АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Виставкова та ярмаркова діяльність

Читайте также:
  1. Б)Діяльність культурно-освітніх осередків
  2. Виробнича діяльність підприємства: сутність та форми організації
  3. Вища нервова діяльність як поведінка І.П. Павлова
  4. Внесок І.Я.Франка у перекладацьку та громадську діяльність
  5. Глава 61. ДОГОВІР ПРО СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ
  6. Діяльність громадських організацій і окремих громадян у протидії та запобіганні злочинам
  7. Діяльність губернських учених архівних комісій
  8. Діяльність міжнародних організацій і міжнародне співробітництво у сфері протидії та запобігання злочинності
  9. Діяльність окремих підрозділів та служб аеропорту
  10. Діяльність органів прокуратури щодо протидії та запобігання злочинам неповнолітніх, захисту їх прав і свобод
  11. Діяльність органів прокуратури щодо протидії та запобігання злочинам проти довкілля

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України виставково-ярмаркова діяльність набуває все більш актуального значення, оскільки вона дозволяє комплексно вирішувати такі завдання:

- розширення міжрегіональних та міжнародних зв’язків, у першу чергу економічних та інвестиційних, поглиблення виробничої кооперації;

- поширення новітніх технологій, розширення використання інноваційних методів виробництва, сприяння технічній та технологічній модернізації підприємств;

- залучення додаткових інвестиційних коштів як внутрішніх, так і іноземних інвесторів;

- закріплення позицій підприємств на стратегічно важливих ринках збуту товарної продукції та послуг, освоєння нових перспективних ринків відповідно до стратегії підприємства;

- стимулювання впровадження систем якості на підприємствах області, активізація процесів стандартизації та отримання сертифікатів на відповідність міжнародним вимогам, підвищення конкурентоспроможності продукції;

- визначення попиту на стратегічно важливих та перспективних ринках збуту, формування відповідної асортиментної політики підприємства.

На сучасному етапі розвитку, враховуючи посилення процесів інтеграції в світовому економічному просторі, виставково-ярмаркова діяльність є однією з найдинамічніших сфер розвитку світової економіки, оскільки вона відіграє важливу роль у зміцненні міжнародних зв’язків, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, пропаганді передових технологій та нових видів продукції.

При цьому розвиток виставково-ярмаркової діяльності відповідно до основних напрямів державної політики у сфері виставково-ярмаркової діяльності не може бути забезпечений виключно територіальними або структурними підрозділами місцевих органів влади, оскільки для створення найбільш сприятливих умов для ефективного розвитку виставкової діяльності необхідне запровадження єдиної державної політики у сфері виставкової діяльності й чітка координація дій державних органів та органів місцевого самоврядування в цій сфері. Ефективність та результативність заходів щодо координації виставково-ярмаркової діяльності визначається рівнем централізації діяльності в цій сфері.

Виставково-ярмаркова діяльність — це складний, багатоплановий процес ринкової інфраструктури. Важливим аспектом її розвитку в Україні є дослідження досягнень ринкових перетворень у розвинутих країнах, вивчення світового досвіду проведення виставок-ярмарків, науковий аналіз і дослідження ефективно діючого у світі законодавства і правил ведення виставкового бізнесу. Для цього необхідна концентрація значних інтелектуальних і фінансових зусиль суб’єктів виставкової діяльності в Україні.

Загальними рисами виставок-ярмарків є те, що вони організовуються фізичними і юридичними особами, мають обмежену тривалість, діють періодично в постійних або заздалегідь визначених місцях, призначені для великої кількості експонентів і відвідувачів і є організованими товарними ринками. Крім того, кінцевою метою організації як виставок, так і ярмарків є сприяння збільшенню об'ємів реалізації продукції, фірм-учасників, а основними видами контрактів на виставках-ярмарках, являються угоди за виставленими зразками (моделями, кресленнями, каталогами) з подальшим постачанням товару і угоди на виставлені зразки (продаж самих експонентів) з їх постачанням після закінчення виставки-ярмарку.

Відмінності між виставками і ярмарками полягають в наступному:

- основним призначенням виставки є демонстрація досягнень, а ярмарку - укладання торгових угод, хоча в останні десятиліття у зв'язку із швидким розвитком конкурентного середовища представлення на ярмарках стандартних, добре відомих товарів стає неефективним, а тому ці два заходи частіше об'єднуються у виставці-ярмарку;

- головною метою ярмарку є укладення прямих торгових угод за зразками продукції, а виставки - поширення інформації з кінцевою метою стимулювання продажів за зразками;

- звичайною практикою виставок є здійснення продажів кінцевим споживачам, а ярмарків - здійснення продажів тільки проміжним ланкам (промисловість, оптова і роздрібна мережа).

У останні десятиліття інститут виставок і ярмарків поступово трансформувався із засобу презентації товару і демонстрації його асортименту за допомогою екземплярів і зразків з метою безпосереднього продажу в засіб глобальної комунікації. Сучасні виставки-ярмарки слід розглядати як ефективний симбіоз інструментів маркетингу і метод оптової торгівлі.

Виставка — це показ (експонування) товарів (послуг), що освоєні чи визначені до виробництва, з метою ознайомлення з ними потенційних покупців і/чи споживачів. Виставки-продажі (торгові тижні) можуть проводитися у великих спеціалізованих чи універсальних магазинах з метою вивчення і формування попиту населення, рекламування і роздрібної реалізації товарів народного споживання. На відміну від роздрібних ярмарків виставку-продаж здійснює торговельне підприємство за свій рахунок і на своїх площах, при цьому зацікавлені виробничі підприємства надають йому рекламні матеріали й устаткування (холодильні вітрини, меблі та ін.).

Ярмарок — це економічна виставка зразків товарів широкого споживання і/або обладнання, яка діє у встановлені терміни впродовж обмеженого періоду в одному і тому ж місті і на якому експонентам дозволяється представляти зразки своєї продукції для укладення торгових угод в національному і міжнародному масштабах. Її метою є створення умов для укладення договорів на постачання (купівлю-продаж) товарів або роздрібного продажу товарів населенню.

Експонати — це товари і послуги, що демонструються на виставці чи ярмарку.

Експоненти або учасники виставки — юридичні особи і підприємці, котрі одержали запрошення для участі у виставці з метою експонування своїх товарів і послуг. Відвідувачі — представники підприємств і організацій, підприємці та громадяни, які відвідують виставку з метою ознайомлення з експонатами, укладення договорів або придбання товарів.

Організатор виставки (ярмарку) — це юридична особа або група юридичних осіб, що займаються організацією виставки (ярмарку). Організатором виставки також може бути підприємець, група підприємців або група юридичних осіб і підприємців. Безпосереднім організатором виставки є оргкомітет виставки (ярмарку) — виставковий (ярмарковий) комітет.

Роль виставок полягає в тому, що їх діяльність пов’язана:

• із вивченням кон'юнктури товарного ринку;

• аналізом потреб потенційних споживачів;

• проектуванням товару відповідно до вибраного сегменту ринку;

• знаходженням оптимальної ціни, що відображає характер товару і попиту на нього;

• демонстрацією розробок нових товарів та досягнень в певній сфері діяльності.

Виставки можна класифікувати за наступними ознаками:

1) за товарною спеціалізацією виставки поділяють на:

- виставки з демонстрації товарів народного споживання;

- виставки з демонстрації продукції виробничо-технічного призначення.

2) за територіальним масштабом і місцем проведення вони поділяються на: всесвітні, міжнародні, національні, регіональні, обласні, місцеві. Всесвітні виставки проводяться періодично, безпосередньо комерційних цілей не мають. На них демонструються досягнення країн-учасників і великих міжнародних організацій в науці, техніці, технології, культурі тощо. У роботі таких виставок беруть участь представники багатьох країн з різних частин світу. Міжнародні виставки організують за участю представників різних країн, що належать, як правило, до однієї частини світу;

3) за номенклатурою товарів, виставки поділяються на: універсальні, спеціалізовані, тематичні. На універсальних виставках демонструють експонати різних галузей і товарних груп. Спеціалізовані виставки експонують продукцію однієї чи кількох суміжних галузей. Тематичні виставки мають за мету привернути увагу до певних проблем (наприклад, до проблем малого і середнього бізнесу, освіти, виробництва спортивних і туристських товарів, охорони навколишнього середовища та ін.);

4) за термінами проведення виставки класифікують на: постійнодіючі та короткострокові.

Оптовий ярмарок є короткочасною і періодичною (рідше - постійно діючою) формою оптової реалізації товарів і здійснення операцій купівлі-продажу на основі огляду зразків товарів. Ярмарки дають можливість широкому колу виробників, споживачів, посередників вступати в безпосередні комерційні контакти, сприяючи регулюванню попиту та пропозиції, активізації господарської ініціативи сторін.

Головними рисами оптового ярмарку є:

- оптова реалізація товарів за виставленими зразками;

- періодичність проведення;

- встановлення певних термінів і певного місця для всіх учасників;

- одноразова і масова участь продавців і покупців.

Ярмарки функціонують в наступних цілях:

1) демонополізація в сферах виробництва і обігу;

2) підвищення надійності забезпечення підприємств необхідними товарами;

3) зниження товарного дефіциту;

4) самостійне встановлення сторонами ділових і раціональних господарських зв’язків;

5) формування виробниками планів виробництва продукції, розширення й оновлення її асортименту;

6) збільшення випуску високоякісної продукції з урахуванням попиту споживачів;

7) залучення до господарського обороту невживаної, зайвої продукції; вторинних ресурсів; некондиційних матеріалів і виробів;

8) активізація міжрегіональних товарообмінних операцій;

9) рекламування нових товарів і формування попиту на них; пропаганда новітніх досягнень науки і техніки;

10) виявлення реального попиту ринку на конкретну продукцію;

11) надання послуг інформаційно-комерційного та посередницького характеру.

Предметом торгівлі на ярмарках можуть бути товари та інші матеріальні цінності, заздалегідь замовлені, заплановані до виробництва та постачання в найближчий період, або такі, що виготовлені заздалегідь і постачаються в деякі регіони, але накопичилися там в надлишку, а тому потребують постійного переміщення в інші регіони з активним попитом на них. Вони представлені в зразках, буклетах, проспектах, каталогах, кресленнях, на плакатах, фотографіях, слайдах, кіно- та відеороликах. Виставляються на ярмарках також науково-технічні розробки у вигляді натуральних експонатів, макетів, конструкторсько-технологічної, патентно-ліцензійної документації та ін.

Оптові ярмарки дуже різноманітні за характером діяльності; економічним значенням; обсягом товарообороту тощо. У різноманітності і різновидах оптових ярмарків виявляються їх суть і особливості.

Організація виставок (ярмарок) — це вид підприємницької діяльності з надання послуг, мета якої отримання прибутку. Прибуток організатора виставки визначається як різниця між отриманим доходом (виручкою) та витратами на її проведення.

Основними джерелами доходів організатора виставки є:

• внески учасників на право участі у виставці;

• оплата учасниками оренди стендів та інших площ;

• оплата учасниками додаткових послуг, що надаються їм на виставці;

• вартість проданих вхідних квитків для відвідувачів виставки (якщо виставка цілком або частково відкрита для населення).

Джерелом доходів також можуть бути відсотки (комісійні) від суми договорів, укладених на виставці. Але в цьому разі виникають ускладнення, оскільки важко відстежувати всі укладені між учасниками договори. Тому останнім часом виставково-ярмаркові організації не використовують це джерело доходу і заздалегідь повідомляють потенційних учасників, що їхня комерційна діяльність на виставці (ярмарку) комісійним збором не обкладається.

Організація виставки (ярмарку) складається з трьох етапів: попередній, організаційний, заключний.

На попередньому етапі створюють: оргкомітет — у разі проведення виставки; ярмарковий комітет (ярмарком) — у разі проведення оптового ярмарку; робочу групу. Оргкомітет (ярмарком) здійснює загальне керівництво виставкою. Це колегіальний орган: кожний із членів комітету має право голосу при ухваленні рішення. Оргкомітет (ярмарком) очолює голова, який може мати одного чи двох заступників. Комітет наділяється правами й обов'язками відповідно до цілей і завдань виставки (ярмарку). На великих виставках (ярмарках) створюється дирекція. Дирекція є виконавчим органом комітету. Як правило, директором призначають одного з членів комітету. Директор має такі функції: оперативне керівництво роботою виставки; забезпечення рішень комітету; організація укладення договорів; ведення оперативної звітності про хід роботи виставки; визначення порядку приймання і відвантаження експонатів; забезпечення розміщення експонатів на стендах та їх схоронності.

Робоча група формується одночасно зі створенням комітету. Вона потрібна лише на попередньому етапі організації виставки, до створення структурних підрозділів (служб) виставки. Робоча група розробляє положення про проведення виставки і розсилає листи потенційним учасникам з повною інформацією про умови участі у виставці (ярмарку). Вона готує й інші рекламні матеріали: запрошення, буклети, картки гостей, анкети опитування відвідувачів та учасників виставки тощо.

Умови участі у виставці зазначаються в рекламній брошурі, яка видається учасникам і містить докладну інформацію про:

• вартість участі без експонатів;

• ціни оренди виставкових площ;

• ціни на додаткові послуги;

• вартість заочної участі з використанням експонатів і рекламних матеріалів та ін.

На попередньому етапі збирають відомості про учасників, підписують договори про участь у виставці, проводять організаційно-технічні заходи у приміщенні виставки і за її межами (бронюють квитки на зворотний проїзд учасників і місця в готелях, укладають договори на транспортне, екскурсійне і ресторанне обслуговування та ін.), публікують рекламний каталог учасників виставки.

На оптових ярмарках, де здійснюється укладення договорів на постачання (купівлю-продаж) товарів, створюється арбітраж. Арбітраж ярмаркового комітету:

- забезпечує правове обслуговування ярмарку;

- контролює учасників ярмарку з правових питань;

- розглядає переддоговірні питання, що виникають на ярмарку.

Організаційний етап включає створення й організацію роботи функціональних підрозділів (служб), а саме: транспортної; рекламно-інформаційної; дизайнерської; служби безпеки; технічної; юридичної; медичної; фінансової та ін. Наявність служб залежить від масштабів виставки (ярмарку), її спеціалізації та комплексу послуг, що надаються на виставці. На організаційному етапі здійснюється вся оперативна робота — від заїзду учасників до демонтажу виставкового обладнання.

Заключний етап — це підведення підсумків та визначення позитивних і негативних сторін у роботі виставки (ярмарку). Для цього члени оргкомітету (ярмаркому) складають звіт про виставку: розраховують прибуток та ефективність організації виставки, визначають ступінь досягнення поставленої мети, розробляють рекомендації на майбутнє, щоб не припускатися організаційних і фінансових помилок.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)