АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

КРИЗА ДАРВІНІЗМУ НА ПОЧАТКУ XX СТОРІЧЧЯ. СИНТЕТИЧНА ГІПОТЕЗА ЕВОЛЮЦІЇ

Читайте также:
  1. Апочаткування позитивістської філософії у XIX ст. та її відношення до метафізики. Погляди О.Конта та Г.Спенсера.
  2. Архітектура та образотворче мистецтво України в кінці ХІХст. – на початку ХХ ст.
  3. Балансу. Дефіцит і криза платіжного балансу
  4. Виникнення мистецтва як унікального механізму культурної еволюції.
  5. Випишіть, тих військових діячів УНР, із чиїм ім’ям пов’язують опір окупації України військами більшовицької Росії в останні роки Української революції.
  6. Генезис та етапи культурної еволюції
  7. Динаміка чисельності музеїв України та кількості їх відвідувачів наприкінці XX – на початку XXI ст.
  8. Діяльність національних партій в період буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр. в Росії.
  9. Другої половини ХХ – початку ХХІ століть
  10. Еволюції
  11. Економічна думка на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець ХХ – початок ХХІ ст.).
  12. Етичні проблеми початку XXI ст.

Згадаєте!Які основні положення класичного дарвінізму? Які закономірності спадковості відкрив Г.Мендель?

Криза дарвінізму на початку XX сторіччя.Ще при житті Ч. Дарвіна його гіпотеза критикувалося багатьма вченими. Природа спадкоємної мінливості залишалася невідомої. Більшість дослідників уважало, що риси гібридів мають проміжний характер у порівнянні з батьківськими ознаками, наприклад, мул - гібрид осла й коні - має риси обох видів. Виходячи із цього, англійський натураліст Ф.Джен-кин висловив припущення, що прояв якої-небудь виниклої корисної ознаки в нащадків буде зменшуватися з покоління в покоління доти, поки не зникне зовсім, тому природний добір ніяк не здійснюється. Дарвін не зміг спростувати це твердження й назвав його «кошмар Дженкина».

Англійський філософ Г.Спенсер (1820-1903) затверджував, що ненаправлені спадкоємні зміни приводять до нездатності організму підтримувати сталість свого внутрішнього середовища (гомеостаз) і, отже, - до загибелі. Він відзначив, що

саме поняття «добір» має на увазі цілеспрямований вольовий акт, що, наприклад, людина здійснює при селекції. У природі такої свідомої сили, що відбирає, не існує, тому саме поняття «природний добір» позбавлено біологічного змісту. Це заперечення повністю актуально й сьогодні.

Саме поняття «вид» у класичному дарвінізмі залишилося таким же, яким його запропонував К.Линней в 1735 році, тобто сукупність подібних по будові особин, що займають певну територію, здатних схрещуватися між собою й давати плідне потомство. Елементарною одиницею еволюції класичний дарвінізм уважав особину.

Всі ці невирішені проблеми підготували ґрунт для створення декількох систем еволюційних поглядів, серед яких тривалий час найбільш популярної була синтетична гіпотеза.

Синтетична гіпотеза еволюції— це комплекс подань про еволюційний процес, що виник у результаті об'єднання положень класичного дарвінізму із вченням про мутації й подання про популяції як елементарній одиниці еволюції. Вона зложилася в 20- 50-х роках XX ст. завдяки дослідженням багатьох учених (росіян - С.С.Четверикова й А.Н.Северцова; англійського - Д.Холдейна; українських -Ф.Г.Добжанского й И.И.Шмальгаузена; американських - Д.Сим-псона, Э.Майра й ін.) і включає наступні положення:



1. Мутації - єдине джерело спадкоємної мінливості.

2. Популяція - елементарна одиниця еволюції, у якій і відбуваються всі еволюційні процеси й діють елементарні фактори еволюції - хвилі життя, дрейф генів і ізоляція.

3. Еволюційний процес відбувається у формах мікроеволюції, видоутворення й макроеволюції.

4. Рушійні сили еволюції - це природний добір (стабілізуючий, рушійний або що розриває), що діє на сукупність фенотипів популяції, і боротьба за існування в різних формах.

5. Будь-яка систематична група організмів або процвітає (біологічний прогрес), або вимирає (біологічний регрес). Біологічний прогрес досягається, насамперед, за рахунок змін будови (ароморфоз, ідіоадаптація або дегенерація).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.004 сек.)