового будівництва, але і реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, впорядкування об'єктів містобудування, розширення і технічне переоснащення підприємств.

Розглядаючи будівництво як систему організації, управління і здійснення містобудівної (архітектурною) діяльності, слід звернути увагу на елементи такої системи, що становлять. До них відносяться:

- об'єкти будівництва;

- суб'єкти планування будівництва;

- суб'єкти будівництва.

Об'єктом будівництва є дома і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового і іншого призначення.

Суб'єктами планування будівництва виступають органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні і юридичні особи (ст.1 Закону про забудову, ст.4 Закону про містобудування).

Суб'єктами будівництва є (ст. 1, абз.3 Закону про архітектуру):

- архітектори;

- обличчя, які беруть участь в підготовці і розробці містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, впорядкування ландшафтних і садово-паркових об'єктів;

- замовники проектів і будівництва;

- підрядники на виконання проектних і будівельних робіт;

- виробники будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

- власники і користувачі об'єктів будівництва;

- органи влади, які реалізують свої повноваження у сфері будівництва.

Відповідно до Положення про підрядні контракти в будівництві №9:

1. Інвестори – суб'єкти інвестиційної діяльності, які ухвалюють рішення про внесення власних, кредитних і залучених майнових і інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції якого-небудь учасника інвестиційної діяльності.

2. Учасники інвестиційної діяльності – фізичні і юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій в капітальне будівництво як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора (замовники, підрядники, постачальники, проектувальники, науково-консультаційні фірми, посередники, банки, страхові компанії і ін.).

3. Учасники (сторони) підрядного контракту в будівництві – учасники будівництва, які підписують контракт. При двосторонніх контрактах його учасниками є замовник і підрядник. У багатобічних контрактах учасниками контракту, окрім замовника і підрядника, можуть бути інші виконавці, які беруть участь у виконанні замовлення.

4. Замовник – учасник контракту, який визначає умови складання контракту, приймає закінчені роботи і здійснює розрахунки по ним з підрядником. В ролі замовника може виступати інвестор або за його дорученням інші фізичні або юридичні особи.

5. Підрядник – учасник будівництва, який зобов'язаний на свій риск і за обумовлену ціну виконати передбачені контрактом роботи і передати їх замовникові у встановлені терміни.

6. Генеральний підрядник – підрядник, який відповідає за виконання всього комплексу робіт, передбачених замовленням, передачу їх замовникові і забезпечує координацію діяльності інших підрядчиків.

7. Головний підрядник – підрядник, який відповідає за виконання частини робіт на об'єкті, здає їх генеральному підрядникові або замовникові і забезпечує координацію діяльності субпідрядників.

8. Субпідрядники – підрядники, які виконують спеціальні і окремі види робіт за домовленістю з генеральним підрядником, головним підрядником або замовником.

9. Гаранти – учасники будівництва, які гарантують виконання зобов'язань сторонами контракту.

10. Страховик – юридична особа, яка створена для здійснення страхової діяльності і отримало для її виконання ліцензію.

11. Страхувальник – юридична особа, яка уклала із страховиками договір страхування.

Окрім вказаних вище законів, нормативне регулювання будівельної діяльності здійснюється великою кількістю державних норм, відомчих нормативних актів, регіональними і відомчими правилами забудови.

Ремонтно-будівельне підприємства як й інші суб’єкти господарювання визначає й формує завдання своєї діяльності, розроблює стратегію і тактику розвитку, знаходить фінансові кошти, формує трудовий колектив. Сучасна ремонтно-будівельна організація характеризується:

- організаційною єдністю;

- майновою відповідальність, тобто несе повну відповідальність всім своїм майном;

- вступає у господарські відносини від власного імені (найменування), має самостійний баланс, розрахунковий і інші рахунки в банках, круглу печатку, дозвіл на здійснення будівельно-монтажних робіт і реалізацію своєї продукції;

- оперативно-господарська і економічна самостійність, тобто будівельна організація самостійно укладає різного роду договору і здійснює операції, отримує прибуток або зазнає збитки; за рахунок прибутку забезпечує стабільний фінансовий стан і подальший розвиток виробництва і інфраструктури.

Таким чином, будівельна організація, як і будь-яке підприємство, самостійно визначає цілі і завдання діяльності, розробляє стратегію і тактику свого розвитку, знаходить необхідні фінансові ресурси, формує трудовий колектив, набуває необхідних засобів і предметів праці, вирішує організаційні питання, що стосуються формування організаційної структури управління, регулювання діяльності своїх підрозділів, соціальні конфлікти.

Вибір стратегії і тактики ремонтно-будівельних підприємств обумовлений такими положеннями:

- недостатня забезпеченість ресурсами замовників ремонтно-будівельної продукції;

- зростання цін на будівельні матеріали, конструкції, енергію, транспорт та інші послуги, що призводить до подорожчання ремонтно-будівельних робіт та зростання термінів їх здійснення.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)