АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Читайте также:
  1. Для узагальнення знань студентів
  2. Методика узагальнення і оформлення матеріалів ревізії.
  3. Узагальнення поняття дуги і кута
  4. Узагальнення та оформлення результатів аналізу

Із цього підручника ви довідалися про будову, рівні

організації, особливостях функціонування

і історичного розвитку живої матерії нашої

планети. Підсумковий розділ нагадає вам

про основні досягнення сучасної біології.

Питання «що таке життя? » і «як вона виникла? » здавна хвилювали вчених, філософів і широкі верстви населення. Це й зрозуміло: адже ми й самі - живі істоти. Незважаючи на бурхливий розвиток біологічних наук, застосування різних методів дослідження: хімічний^-хімічних-хімічні-фізико-хімічних , клонування, генній і клітинній інженерії, електронній мікроскопії й складній обчислювальній техніці, сутність життя залишається загадкою для людства. Сучасна наука не здатна штучно створити найпростіший живий організм, невідомі точні причини старіння й смерті, неясно, як все-таки виникло життя. Тому дотепер визначення життя носить описовий характер і складається з перерахування її форм і властивостей, основні з яких такі:

1. Живі організми складаються з тих же хімічних елементів, що й неживі тіла. На відміну від неживої природи, процентне співвідношення хімічних елементів у всіх живих істотах практично однаково. Чотири органогенних елементи (вуглець, кисень, водень, азот) становлять 98% біомаси; близько 1,9% доводиться на 8 макроелементів (фосфор, сірка, хлор, калій, натрій, кальцій, магній, залізо), а 0,1% - на частку більш ніж 30 мікроелементів (алюміній, мідь, цинк, молібден, кобальт, нікель, стронцій, йод, селенів, фтор, бром, бор і ін.)-

2. Живі істоти складаються з особливих переважно високомолекулярних органічних сполук, основні з них биополимеры (білки й нуклеиновые кислоти), вуглеводи й ліпіди, і неорганічних речовин, виняткове значення серед яких має вода, складова 60-99% їхньої біомаси.

3. Необхідною умовою існування живих систем є обмін речовинами й енергією з навколишнім середовищем. Дві його сторони - асиміляція й дисиміляція, взаємно врівноважуючись, забезпечують відносну сталість складу й властивостей внутрішнього середовища живих систем - гомеостаз, що є основою їхньої здатності до саморегуляції.

4. Живаючи матерія характеризується різними взаємозалежними рівнями організації, основні з них - молі-

кулярный, клітинний, организменный, популяційно-видовий, биоценотический і біосферний. Інтеграція взаємодій окремих складових кожного рівня зменшується від нижчого до вищого.



5. Живої матерії властив дискретність. Це значить, що на будь-якому рівні організації обов'язково існують окремі одиниці - молекули, клітини, організми, популяції, біогеоценози.

6. Живі істоти здатні до розмноження, росту й індивідуальному розвитку від народження до смерті або розподілу. Безперервність життя забезпечується життєвими циклами. Всі нові клітини й організми виникають, незважаючи на розмаїтість способів розмноження, винятково з материнських клітин.

7. Спадкоємна інформація організмів (генотип) закодована в нуклеиновых кислотах (ДНК і вірусної РНК) у вигляді певної послідовності нуклеотидов. При розподілі клітин вона повністю передається нащадкам, а при половому розмноженні в момент запліднення перекомбінується.

8. Генотип реалізується у фенотипі під час синтезу білків і може змінюватися в результаті мутацій. Фенотип формується за рахунок взаємодії спадкоємної інформації організму (генотипу) з факторами навколишнього середовища.

9. Процеси життєдіяльності клітин здійснюються в органеллах, а в багатоклітинних організмів - ще в тканинах і органах. Основною властивістю всіх живих істот є подразливість. Функції більшості багатоклітинних організмів регулюються нервової (в основі діяльності лежать рефлекси), ендокринної (здійснює гуморальну регуляцію за допомогою біологічно активних речовин - гормонів) і імунної системами, що підтримують їхній гомеостаз.

10. У процесі еволюції виникають адаптації організмів до змін навколишнього середовища в послідовних рядах їхніх поколінь. Це відбувається в популяціях у середовищі біогеоценозів. Темпи еволюції залежать від швидкості зміни умов навколишнього середовища й різко зростають під час биоценоти-ческих криз.

11. Біологічний прогрес будь-якого виду залежить від його здатності підтримувати оптимальну щільність окремих його популяцій. Це є показником високого ступеня го-меостаза. Вимирання або виживання виду під час биоценоти-ческих криз залежить від його здатності швидко пристосовуватися до змін навколишнього середовища {еволюційна пластичність). Тому історичний час існування виду, як і надвидових таксонів (роду й т.д.), не залежить від ступеня його морфологічного ускладнення, частоти зміни поколінь і екологічних особливостей.

‡агрузка...

12. Биопродуктивность і биоразнообразие біосфери в періоди між кризами є стабільними величина-

лш. Вони визначаються максимально можливою продуктивністю автотрофів і повним засвоєнням продуктів їхньої асиміляції в ланцюгах харчування гетеротрофами.

13. Живі системи всіх рівнів організації можуть нормально функціонувати лише в умовах підтримки їхнього гомеостазу. Порушення гомеостазу хоча б на одному із цих рівнів приводить до порушень функціонування й всіх інших, пов'язаних з ним рівнів.

14. Найменш інтегровані й, отже, уразливі для зовнішніх впливів — популяційно-видовий, биогеоце-нотический і біосферний рівні. Різке зниження биоразнообразия приводить до дестабілізації біогеоценозів, руйнуванню ланцюгів харчування й зрештою викликає биоценотические кризи, що рано або пізно приводить до біосферної кризи. На стабільність надорганизменных рівнів організації живого найбільше згубно впливають фактори з неперіодично змінюється або безмежно зростаючою інтенсивністю, у першу чергу антропогенний.

Врє розділи біології в тім або іншому ступені досліджують різні сторони взаємодії живої матерії на різних рівнях її організації з навколишнім середовищем, тобто містять елементи екології. Однак тільки ця біологічна наука вивчає надорганизменные рівні організації життя в їхній взаємодії з неживою природою. Екологія має виняткове значення в охороні природи як її біологічна основа, а охорона природи - це соціально-економічна наука, певним чином напрямна соціальне поводження людини і його господарську діяльність.

Одне з важливих завдань біології - це вивчення розмаїтості живих істот, що населяють нашу планету. Учен-систематики вважають, що невідомими науці залишаються не менш мільйона видів нині живучих організмів. Для того, щоб відкрити новий для науки вид, необхідно бути високо кваліфікованим фахівцем в області систематики певної групи, збирати й вивчати ті або інші організми, уміти працювати з колекціями й т.д. Для такого роду відкриттів не обов'язково їхати в екзотичні країни: тільки з 1965 по 1995 р. на території України описано більш ніж 1000 нових для науки видів тварин (в основному безхребетні) і кілька сотень - рослин, грибів і прокаріот.

На прощання автори цієї книги бажають вам успіхів у цьому складному й прекрасному світі, що нас оточує. Сподіваємося, що наш підручник допоможе вам зрозуміти й полюбити його.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.005 сек.)