АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методи дослідження технічного стану свердловин

Читайте также:
  1. A) Зам.директора по УР, методист, тренера по вилам спорта
  2. I. Карта методической обеспеченности учебной дисциплины
  3. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  4. I. ПРОБЛЕМА И МЕТОДИКА ИССЛЕДОВАНИЯ
  5. I.1.3. Организационно-методический раздел
  6. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  7. II. ОБЩИЕ МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ИЗУЧЕНИЮ ДИСЦИПЛИНЫ
  8. III. Метод, методика, технология
  9. III. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ПРОВЕДЕНИЮ СЕМИНАРСКИХ ЗАНЯТИЙ
  10. III. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ СТУДЕНТАМ ПО ПОДГОТОВКЕ К СЕМИНАРУ
  11. III. Общие методические указания по выполнению курсовой работы
  12. III. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКАЯ КАРТА (заочная дистанционная форма обучения)

Вивчення технічного стану свердловин необхідне для оптимізації процесів буріння, вип­робувань і експлуатації свердловин, а також для інтерпретації результатів окремих ге­офізичних методів. З цею метою використовується комплекс різних геофізичних методів дослідження.

За допомогою інклінометричного методу визначають кут і магнітний азимут викрив­лення ствола незакріплених і закріплених свердловин для забезпечення заданого положен­ня вибою, його глибини, істинних глибин залягання і нормальної потужності пластів, вияв­лення ділянок різких викривлень.

Кавернометричний і профілеметричний методи дають змогу визначити усереднений діаметр і форму перерізу незакріплених і закріплених свердловин. За результатами досліджень проводиться розрахунок об'єму затрубного простору при визначенні кількості цементу, необхідного для цементування обсадних колон, контроль за станом ствола сверд­ловини в процесі буріння, уточнення свердловинних умов при інтерпретації матеріалів ок­ремих геофізичних методів, виявлення колекторів за наявністю глинистої кірки, контроль діаметра закріплених свердловин.

Термометричний метод визначення цементного кільця базується на вивченні природ­них і штучних теплових полів у незакріплених свердловинах. За допомогою методу вста­новлюються верхня межа цементного кільца і наявність цементу в затрубному просторі, розв'язуються літологотектонічні задачі, прогнозуються гідрогеологічна та мерзлотна харак­теристики досліджуваних районів шляхом визначення основних геометрічних параметрів, визначаються термо- і газогідродинамічні характеристики об'єктів, що експлуатуються.

Метод радіоактивних ізотопів базується на реєстрації інтенсивності гама-вип­ромінювання радіоактивних ізотопів, які додаються до цементного розчину при його приго­туванні.

Цей метод дає змогу виявити наявність цементу в затрубному просторі, висоту його підйому і характер розподілу в затрубному просторі.

За допомогою гама-гама-методу реєструється інтенсивність розсіяного гама-вип­ромінювання при проходженні гама-квантів через середовища різної щільності. Він дає змо­гу знайти висоту підйому цементу, наявність і характер його розподілу в інтервалі цементу­вання, фіксувати перехідну зону від цементного каменю до розчину, виявити у цементному камені раковини і канали, визначити ексцентриситет колони.

Акустичний метод контролю цементування колон базується на вимірюванні амплітуди заломленої поздовжньої хвилі та часу пробігу пружних коливань. За допомогою цього мето­ду знаходять висоту підйому цементу, його наявність за колоною, виявляють канали, тріщини, каверни у цементному камені, визначають ступінь зчеплення цементу з колоною і породами, досліджують процес формування цементного каменю в часі.

Припливометричним методом визначають в незакріплених і закріплених свердловинах місця припливів, поглинань і затрубної циркуляції рідини з допомогою дебітомірів, термо­метрів, резистивіметрів, радіоактивних ізотопів.

Дефектометричний метод. Контроль якості обсадних труб полягає у виявленні спрацю­вання, вмятин, тріщин, місць порушення герметичності, обривів по тілу труби, роз'єднань по муфтах, зон корозії.

Ці задачі розв'язують за допомогою трубної профілеметрії, електромагнітної профілеметрії, індукційної дефектоскопії, локаторів муфт, свердловинного акустичного те­лебачення, фотографування стінок свердловини, вимірювання товщини стінки труб.

Коли не вдається виявити інтервал перфорації за даними локатора муфт, використо­вується апаратура контролю перфорації намагнічування колон.

Акустичний метод

Акустичні методи геофізичних досліджень у свердловинах основані на вивченні пруж­них властивостей гірських порід, спостерігаючи за процесами послідовного поширення у них деформацій, викликаних пружною хвилею.

У породі виникають різні типи пружних хвиль залежно від виду деформації. Інформативними є такі хвилі: повздожні (Р-хвилі), поперечні (5-хвилі), хвилі Лемба (L-хвилі) і хвилі вторинного походження.

Найважливішими характеристиками пружних хвиль є швидкість їх поширення, амплітуда і коефіцієнт згасання, а також звукові образи. Величина, обернена швидкості по­ширення пружної хвилі в породі, називається інтервальним часом.

При акустичному каротажі (АК) реєструється повне відображення сигналу, тобто його звукові образи: хвильові картини (ХК)- графічний фотозапис на кіноплівку або на фото­папір повного сигналу спільно з почасовими марками і фазокореляційні діаграми (ФКД) -запис повного сигналу у вигляді фазових ліній. ХК і ФКД використовуються для визначен­ня петрофізичних характеристик порід: щільності, пористості та ін.

Швидкість поширення і згасання пружних хвиль у гірських породах залежить від літолого-мінералогічного стану порід, об'єму і структури перового простору, типу цементу і ступеня цементації, характеру розподілу глинистого матеріалу в породі, типу насичуючої фази і ступеня насиченості пор рідиною або газом, термобаричних умов вимірювання (ефективного тиску, температури та ін.). Переважаючими факторами є пористість породи, структура перового простору і мінеральний склад породи при однаковому заповнювачі.

При АК застосовується триелементний зонд, який складається із випромінювача і двох розташованих на деякій відстані від нього приймачів. Замість приймачів можуть бути вста­новлені два випромінювачі, а випромінювач замінений приймачем (принцип взаємності). Відстань між приймачами (випромінювачами) називається базою зонда. Довжина зонда дорівнює відстані від випромінювача до приймача.

Випромінювач посилає імпульси коливань, які складаються із трьох-чотирьох періодів. Через деякий час частинка породи починає коливатись. Перше відхилення її від рівноваги називається вступом хвилі, максимальне відхилення амплітудою, а проміжок часу між дво­ма сусідніми максимумами або мінімумами - видимим періодом Т. Частота хвилі - 1/ Т. АК розрізняють за швидкістю і за згасанням. АК за швидкістю оснований на вивченні швид­кості поширення пружних хвиль в гірських породах шляхом вимірювання інтервального ча­су , який визначається як різниця часів вступу на другому і першому ^ приймачах: Така різниця часу запобігає впливу свердловини на поширення хвилі і п реєстрацію з допомогою триелементного зонда. Швидкість поширення пружної хвилі у пласті нази­вається пластовою або інтервальною.

АК за згасанням передбачає вивчення характеристик згасання пружних хвиль у поро­дах. При поширенні хвиль кількість енергії, яка припадає на одиницю об'єму, зменшується пропорційно квадрату відстані від точки спостереження до випромі-нювача; амплітуда коли­вань зменшується обернено пропорційно до цієї відстані.

На згасання пружних коливань сильний вплив має неоднорідність середовища, яка веде до послаблення коливань і пониження амплітуди хвилі. Поглинаються пружні коливання породою внаслідок процесів перетворення їх енергії в теплову енергію, що приводить до зменшення амплітуди сигналів. Здатність гірських порід поглинати пружні коливання виз­начається інтенсивністю згасання амплітуди хвилі А. Коефіцієнт поглинання породою пружних хвиль є показником втрати їх енергії внаслідок поширення. Вираз для ко­ефіцієнта має вигляд

(3.5)

де А1 і А2 амплітуди хвиль, що реєструються приймачами, розташованими на відстані один від одного (ця відстань називається базою зонда).

Згасання коливань зумовлено в основному неідеальністю пружного середовища, роз­повсюдженням енергії в щораз більшому об'ємі внаслідок розширення фронту хвилі, розсіюванням і дифракцією хвиль на неоднорідностях порід. В результаті поглинання енергії амплітуда всіх хвиль в інтеравлі послаблюється в п раз.

Дані АК використовуються для розчленовування геологічного розрізу, виділен-ня нафто­газових і водонасичених колекторів, вивчення пористості, тріщиноватості та фізико-механічних властивостей гірських порід, а також інтерпретації результа-тів сейсморозвідки.

АК проводять у свердловинах, заповнених рідиною у комплексі з іншими видами ге­офізичних досліджень згідно з затвердженим комплексом ГДС для даного району. Для наф­тогазових свердловин масштаб запису інтервального часу беруть 10 мкс/м/см у карбо­натному розрізі і 20 мкс/м/см в піщаноглинистому.

Для побудови геоакустичної моделі розрізу використовується широкосмуговий АК (ШАК). За даними цього методу визначають час поширення пружних хвиль у товщах порід у вертикальному напрямі, а також інтервальну і середню сейсмічні швидкості, які викори­стовуються в сейсморозвідці для побудови меж за методом відбитих хвиль.

Геоакустичні моделі середовища, одержані за даними ШАК, використовуються також при вивченні структури горизонтів, що відбивають хвилі, при виборі опти-мальних параметрів для вивчення простору між свердловинами і побудови сейсмограм.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)