АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Мета і завдання прогнозування

Читайте также:
  1. J Додаткові завдання
  2. А) Завдання і джерела ревізій основних засобів
  3. Авторегресійні моделі прогнозування
  4. Багатокритеріальні завдання оптимального керування
  5. Вимоги до виконання практичного завдання в текстовому редакторі Microsoft Word
  6. Вікова фізіологія – це самостійна наука, завданням якої є вивчення закономірностей становлення і розвитку фізіологічних функцій організму в процесі онтогенезу.
  7. Вказівки до виконання завдання
  8. Вступ. Предмет і завдання курсу. Культурні джерела східних слов'ян
  9. Додаткові завдання
  10. Додаткові завдання
  11. Додаткові завдання
  12. Додаткові завдання

Прогноз —це твердження про стан об'єкта в майбутньому, зроблене на основі аналізу минулого і сучасного його стану. Прогноз одержують на основі діагнозу стану машин, тому процес прогнозування є продовженням процесу діагностування.

Діагноз може мати окреме значення й без прогнозу, оскільки важливо знати сучасний стан машини або її елемента: справний чи несправний. Проте в самому діагнозі вже закладені елементи прогнозу. Якщо діагноз показав, що всі вузли трактора справні, то тракторист мимоволі робить висновок, що трактор буде безвідказно працювати деякий час, а іноді досить точно передбачає тривалість безвідказної роботи.

Прогноз не може існувати без попереднього встановлення стану машини. Для прогнозування також важливо знати закономірність зміни параметра в минулому за відрізок часу від початку експлуатації до моменту одержання діагнозу.

Існує окрема галузь науки, правда ще досить молода,— прогностика яка досліджує і розробляє принципи та методи прогнозування.

Головним для складання прогнозу є відомості про час роботи машини, що минув, та зміну параметра. Зв'язок між цими величинами повинен бути описаний математичною формулою. Крім того, прогноз вимагає визначення меж часу роботи об'єкта або величини параметра. Якщо відомо граничний час роботи, то прогноз буде мати вигляд величини параметра. Якщо ж задана величина параметра, то прогнозується час роботи об'єкта до моменту одержання граничної величини параметра.

У деяких випадках потрібен ще й третій показник — витрати коштів на експлуатацію та ремонт об'єкта, віднесені до одиниці виробленої ним продукції (питомі витрати).

Здавалося б, чим довше працює машина без ремонту, тим нижчі питомі витрати. Проте, водночас значно зростають витрати на запасні деталі, тобто зростає обсягремонтних робіт тощо. Зменшення граничних параметрів призводить до збільшення кількості ремонтів і тому, якщо заданим є мінімум питомих витрат, відшукують оптимальне співвідношення граничної величини параметра і граничного наробітку машини.

Процес прогнозування майбутнього стану машини стикається з таким фактом, як нестабільність умов її роботи. Умови роботи (корисне навантаження, якість мащення і своєчасність регулювання, вологість і температура навколишнього середовища, склад грунту тощо) можуть відхилятися від середнього значення у широких межах. Вважають, що в даному господарстві умови роботи конкретного трактора не будуть різко відрізнятися в наступному році від умов поточного року, але таке твердження не зовсім правильне. Прогноз, визначений на цій основі, може мати істотну похибку. Передбачити заздалегідь умови роботи машини, звичайно, неможливо. Проте на основі багаторічних наукових спостережень можна досить чітко встановити характеристики найважчих та найсприятливіших умов. Тоді прогноз може мати вигляд такого твердження. «Об'єкт у найважчих умовах роботи зможе працювати не більше Тт години; якщо умови найсприятливіші, то об'єкт відпрацює не менше Тл годин; проте цілком ймовірно, що умови не зміняться порівняно з минулим періодом, і об'єкт відпрацює при цій умові Тв годин». Іншими словами, прогноз тоді може бути одержаний у вигляді трьох чисел: мінімального,, максимальною та найбільш імовірного строку безвідказної роботи,,



Часто в розпорядженні майстра-діагноста є дані лише одного діагностування. Як відомо, через дві точки (початкову й, деяку проміжну) можна провести безліч кривих ліній і лише одну пряму. В цьому випадку неможливо встановити, якзмінювався в минулому параметр: прискорено, уповільнено чи рівномірно. Оскільки пряма лінія є найбільш визначеним законом в даному випадку, то нею й підмінюють дійсну закономірність, або. інакше кажучи, роблять апроксимацію якогось невідомого закону прямолінійним або рівномірним..

Цей метод називається лінійним прогнозуванням, воно відзначається простотою і в деяких випадках дає добрі результати, проте в цілому найменш точне.

Якщо в розпорядженні діагноста є результати двох діагностичних обстежень машини, то в цьому випадку закономірність зміни параметра визначають за трьома точками (третя точка — початкова). Через три точки можна провести лише одну криву лінію, яка б не мала перегину, тому закономірність, хоча й дещо усереднена, визначається досить точно.

‡агрузка...

Можливий також випадок, коли під час прогнозування невідомий минулий наробіток машини і в розпорядженні діагноста є лише результат вимірювання параметра. Тоді доводиться користуватися так званими середньостатистичними даними, які одержані в результаті масових спостережень за процесом зміни параметра. Шляхом математичної обробки їх, встановлюють середню тривалість роботи машини до моменту, коли параметр її стану наблизиться до граничного значення.

Одночасно встановлюють і математично описують закономірність всього процесу степеневою функцією:

ΔП=аtα,

де ΔП —зміна параметра; t — час роботи об'єкта; а — коефіцієнт, який характеризує швидкість зміни параметра; α — постійний показник, властивий даному виду параметра.

Середні витрати для виконання технічного обслуговування визначають за формулою: C = х1q1r1+x2q2r2=S(t)


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.004 сек.)