Організаційні форми роботи у вищих навчальних закладів

Зміст освіти реалізується у різних формах навчання.

Педагогічна форма – це уставлена завершена організація педагогічного процесу в єдності всіх його компонентів. У дидактиці – це спосіб організації навчання. Кожна з організаційних форм навчання характеризується своєю структурою, принципами упорядкованості її елементів.

різноманітні форми навчання у вищій школі відрізняються від шкільних. В основі кваліфікації організаційних форм навчання можуть бути такі чинники:

1. Кількість тих, хто навчається: індивідуальні, групові, колективні, фронтальні форми навчання.

2. Місце навчання: у вищому навчальному закладі (лекція, семінар, практичне заняття тощо) та за його межами (екскурсія, виробнича педагогічна практика, переддипломна практика тощо).

3. Час навчання: очна, заочна, вечірня форма навчання, екстернат. Екстернат – особлива форма навчання осіб, які мають відповідний освітній (кваліфікаційний) рівень і намагаються здобути вищий рівень освіти або кваліфікації, самостійно вивчаючи навчальні дисципліни. Вони складають у вищому навчальному закладі заліки, іспити, проходять інші форми підсумкового контролю, передбачені навчальним планом, у присутності комісії, що складаються з трьох членів відповідної кафедри.

4. Залежно від тривалості навчальних занять: аудиторні (лекції, практикуми тощо) та позааудиторні (конфнренції, консультації, заліки, іспити, наукові гуртки тощо).

Провідною формою навчання у ВНЗ є лекція. Її головна мета – це формування орієнтовної основи для подальшого засвоєння студентами навчального матеріалу. Вона включає три основні етапи: вступна частина, викладення, висновки. Відповідно до З.Н.Курлянд виділяють такі види лекцій, як вступні, основні, підсумкові. У заочній та вечірній формах навчання визначають ще настановчі, оглядові, епізодичні лекції. Згідно з С.С.Вітвіцькою існують ще такі види лекцій, як лекція-бесіда, лекція-дискусія, лекція з розбором конкретних ситуацій, лекція із застосуванням техніки зворотного зв’язку, лекція-консультація, проблемна лекція.

Оцінювання ефективності проведення лекції може здійснюватися за такими критеріями: зміст лекції, методика читання лекції, керівництво роботою студентів, особистість лектора, результати лекцій.

Поширеними формами навчання у ВНЗ є семінарські та практичні заняття.

Метою семінарських занять є сприяння поглибленому засвоєнню студентами найбільш складних питань навчального курсу, спонукання студентів до колективного творчого обговорення, оволодіння науковими методами аналізу явищ і проблем, активізування до самостійного вивчення наукової та методичної літератури, формування навичок самоосвіти. Є такі види семінарських занять, як семінари-дискусії, семінари-практикуми. Під час оцінювання якості семінарського заняття, а також у ході підготовки до нього доцільно використовувати такі критерії: цілеспрямованість, планування, організація семінару, стиль проведення семінару, ставлення викладача до студентів, ставлення студентів до викладача, управління групою, коментарі та висновки викладача, записи студентів.

Практичні заняття призначені для відпрацювання практичних дій. Вони розвивають наукове мислення та мову студентів, дають змогу перевіряти їх знання, є важливим засобом достатньо оперативного зворотного зв’язку.

Проблемне запитання. Які нові моделі організації навчального процесу мають місце у національній вищій школі?

Обрані Україною шляхи модернізації вищої освіти аналогічні загальноєвропейськмим підходам. Кредитно-модульна система організації навчального процесу – модель організації навчального процесу, яка грунтується на використанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів), розглядають як засіб підвищення мобільності студентів під час переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмою післядипломної освіти.

За основу пропонується прийняти систем, розроблену європейською комісією (ECTS), що дозволяє особистості ефективно діяти в межах концепції «навчання впродовж усього життя». ECTS передбачає покласти в основу обліку трудомісткості навчальної роботи мтудента кредити, які накопичуються (акумулюються) протягом усього терміну навчання студента, і можуть бути перезарахованими в іншому навчальному закладі. Згідно з додатком І Конвенції Ради Європи та ЮНЕСКО про визнання кваліфікації освітою «кредит – точно документована мінімальна умовна одиниця вимірювання «вартості» будь-якої зі складових навчальної програми, виконаної студентом під час навчання».

Заліковий кредит – завершена задокументована частина (навчальної дисципліни, практики, курсового проектування тощо) навчання студента, що підлягає обов’язковому оцінюванню та зарахуванню.