АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Предмет і методологічні основи курсу

Читайте также:
  1. I. ПРЕДМЕТ И ЗАДАЧИ
  2. II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  3. V курсу (5 ТОМ)
  4. V курсу (5 ТОС)
  5. V2: Предмет, задачи, метод патофизиологии. Общая нозология.
  6. VІ. ПРАВОВІ І НОРМАТИВНО – ТЕХНІЧНІ ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  7. А. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ
  8. Азотисті основи як складові компоненти нуклеїнових кислот
  9. АЛГОРИТМ РОБОТИ НАД ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИМИ ЗАВДАННЯМИ З КУРСУ «ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ»
  10. АНОТАЦІЇ ДО ОСНОВНИХ ТЕМ КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ»
  11. Б. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА
  12. Бахрах Д. Н. О предмете административного права в России // Государство и право. 2003. № 10. С. 31-38.

Культурологія - це цілісна система знань, яка розкриває сутність, структуру й функції культури як складного су­спільного феномена. Культура дає можливість людині під­нятися від повсякденності до широких творчих узагальнень почуттів і думок, нагадати про гармонії, недосяжні системному аналізу, стати трампліном для усвідомлення істини, виникнення нової ідеї. У культурології поєднуються гуманітарні, при­родничі, соціологічні науки. Навчальний курс інтегрує знання зі сфери таких дисциплін як філософія, етика, естетика, історія, антропологія, етнографія, археологія, літературознавство, мовознавство, релігієзнавство, музикознавство, які спрямовані на вивчення процесів діяльності людини і функціонування суспільства як окремих комплексів, так і цілісного феномена в бутті землян.

Як наукова дисципліна "Культурологія" своїми витоками сягає античності. Але сам термін"культурологія"ввів у науковий обіг при аналізі проблем культури американський антрополог Леслі Уайт(1900-1975), який розробив теорію культури та обгрунтував її об'єктивність.

Культура як термін, як поняття походить від лат. cultura - обробіток, освіта, розвиток.

У широкому розумінні культура - це все, що створено людиною, людським суспільством, фізичною і розумовою працею на благо людини, у більш вузькому значенні - ідейний і моральний стан суспільства, що визначається матеріальними умовами його життя (хоч і не завжди) і виявляється у його побуті, ідеології, освіті, свідомості, життєвій активності, досягненнях науки, мистецтва, літератури, в фізичному та моральному вихованні.

Поняття"культура"- це стиль і рівень досконалості, що досягаються в опануванні тією чи іншою галуззю знання чи діяльності, вміння (культура праці, культура мови, культура поведінки тощо), сам процес творення і розподілу матеріальних та духовних цінностей, їх використання.

Культуру поділяють наматеріальну і духовну,проте межі між ними часто умовні, штучні, рухливі.

Матеріальна культура- це сукупність засобів виробництва і матеріальних благ, що створюються людською працею на кожному етапі суспільного розвитку, їх розподіл та споживання чи використання - це рівень розв'язання екологічних проблем і виживання людства на землі.



Духовна культурапов'язана зі словом "дух" - філо­софським поняттям, що означає нематеріальне начало, на відміну від матеріального начала світоіснування і його уявлення. Питання про співвідношення духу і матерії - що з них первинне, а що вторинне, похідне - основне питання філософії, яке до цього часу не має чіткого, обґрунтованого тлумачення і визначає рівень інтелектуального, морально-етичного, естетичного та емоційного розвитку суспільства, індивідуума, його душі, совісті, свідомості, почуття, інтуїції тощо. У класовому суспільстві духовна культура неминуче стає класовою, тенденційною. Духовна культура, її оцінка криється у здатності клітин нашого організму сприймати прекрасне, на якому грунтується дуалізм добра і зла.

Матеріальна культура покликана задовольняти наші фізіологічні потреби, дати людям насамперед їжу, одяг, житло, полегшити їх зв'язок і спілкування, тоді як духовна культура через органи чуттів впливає на наші почуття, думки, свідомість, волю, інтуїцію, настрій, психіку тощо.

Водночас між ними існує тісний діалектичний зв'язок і взаємообумовленість. Буття визначає свідомість, а висока свідомість спонукає людину зробити кращим буття, викликає прагнення до ідеалу в усьому: в організації харчування, відпочинку, у будівництві житла, виготовленні одягу, людських взаєминах тощо.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.008 сек.)