АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Рубрикація тексту

Читайте также:
  1. IX. Перепишіть і зробіть письмовий переклад українською мовою наступного тексту.
  2. Виклад і культура тексту
  3. Гіпертекстуальність веб-журналистики
  4. Изучение структурно-текстурных особенностей осадочных пород.
  5. Із історії створення гіпертексту.
  6. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Жанри наукових досліджень.
  7. Особливості оформлення тексту документа
  8. Підготовка тексту виступу
  9. Поняття гіпертексту
  10. Структуры и текстуры метаморфических горных пород
  11. Схема аналізу тексту казки за О. Л. Доценко

Рубрикація тексту наукової роботи - це поділ її на складові частини. Вона віддзеркалює схему наукового дослідження і передбачає чіткий поділ рукопису на окремі логічно співпідпорядковані частини.

Найпростішою є абзац - відступ управо на початковому рядку кожної частини тексту. Абзац, як відомо, не має визначених меж. Його найчастіше розглядають як композиційний прийом для об'єднання кількох речень, які викладають нову спільну думку у тексті. Абзаци роблять для об'єднання кількох речень, які викладають спільну думку у тексті. Абзаци роблять увиразнення думки і надання їй довершеного характеру. Логічна цілісність виразу, притаманна абзацу, полегшує сприйняття тексту. Саме поняття єдиної теми, що поєднує абзац зі всім текстом, є тим якісно новим, що несе в собі абзац порівняно з чисто синтаксичною одиницею виразу - реченням. Тому правильне розбиття тексту наукової роботи на абзаци суттєво полегшує її читання та сприйняття.

Абзаци одного підрозділу або розділу за змістом послідовно пов'язують один з одним. Кількість самостійних речень в абзаці може бути різною і змінюватися залежно від складності думки, яка передається.

Особливу увагу слід приділяти початкові абзацу. Перше речення абзацу ніби передає тему, несе навантаження заголовка до решти речень, не втрачаючи при цьому зв'язку з попереднім текстом.

У кожному абзаці треба дотримуватися систематичності та послідовності викладу фактів, внутрішньої логіки їх висвітлення, яка значною мірою визначається характером тексту.

Такими с загальні правила розбитті наукової роботи на абзаци. Що стосується поділу на більші частини, то цього не можна робити шляхом механічного розчленування тексту. Структурні його частини будуються за логічними правилами розподілу поняття. Розглянемо застосування таких правил на прикладі розбиття розділів основного тексту на підрозділи.

1. Сутність першого правила полягає в тому, щоби перерахувати всі види поняття, що ділиться. Тому обсяг частин поділу повинен в сумі дорівнювати обсягові поняття, що ділиться. Це означає, що за своїм змістом повинен точно відповідати сумарному смисловому змісту наявних у ньому підрозділів. Недотримання цього правила може призвести до структурних помилок подвійного роду. Помилка першого роду виявляється у тому, що розділ за своїм змістом вужчий від загального обсягу відповідних підрозділів, тобто, простіше кажучи, містить зайві підрозділи.

Гака помилка виявиться, наприклад, при розкритті змісту розділу „Асоціативні організаційні структури", де крім підрозділів „корпорація", „господарська організація", „концерн", „холдингова компанія", „консорціум", „картель", „трест" будуть як підрозділи вказані також „виробничі кооперативи" та „малі підприємства". Сутність логічної помилки в тому, що тут наявні зайві для даного виду члени поділу, оскільки кооперативи та малі підприємства належать не до великомасштабних (представниками якого є асоціативні організаційні структури), а до мало масштабного господарювання.

Інша помилка виникає тоді, коли кількість підрозділів, що складають розділ, є за сутністю недостатньою. Наприклад, у розділі „Послуги, що надаються банками" з чотирма підрозділами: 1) вклади „до запитання"; 2) виграшні вклади; 3) довгострокові вклади; 4) строкові вклади правило спів розмірності також порушене, бо, як мінімум, два необхідних підрозділи -короткотермінові вклади і цільові вклади - виявилися пропущеними.

Протягом усього процесу ділення обраний нами критерій поділу повинен залишатися одним і тим самим і не підмінюватися іншим. Так, якщо до розділу „внутрішні функції держави" включити декілька функцій, які належать до зовнішніх.

За змістом члени ділення повинні виключати один одного, а не співвідноситися між собою як частина і ціле. Так, не можна з точки зору логіки визнати правильним поділ розділу „Види зовнішніх форм (джерел) права" на підрозділи: 1) правовий звичай; 2) правовий прецедент; 3) нормативно-правовий договір; 4) нормативно-правовий акт; 5) закони. Сутність логічної помилки тут у тому, що нормативно-правовий акт і закони помилково названі як самостійні члени ділення, оскільки закони - це ті самі нормативно-правові акти.

Ділення повинно бути неперервним, бо в процесі ділення треба переходити до найближчих видів, не перестрибуючи через них. Помилка, що виникає при порушенні цього правила логіки має назву „стрибок при діленні". Так, якщо розділ „Види правопорушень" поділити на п'ять підрозділів: і) конституційне правопорушення; 2) цивільне правопорушення; З) адміністративне правопорушення; 4) дисциплінарне правопорушення; 5) злочини, то це явна логічна помилка змішування на одному рівні понять різного ступеня рубрикації. Правильним буде розбити розділ на два підрозділи: 1) проступки; 2) злочини.

Заголовки розділів і підрозділів повинні точно відбивати зміст викладеного в них тексту. Вони не можуть скорочувати або розширювати обсяг закладеної смислової інформації.

Кожний заголовку науковому тексті має бути по можливості коротким. Чим коротшим заголовок, тим він ширший за своїм змістом. Особливо небезпечні заголовки з одного слова. Такий заголовок не дає змоги визначити тему розміщеного під ним тексту.

Трапляється й інша крайність, коли автор хоче гранично точно передати заголовку зміст розділу. Тоді заголовок розтягується на кілька рядків, що суттєво ускладнює його смислове сприйняття.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)