АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розділ 2. Основні положення інформаційної безпеки

Читайте также:
  1. I розділ
  2. III. Мета, стратегічні напрями та основні завдання Національної стратегії
  3. IV. Основні напрями реалізації Національної стратегії
  4. The United States Department of Homeland Security (DHS) – Міністерство внутрішньої безпеки СШA.
  5. Агальні положення щодо переходу на казначейське обслуговування місцевих бюджетів
  6. АКАДЕМІЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ ГЕРОЇВ ЧОРНОБИЛЯ
  7. Актуальність розділу.
  8. Аналіз фінансового положення компанії
  9. Аспекти інформаційної культури
  10. База даних як складова інформаційної системи
  11. Бази даних. Основні відомості
  12. Бальнеологія як розділ курортології. Головні бальнеологічні групи мінеральних вод.

метою забезпечення непорушності конституційного ладу, су­веренітету та територіальної цілісності держави, політичної, економічної та соціальної стабільності, безумовного забезпе­чення законності та правопорядку, розвитку рівноправного та взаємовигідного міжнародного співробітництва.

2.1.3. Об'єкти та суб'єкти інформаційної безпеки

Об'єктамиінформаційноїбезпеки[information security object] можуть бути: свідомість, психіка людей; інформаційні системи різ­ного масштабу і призначення.

До соціальних об'єктів інформаційної безпекизвичайно від­носять особистість, колектив, суспільство, державу, світове това­риство.

До суб'єктів інформаційної безпеки[information security subject] належать:

• держава, що здійснює свої функції через відповідні органи;

• громадяни, громадські або інші організації і об'єднання, що
володіють повноваженнями по забезпеченню інформаційної
безпеки відповідно до законодавства.

2.1.4. Види інформаційної безпеки

Інформаційна безпека особистості— це захищеність психі­ки і свідомості людини від небезпечних інформаційних впливів: маніпулювання свідомістю, дезінформування, спонукання до са­могубства, образ і т.ін.

Інформаційна безпека держави(суспільства) характери­зується мірою захищеності держави (суспільства) та стійкості основних сфер життєдіяльності (економіки, науки, техносфери, сфери управління, військової справи і т.ін.) відносно небезпеч­них (дестабілізуючих, деструктивних, уражаючих державні інте­реси і т.ін.) інформаційних впливів, причому як з упровадження, так і добування інформації. Інформаційна безпека держави виз­начається здатністю нейтралізувати такі впливи.


Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

2.1.5. Концепція інформаційної безпеки держави

Концепція інформаційноїбезпеки держави— це системати­зована сукупність відомостей про інформаційну безпеку держави та шляхи її забезпечення.

В концепції інформаційної безпеки держави:

• проводиться системна класифікація дестабілізуючих факторів
та інформаційних загроз безпеці особистості, суспільства і
держави;

• обґрунтовуються основні положення з організації забезпечен­
ня інформаційної безпеки держави;

• розробляються пропозиції щодо способів і форм забезпечення
інформаційної безпеки.



2.2. ЗАГРОЗИ ІНФОРМАЦІЙНІЙ БЕЗПЕЦІ 2.2.1. Дестабілізуючі фактори інформаційноїбезпеки

Дестабілізуючі фактори[destabilizing factor] —явища та про­цеси природного і штучного походження, що породжують інфор­маційні загрози.

Джерелами дестабілізуючих факторів можуть бути як окремі особи, так і організації та їхні об'єднання. До найбільш сильних із них належать ворожі держави або коаліції ворожих держав, в яких для формування інформаційних загроз створюються і функціону­ють спеціальні органи і служби.

Особливу групу джерел становлять інформаційні системи і за­соби, оскільки вони одночасно є знаряддям приведення в дію ін­формаційних загроз, каналом їхнього проникнення у свідомість особистості або суспільну свідомість і генератором спонтанних за­гроз, що виникають внаслідок технічних несправностей та інших причин.

Джерелом дестабілізуючих факторів може бути також довкілля.

Кожному джерелу властиві певні види дестабілізуючих фак­торів, які можна представити двома групами: міждержавні деста­білізуючі фактори і внутрішньодержавні дестабілізуючі фактори.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.004 сек.)