IV. Про компетенцію Державної Народньої Ради

22. До компетенції Державної Народньої Ради належить:

а) обговорення законопроектів, що вступають до Державної Народньої Ради від Голови Ради Народніх Міністрів;

б) розроблення законопроектів, які виникають з власної ініці­ятиви Державної Народньої Ради;

в) обговорення бюджету Республіки та всіх асигнувань з Дер­жавної Скарбниці. Обрахунок державних прибутків і видатків по­винен бути внесений не пізніше початку другої сесії;

г) розгляд справ про позичкі та инші державні зобов'язання;

д) контроль діяльности Уряду шляхом:

1) інтерпеляції,

2) запитань,

3) призначення окремих парляментарних анкетних або слідчих комісій;

е) розгляд відчиту Державного Контролю по виконанню бюд­жету попередніх років, а також по всіх прибутках і видатках з Державної Скарбниці;

ж) розгляд і ствердження міжнародних умов;

з) оголошення війни і заключення миру.

23. Тільки Державна Рада має право означувати валюту, ухва­лювати емісію Державних Кредитових білетів та державних обліга­цій порядком, визначеним в окремім законі.

24. На жадання Державної Народньої Ради Голова Ради Міні­стрів та инші члени Уряду, або їх представники мусять явитися в визначений час на засідання Державної Народньої Ради або її комісії, де і повинні бути вислухані негайно.

Міністри, або визначені ними представники Уряду мають право брати участь в засіданнях Державної Народньої Ради, або її комісій і промовляти поза чергою.

25. Державна Народня Рада має право приймати петиції від громадян Української Народньої Республіки, приватних і державно-зареєстрованих товариств, кооперативів та корпорацій і установ з публично-правовим характером. Державна Народня Рада окремою ухвалою може передати петиції відповідним міністрам і жадати від них пояснень що до справ, до яких відносяться петиції. Міністри мусять дати жадані пояснення, або їх відмовити з поданням причин.

26. Державна Народня Рада для найліпшого проведення своєї роботи утворює зі своїх членів ріжні комісії, може також установити окрему комісію зі своїх членів, щоб вияснити і усталити спірні форми певної справи.

Може надати право цій комісії взивати свідків і знавців, щоб зложити свої зізнання перед комісією, а також право переслухувати під присягою, послуговуючись відповідними постанови судового поступовання.

27. Державна Народня Рада сама рішає про важність опротес­тованих обрань членів на підставі окремого внесення своєї манда­тної комісії.

Член Держаної Народньої Ради, що його обрання опротесто­вано, користується своїми правами і виконує свої обов'язки до хвилі, коли Державна Рада ухвалить неважність його вибору.

28. Рада Народніх Міністрів, або окремі Міністри, що їм Державна Народня Рада висловить недовір'я, уступають з Уряду.

29. Якщо Голова або Члени Ради Народніх Міністрів навмисне або з важкої недбалости нарушать в обсягу своєї службової діяльности основні або инші закони, то вони відповідають перед карним судом.

30. Право обжалування належить Державній Народній Раді. Така постанова ухвалюється Державною Народньою Радою в присутности найменьше половини всіх її членів та двома третями голосів присутніх членів.

Карне поступовання веде Вищій Сул Республіки. На випадок обжаловання Державною Народньою Радою, Го­лова або Члени Ради Народніх Міністрів мусять негайно здержати­ся від дальшого виконування своїх службових справ і обов'язків аж до часу, коли Вищій Суд Республіки порушить цю справу.

31. В разі виправдання Судом обжалованої особи, вона вертає негайно до виконання своїх урядових справ і обов'язків.

Поиск по сайту: