Артикул 103

Особи, яких поставлено в стан обвинувачення згідно з постановами ар­тикулів 69, 98 і 101, судить Найвищий Державний Суд.

Найвищий Державний Суд складається з усіх членів Найвищих Ка­саційного та Адміністраційного Судів і їх президій.

Обов'язки голови Найвищого Державного Суду виконує той голова з сих судів, що довше обіймає уряд голови суду, другий же є його заступни­ком.

Голова Найвищого Державного Суду призначає секретаріят з загаль­ного складу секретаріятів Найвищих Касаційного та Адміністраційного Судів. Для переведення досудового слідства Найвищий Державний Суд обірає з-поміж своїх членів слідчого суддю, який внаслідок сього обрання виходить тимчасово зі складу Найвищого Державного Суду. В допомогу йому голова суду, по згоді з слідчим суддею, призначає одну, або кілька осіб, що відповідають вимогам, які встановлені для судових слідчих.

Слідчий суддя та його помічники користуються з усіх прав судового слідчого, а також мають право без окремого дозволу суду розглядати та вилучати поштово-телеграфну кореспонденцію.

Скарги на дії, що відбувалися під час досудового слідства, подаються на розв’язання Найвищого Державного Суду. Прокуратуру Найвищого Державного Суду та його товаришів обірає Державний Сойм для кожної окремої справи.

Обвинувачений, його уповноважений, прокуратор та його товариші ма­ють право бути присутніми під час всіх актів досудового слідства; непри­буття сих осіб не спиняє бігу слідства.

У всьому останньому досудове слідство переводиться на загальних підставах.

Після скінчення досудового слідства справа поступає на висновок про­куратора, який разом з висновком та точною кваліфікацією інкриміновано­го вчинку передає справу в Державний Сойм.

Державний Сойм, розглянувши справу, може віддати обвинуваченого на суд Найвищого Державного Суду, або зовсім прикоротити справу.

Коли обвинуваченого буде віддано під суд, справа за нього розгля­дається в судовому засіданню, згідно з Статутом Карного Судівництва.

Вирок суду, про признання підсудного винним, твориться більшостю двох третин суддів, що беруть участь в постанові вироку. Після признання виновности підсудного, а також встановлення злагідняючих його вину об­ставин, суд визначає міру та ступінь кари, пристосовуючися до карного закону.

Засуджений за провину політичної натури, якої карний закон не пере­дбачає, присуджується до позбавлення, або обмеження права обіймати державний уряд на час, не більший, як 10 років.

Найвищий Державний Суд має право, визнавши звичайною більшо­стю голосів злагідняючі вину засудженого обставини, зменшити кару з свого розсуду, або зовсім звільнити засудженого від кари.

Вирок Найвищого Державного Суду повинен бути докладно мотиво­ваний у всіх випадках.

Виправдуючий вирок Найвищого Державного Суду є остаточний, і за­раз же після його проголошення набірає законної сили.

Засуджуючий вирок, як в разі, коли кара накладається, так і в разі, ко­ли засуджений звільняється від неї, до виконання вироку надсилається до Державного Сойму, що має право зменшити кару, або зовсім звільнити засудженого від неї. Тільки Державний Сойм має право амністії у сьому випадку; він постановляє про се в спосіб, що його зазначають артикули 98 і 101.

Поиск по сайту: