АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Диференціальна діагностика

Читайте также:
  1. Диференціальна діагностика
  2. Диференціальна діагностика.
  3. Діагностика дитячих та молодіжних об’єднань
  4. Діагностика і прогноз макросередовища
  5. Діагностика і симптоми пневмоній
  6. Діагностика психічних станів та емоційно-особистісної дезадаптації.
  7. Діагностика раку нирки
  8. ДІАГНОСТИКА СІМ’Ї
  9. Економічна діагностика як наука(сутність та види, предмет, задачі і принципи економічної діагностики(варіант №3).
  10. Економічна земельна рента. Диференціальна рента І і ІІ
  11. Заняття 6. ОБСТРУКТИВНИЙ БРОНХІТ. ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ОБСТРУКТИВНОГО СИНДРОМУ

Для диференціальної діагностики первинного і вторинного гіпотиреозу проводиться проба з тироліберином: досліджують рівень ТТГ до і через 30 хв після внутрішньовенного уведення тироліберину. При первинному гіпотиреозі рівень ТТГ зростає вище 25 мО/л, при вторинному – залишається незміненим.

•У ранньому віці дітей вроджений гіпотиреоз диференціюють із хворобою Дауна, рахітом, фенілкетонурією, жовтяницею різного походження, анемією, ахондроплазією та ін. (табл. 5).

Таблиця 5. Диференціальна діагностика вродженого гіпотиреозу у дітей раннього віку

Клінічні ознаки та лабораторно-інструментальні показники Врод- жений гіпо- тиреоз Хвороб Дауна Рахіт Жовтя- ниці Анемії Ахонд- роплазія
Маса тіла при народженні >4 кг + - - - - -
Синдром тривалої жовтяниці + - - ± ± -
Знижений апетит + - ± ± ± -
Загальмованість, сонливість + - - ± ± -
Недостатнє збільшення маси тіла + - ± ± ± -
Закрепи + - ± - - -
Сухість шкіри, «мармуровий» малюнок, холодні кінцівки + ± - ± ± -
Пупкова грижа + ± ± - - -
Затримка психофізичного розвитку + + ± - ± -
Низький тембр голосу + ± - - - -
Набряки + - - - - -
Пізнє прорізування зубів + ± ± - ± -
Макроглосія + + - - - -
М’язова гіпотонія + + + ± ± -
Сідлоподібний ніс + + - - - +
Ослаблення серцевих тонів + + ± - ± -
Підвищення рівня ТТГ у крові + - - - - -
Зниження вТ4 і вТ3 у крові + ± - - - -
Гіперхолестеринемія + - - - - -
Гіпербілірубінемія + - - ± - -
Лабораторні ознаки анемії + - ± ± + -
Затримка осифікації та епіфізарний Дисгенез + - ± - - -/±
ЕКГ: низький вольтаж зубців, брадикардія + ± - - - -
Каріотип норма Трисомія 21 пари норма норма норма норма

 



•У більш старшому віці диференціальну діагностику проводять із захворюваннями, що супроводжуються затримкою росту (хондродистрофія, гіпофізарний нанізм, дисгенезія статевих залоз тощо), хворобою Пертеса, мукополісахаридозами, хворобами нирок, ревматизмом, вродженими вадами серця, хворобою Гіршпрунга. Слід диференціювати також із псевдогіпотиреозом, коли порушення обміну трийодтироніну відбувається за умов збереження функції ЩЗ.

Лікування

Відразу після установлення діагнозу вродженого гіпотиреозу слід починати замісну терапію тиреоїдними препаратами. Необхідно підвищити рівень тироксину до норми якнайшвидше, щоб попередити або звести до мінімуму ураження ЦНС.

Лікування вродженого гіпотиреозу довічне.

Замісна терапія проводиться, як правило, лівотироксином (L-тироксином). Діючою речовиною є лівотироксин натрію, який ідентичний природному гормону людини тироксину. Крім того, в крові створюється депо препарату, яке витрачається в міру необхідності шляхом дейодування тироксину і перетворення його на трийодтиронін.

Початкова доза L-тироксину складає 12,5-25-50 мкг/добу або 10-14 мкг/кг/добу.

При перерахунку на площу поверхні тіла доза препарату у новонароджених складає 150-200 мкг/м2, у дітей старших року – 100-150 мкг/м2.

Орієнтовні дози L-тироксину для лікування дітей з вродженим гіпотиреозом представлені в таблиці 6.

Таблиця 6. Дози L-тироксину для лікування дітей з вродженим гіпотиреозом (цит. за І.І.Дєдов та

Співавт., 2006)

Вік дитини L-тироксин мкг/добу мкг/кг на добу
Недоношені   8-10
0-3 міс 15-50 10-15
3-6 міс 25-50 8-10
6-12 міс 50-75 6-8
1-3 роки 75-100 4-6
3-10 років 100-150 3-4
10-15 років 100-150 2-4
>15 років 100-200 2-3

 

‡агрузка...

•Застосовується відразу повна добова доза, яку необхідно давати вранці за 30 хв до сніданку з невеликою кількістю рідини. Маленьким дітям препарат можна давати під час ранішнього годування в розтовченому вигляді.

Дозу препарату корригують в залежності від стану дитини (відсутність симптомів гіпо- та гіпертиреозу) та результатів обстеження (рівні ТТГ, вільного Т4 у крові).

•Найбільш точним показником адекватності лікування при гіпотиреозі вважають нормальний рівень ТТГ в сироватці крові, у дітей першого року життя – рівень тироксину.

•Рівень Т4 нормалізується через 1-2 тижні, рівень ТТГ – через 3-4 тижні від початку лікування.

•Дозу L-тироксину з віком поступово зменшують, але залишають однаковою на одиницю поверхні тіла – 100 мкг/м2/добу.

При початку лікування дітей старшого віку швидке відновлення дефіциту тиреоїдних гормонів не є першочерговою задачею. Лікування проводять L-тироксином. Початкова доза –

25 мкг/добу, з поступовим підвищенням до повної терапевтичної протягом кількох тижнів або місяців.

Замісна доза L-тироксину в залежності від віку складає: у віці 1-5 років – 4-5 мкг/кг/добу; 6-10 років – 3-4 мкг/кг/добу; 11 років і більше – 2-3 мкг/кг/добу.

•У разі вторинного гіпотиреозу доза L-тироксину становить 2-2,5 мкг/кг/добу.

•На фоні проведення замісної терапії L-тироксином застосовують препарати, які поліпшують кровопостачання мозку, мікроциркуляцію, асоціативні процеси, енергетичний обмін клітин головного мозку, справляють антигіпоксичну дію (ноотропіл, аміналон, кавінтон, вінпоцетин, серміон та ін.).

•Призначають кардіотрофічні, гепатопротекторні препарати, ферменти, антианемічні, гіпохолестеринемічні засоби, вітамінотерапію. Проводять курси масажу, ЛФК, водолікування. Показане санаторно-курортне лікування.

•Контроль ТТГ (при первинному гіпотиреозі) або вільного Т4 (при вторинному гіпотиреозі) здійснюється:

- при підборі дози – 1 раз на 1 міс

- після досягнення компенсації (ТТГ 0,5-2,0 мО/л) – 1 раз на 6 міс

Критерії ефективності лікування вродженого гіпотиреозу:

- Відсутність клінічних ознак хвороби

- Нормальні темпи фізичного, психічного і статевого розвитку дитини

- Рівень ТТГ 0,4-2,0 мО/л

При важкій декомпенсації захворювання показана госпіталізація.

Прогноз

Прогноз вродженого гіпотиреозу щодо психофізичного розвитку залежить від ступеня тяжкості захворювання, віку дитини, в якому встановлений діагноз, початку замісної терапії та від її адекватності.

-Визначальним фактором є терміни початку замісної терапії та її адекватність.

-Якщо лікування призначено в перші місяці життя і є адекватним всі діти з вродженим гіпотиреозом, за незначним винятком, мають можливість досягти оптимального фізичного, інтелектуального і статевого розвитку.

-Запізніла діагностика і, відповідно, лікування вродженого гіпотиреозу, неадекватна замісна терапія (недостатня доза, переривчасті курси тощо) не можуть запобігти різним ступеням затримки розумового та фізичного розвитку.

Диспансерне спостереження.Діти з вродженим гіпотиреозом потребують довічного диспансерного нагляду (табл. 7).

Таблиця 7. Частота і об’єм диспансерного спостереження за дітьми з вродженим гіпотиреозом

Консультації і діагностичні дослідження Частота обстеження
Ендокринолог   Окуліст, невролог, гінеколог-ендокринолог Загальний аналіз крові, сечі Ліпідний профіль крові Оральний глюкозо-толерантний тест УЗД щитоподібної залози ТТГ (первинний гіпотиреоз) вільний Т4 (вторинний гіпотиреоз) АТТГ (титр антитіл до тироглобуліну), АТПО (титр антитіл до тиропероксидази тироцитів) Оцінка фізичного і статевого розвитку Рентгенографія кистей (кістковий вік) Аналіз крові на токсоплазмоз ЕКГ ЕхоКГ   Дітей до 5 років – 1 раз на 3 міс Дітей старших 5 років – 1 раз на 6 міс За необхідності 1 раз на 3-6 міс 1 раз на 6 міс 1 раз на рік 1 раз на рік 1 раз на 3-6 міс 1 раз на 3-6 міс 1 раз на рік 1 раз на рік 1 раз на 6 міс 1 раз на рік 1 раз 1 раз на рік і за необхідності За необхідності

 

Вторинний гіпотиреоз розвивається при різноманітних патологічних процесах в гіпофізі: інфекція, травма, пологова травма, пухлини, крововилив, некроз, хірургічна та променева гіпофізектомія, вади розвитку гіпофізу.

Клінічнохарактеризується менш чіткою клінічною картиною, ніж первинний, тому що при дефіциті ТТГ перебіг захворювання менш тяжкий. В клінічній картині на перший план виступають ознаки дефіциту інших тропних гормонів, особливо гормону росту. У новонароджених можуть відзначатися гіпоглікемії, крипторхізм, гіпоплазія мошонки, мікропеніс; у більш старших дітей – відставання в рості, затримка статевого розвитку.

При вторинному гіпотиреозі рівні тиротропіну і тиреоїдних гормонів знижені.

Лікуваннявторинного гіпотиреозу у дитини з гіпопітуїтаризмом здійснюють після нормалізації(при необхідності) функції кори надниркових залоз. Замісна доза L-тироксину складає зазвичай 2-2,5 мкг/кг/добу. Критерієм адекватності лікування є нормальний рівень Т4.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.165 сек.)