АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Філософствувати — значать «перебувати на самоті з собою», на самопізнання слід

Читайте также:
  1. A) Вступление во владение
  2. B. Департаменты и управления функционального характера.
  3. Benefit
  4. Conversational theme № 4
  5. CUTTY SARK TALL SHIP RACE
  6. Das Arzneimittel
  7. Else begin
  8. EMERGENCY DRILL GUIDANCE
  9. Green Brown Cyan LightGray
  10. GRSecurity
  11. I. Методические основы
  12. I. О различии между чистым и эмпирическим познанием

спрямувати людське життя. Як власну матір можна знайти вдома, так і своє щастя

людина здобуває всередині себе. Мета людського життя — це «внутрішній світ», «радість

серця», «міцність душі», «веселість серця». Саме вони є завершенням усього добра та

найвищим благом і для філософів, тобто головною якістю людини є не стільки

«теоретичні» пізнавальні здібності, скільки емоційно-вольове єство її духу, серце, з якого

виростає і думка, і прагнення, і почування.

Подібно до Сократа, Сковорода дотримується тверджень: «пізнай себе», «поглянь у

себе». Близьким до традиційних античних поглядів є висування у філософії ідеалу

«евдемонії» (щастя, блаженство - найвища мета людського життя), проповіді «автаркії»

(самодостатності, незалежності від зовнішнього світу), «аскези» (стриманості, відмови від

життєвих благ).

Причина людських страждань - у «неправдивому розумінні» суті речей. Зовнішній

світ - «швидкоплинна річка», тому гонитва за його благами -безглуздя. Любов до

зовнішності робить з людини раба, оскільки видимість засліплює, веде в темряву помилок А

істинне пізнання проникає в незмінну сутність речей, тому воно може стати основою

справжнього щастя, тобто Сковорода йде за сократівським принципом тотожності щастя та

істини.

Для людини є два способи життя: «світський» — згубний та «божий» —

спасенний, праведний. Останній є умовою знаходження «правильного» погляду, подолання

гріха, зречення злої волі. Це не шлях розуму та розуміння, а шлях віри і любові до Бога.

Найвища мудрість для Сковороди — «філософствувати у Христі», оскільки Христос та

істина — тотожні. Жити в істині означає жити у Христі Кожна людина прагне до

самопізнання, бо найкоротший шлях до Бога - через власне «серце», через відкриття в ньому

«образу божого». Здобуваючи собі «нове серце», людина сама стає «сином божим»,

«обожнюється», «преображається». А звідси виводиться мета всілякого людського буття і,

зрештою, філософії. «Філософія, чи любомудрість, скеровує все коло діл своїх на той

Кінець, щоб дати життя духу нашому, благородство серцю, світлість думкам, як голові

Усього».

Премудрість єдина для всіх: для «поган і юдеїв, богословів і філософів». У цьому



Відношенні філософствувати повинні всі. Отже, справжній центр ваги філософії Сковороди

Як «мистецтва життя» - у відкритті в собі «сина божого», «внутрішньої», «духовної» людини,

Що є основою «миру душевного» та істинного «блаженного життя». Головна мета вчення

Сковороди полягає у проповіді набуття людиною містичного стану «обожнення» через

Внутрішнє «перетворення» Ті «серця». В цьому процесі людині допомагає розкриття


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.011 сек.)