АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 10. Психогігієнічні основи повсякденної діяльності людини. Наукові основи медичної біоритмології та хроногігієни

Читайте также:
  1. II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності
  2. II. Мотивація навчальної діяльності школярів
  3. II. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ І ПРАЦІ, ЗМІНИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ПРАЦІ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ
  4. III. Витрати діяльності
  5. IV. Мотивація навчально-трудової діяльності.
  6. IV. ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ І ДІЯЛЬНОСТІ СТАТУТНИХ ОРГАНІВ
  7. V. ЗМІСТ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  8. VIII. ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФСПІЛКОВИХ ОРГАНІВ ТА ІНШИХ ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ОРГАНІВ ПРАЦІВНИКІВ
  9. VІ. ПРАВОВІ І НОРМАТИВНО – ТЕХНІЧНІ ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  10. А. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ
  11. А.2.3 ПРотокол медичної допомоги
  12. Авторське право на об'єкти будівельної діяльності. Експертиза будівельного проекту.

Актуальність теми

Однією з основних проблем гігієни пацієнтів та персоналу лікувально-профілактичних установ, в т.ч. стоматологічних є збереження нервово-психічного здоров’я, що і обумовлює необхідність вивчення стану нервово-психічних функцій у пацієнтів та персоналу в зв’язку із впливом різних факторів довкілля в тому числі соціологічних та розроблення засобів збереження психічного здоров’я.

Формування сучасного органічного світу і, зокрема сфери існування людини відбувалося в умовах циклічної динаміки зовнішніх чинників – ритмічної зміни часу, дня і ночі, пори року, рівня освітленості тощо. Відповідно до цих видів ритмічності, як реакція пристосування, відбуваються ритмічні зміни біологічних процесів – біоритмів.

Навчальні цілі

Знати про психічне здоров’я та основні критерії особистості людини; психогігієнічні принципи оптимізації повсякденної діяльності пацієнтів та персоналу лікувально-профілактичних установ, в т.ч. стоматологічних; про біологічні ритми, їх характеристики та види.

Вміти визначити і оцінити властивості темпераменту та характеру, мотиваційної спрямованості та особливості нервово-психічного стану особистості людини; провести гігієнічну оцінку біоритмологічних принципів раціональної організації повсякденної діяльності людини.

Засвоїти методики визначення фізіологічних, психофізіологічних та розрахункових біологічних ритмів організму.

 

Базові знання та вміння

Визначення темпераменту, його види. Особливості впливу різних захворювань на психічне здоров’я пацієнтів лікувально-профілактичних установ, та особливості впливу на психічне здоров’я персоналу лікувально-профілактичних установ, в т.ч. стоматологічних, умов повсякденної діяльності в різних відділеннях (загальна та медична психологія).

Медична біоритмологія як науки та її гігієнічне значення. Класифікації найбільш поширених біологічних ритмів та їх характеристики (нормальна фізіологія).

 

Зміст теми

Психогігієна як наука, її завдання та розділи. Психічне здоров’я, його критерії. Психогігієна праці медичного персоналу лікувально-профілактичних установ, в т.ч. стоматологічних. Професійні фактори, які негативно впливають на трудову діяльність персоналу лікувально-профілактичних установ, в т.ч. стоматологічних. Психогігієнічні принципи оптимізації праці медичного персоналу в повсякденній роботі. Психогігієнічне навчання пацієнтів в стаціонарі. Провідні особливості особистості людини (властивості темпераменту і характеру, мотиваційна спрямованість та особливості нервово–психічного стану), методики їх вивчення.

Передумови та причини виникнення медичної біоритмології. Біологічні ритми, їх вплив на стан здоров’я людини. Характеристики біологічних ритмів, їх класифікація. Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів, типу денної працездатності, розрахункових біологічних ритмів людини. Поняття про цикли змін функціонального стану організму. Десинхроноз, його види, причини виникнення. Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини. Біоритмологічні принципи раціональної організації робочого (навчального) процесу та вільного часу людини.

 

Рекомендована література:

Основна:

1. Загальна гігієна та екологія людини: навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів / За ред. В.Г. Бардова та І.В. Сергети. – Вінниця: Нова Книга, 2002. – с. 559 – 568.

2. Нікберг І.І., Сергета І.В, Цимбалюк Л.І. Гігієна з основами екології. Підручник. – Київ.: Здоров’я, 2001. – 504 с.

3. 2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін. / За ред. Є.Г. Гончарука. — К.: Вища шк., 1995 — С. 178—185.

Додаткова:

1. Бардов В.Г., Сергета I.В. Загальна гігієна та екологія людини: навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів / Вінниця: НОВА КНИГА, 2002. – С. 185-203.

2. Сергета І.В, Бардов В.Г. Організація вільного часу та здоров’я школярів. — Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 1997. — 292 с.

3. Сухарев А.Г. Здоровье и физическое воспитание детей и подростков. — М.: Медицина, 1991. — 272 с.

4. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. – К.: Выща школа, 2000. – С. 561 – 577.

5. Общая гигиена. / Г.И. Румянцев, М.П. Воронцов, Е.И. Гончарук и др. — М.: Медицина, 1990. — С. 255—256.

6. Гигиена детей и подростков. / Под ред. В.Н.Кардашенко. — М.: Медицина, 1988. — С. 60—79.

7. Биологические ритмы / Под ред. Ю.Ашоффа. — М.: Мир, 1984. — Т.1. — 414 с. — Т.2. — 262 с.

8. Биоритмы и труд / К.М.Смирнов, А.О.Навакатикян, Г.М.Гамбашидзе и др. — Л.: Наука, 1980. — 143 с.

Матеріали для самоконтролю та самостійної роботи студентів

Контрольні питання:

1. Психогігієна як наука, її завдання, розділи. Поняття про психічне здоров’я, його критерії.

2. Психогігієна праці медичного персоналу лікувально-профілактичних установ, в т.ч. стоматологічних.

3. Розлади психічного здоров’я, як гігієнічна проблема у пацієнтів різних відділень лікувально-профілактичних установ, в т.ч. стоматологічних.

4. Психогігієнічне навчання пацієнтів в стаціонарі.

5. Професійні фактори, які негативно впливають на трудову діяльність персоналу лікувально-профілактичних установ, в т.ч. стоматологічних, методи оптимізації професійної діяльності персоналу лікувально-профілактичних установ, в т.ч. стоматологічних.

6. Ятрогенне, лікувальне та профілактичне значення слова у побуті, на виробництві, у взаєминах між лікарем та хворим.

7. Поняття про біологічні ритми. Класифікація.

8. Характеристики біологічних ритмів (рівень або мезор, період, амплітуда, акрофаза та форма денної кривої ритму).

9. Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів.

10. Методика визначення типу денної працездатності людини.

11. Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини. Поняття про цикли змін функціонального стану організму.

12. Десинхроноз, його види, причини виникнення.

13. Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини.

14. Біоритмологічні принципи раціональної організації робочого (навчального) процесу та вільного часу людини.

 

Контрольні тести

1. Психічне здоров’я людини характеризується:

а) відсутністю виражених нервово-психічних розладів, певним резервом сил, стійкою рівновагою між організмом та навколишнім світом; б) певним резервом сил, стійкою рівновагою між організмом та навколишнім світом;

в) відсутністю виражених нервово-психічних розладів, певним резервом сил;

г) відсутністю виражених нервово-психічних розладів, стійкою рівновагою між організмом та навколишнім світом.

2. Визначальними рисами психічного здоров’я є:

а) відсутність психічних захворювань, нервово-психічний розвиток, що відповідає вікові, сприятливий функціональний стан організму, особливо центральної нервової системи; б) відсутність психічних захворювань, сприятливий функціональний стан організму, особливо центральної нервової системи; в) нервово-психічний розвиток, що відповідає вікові, сприятливий функціональний стан організму, особливо центральної нервової системи; г) відсутність психічних захворювань, нервово-психічний розвиток, що відповідає вікові.

3. Психогігієна складається з наступних розділів:

а) психогігієна праці; психогігієна побуту; психогігієна сім’ї та сексуального життя; б) вікова психогігієна; психогігієна праці; психогігієна побуту; психогігієна сім’ї та сексуального життя; в) психогігієна праці; психогігієна сім’ї та сексуального життя; вікова психогігієна; г) вікова психогігієна; психогігієна побуту; психогігієна сім’ї та сексуального життя; д) вікова психогігієна; психогігієна праці; психогігієна побуту.

4. Обов’язковому вивченню провідних особливостей особистості людини при проведенні психогігієнічних досліджень підлягають:

а) властивості темпераменту та характеру, мотиваційну спрямованість та особливості нервово-психічного стану; б) властивості темпераменту, мотиваційну спрямованість та особливості нервово-психічного стану; в) властивості темпераменту та характеру, мотиваційну спрямованість; г) властивості характеру та особливості нервово-психічного стану; д) властивості темпераменту та характеру, особливості нервово-психічного стану.

5. До психологічних принципів оптимізації повсякденної діяльності пацієнтів та персоналу слід віднести:

а) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; раціональну організацію позаробочої діяльності людини; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації; б) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; раціональну організацію позаробочої діяльності людини; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації; в) визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; раціональну організацію позаробочої діяльності людини; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації; г) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації; д) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; раціональну організацію позаробочої діяльності людини.

6. Мета психогігієнічного навчання хворих:

а) дотримання хворими правил особистої та загальної гігієни в умовах перебування в даному стаціонарі; науково-медична пропаганда загальних засад здорового образу життя в повсякденних умовах та при трудовій діяльності; б) навчання вимогам гігієни, які повинні дотримуватись при конкретному захворюванні, в цілях його вторинної профілактики; науково-медична пропаганда загальних засад здорового образу життя в повсякденних умовах та при трудовій діяльності; в) дотримання хворими правил особистої та загальної гігієни в умовах перебування в даному стаціонарі; навчання вимогам гігієни, які повинні дотримуватись при конкретному захворюванні, в цілях його вторинної профілактики; науково-медична пропаганда загальних засад здорового образу життя в повсякденних умовах та при трудовій діяльності; г) дотримання хворими правил особистої та загальної гігієни в умовах перебування в даному стаціонарі; навчання вимогам гігієни, які повинні дотримуватись при конкретному захворюванні, в цілях його вторинної профілактики.

7. До факторів, що негативно впливають на професійну діяльність персоналу ЛПУ відносять:

а) високе нервово-емоційне навантаження; б) контакт з інфекційними хворими; в) несприятливі умови праці; г) вимушена поза; д)порушення фізіологічно оптимальної біоритмологічної структури режиму дня; е) темп і ритм роботи; є) монотонність роботи.

8. Біологічні ритми являють собою:

а) самопідтримуючі автономні процеси періодичного чергування станів організму і коливань інтенсивності фізіологічних реакцій індивідуума; б) самопідтримуючі процеси чергування станів організму і коливань інтенсивності фізіологічних реакцій індивідуума; в) автономні процеси періодичного чергування станів організму; г) самопідтримуючі автономні процеси коливань інтенсивності фізіологічних реакцій індивідуума.

9. Розрізняють біоритми:

а) добові; б) тижневі; в) місячні; г) квартальні; д) річні.

10. Рівень ритму – це:

а) середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди; б) відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється; в) різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу; г) час, на який припадає максимальний рівень функції.

11. Період ритму – це:

а) середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди; б) відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється; в) різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу; г) час, на який припадає максимальний рівень функції.

12. Амплітуда – це:

а) середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди; б) відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється; в) різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу; г) час, на який припадає максимальний рівень функції.

13. Акрофаза – це:

а) середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди; б) відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється; в) різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу; г) час, на який припадає максимальний рівень функції.

14. До психологічних принципів оптимізації повсякденної діяльності пацієнтів та персоналу слід віднести:

а) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; раціональну організацію позаробочої діяльності людини; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації; б) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; раціональну організацію позаробочої діяльності людини; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації; в) визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; раціональну організацію позаробочої діяльності людини; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації; г) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації; д) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; раціональну організацію позаробочої діяльності людини.

15. До нормальних фізіологічних кривих відносять:

а) параболоподібні; б) платоподібні; в) інертні; г) двохвершинні; д)інвертовані

16. До змінених фізіологічних кривих відносять:

а) параболоподібні; б) платоподібні; в) інертні; г) двохвершинні; д) інвертовані

17. Укажіть, який період (у днях) становить фізичний цикл змін функціонального стану організму: а) 15; б) 43; в) 28; г) 23; д) 10.

18. Укажіть, який період (у днях) становить емоційний цикл змін функціонального стану організму: а) 75; б) 15; в) 34; г) 43; д) 28.

19. Укажіть, який період (у днях) становить інтелектуальний цикл змін функціонального стану організму: а) 12; б) 56; в) 33; г) 24; д) 69.

 

Контрольні задачі

1. Дайте гігієнічну оцінку властивостям темпераменту студента медичного університету, якщо під час тестування були отримані такі результати: екстраверсія – 6 балів, ригідність нервових процесів – 10 балів; емоційна збудливість – 17 балів, темп реакцій – 15 балів, активність – 9 балів, щирість – 15 балів.

2. Дайте гігієнічну оцінку типам денних кривих біологічних ритмів температури тіла та частоти серцевих скорочень студента медичного факультету, якщо в 800 температура його тіла складала 36,3 °С, частота серцевих скорочень – 74 удари за хвилину, в 1200 температура його тіла складала 36,8 °С, частота серцевих скорочень – 80 ударів за хвилину, в 1600 температура його тіла складала 36,4 °С, частота серцевих скорочень – 70 ударів за хвилину, в 2000 температура його тіла складала 36,6 °С, частота серцевих скорочень – 76 ударів за хвилину.

3. Обґрунтуйте гігієнічний висновок, щодо типів працездатності чотирьох учнів 7 класу у віці 14 років, що навчаються в першу зміну школі-інтернаті, якщо сума балів виконання тестової методики О.Остберга складає відповідно 66, 50, 46, 70 балів та, у разі необхідності, дайте відповідні рекомендації щодо зміни стереотипу навчальної діяльності на підставі урахування особливостей біоритмологічного профілю особистості.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)