АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

А 55. ЗАКОНОМІРНОСТІ ДІЇ КОЛОГИЧЕСКИХ ФАКТОРІВ НА ЖИВІ ОРГАНІЗМИ

Читайте также:
  1. Более подробно вопрос об объектах экологических общественных отношений рассмотрен в главе II учебника. 1 страница
  2. Более подробно вопрос об объектах экологических общественных отношений рассмотрен в главе II учебника. 1 страница
  3. Более подробно вопрос об объектах экологических общественных отношений рассмотрен в главе II учебника. 1 страница
  4. Более подробно вопрос об объектах экологических общественных отношений рассмотрен в главе II учебника. 10 страница
  5. Более подробно вопрос об объектах экологических общественных отношений рассмотрен в главе II учебника. 10 страница
  6. Более подробно вопрос об объектах экологических общественных отношений рассмотрен в главе II учебника. 11 страница
  7. Более подробно вопрос об объектах экологических общественных отношений рассмотрен в главе II учебника. 11 страница
  8. Более подробно вопрос об объектах экологических общественных отношений рассмотрен в главе II учебника. 12 страница
  9. Более подробно вопрос об объектах экологических общественных отношений рассмотрен в главе II учебника. 12 страница
  10. Более подробно вопрос об объектах экологических общественных отношений рассмотрен в главе II учебника. 13 страница
  11. Более подробно вопрос об объектах экологических общественных отношений рассмотрен в главе II учебника. 13 страница

Згадаєте! Що таке екологічні фактори?

Екологічні фактори і їхня класифікація. Всі організми потенційно .здатні до необмеженого розмноження й розселення: навіть види, що ведуть прикріплений спосіб життя, мають хоча б одну фазу розвитку, здатну до активного або пасивного поширення. Незважаючи на цю здатність, видовий склад організмів, що живуть у різних кліматичних зонах, не змішується: для кожної з них характерний певний набір видів тварин, рослин, грибів. Це пояснюється обмеженням розмноження й розселення організмів певними географічними перешкодами (моря, гірські ланцюги, пустелі й т.д.), кліматичними факторами (температура, вологість і ін.), а також взаємозв'язками між організмами: як усередині популяції, так і між популяціями окремих видів організмів.

Залежно від природи й особливостей дії всіх цих екологічних факторів їх ділять на абиотические, биотические й антропогенні (антропические).

Абиотические фактори - це компонента й властивості неживої природи, прямо або опосередковано впливають на окремі

організми або їхні співтовариства (температура, вологість, освітленість, газовий склад атмосфери, сольовий склад води й т.д.).

Биотические фактори - це різні форми взаємодій між особинами в популяціях і між популяціями в співтовариствах. Такі взаємодії можуть бути антагоністичними (конкуренція, паразитизм і ін.), взаємовигідними (мутуалізм) або нейтральними. Кожний з організмів постійно взаємодіє з особинами свого (внутрішньовидові зв'язки) або інших (міжвидові зв'язки) видів.

Антропогенні фактори - група екологічних факторів, до яких ставляться різні форми господарської діяльності людини, що змінюють стан середовища перебування різних видів живих істот, у тому числі й самої людини. За відносно короткий період існування людини як біологічного виду його діяльність докорінно змінила вид нашої планети й з кожним роком цей вплив усе більше зростає.

Інтенсивність дії деяких екологічних факторів може залишатися щодо постійної протягом значних історичних періодів розвитку біосфери (напр., сонячне випромінювання, сила притягання, газовий склад атмосфери). Більшість же з них має мінливу інтенсивність впливу (напр., температура, вологість і ін.). Ступінь мінливості кожного із цих факторів залежить від особливостей середовища перебування організмів. Наприклад, температура на поверхні ґрунту, залежно від сезону року або часу доби, погоди й т.д., може варіювати в значній мірі, тоді як на глибині понад 3 м перепади температури практично відсутні.



Зміни екологічних факторів можуть бути:

- періодичними, залежно від часу доби, сезону року, положення Місяця відносно Землі й т.д.;

- неперіодичними, наприклад, виверження вулканів, землетрусу, урагани;

- спрямованими протягом значних історичних проміжків часу, наприклад, зміни клімату Землі, пов'язані з перерозподілом співвідношення площ суши й Світового океану.

Каждый з живих організмів постійно пристосовується до всього комплексу екологічних факторів, тобто до середовища перебування, регулюючи процеси життєдіяльності відповідно до змін інтенсивності їхньої дії. Середовище перебування - це сукупність умов, у яких живуть особини, популяції, співтовариства організмів.

Загальні закономірності впливу екологічних факторів на живі організми.Незважаючи на те, що екологічні фактори дуже різноманітні по своїй природі, існують певні закономірності їхнього впливу на живі організми, а також ре-

акцій живих організмів на дію цих факторів. Пристосування організмів до умов середовища перебування називають адапта-циями (від лат. адаптатио - пристосування). Вони виробляються на всіх рівнях організації живої матерії: від молекулярного до биогеоценотического. Адаптації організмів непостійні: вони змінюються в процесі історичного розвитку виду залежно від змін інтенсивності дії екологічних факторів. Кожний вид організмів пристосований до певних умов середовища перебування особливим образом, тобто не існує двох близьких видів, подібних по своїм адаптациям (правило екологічної індивідуальності). Наприклад, кріт (загін Комахоїдні) і слепыш (загін Гризуни) пристосовані до перебування в ґрунті. Але кріт риє ходи в ґрунті за допомогою передніх кінцівок, а слепыш - різців, викидаючи головою ґрунт на поверхню.

‡агрузка...

Хзрошуючи пристосованість організмів до дії одного екологічного фактора не означає такий же адаптированности й до дії інших. Наприклад, лишайники, здатні поселятися на субстратах, бедных органікою (напр., скелях) і витримувати тривалі періоди посухи, дуже чутливі до забруднення атмосферного повітря.

Існує й закон оптимуму: кожний екологічний фактор має тільки певні межі позитивного впливу на організми. Межі сприятливої для організмів оп-

ределенного виду інтенсивності дії екологічного фактора називаються зоною оптимуму (мал. 85). Чим більше інтенсивність дії екологічного фактора відхиляється від зони оптимуму в ту або іншу сторону, тим більше буде виражений його гнітючий вплив на живі організми (зона гноблення). Значення інтенсивності дії фактора, за яких існування організмів стає неможливим, називають верхньою й нижньою границями витривалості (або відповідно крапками максимуму й мінімуму). Таким чином, відстань між крапками максимуму й мінімуму - це ті межі інтенсивності дії екологічного фактора, у яких можливе існування організмів даного виду (мал. 85).

Оптимум і границі витривалості організму стосовно дії певного фактора залежать від інтенсивності дії інших факторів. Наприклад, у суху безвітряну погоду легше переносити низьку температуру. Таким чином, оптимум і границі витривалості організмів стосовно певного фактора середовища перебування можуть зміщатися в ту або іншу сторону залежно від того, з якою інтенсивністю й у якім сполученні будуть діяти інші фактори (явище взаємодії екологічних факторів).

Недзалишок деяких екологічних факторів може бути компенсований за рахунок інших подібних факторів. Так, у місцях перебування молюсків, де багато з'єднань стронцію, вони можуть при росту раковин частково заміняти їм кальцій.

Але взаимокомпенсация екологічних факторів має певні межі й жоден з життєво важливих факторів не може бути повністю замінений іншими: якщо інтенсивність дії хоча б одного з них виходить за межі витривалості, існування виду стає неможливим, незважаючи на оптимальну інтенсивність дії інших факторів. Так, недолік вологи буде гальмувати процес фотосинтезу навіть при оптимальній інтенсивності освітленості й концентрації вуглекислого газу в атмосфері.

Фактор, інтенсивність дії якого виходить за межі витривалості, називається обмежуючої. Обмежуючі фактори визначають територію розселення виду - його ареал (від лат. ареа - площа, простір). Наприклад, поширення багатьох видів тварин на північ стримується недоліком тепла й світла, а на південь - дефіцитом вологи.

Таким чином, присутність і процвітання певного виду в даному середовищі перебування обумовлено його взаємодією із цілим комплексом екологічних факторів. Недостатня або надлишкова інтенсивність дії кожного з них унеможливлює процвітання й навіть саме існування окремих видів.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.006 сек.)