Визначення абсолютної та відносної вологості повітря станційним психрометром Августа

Резервуар психрометра заповнюють водою. Тканину, якою обернено резервуар одного з термометрів приладу опускають у воду з тим, щоб сам резервуар був на відстані ~ 3 см над поверхнею води, після чого психрометр підвішують на штативі в точці визначення. Через 8-10 хвилин знімають показники сухого і вологого термометрів.

Абсолютну вологість вираховують за формулою Реньо:

А = f – a ∙ (t - t₁) B,

де А – абсолютна вологість повітря при даній температурі в мм рт.ст.;

f – максимальний тиск водяної пари при температурі вологого термометра (знаходять у таблиці насичених водяних парів, табл. 3);

а – психрометричний коефіцієнт, який дорівнює 0,0011 для закритих приміщень;

t – температура сухого термометра;

t₁ – температура вологого термометра;

В – барометричний тиск у момент визначення вологості (знаходять за показаннями барометра), мм рт.ст.

Відносну вологість розраховують за формулою:

P = ,

де Р – відшукувана відносна вологість, %;

А – абсолютна вологість, мм рт.ст.;

F – максимальний тиск водяної пари при температурі сухого термометра, в мм рт.ст. (знаходять у таблиці насичених водяних парів, табл.3).

Визначення абсолютної та відносної вологості повітря аспiрацiйним психрометром Ассмана

Аспіраційний психрометр Ассмана складається з двох ртутних термометрiв, якi розмiщуються у металевому цилiндрi (сухого та волого). Крім того, у верхнiй частинi прилада розташований вентиляцiйний пристрiй.

Перед початком дослідження необхідно піпеткою змочити ртутний резервуар вологого термометра дистильованою водою, а потiм завести вентиляційний пристрій у залежності від пори року на 5–10 хвилин.

Прилад закріплюють в дослiджуванiй точці на штативі. Психрометр не можна тримати в руках, у зв’язку з тим, що вiн буде нагріватися, а це впливатиме на показники приладу.

Після проведення дослідження визначають показники сухого та вологого термометрів. Для визначення абсолютної вологості використовують формулу (1):

В

К = А – 0,5 · (tсух.– t вол.) · –; ——— (1)

де К – абсолютна вологiсть (мм.рт.ст.);

А – максимальне напруження водяних парiв при температурі

вологого термометра (мм.рт.ст.);

0,5 – постiйний психрометричний коефiцiєнт;

t сух. – температура сухого термометра (°);

t вол. – температура вологого термометра (°);

В – атмосферний тиск у момент дослiдження (мм.рт.ст.);

755 – середнiй атмосферний тиск (мм.рт.ст.);

Визначення вiдносної вологостi проводять за формулою (2):

К

С = –– · 100; (2)

В

де С – вiдносна вологiсть (%);

К – абсолютна вологiсть (мм.рт.ст);

В – максимальна вологiсть при температурi сухого термометра

(мм.рт.ст.).

Максимальну вологість повітря при температурі вологого та сухого термометрів визначають за даними, що представлені в таблиці 1.

Вiдносна вологiсть вважається оптимальною, якщо вона знаходиться у межах 40–60%, допустимою – якщо коливається від 30 до 70%.

Теплове самопочуття визначається шляхом опитування з наступним визначенням кількості студентів, які почувають себе комфортно або дискомфортно. Одержані дані вивчення температурно-вологісного режиму навчальної лабораторії заносять до протоколу, здійснюють їх гігієнічну оцінку та обгрунтовують гігієнічні висновки та рекомендації.

Таблиця 2

Поиск по сайту: