АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розвиток зародка злаків Проблема однодольності

Читайте также:
  1. II частина. Проблема спеціальних здібностей у сучасній диференційній психології
  2. II. Проблема источника и метода познания.
  3. II. Розвиток математичних знань.
  4. II. Розвиток математичних знань.
  5. II. Розвиток математичних знань.
  6. II. Розвиток математичних знань.
  7. II. Розвиток математичних знань.
  8. II. Розвиток математичних знань.
  9. II. Розвиток математичних знань.
  10. II. Розвиток математичних знань.
  11. III. Проблема субстанции.
  12. III. Розвиток математичних знань.

Початкові стадії розвитку зародка злаків аналогічні типу Аsteraceaе. Більш пізні стадії розвитку і особливо зрілий зародок не мають ніяких спільних ознак з жодним із типів розвитку зародка дводольних. Своєрідності зародку злаків надають наявність у нього таких органів, як щиток, колеоптиль, епібласт і колеориза, яких зовсім немає у зародків інших родин.

Зародок злаків утворюється наступним чином: зигота поділяється поперечною перетинкою на апікальну і базальну клітини, апікальна клітина ділиться потім вздовж, а базальна – впоперек. Шляхом подальших поділів із апікальної клітини утворюється частина колеоптиля і одна сім’ядоля. Єдина сім’ядоля має вигляд пластинки і названа щиток. Клітини щитка під час проростання насінини виділяють гідролітичні ферменти та гормони, що дає можливість використовувати запасні поживні речовини ендосперму для живлення зародка. Із апікальної клітини утворюється і епібласт, якого дехто із дослідників вважають другою недорозвиненою сім’ядолею. Проте багато вчених розцінюють епібласт не як сім’ядолю, а як придаток осі зародка, колеориза чи щиток, чи як особливий виступ, що утворився в результаті викривлення осі зародка.

Із базальної клітини формується зачаток стебла, частина колеоптиля, підсім’ядольне коліно, зачаток кореня, колеориза, підвісок.

Отже, зрілий зародок злаків має такі органи: щиток, колеоптиль – піхвовий листок, первинні листочки, зачаток стебла, підсім’ядольне коліно, епібласт, зачатки одного чи кількох корінців з чохликами, колеоризу – плівчаста піхва навколо корінців.(рис.117, ПА)

Рис 117 . Розвиток і будова зародка Тrіtісum аеstіvum.

А-Д - двоклітинний, чотириклітинний, багатоклітинний зародки через1,2,3,5 днів після самоопилення; Е-Ж – багатоклітинні зародки, у яких намічаються сім’ядолі через 7 днів після самоопилення; З-И –у зародка намічається брунечка, колеоптиль і епібласт через 10 днів після самоопилення ; К – подальший розвиток раніше зароджених органів і утворення корінця з чохликом; Л - 15-денний зародок з усіма характерними для зародка злаків рисами будови, але ще не цілком сформований; М – 20-дeнний зародок ще більш розвинений; Н - повністю сформований зародок через 25 днів після самоопилення. Зародок типовий для злаків; 1-8 - те ж, що і для Аvenа sаtіvа (рис 108).



Встановлення формування і походження зародка однодольних є однією з головних проблем ембріогенезу. У зв’язку з тим, що серед покритонасінних зародки з двома сiм’ядолями зустрічаються найчастіше, багато дослідників вважають дводольність більш простим, первинним типом, а однодольність – вторинним типом. На початку Х1Х ст. для пояснення походження однодольності були запропоновані гіпотези синкотилії (зростання двох сім’ядолей) і гетерокотилії (недорозвинення однієї сім’ядолі). У подальшому більш широкого розвитку набула гіпотез недорозвитку, згідно якої однодольний зародок виник у результаті недорозвитку однієї з сім’ядолей.

І, нарешті, існує думка, що у однодольних друга сім’ядоля відсутня навіть у зародку.

Так, М.С.Яковлєв (1971) вважає, що завдяки ранній детермінації верхівки зародка, замість ініціалів двох сім’ядоль у однодольних закладається один формотворчий центр. Єдина сім’ядоля є похідною клітин всієї апікальної частини проембріо.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.007 сек.)